Постанова

від 08.10.2024 по справі 820/1777/17

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

08 жовтня 2024 р.Справа № 820/1777/17Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "ЗЕРНО-15" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ЗЕРНО-15" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2017 позивач, приватне підприємство «ЗЕРНО-15» (далі ПП «ЗЕРНО-15», підприємство) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якій просить суд :

скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.01.2017 № 0000041407, яким збільшено податкові зобов`язання на суму 1 443 633.00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 360 908. 25 грн.

Вимоги мотивував тим, що прийняте контролюючим органом податкове повідомленням рішення є незаконним та таким, яке суперечить діючому законодавству України, а тому підлягає скасуванню.

Посилається на те, що податковим органом не наведено доказів визнання правочинів, укладених між ПП «ЗЕРНО-15» та ТОВ «АВАНГАРД» недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтувало своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Вказує, що фактичне здійснення господарських операцій між ПП «ЗЕРНО-15» та ТОВ «АВАНГАРД» підтверджується первинними та іншими документами, які оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон України № 996-XIV) та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Посилається на те, що у зв`язку з наявністю у ПП «ЗЕРНО-15» відповідних первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, дії ПП «ЗЕРНО-15», щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «АВАНГАРД» - є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що в ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, з урахуванням акту по контрагенту, не підтверджено фактичне придбання товарів, а також їх зв`язок з господарською діяльністю позивача.

Посилається на те, що оскільки в ході перевірки ПП «ЗЕРНО-15» не було надано санітарно контрольних документів та санітарно гігієнічного висновку, то встановити факт оприбуткування зерна, отриманого від ТОВ «АВАНГАРД» на ДП «Хлібна база № 85» та реальність здійснення господарської операції по зазначеним взаємовідносинам не можливо.

Також зазначає, що до перевірки не надано актів здачі прийняття послуг, проведення сплати за послуги та довіреностей, витягу з журналу реєстрації виданих та отриманих довіреностей.

Зазначає, що ПП «ЗЕРНО-15» до перевірки не надано документи відносно узгоджень маршрутів, заявок на перевезення вантажу, пропуски на право заїзду до місця навантаження та виїзду, їх реєстрація у відповідному журналі обліку довіреностей та перепусток, складання яких прямо передбачено умовами договору. Також, не надано документи щодо проведення розрахунків з ТОВ «Зернотрейд».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 апеляційну скаргу ПП «ЗЕРНО-15» задоволено та скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Прийняти нову постанову якою позов задовольнити. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.01.2017 №0000041407.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції зазначив, що сукупність наданих позивачем документів дають достатні підстави дійти висновку про фактичне виконання умов договорів із спірними контрагентами, окрім того, зі змісту первинних документів, долучених до матеріалів, в діяльності позивача та його контрагента наявні розумні економічні та організаційно-адміністративні причини для укладання договору, а також наявні чинники, з якими закон пов`язує можливість формування позивачем податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, витрати позивача за цим договором повною мірою пов`язані з його господарською діяльністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 15.03.2024 касаційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області задовольнити частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі 820/1777/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судове рішення вмотивовано тим, що приймаючи судове рішення, суд апеляційної інстанції обмежився лише самим фактом наявності певних документів без їх реального дослідження та аналізу їх змісту.

Також суд зазначив, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податків норм шляхом подання первинних документів, з урахуванням доводів сторін має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок (надання послуг), перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності, а також встановити відповідність первинних документів вимогам Закону № 996-ХІV, з урахуванням їх ретельного аналізу.

Суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.

Верховний Суд зазначив, що у даній справі дослідженню підлягає саме реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності.

Позивач, неодноразово повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи на поштову адресу, яка зазначені в позовній заяві, апеляційній скарзі та яка містяться в матеріалах справи : 63506, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Промислова (Мічуріна), б. 8.

Також поштова кореспонденція суду направлялась ПП «ЗЕРНО-15» на адресу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 39801100) : 03186, місто Київ, ВУЛИЦЯ АВІАКОНСТРУКТОРА АНТОНОВА, будинок 15А.

Однак, до суду поверталися конверти із відміткою поштового оператора: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до змісту абз. 4 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За правилами ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Виходячи з положень пунктів 83 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.2009 рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Колегія суддів зазначає, що до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Правову позицію аналогічного змісту викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.05.2023 по справі № 340/2148/22, від 31.10.2023 у справі № 420/15100/20.

Враховуючи, що процесуальні документи направлялись на юридичну адресу позивача, однак поштове відправлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», вважається що особа належним чином повідомлена про розгляд справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що на підставі наказу від 19.12.2016 № 3369 ГУ ДФС у Харківській області та на підставі направлення від 20.12.2026 № 7220, № 7221 на підставі п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 та 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України (далі ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ЗЕРНО-15» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при визначенні сум податкового кредиту та податкових зобов`язань за період з 01.05.2016 по 30.06.2016 по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «АВАНГАРД» на суму 1 647 234.00 грн та податкових зобов`язань по ланцюгу подальшої реалізації товарів, придбаних у ТОВ «АВАНГАРД», що містяться у податковій декларації з ПДВ.

03.01.2017 за результатами перевірки складено акт № 2/20-40-14-07-07 (далі Акт) (т. 1 а.с. 28-40).

Згідно висновків акту перевірки, встановлені порушення :

1. Перевіркою ПП «ЗЕРНО-15» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ «АВАНГАРД».

2. В порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, ПП «ЗЕРНО-15» зависило податковий кредит за травень - червень 2016 на загальну суму ПДВ 1 647 234.00 грн, у тому числі за травень 1 203 423.00 грн, за червень 2016 443 811.00 грн, що призвело до заниження до сплати ПДВ у загальній сумі 1 215 526.00 грн у тому числі за травень 2016 747 209 грн, за червень 2016- 468 317 грн, а також до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 податкової декларації з ПДВ) на загальну суму 431 708.00 грн, у тому числі за травень 2016 228 107.00 грн, за червень 2016- 203 601 грн.

13.01.2017 ПП «ЗЕРНО-15» подано заперечення до акту перевірки № 2/20-40-14-07-07 (т. 1 а.с. 24-26).

Листом ГУ ДФС у Харківській області від 24.01.2017 № 383/10/20-40-14-0716 заперечення залишено без задоволення, а висновки акту перевірки без змін (т. 1 а.с. 21-23).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041407 від 26.01.2017, яким було встановлено збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 180 4541.25 грн.

13.01.2017 ПП «ЗЕРНО-15» подано скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000041407 (т. 1 а.с. 18-20).

04.04.2017 ДПС України прийнято рішення № 6864/6/99-99-11-01-02-25 яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000041407 без змін (т. 1 а.с. 15-17).

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що приписами п/п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п/п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Положеннями п. 186.1. ст. 186 ПК України передбачено, що місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 цієї статті).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, з урахуванням вимог, викладених у постанові Верховного Суду від 15.03.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані до суду наступні документи : договір поставки № 39/01 від 04.05.2016 з доданими до нього специфікаціями № 1, 2, 3, 4, 5, 6, від 04.05.2016, видатковими накладними та товарно транспортними накладними (т. 1 а.с. 57-109); договір поставки № 44/01 від 26.05.2016 з доданими до нього специфікаціями № 1, 2 від 26.05.2016, видатковими накладними та товарно транспортними накладними (т. 1 а.с. 112-139), договір складського зберігання № 02/07-02 від 02.07.2015 з додатком № 2 до договору № 02/07-02 від 02.07.2015 (т. 1 а.с.141-147); книгу руху зерна та зернопродуктів за період з 01.05.16 по 30.06.2016 (т. а.с.148-151) та картки аналізу зерна (т. 1 а.с. 152- 171).

Колегія суддів зазначає, що 04.05.2016 між ПП «ЗЕРНО - 15» (Покупець) та ТОВ «АВАНГАРД» (Продавець) укладено договір поставки № 39/01 (т. 1 а.с. 57-58).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 39/01 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 39/01 під товаром в цьому договорі розуміється продукція Соняшник (ДСТУ 7011-2009 Соняшник. Технічні умови) в асортименті.

Відповідно до п. 1.4 - 1.5 Договору № 39/01 якість товару, що постачається за даним договором, має відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов. Продавець гарантує, що він є сільськогосподарським виробником відповідно до ст. 14.1.234 ПК України.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 39/01 товар передається постачальником покупцю на умовах базису поставки DDP ДП «Хлібна база № 85» Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Київська, 2А, згідно інтерпретації міжнародних правил «Інкотермс-2010». Конкретні умови поставки (базис, транспортування, інше) визначаються усно сторонами перед поставкою товару.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 39/01 сторони домовились, що якість товару, підтверджується даними аналізу проведеного виробничою технічною лабораторією покупця, остаточна кількість товару в кожній окремій партії визначається згідно розвантаженій кількості товару на складі покупця.

Відповідно до п. 2.4-2.5 Договору № 39/01 право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару за місцем призначення. Моментом передачі товару є момент підписання покупцем видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.3 Договору № 39/01 оплата за товар здійснюється покупцем в безготівковій формі на підставі рахунків-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) календарного дня з моменту його фактичної поставки та реєстрації податкової накладної на товар в ЄРПН відповідно до ст. 201.1 ПК України.

04.05.2016 між ПП «ЗЕРНО - 15» (Покупець) та ТОВ «АВАНГАРД» (Продавець) укладено Специфікацію № 1 до Договору поставки № 39/01 (т. 1 а.с. 59).

Відповідно до п. 1 Специфікації № 1 асортимент, ціна, кількість : соняшник, 60 т, на загальну суму 612 000.00 грн, в тому числі ПДВ 102 000.00 грн.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 1 базис поставки - DDP (у редакції Інкотермс 2010) ДП «Хлібна база № 85» Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Київська, 2А.

10.05.2016 між ПП «ЗЕРНО - 15» (Покупець) та ТОВ «АВАНГАРД» (Продавець) укладено Специфікацію № 2 до Договору поставки № 39/01 (т. 1 а.с. 60).

Відповідно до п. 1 Специфікації № 2 асортимент, ціна, кількість : соняшник, 100 т, на загальну суму 1 039 998.00 грн, в тому числі ПДВ 173 333.00 грн.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 2 базис поставки - DDP (у редакції Інкотермс 2010) ДП «Хлібна база № 85» Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Київська, 2А.

12.05.2016 між ПП «ЗЕРНО - 15» (Покупець) та ТОВ «АВАНГАРД» (Продавець) укладено Специфікацію № 3 до Договору поставки № 39/01 (т. 1 а.с. 61).

Відповідно до п. 1 Специфікації № 3 асортимент, ціна, кількість : соняшник, 100 т, на загальну суму 1 044 000.00 грн, в тому числі ПДВ 174 000.00 грн.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 3 базис поставки - DDP (у редакції Інкотермс 2010) ДП «Хлібна база № 85» Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Київська, 2А.

24.05.2016 між ПП «ЗЕРНО - 15» (Покупець) та ТОВ «АВАНГАРД» (Продавець) укладено Специфікацію № 4 до Договору поставки № 39/01 (т. 1 а.с. 62).

Відповідно до п. 1 Специфікації № 4 асортимент, ціна, кількість : соняшник, 100 т, на загальну суму 1 050 000.00 грн, в тому числі ПДВ 175 000.00 грн.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 4 базис поставки - DDP (у редакції Інкотермс 2010) ДП «Хлібна база № 85» Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Київська, 2А.

01.06.2016 між ПП «ЗЕРНО - 15» (Покупець) та ТОВ «АВАНГАРД» (Продавець) укладено Специфікацію № 5 до Договору поставки № 39/01 (т. 1 а.с. 63).

Відповідно до п. 1 Специфікації № 5 асортимент, ціна, кількість : соняшник, 60т, на загальну суму 2 543 990.40 грн, в тому числі ПДВ 423 998.40 грн.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 5 базис поставки - DDP (у редакції Інкотермс 2010) ДП «Хлібна база № 85» Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Київська, 2А.

01.06.2016 між ПП «ЗЕРНО - 15» (Покупець) та ТОВ «АВАНГАРД» (Продавець) укладено Специфікацію № 6 до Договору поставки № 39/01 (т. 1 а.с. 64).

Відповідно до п. 1 Специфікації № 6 асортимент, ціна, кількість : соняшник, 60т, на загальну суму 1 059 996.00 грн, в тому числі ПДВ 176 666.00 грн.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 6 базис поставки - DDP (у редакції Інкотермс 2010) ДП «Хлібна база № 85» Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Київська, 2А.

Також, 26.05.2016 між ПП «ЗЕРНО - 15» (Покупець) та ТОВ «АВАНГАРД» (Продавець) укладено договір поставки № 44/01 (т. 1 а.с. 110-111)

Відповідно до п. 1.1 Договору № 44/01 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 44/01 під товаром в цьому договорі розуміється продукція Пшениця (ДСТУ 3768:2010 Пшениця. Технічні умови) в асортименті.

Відповідно до п. 1.4 - 1.5 Договору № 44/01 якість товару, що постачається за даним договором, має відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов. Продавець гарантує, що він є сільськогосподарським виробником відповідно до ст. 14.1.234 ПК України.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 44/01 товар передається постачальником покупцю на умовах базису поставки DDP або FCA, згідно інтерпретації міжнародних правил «Інкотермс-2010». Конкретні умови поставки (базис, транспортування, інше) визначаються усно сторонами перед поставкою товару та в специфікації.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 44/01 сторони домовились, що якість товару, підтверджується даними аналізу проведеного виробничою технічною лабораторією покупця, остаточна кількість товару в кожній окремій партії визначається згідно розвантаженій кількості товару на складі покупця.

Відповідно до п. 2.4-2.5 Договору № 44/01 право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару за місцем призначення. Моментом передачі товару є момент підписання покупцем видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.3 Договору № 44/01 оплата за товар здійснюється покупцем в безготівковій формі на підставі рахунків-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) календарного дня з моменту його фактичної поставки та реєстрації податкової накладної на товар в ЄРПН відповідно до ст. 201.1 ПК України.

26.05.2016 між ПП «ЗЕРНО - 15» (Покупець) та ТОВ «АВАНГАРД» (Продавець) укладено Специфікацію № 1 до Договору поставки № 44/01 (т. 1 а.с. 112).

Відповідно до п. 1 Специфікації № 1 асортимент, ціна, кількість : пшениця 3 класу, 1000 т, на загальну суму 4 299 960.00 грн, в тому числі ПДВ 716 660.00 грн.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 1 базис поставки - DDP (у редакції Інкотермс 2010) ДП «Новопокровський КХП» за адресою : Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Новопокровка, вул. В. Весіча, 1.

08.06.2016 між ПП «ЗЕРНО - 15» (Покупець) та ТОВ «АВАНГАРД» (Продавець) укладено Специфікацію № 2 до Договору поставки № 44/01 (т. 1 а.с. 113).

Відповідно до п. 1 Специфікації № 2 асортимент, ціна, кількість : пшениця 5 класу, 30 т, на загальну суму 118 499.40 грн, в тому числі ПДВ 19 749.90 грн.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 2 базис поставки - DDP (у редакції Інкотермс 2010) ДП «Хлібна база № 85» Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Київська, 2А.

Колегія суддів зазначає, що пунктами 3.3 Договорів поставок від 04.05.2016 № 39/01 та від 26.05.2016 № 44/01 сторонами обумовлено, що оплата за товар здійснюється покупцем в безготівковій формі на підставі рахунків-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) календарного дня з моменту його фактичної поставки та реєстрації податкової накладної на товар в ЄРПН.

Однак, в матеріалах справи відсутні рахунки-фактури, а також відсутні докази перерахування покупцем готівкових коштів постачальнику за товар в безготівковій формі, хоча пункти 3.3 договорів поставок покладає на покупця обов`язок протягом 1 (одного) календарного дня з моменту фактичної поставки товару та реєстрації податкової накладної на товар в ЄРПН здійснити перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Також колегія суддів зауважує, що відповідно до специфікацій № 1 - № 6 (т. 1 а.с. 59-64) до договору від 04.05.2016 № 39/01 загальна кількість придбаного ПП «ЗЕРНО-15» у ТОВ «АВАНГАРД» товару, а саме: соняшнику складає 700 тон, тоді як згідно видаткових накладних (т. 1 а.с. 65, 68, 73, 78, 83, 86, 87, 88, 94, 95, 99, 100, 103, 107) постачальником на адресу покупця видано лише 612.503 тон.

Разом з тим, згідно з товаро-транспортних накладних (т. 1 а.с. 67, 70-71,72, 75, 76, 77, 80, 81, 82, 85, 90-93, 96-97, 101, 105, 106 та 109) до зазначених вище видаткових накладних маса нетто транспортованого товару склала 630.709 тон., що свідчить про розбіжності між специфікаціями (700 тон), видатковими накладними (612.503 тон) та товаро-транспортними накладними (630.709 тон).

Також, відповідно до специфікацій № 1 та № 2 (т. 1 а.с. 112-113) до договору від 26.05.2016 № 44/01 загальна кількість придбаного ПП «ЗЕРНО-15» у ТОВ «АВАНГАРД» товару, а саме: пшениці 3 класу складає 1000 тон, тоді як пшениці 5 класу 30 тон.

Згідно видаткових накладних (т. 1 а.с. 118, 126, 131, 137) загальна кількість виданого товару, а саме: пшениці 3 класу складає 653.56 тони. Разом з тим, згідно з товаро-транспортних накладних (т. 1 а.с. 119, 120, 127, 128, 129, 130, 132, 133, 134, 135, 136, 138, 139, 140) загальна кількість перевезеного товару пшениці 3 класу складає 651 440 тони.

Тобто, вказані обставини свідчить про розбіжності у зазначених вище документах щодо пшениці 3 класу між специфікаціями (1000 тон), видатковими накладними (653.560 тони) та товаро-транспортними накладними (651.440 тону).

В той же час, згідно видаткових накладних (т. 1 а.с. 114, 116, 121) загальна кількість виданого товару, а саме: пшениці 5 класу складає 213.228 тон. Згідно з товаро-транспортних накладних (т. 1 а.с. 115, 117, 122-125) складає 211.682 тони.

Вказані обставини також свідчить про наявність розбіжностей щодо пшениці 5 класу між специфікаціями (30 тон), видатковими накладними (213 228 тон) та товаро-транспортними накладними (211.682 тон.).

До перевірки не надано та в матеріалах справи відсутні довіреності на осіб, що їх уповноважують на отримання товару.

Колегія суддів зазначає, що пунктами 2.3 Договорів поставок від 04.05.2016 № 39/01 та від 26.05.2016 № 44/01 сторонами обумовлено, що якість товару, підтверджується даними аналізу проведеного виробничою технічною лабораторією покупця, остаточна кількість товару в кожній окремій партії визначається згідно розвантаженій кількості товару на складі покупця.

Проте, як вбачається з акту перевірки, ПП «ЗЕРНО-15» не було надано даних аналізу проведеного виробничою технічною лабораторією покупця, у зв`язку з чим не можливо встановити відповідність ТМЦ стандартам якості та їх фактичне походження.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ПП «ЗЕРНО - 15» у періоді травень - червень 2016 здійснювало зберігання зерна у ДП «Хлібна база № 85».

Як вбачається з матеріалів справи 02.07.2015 між ДП «Хлібна база № 85» (Зерновий склад) та ПП «ЗЕРНО - 15» (Поклажодавець) було укладено договір зберігання № 02/07-02 (т. 1 а.с. 141-143).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 02/07-02 поклажодавець передає продукцію : зернові, насіння соняшника, кукурудзу (далі - Зерно), а зерновий склад зобов`язаний прийняти його на зберігання знеособлене, на умовах визначених цим договором та в установлений строк повернути зерно покладодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних та кількісних показників, зазначених цим договором. Зберігання зерна згідно умов даного договору - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Відповідно до п. 1.3 Договору № 02/07-02 приймання та передача зерна по кількості та якості на зберігання та з зберігання проводиться згідно результатам зважувань на вагах Зернового складу та оцінки якості виробничо - технічної лабораторії Зернового складу за адресою: Харківська область, м. Барвінкове, вул. Київська, буд. 2.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 02/07-02 якість зерна та соняшника повинна відповідати державним стандартам, діючим правилам та інструкціям. Визначення типу зерна при прийманні та відпустку проводиться відповідно до діючих ДСТУ.

Відповідно до п. 2.2 Договору № 02/07-02 приймання зерна на зберігання проводиться після отриманих Зерновим складом від покладодавця на кожну партію зерна санітарно - контрольних документів (гігієнічний, ветеринарний, карантинний висновок тощо). В разі відсутності санітарно -гігієнічного висновку приймання зерна заборонене.

Як вбачається з акту перевірки (19 сторінка акту перевірки) підприємству ПП «ЗЕРНО - 15» в ході перевірки було вручено запит про надання документів від 19.12.2016 № 7033/10/20-40-14-07-16 в якому одним із пунктів надання документів було передбачено документи складського обліку.

Проте, до перевірки не надано документи відносно санітарно-гігієнічного висновку на кожну партію товару.

Отже, оскільки в ході перевірки ПП «ЗЕРНО - 15» не було надано санітарно контрольних документів та санітарно - гігієнічного висновку, то і встановити факт оприбуткування зерна, отриманого ПП «ЗЕРНО - 15» від ТОВ «АВАНГАРД» та передано ДП «Хлібна база № 85» та реальність здійснення господарської операції по зазначеним взаємовідносинам не можливо.

Щодо наданої до суду книги руху зерна та зернопродуктів (т. 1 а.с. 148-151), колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту книги руху зерна та зернопродуктів за період з 01.05.2016 по 30.06.2016 вбачається, що залишок зернопродуктів на початок періоду 05.05.2016 становив 920 914 кг, тобто 921 тонна, тоді як залишок і обороти зернопродуктів на кінець періоду, тобто на 30.06.2016 становив 1 641 194 кг, що дорівнює 1 642 тони, що свідчить про те, що різниця залишків між початком та кінцем періоду складає 721 тону.

Однак, відповідно до видаткових накладних на пшеницю ПП «ЗЕРНО-15» на склад ДП «Хлібна база № 85» було доставлено 676 788 тону, що також свідчить про розбіжності між рухом зерно продуктів на складі та доставленою пшеницею на зберігання до ДП «Хлібна база № 85».

Також колегія суддів зазначає, що як вбачається з акту перевірки, до перевірки ПП «ЗЕРНО-15» було надано договір на перевезення вантажу № 1-01/09 від 01.09.2015 (а.с. 4 акту перевірку) відповідно до умов якого ТОВ «Комбінат хлібопродуктів Барвінкове» (Перевізник) бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно з транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а відправник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу. Перевізник зобов`язаний надати замовнику акт виконаних робіт в термін не пізніше 5-го числа наступного за звітнім місяцем.

Проте, колегія суддів зазначає, що до перевірки не надано актів здачі - прийняття послуг, проведення сплати за послуги та довіреностей, витягу з журналу реєстрації виданих та отриманих довіреностей.

Також, як вбачається з акту перевірки (а.с. 5 акту перевірку) до перевірки ПП «ЗЕРНО-15» було надано договір про надання транспортного експедирування № 1-20/07 від 20.07.2015 відповідно до умов якого, експедитор, ТОВ «Зернотрейд», який діє за дорученням клієнта, ПП «ЗЕРНО-15», зобов`язується від свого імені або від імені клієнта, за оплату та за рахунок клієнта виконати або організувати виконання цим договором послуг.

За умовами цього договору експедитор надає такі послуги: організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України за маршрутом узгодженим з клієнтом. Експедитор має право залучити до виконання перевезення третіх осіб з якими він уклав договір перевезення при цьому залишаючись відповідальним перед клієнтом за які не будь дії залучених осіб, як за власні. Доставляє вантаж, зазначений в заявках до даного договору, автотранспортом до місця призначення та видає вантаж, уповноваженому отримати вантаж, а клієнт зобов`язується вчасно сплачувати автотранспортні послуги експедитора.

Клієнт зобов`язується: надати заявку на перевезення вантажу експедитору не пізніше доби до відправлення, в якій буде зазначено: найменування пунктів відправлення та призначення, кількість вантажу та час подачі автомашин під завантаження. Надання заявок допускається по факсу, електронною поштою, телефоном; до прибуття автомобіля під навантаження підготувати вантаж до перевезення, підготувати пропуски на право заїзду до місця навантаження та на право вивозу вантажу. Здійснювати повне завантаження автомобілів.

Проте, ПП «ЗЕРНО-15» до перевірки не надано, в матеріалах справи відсутні, документи відносно узгоджень маршрутів, заявок на перевезення вантажу, пропуски на право заїзду до місця навантаження та виїзду, їх реєстрація у відповідному журналі обліку довіреностей та перепусток, складання яких прямо передбачено умовами договору.

Також, не надано документи щодо проведення розрахунків з ТОВ «Зернотрейд».

Також колегія суддів зазначає, що як вбачається з деяких товарно-транспортних накладних, а саме : від 04.06.2016 № 14 (т. 1 а.с. 71) автомобілем МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 було перевезено ТМЦ у кількості 59 212 кг, тобто 59.2 тони; від 04.06.2016 № 18 (т. 1 а.с. 70) автомобілем КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_2 було перевезено ТМЦ у кількості 58 032 кг, тобто 58 тони; від 04.06.2016 № 20 (т. 1 а.с. 72) автомобілем МАЗ д.н.з. НОМЕР_3 було перевезено ТМЦ у кількості 59 752 кг, тобто 59.7 тони; від 26.05.2016 № 2 (т. 1 а.с. 120) автомобілем МАЗ д.н.з. НОМЕР_4 було перевезено ТМЦ у кількості 61 530 кг, тобто 61.5 тони; від 29.05.2016 № 13 (т. 1 а.с. 122) автомобілем КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_5 було перевезено ТМЦ у кількості 65 440 кг, тобто 65.4 тони; від 30.05.2016 № 14 (т. 1 а.с. 123) автомобілем КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_6 було перевезено ТМЦ у кількості 64 090 кг, тобто 64 тони; від 30.05.2016 № 16 (т. 1 а.с. 125) автомобілем КТС д.н.з. НОМЕР_7 було перевезено ТМЦ у кількості 68 130 кг, тобто 68.1 тони; від 29.05.2016 № 9 (т. 1 а.с. 127) автомобілем КТС д.н.з. НОМЕР_1 було перевезено ТМЦ у кількості 69 040 кг, тобто 69 тони; від 29.05.2016 № 10 (т. 1 а.с. 128) автомобілем КТС д.н.з. НОМЕР_8 було перевезено ТМЦ у кількості 69 830 кг, тобто 69.8 тони; від 29.05.2016 № 11 (т. 1 а.с. 129) автомобілем КТС д.н.з. НОМЕР_9 було перевезено ТМЦ у кількості 70 100 кг, тобто 70.1 тони; від 27.05.2016 № 5 (т. 1 а.с. 136) автомобілем КТС д.н.з. НОМЕР_10 було перевезено ТМЦ у кількості 71 550 кг, тобто 71.5 тони, що породжує обґрунтовані сумніви відносно спроможності кожного з автомобілів здійснювати навантаження відповідної кількості товару на кожний автомобіль та перевезення однієї партії товару у такій кількості.

Також, як вбачається з матеріалів справи слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДПС у Харківській області здійснюється кримінальне провадження № 32017220000000086, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що службові особи ПП «ЗЕРНО-15» в період 2016, шляхом відображення в податковій звітності безтоварних операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємства з ознаками фіктивності ТОВ «АВАНГАРД», безпідставно зависили податковий кредит з ПДВ, в результаті чого ухилилися від сплати податку на додану вартість в значних розмірах.

В ході досудового розслідування було встановлено та допитано керівника, головного бухгалтера та засновника ТОВ «АВАНГАРД» гр. ОСОБА_1 , який засвідчив, що ніякої фінансово господарської діяльності підприємства не здійснював, де саме знаходиться підприємство та чим займається йому не відомо.

Слідством встановлено, що ПП «ЗЕРНО-15» не має власних складських приміщень, а використовує у своїй господарській діяльності складські приміщення ДП «Хлібна База № 85», згідно договору зберігання зерна.

Службові особи ДП «Хлібна База № 85» повідомили, що товар який надходив ПП «ЗЕРНО-15» нібито від ТОВ «АВАНГАРД» на адресу ДП «Хлібна База № 85» ніколи не поставлявся. Облікові рахунки зберігання зернопродуктів ПП «ЗЕРНО-15» не відкривались.

Вищевказане свідчить про те, що ТОВ «АВАНГАРД» було створено з метою прикриття незаконної діяльності з оформлення безтоварних операцій, незаконного формування податкового кредиту, ухиленні від сплати податків підприємствами реального сектору економіки.

В матеріалах справи містяться копії протоколів допиту свідків від 06.10.2017, від 22.10.2017 та матеріали кримінального провадження № 32017220000000086 (т. 1 а.с. 272-284).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали справи не містять достовірних доказів того, що відповідні товарно-матеріальні цінності отримано позивачем саме від указаного у первинних документах контрагента. За наданими суду документами неможливо об`єктивно встановити у який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, технічну можливість контрагента платника виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності.

Наведене не дає суду достатніх та достовірних підстав для висновку про реальність характеру спірних господарських операцій, які оформлені виключно документально.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зазначив, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Ця позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, що викладена в пункті 32 рішення про справі «Булвес АД» проти Болгарії», в якому ЄСПЛ погоджується з рішенням Суду ЄС в аналогічному Рішенні від 06.07.2006 у об`єднаних справах C-439/04 і C-440/04 Аксель Кіттель проти Уряду Бельгії (C-439/04) і Уряд Бельгії проти Реколта Рісайклінг СПРЛ (C-440/04): « коли на основі об`єктивних факторів було встановлено, що товар поставляється особі зі статусом платника податків, яка знала чи повинна була знати про те, що купуючи товар, вона приймає участь в операції, пов`язаній з обманним уникненням сплати ПДВ, національний суд відмовляє такій особі у податковому кредиті».

Практика Європейського суду з прав людини говорить про те, що у випадку зловживання з боку певної фізичної або юридичної особи, вони (Держави-члени Конвенції) можуть вжити відповідних заходів з метою запобігти, зупинити або покарати за такі зловживання. Таким чином позбавлення особи права на податковий кредит у зв`язку з виявленими зловживаннями зі сплати ПДВ є можливим та відповідає практиці ЕСПЛ.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що контролюючим органом правомірно зроблено висновок про завищення ПП «ЗЕРНО-15» податкового кредиту за травень - червень 2016 на загальну суму ПДВ 1 647 234.00 грн, у тому числі за травень 1 203 423.00 грн, за червень 2016 443 811.00 грн, що призвело до заниження до сплати ПДВ у загальній сумі 1 215 526.00 грн у тому числі за травень 2016 747 209 грн, за червень 2016- 468 317 грн, а також до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 податкової декларації з ПДВ) на загальну суму 431 708.00 грн, у тому числі за травень 2016 228 107.00 грн, за червень 2016- 203 601 грн.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "ЗЕРНО-15" залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц Л.В. Курило Повний текст постанови складено 14.10.2024 року