Ухвала

від 16.10.2024 по справі 620/18536/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/18536/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про визнання протиправними дій у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача (далі - заявник) звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить постановити ухвалу про визнання протиправними дій відповідача на виконання судового рішення у справі №620/18536/23.

Заява мотивована тим, що у рішенні суду констатовано наявність у ОСОБА_1 права та підстав для подачі декларації, а відповідач відмовив в прийнятті декларації через відсутність таких підстав.

Ухвалою суду від 23.09.2024 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження, встановлено відповідачу строк для надання пояснень.

В установлений судом строк від Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області надійшли пояснення, у яких суб`єкт владних повноважень повідомив, що рішення суду виконане в повному обсязі відповідно до норм чинного законодавства, з урахуванням врегульованого державою питання щодо можливості виконати свої зобов`язання та завершити процедуру набуття громадянства України для осіб, які мають обов`язок припинити громадянство російської федерації. Так, оскільки позивач набув громадянство України 07.02.2022, строк для виконання його обов`язку щодо припинення іноземного громадянства спливає через 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. За наведених обставин, прийняття у позивача декларації про відмову від іноземного громадянства за результатами виконання судового рішення було б передбаченим, оскільки законодавець передбачив достатній строк для виконання зобов`язання припинити іноземне громадянство і немає підстав вважати, що позивач не матиме можливості виконати зазначений обов`язок у встановлений строк. Крім того, врахування висновків суду при виконанні рішення не усуває повноважень УДМС в Чернігівській області на перевірку дотримання позивачем всіх вимог, встановлених законодавством. Так, подана позивачем декларація не відповідала встановленому зразку, а саме не правильно заповнено пункт 4.

Дослідивши матеріали справи, заяви, судом встановлено таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 по справі №620/18536/23 позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) задоволено повністю, зобов`язано УДМС в Чернігівській області прийняти у нього декларацію про відмову від іноземного громадянства від 14.11.2023 замість документа про припинення громадянства російської федерації (а.с. 161-168 т.1).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду в частині зобов`язання відповідача прийняти у позивача спірну декларацію скасовано, зобов`язано УДМС в Чернігівській області повторно розглянути питання про прийняття у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства від 14.11.2023 замість документа про припинення громадянства російської федерації, з урахуванням висновків суду. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року залишено без змін (а.с. 244-249 т.1).

На виконання постанови суду апеляційної інстанції відповідач повторно розглянув подану позивачем декларацію та листом від 26.08.2024 повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав, визначених пунктом 4 декларації, для її подання, оскільки декларація не відповідає зразку, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2012 №715, а припинення діяльності закордонних дипломатичних установ російської федерації на території України не впливає на здійснення російськими уповноваженими органами процедури припинення російського громадянства, тому не може вважатися незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення громадянства російської федерації (а.с. 26-27 т.2).

Вважаючи, що відповідач належним чином невиконав рішення суду по справі №620/18536/23, представник позивача звернувся до суду з відповідною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно із частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

З матеріалів справи встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 зобов`язано УДМС в Чернігівській області повторно розглянути питання про прийняття у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства від 14.11.2023 замість документа про припинення громадянства російської федерації, з урахуванням висновків суду.

При цьому, мотивуючи рішення, суд апеляційної інстанції звернув увагу відповідача на те, що «відсутність у чинному законодавстві України альтернатив або відповідного правового механізму вирішення подібних спірних правовідносин нівелює реалізацію права особи на оформлення припинення громадянства іноземної держави з огляду на неможливість де-факто ним скористатися, незважаючи на його проголошення де-юре, та не може бути підставою для відмови у захисті такого права загальними засобами, передбаченими Законом № 2235-III.

Водночас, установлені судом обставини свідчать про те, що позивачем вчинялися усі необхідні дії з метою припинення громадянства російської федерації, однак, це не призвело до відповідного правового результату з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що у спірному випадку неотримання позивачем документа про припинення громадянства російської федерації відбулося з незалежних від нього причин.

З огляду на це, відповідно до приписів частини п`ятої статті 8 Закону № 2235-III, позивач має право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства, а тому, відмова Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області прийняти у позивача таку декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації є протиправною.».

Під час повторного розгляду поданої позивачем декларації відповідач наведені висновки суду апеляційної інстанції не врахував, відмовивши ОСОБА_1 у її прийнятті.

Щодо доводів відповідача про те, що станом на момент виконання УДМС в Чернігівській області рішення суду до законодавства України внесено зміни та врегульовано питання можливості виконати свої зобов`язання і завершити процедуру набуття громадянства України для осіб, які мають обов`язок припинити громадянство російської федерації, суд зазначає, що такі зміни не поширюються на спірні правовідносини, оскільки позивач подав декларацію про відмову від іноземного громадянства ще в листопаді 2023 року за формою, чинною на той момент.

Крім того, продовження Законом України від 20.08.2024 №3897-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» (пункт 5 розділу ІІ) терміну на подання, зокрема громадянами російської федерації, документів про припинення іноземного громадянства до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, жодним чином не нівелює право позивача на подання таких документів до сплину встановленого строку.

Також суд звертає увагу, що вказаний Закон №3897-ІХ не існував на момент прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 21.05.2024, а тому УДМС в Чернігівській області не може покликатись на нього, як підставу невиконання рішення.

До того ж прийняті Законом №3897-ІХ зміни не скасовують право позивача на подання декларації та не впливають на обов`язковість виконання рішення суду по справі №620/18536/23.

Відповідно до вимог частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом випадку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Шмалько проти України від 20 липня 2004 року вказав, що виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 14 кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Важливо наголосити, що стаття 124 Конституції України,встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За таких обставин, з метою ефективного судового захисту прав позивача, заява має бути задоволена шляхом визнання протиправними дій УДМС в Чернігівській області щодо виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №620/18536/23 в частині повторної відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства; зобов`язання відповідача вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №620/18536/23, про що повідомити суд у тридцятиденний строк.

Керуючись статтями 14, 241-243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області щодо виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №620/18536/23 в частині повторної відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №620/18536/23.

Установити Управлінню Державної міграційної служби України в Чернігівській області тридцятиденний строк для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №620/18536/23.

Попередити Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію даної ухвали направити Управлінню Державної міграційної служби України в Чернігівській області для виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 16.10.2024.

Суддя С.В. Бородавкіна