Постанова

від 13.02.2025 по справі 580/6734/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/6734/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом відділу освіти Лисянської селищної ради до Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська регіональна продовольча компанія», про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Відділ освіти Лисянської селищної ради звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська регіональна продовольча компанія», про визнання протиправним та скасування висновку.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.01.2024 року позивачем оприлюднено оголошення про закупівлю товару ID: UA-2024-01-18-017312-a, а саме: «Борошно, крупи (горох, манна, перлова, гречана, пшенична, рис, пшоно, ячна, булгур, вівсяна, кукурудзяна)». Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості.

Наказом відповідача від 10.06.2024 року №47-3 доручено провести моніторинг закупівель згідно з переліком, у т.ч. UA-2024-01-18-017312-a.

За результатами моніторингу закупівлі ID: UA-2024-01-18-017312-a, відповідачем складено спірний висновок «Про результати моніторингу закупівлі» від 21.06.2024 року №31-36/178 (далі - висновок).

Зі змісту вказаного висновку судом першої інстанції було встановлено, що предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; повноти відображення/розміщення інформації про закупівлю; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 (у редакції станом на дату проведення торгів) (далі - Особливості); розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі; дотримання вимог законодавства під час укладання договору про закупівлю; внесення змін до договору про закупівлю.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Відділу освіти Лисянської селищної ради (далі - Замовник) на 2024 рік; тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи від 18.01.2024 року №38; реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська регіональна продовольча компанія» (далі - ТОВ «Черкаська регіональна продовольча компанія»); пояснення Замовника, отримані 14.06.2024 року, 17.06.2024 року в електронній системі закупівель; протокольне рішення уповноваженої особи від 26.01.2024 року №41; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; документи, надані переможцем відкритих торгів з особливостями ТОВ «Черкаська регіональна продовольча компанія», що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей; договір від 02.02.2024 року №21; додаткову угоду №1 від 18.04.2024 року; повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю; звіт про результати проведення процедури закупівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 3 Особливостей передбачено, що замовники, які зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.

Згідно зі статтею 4 Закону у річному плані повинна міститися інформація, зокрема назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (за наявності).

Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 року №708 (далі - Порядок №708).

Відповідно до пункту 1 Порядку №708 цей Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/ пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Пунктом 3 Порядку №708 встановлено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Аналізом питання визначення предмета закупівлі встановлено, що згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів з особливостями за номером UA-2024-01-18-017312-a, річним планом закупівель, договором від 02.02.2024 року №21 Замовник придбаває товари за ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості (борошно, крупа горох, крупа манна, крупа перлова, крупа гречана, крупа пшенична, булгур, рис, крупа пшоно, крупа ячна, крупа вівсяна, крупа кукурудзяна). Згідно з показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника крупа манна належить до ДК 021:2015:15620000-0: Крохмалі та крохмалепродукти за ДК 021:2015:15625000-5 Манна крупа. На порушення пункту 3 розділу І Порядку №708, пункту 22 частини першої статті 1 Закону, пункту 15 Особливостей в межах однієї процедури закупівлі Замовником придбаваються товари, які за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника належать до різних предметів закупівлі, а саме: ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості, ДК 021:2015:15620000-0: Крохмалі та крохмалепродукти.

Відповідно до пояснення Замовника, наданого в електронній системі закупівель 14.06.2024 року, за договором від 02.02.2024 року №21 станом на 14.06.2024 року придбано 126,145 кг манної крупи на суму 2 256,88 гривень.

Згідно з підпунктом 5 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Отже, відповідно до підпункту 5 пункту 21 Особливостей договір від 02.02.2024 року №21, укладений між Замовником та ТОВ «Черкаська регіональна продовольча компанія», є нікчемним. Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 3 розділу І Порядку №708, пункту 22 частини першої статті 1 Закону, пункту 15 Особливостей.

За результатами аналізу питань: відображення закупівлі у річному плані; повноти відображення/розміщення інформації про закупівлю; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей; розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі; внесення змін до договору про закупівлю - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпунктом 14 пункту 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року №18, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язує вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України, надалі не допускати таких порушень, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач, не погоджуючись зі спірним висновком відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).

Так, статтею 2 Закону №2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII (далі - Закон №922) (тут і далі - у редакції на час проведення моніторингу), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

За змістом статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю складає висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.

У разі звернення замовника до суду з позовом про оскарження висновку, оцінку виявленим порушенням надає суд.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015 року, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Так, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, відповідач у даній справі є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України та наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом №922.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до вимог ст. 8 вказаного Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах 8 та 9 статті 3 цього Закону.

Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1-5 частини другої статті 8 Закону №922-VIII, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону №922 встановлено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Статтею 5 Закону №922 визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників.

Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 7 ст. 8 Закону №922-VIII).

Так, досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням Закону №922, судом першої інстанції було вірно зауважено, що відповідно до п. 22 ч.1 ст.1 Закону №922 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 5 квітня 2020 року №708 затверджено порядок визначення предмета закупівлі (далі - Порядок №708), відповідно до п.3 якого предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Судом першої інстанції було встановлено, що 18.01.2024 року позивачем оприлюднено оголошення про закупівлю товару ID: UA-2024-01-18-017312-a, а саме: «Борошно, крупи (горох, манна, перлова, гречана, пшенична, рис, пшоно, ячна, булгур, вівсяна, кукурудзяна)». Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості.

Код ДК позивачем обрано відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 року №1749, за показником 021:2015:15610000-7: «Продукція борошномельно-круп`яної промисловості», що знаходиться в розділі «Сільськогосподарська техніка».

Так, обираючи клас ДК 15610000-7: «Продукція борошномельно-круп`яної промисловості» з поміж інших класів, при визначенні термінів та понять, позивач брав до уваги загальні принципи або характеристики, які стосуються предмету закупівлі (Борошно, крупи (горох, манна, перлова, гречана, пшенична, рис, пшоно, ячна, булгур, вівсяна, кукурудзяна).

Однак, зважаючи на предмет закупівлі, позивачем вірно обраний показник предмету закупівлі.

Крім того, відповідно до ДСТУ 7022-97 «Крупа манна. Технічні умови» манна крупа виробляється з твердої або м`якої пшениці, або з м`якої пшениці з домішкою твердої до 20% і призначеною для харчових цілей. Господарська діяльність з виробництво манної крупи відноситься до КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, цей клас включає помел зерна виробництво борошна, круп, висівок або гранул із пшениці, жита, вівса, кукурудзи або інших зернових.

З огляду на викладене, висновок про порушення п.3 Порядку №708 є хибним, а відповідач дійшов помилкових висновків про допущення позивачем порушень в частині визначення коду класифікації за предмет закупівлі.

Згідно з положеннями Закону №922 закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Положеннями статті 5 Закону №922 визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

На підставі п.3 ч.2 ст.22 Закону №922 у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Частиною третьою статті 22 Закону №922 встановлено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, що обумовлено частиною 4 даної статті Закону.

У свою чергу, з боку позивача ніяким чином не допущено обмеження конкуренції та не було допущено дискримінації учасників.

Водночас, Закон №922 не виключає допущення помилок, більш того, саме тих, що пов`язані з оформленням пропозиції, та, які не стосуються її змісту.

П.19 .2 ст.22 Закону №922 передбачає, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Згідно із ч.4 ст.36 Закону №922 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених в даній частині статті 3.

Судом першої інстанції було встановлено, що по вказаній вище закупівлі, позивачем з «Черкаська регіональна продовольча компанія» укладено договір від 02.02.2024 року №21, предметом якого є поставка товару: Борошно, Крупа горох, Крупа манна, Крупа перлова, Крупа гречана, Крупа пшенична, Рис, Крупа пшоно, Крупа ячна, Крупа вівсяна, Крупа кукурудзяна, що у повній мірі відповідає предмету закупівлі та не відрізняється від змісту тендерної пропозиції.

Оскільки виявлені під час моніторингу порушення не вплинули на проведення процедури торгів в цілому та не призвели до негативних наслідків, які можна було б кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим виносок відповідача, яким вимагається відмінити процедуру закупівлі.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.05.2021 року у справі №520/646/19.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуваний висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 21.06.2024 року про результати моніторингу закупівлі UA-2024-01-18-017312-a є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.