Рішення

від 16.09.2024 по справі 580/6734/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року справа № 580/6734/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом відділу освіти Лисянської селищної ради до Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ Черкаська регіональна продовольча компанія про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов відділу освіти Лисянської селищної ради (далі позивач) до Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок від 21.06.2024 №UA-2024-01-18-017312-a про результати моніторингу процедури закупівлі.

Позов мотивовано тим, що замовником у рамках закупівлі UA-2024-01-18-017312-a було придбано борошно та крупи (горох, манна, перлова, гречана, пшенична, рис, пшоно, ячна, булгур, вівсяна, кукурудзяна).

Згідно оголошення про проведення відкритих торгів UA-2024-01-18-017312-a, назва предмета закупівлі: борошно, крупи (горох, манна, перлова, гречана, пшенична, рис, пшоно, ячна, булгур, вівсяна, кукурудзяна), код за Єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості.

Згідно підпункту 5 пункту 21 Особливостей, договір про закупівлю є нікчемним у разі, коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Позивач зазначає, що манна крупа відноситься до продукції борошномельно-круп`яної промисловості. Борошномельно-круп`яна промисловість це галузь харчової промисловості, підприємства, якої призначені для переробки зерна, виготовлення хлібопродуктів та комбікормів.

Манна крупа є одним з основних продуктів щоденного споживання. Її виробництво суворо обмежене і продиктоване вимогами і технічними умовами. Відповідно до чинного ГОСТ 7022-97 «Крупа манна. Технічні умови» манна крупа виробляється з твердої або м`якої пшениці, або з м`якої пшениці з домішкою твердої до 20% і призначеною для харчових цілей. Господарська діяльність з виробництво манної крупи відноситься до КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, цей клас включає помел зерна виробництво борошна, круп, висівок або гранул із пшениці, жита, вівса, кукурудзи або інших зернових.

Наказом міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08.04.2021 № 728, затверджено Галузеві типові форми облікових документів, які використовуються під час зберігання і переробки зерна та продуктів його переробки, зокрема типову форму 52 картку лабораторного дослідження борошна та манних круп (надалі Форма 52), та типову форму 57 журнал оперативного контролю показників якості зерна і продукції на борошномельних заводах (надалі Форма 57). Форми 52 та Форма 57 передбачає показники якості для продукції борошномельних заводів, в тому числі крупи манної.

Таким чином, манна крупа відноситься до продукція борошномельно-круп`яної промисловості, а отже відповідає коду ДК 1561000-7 «Продукція борошномельно-круп`яної промисловості», у зв`язку з чим замовником прийнято рішення про здійснення закупівлі крупи манної в межах єдиної процедури на закупівлю борошна та круп.

Позивач також вказує, що у діловому обороті склалась ситуація, коли для закупівлі манної крупи замовниками використовується і код 021:2015 15610000-7 «Продукція борошномельно-круп`яної промисловості» і код 15620000-0 «Крохмалі та крохмалепродукти», оскільки обидва коди відносяться до товару крупа манна.

Трактування законодавства таким чином, що закупівля крупи манної за кодом ДК021:2015 15610000-7 «Продукція борошномельно-круп`яної промисловості» має наслідком нікчемність договору, не відповідає вищевказаним фактам, призведе до невизначеності та подальше визнання нікчемними сотень або навіть тисяч аналогічних договорів.

Ухвалою суду від 16.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

02.08.2024 відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні з огляду на те, що у висновку, що оскаржується, зазначено, що аналізом питання визначення предмета закупівлі встановлено, що згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів з особливостями за номером UA-2024-01-18-017312-a, річним планом закупівель, договором від 02.02.2024 № 21 Замовник придбаває товари за ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості (борошно, крупа горох, крупа манна, крупа перлова, крупа гречана, крупа пшенична, булгур, рис, крупа пшоно, крупа ячна, крупа вівсяна, крупа кукурудзяна).

Згідно з показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника крупа манна належить до ДК 021:2015:15620000-0: Крохмалі та крохмалепродукти за ДК 021:2015:15625000-5 Манна крупа.

На порушення пункту 3 розділу І Порядку № 708, пункту 22 частини першої статті 1 Закону №922, пункту 15 Особливостей в межах однієї процедури закупівлі Замовником придбаваються товари, які за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника належать до різних предметів закупівлі, а саме: ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості, ДК 021:2015:15620000-0: Крохмалі та крохмалепродукти.

Позивач під час планування та здійснення цієї закупівлі для визначення предмета закупівлі керувався ГОСТом 7022-97 «Крупа манна. Технічні умови», Класифікатором видів економічної діяльності, а не нормативними документами у сфері закупівель, такими як Закон № 922, Особливості, Порядок № 708 та Єдиним закупівельним словником.

08.08.2024 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що ГОСТ та ДСТУ, є нормативними документами, які звичайно використовуються, у тому числі у сфері закупівель. Позивач, відповідно до норм законодавства, при визначенні предмета закупівлі використовував Єдиний закупівельний словник. Оскільки, Єдиний закупівельний словник не містить детальних визначень понять, які у ньому наведені, уповноважені особи використовують галузеві нормативні акти для визначення змісту відповідних понять. Позивач використовував, в тому числі ГОСТ 7022-97 «Крупа манна. Технічні умови, для того щоб визначити зміст ДК 021:2015:15610000-7, оскільки Єдиний закупівельний словник не містить визначення поняття «Продукція борошномельно-круп`яної промисловості».

26.08.2024 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив з подібними відзиву доводами.

Третя особа правом подання пояснень не скористалась.

Оцінивши доводи учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

18.01.2024 позивачем оприлюднено оголошення про закупівлю товару ID: UA-2024-01-18-017312-a, а саме: «Борошно, крупи (горох, манна, перлова, гречана, пшенична, рис, пшоно, ячна, булгур, вівсяна, кукурудзяна)». Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості.

Наказом відповідача від 10.06.2024 №47-3 доручено провести моніторинг закупівель згідно з переліком, у т.ч. UA-2024-01-18-017312-a.

За результатами моніторингу закупівлі ID: UA-2024-01-18-017312-a, відповідачем складено спірний висновок «Про результати моніторингу закупівлі» від 21.06.2024 №31-36/178 (далі висновок).

З висновку суд встановив, що предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; повноти відображення/розміщення інформації про закупівлю; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (у редакції станом на дату проведення торгів) (далі Особливості); розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі; дотримання вимог законодавства під час укладання договору про закупівлю; внесення змін до договору про закупівлю. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Відділу освіти Лисянської селищної ради (далі Замовник) на 2024 рік; тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи від 18.01.2024 № 38; реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська регіональна продовольча компанія» (далі ТОВ «Черкаська регіональна продовольча компанія»); пояснення Замовника, отримані 14.06.2024, 17.06.2024 в електронній системі закупівель; протокольне рішення уповноваженої особи від 26.01.2024 № 41; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; документи, надані переможцем відкритих торгів з особливостями ТОВ «Черкаська регіональна продовольча компанія», що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей; договір від 02.02.2024 № 21; додаткову угоду № 1 від 18.04.2024; повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю; звіт про результати проведення процедури закупівлі. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно зі статтею 4 Закону у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (за наявності). Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі Порядок № 708). Відповідно до пункту 1 Порядку № 708 цей Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/ пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Згідно з пунктом 3 Порядку № 708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Аналізом питання визначення предмета закупівлі встановлено, що згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів з особливостями за номером UA-2024-01-18-017312-a, річним планом закупівель, договором від 02.02.2024 № 21 Замовник придбаває товари за ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості (борошно, крупа горох, крупа манна, крупа перлова, крупа гречана, крупа пшенична, булгур, рис, крупа пшоно, крупа ячна, крупа вівсяна, крупа кукурудзяна). Згідно з показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника крупа манна належить до ДК 021:2015:15620000-0: Крохмалі та крохмалепродукти за ДК 021:2015:15625000-5 Манна крупа. На порушення пункту 3 розділу І Порядку № 708, пункту 22 частини першої статті 1 Закону, пункту 15 Особливостей в межах однієї процедури закупівлі Замовником придбаваються товари, які за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника належать до різних предметів закупівлі, а саме: ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості, ДК 021:2015:15620000-0: Крохмалі та крохмалепродукти.

Відповідно до пояснення Замовника, наданого в електронній системі закупівель 14.06.2024, за договором від 02.02.2024 року № 21 станом на 14.06.2024 придбано 126,145 кг манної крупи на суму 2 256,88 гривень. Згідно з підпунктом 5 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником. Отже, відповідно до підпункту 5 пункту 21 Особливостей договір від 02.02.2024 року № 21, укладений між Замовником та ТОВ «Черкаська регіональна продовольча компанія», є нікчемним. Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 3 розділу І Порядку № 708, пункту 22 частини першої статті 1 Закону, пункту 15 Особливостей. За результатами аналізу питань: відображення закупівлі у річному плані; повноти відображення/розміщення інформації про закупівлю; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей; розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі; внесення змін до договору про закупівлю порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпунктом 14 пункту 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 р. № 18, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язує вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України, надалі не допускати таких порушень, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись із цим висновком, позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував таке.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підп.3 п.4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 №2939-ХІІ « Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон №2939).

Відповідно до ст.2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст.5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Частиною 1 ст.8 Закону №922 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону №922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно з ч.6 ст.8 Закону №922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням Закону №922, суд врахував таке.

Пунктом 22 ч.1 ст.1 Закону №922 визначено, що предмет закупівлі товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 5 квітня 2020 року №708 затверджено порядок визначення предмета закупівлі (далі Порядок №708), відповідно до п.3 якого предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Як встановлено судом, 18.01.2024 позивачем оприлюднено оголошення про закупівлю товару ID: UA-2024-01-18-017312-a, а саме: «Борошно, крупи (горох, манна, перлова, гречана, пшенична, рис, пшоно, ячна, булгур, вівсяна, кукурудзяна)». Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості.

Код ДК позивачем обрано відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749, за показником 021:2015:15610000-7: «Продукція борошномельно-круп`яної промисловості», що знаходиться в розділі «Сільськогосподарська техніка».

Суд врахував, що обираючи клас ДК 15610000-7: «Продукція борошномельно-круп`яної промисловості» з поміж інших класів, при визначенні термінів та понять позивач брав до уваги загальні принципи або характеристики, які стосуються предмету закупівлі (Борошно, крупи (горох, манна, перлова, гречана, пшенична, рис, пшоно, ячна, булгур, вівсяна, кукурудзяна).

Зважаючи на предмет закупівлі, суд вважає, що позивачем вірно обораний показник предмету закупівлі.

Крім того, відповідно до ДСТУ 7022-97 «Крупа манна. Технічні умови» манна крупа виробляється з твердої або м`якої пшениці, або з м`якої пшениці з домішкою твердої до 20% і призначеною для харчових цілей. Господарська діяльність з виробництво манної крупи відноситься до КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, цей клас включає помел зерна виробництво борошна, круп, висівок або гранул із пшениці, жита, вівса, кукурудзи або інших зернових.

З огляду на викладене, висновок про порушення п.3 Порядку №708 є хибним, а відповідач відповідно прийшов до помилкових висновків про допущення позивачем порушень в частині визначення коду класифікації за предмет закупівлі.

Згідно з положеннями Закону №922 закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Ст.5 Закону №922 визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

На підставі п.3 ч.2 ст.22 Закону №922 у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Ч.3 ст.22 Закону №922 встановлено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Головне при цьому має бути враховано, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, що обумовлено частиною 4 даної статті Закону.

З боку позивача ніяким чином не допущено обмеження конкуренції та не призвело до дискримінації учасників.

Суд врахував, що Закон №922 не виключає допущення помилок, більш того, саме тих, що пов`язані з оформленням пропозиції, та, які не стосуються її змісту.

П.19 .2 ст.22 Закону №922 передбачає, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Згідно із ч.4 ст.36 Закону №922 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених в даній частині статті 3.

Як встановлено судом, по вказаній вище закупівлі, позивачем з Черкаська регіональна продовольча компанія укладено договір від 02.02.2024 №21, предметом якого є поставка товару: Борошно, Крупа горох, Крупа манна, Крупа перлова, Крупа гречана, Крупа пшенична, Рис, Крупа пшоно, Крупа ячна, Крупа вівсяна, Крупа кукурудзяна, що у повній мірі відповідає предмету закупівлі та не відрізняється від змісту тендерної пропозиції.

Оскільки виявлені під час моніторингу порушення не вплинули на проведення процедури торгів в цілому та не призвели до негативних наслідків, що можна кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни, суд вважає безпідставним та необґрунтованим виносок відповідача, яким вимагається відмінити процедуру закупівлі.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.05.2021 у справі №520/646/19.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірний висновок є необґрунтованим та таким, що прийнято без врахування всіх істотних обставин. Отже, він підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенні у повному обсязі.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов відділу освіти Лисянської селищної ради задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 21.06.2024 про результати моніторингу закупівлі UA-2024-01-18-017312-a.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.120/1, код ЄДРПОУ 40919584) на користь відділу освіти Лисянської селищної ради (19301, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с-ще Лисянка, пл. Миру, буд.30, код ЄДРПОУ 43365475) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ