Постанова

від 09.10.2024 по справі 280/8321/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2024 року м.Дніпросправа № 280/8321/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Запорізький промисловий центр професійно-технічної освіти» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі № 280/8321/23 (суддя Сацький Р.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Запорізькій області, в особі Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Запорізької міської ради до Державного навчального закладу «Запорізький промисловий центр професійно-технічної освіти» про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Запорізької міської ради (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати Державний навчальний заклад Запорізький промисловий центр професійно-технічної освіти (далі - відповідач) привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту - сховище № 28861, що знаходиться за адресою: вул. Виробнича, буд. 2-Д, м. Запоріжжя, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що захисна споруда мала бути приведена у готовність до використання за призначенням в першу чергу з огляду на особливу категорію громадян, які підлягають укриттю в ньому. Однак, дій та робіт, передбачених нормами чинного законодавства, з боку відповідальних осіб відповідача не проведено, сховище не підготовлене та має ряд порушень.

Спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року позовні вимоги було задоволено. Суд зобов`язав Державний навчальний заклад Запорізький промисловий центр професійно-технічної освіти привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту - сховище № 28861, що знаходиться за адресою: вул. Виробнича, буд. 2-Д, м. Запоріжжя, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку судом доказів, порушення судом норм процесуального та матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом безпідставно не було враховано, що в діях відповідача не вбачається бездіяльності, навпаки, ним вжито всіх залежних від нього заходів, щоб привести у відповідність захисну споруду цивільного захисту сховища №28861. Суду надавалися докази на підтвердження вжитих дій.

Також скаржник звертає увагу, що саме органи ДСНС уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств. Здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій. До того ж, звернення до суду з вимогами про зобов`язання привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту законодавцем взагалі не передбачено.

Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, суд перевірив та встановив всі обставини справи, врахував надані сторонами докази. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача. Наполягає, що станом на теперішній час, в матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда - сховище №28861 приведена у готовність до використання за призначенням та здатна забезпечити захист цивільного населення. Тобто, порушення інтересів держави у сфері захисту цивільного населення продовжують тривати.

Стосовно інших доводів, викладених у скарзі, прокурор зазначив, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на процесуальній можливості звернення прокурора до адміністративного суду в аналогічних правовідносинах в інтересах держави в особі органів ДСНС України з позовами про зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у готовність до використання, навіть за відсутності у останніх чітко визначених законом повноважень на це.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що на обліку в Запорізькій області перебуває захисна споруда цивільного захисту - сховище № 28861, розташоване за адресою: вул. Виробнича, 2-Д м. Запоріжжя. Балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту є Державний навчальний заклад Запорізький промисловий центр професійно-технічної освіти.

Згідно з обліковою карткою та паспортом сховища № 28861, захисна споруда розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича, 2 - Д, загальною площею 825,9 кв. м, загальним об`ємом - 3 160 куб. м, місткістю - 750 осіб. Вказане сховище вбудоване в будівлю із пяти поверхів, підвал гуртожитку, має два входи та один аварійний вихід. Введено в експлуатацію у 1972 році. Час приведення сховища у готовність 12 годин.

Відповідно до розпорядження міського голови від 28.07.2023 № 183р внесено зміни до розпорядження міського голови від 29.12.2022 № 320р Про створення фонду захисних споруд цивільного захисту міста Запоріжжя з метою поповнення Фонду захисних споруд цивільного захисту міста Запоріжжя приміщеннями, що пройшли відповідну оцінку та готові до використання за призначенням. Так, відповідно до Додатку № 1 до вказаного розпорядження, захисна споруда цивільного захисту, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 2-Д, балансоутримувачем якої є відповідач, перебуває у Фонді захисних споруд цивільного захисту міста Запоріжжя (сховища, протирадіаційні укриття).

Сховище № 28861 має встановлену реєстраційну документацію, а саме: технічний паспорт захисної споруди цивільного захисту - сховища (протирадіаційного укриття) № 28861.

28.08.2023 головним інспектором ВЗНС ЗРУ ГУ ДСНС України в Запорізькій області Пасенко В.В. проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища № 28861. За результатами перевірки складено акт, яким зафіксовані наявні недоліки та порушення, встановлено незадовільний стан споруди, її непрацездатність, й надані рекомендації, щодо їх усунення.

Шевченківською окружною прокуратурою проведено ряд заходів, щодо контролю за виконанням відповідачем рекомендацій по усуненню недоліків та підготовки до експлуатації сховища № 28861, про що свідчать листи Шевченківської окружної прокуратури на адресу ГУ ДСНС у Запорізькій області від 22.08.2023 за вих. № 57-101-4948 вих-23 та від 14.09.2023 за вих. № 57-101-5509вих23, листа ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 14.09.2023; листи Шевченківської окружної прокуратури на адресу Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від 1 1.08.2023 за вих. № 57-101-4721 вих-23 та від 14.09.2023 за вих. № 57-101-5503вих23; лист Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від 28.09.2023 № 1209/01-14; лист ДНЗ Запорізький промисловий ЦПТО № 447/07 від 25.08.2023; протокол огляду сховища № 28861 від 25.08.2023, проведеного у межах кримінального провадження № 42023082030000020.

Оскільки відповідачем не забезпечено готовності до використання захисної споруди цивільного захисту №28861, а ГУ ДСНС у Запорізькій області не вжито дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зробив висновки, що у даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на захист інтересів держави від порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та слугує меті захисту суспільного інтересу, який полягає у захисті життя та здоров`я людей у період збройної агресії російської федерації проти України, а отже такі обставини надають прокурору право на звернення до суду з цим адміністративним позовом.

На дату звернення прокурора до суду з позовною заявою та на дату розгляду справи, захисна споруда №28861 оцінена як така, що не готова до використання за призначенням. Докази протилежного відповідачем суду не надані. Суд зробив висновки, що з метою захисту життя і здоров`я людей в умовах воєнного стану виникає необхідність зобов`язати відповідача привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №28861.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, досліджуючи питання правомірності пред`явлених прокурором вимог, виходячи з предмету спору, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду даної справи.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про оборону України (далі - Закон 1932-XII), оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 Закону 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Щодо права прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі Головного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області з цим позовом.

За приписами частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII), на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України, до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин третьої - п`ятої статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, прокурор, з метою реалізації встановлених конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави, є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке: …виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ України), приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ України, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В спірному випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ України, чинним законодавством не передбачено.

Велика Палата Верховного Суду сформувала правові висновки у постанові від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16, відповідно до яких позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Теплоавтомат про зобов`язання відповідача привести захисну споруду цивільного захисту (сховище) № 78600 за адресою: вул. Кірова, 38, м. Харків у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовність до укриття населення), є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСУНС у Харківській області, який є територіальним органом ДСУНС, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Також ним здійснюється державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог зазначеного законодавства на відповідній території.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні.

Таким чином, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 13.03.2022 №303, на період дії воєнного стану у ДСНС відсутні повноваження з перевірки укриття на стан придатності для використання за призначенням, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Зважаючи на те, що зміст поданої прокурором позовної заяви дозволяє стверджувати про те, що у даному випадку звернення до суду спрямоване на захист інтересів держави від порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та слугує меті захисту суспільного інтересу, який полягає у захисті життя та здоров`я людей у період збройної агресії російської федерації проти України, суд зробив правильні висновки, що вказані обставини надають прокурору право на звернення до суду з цим адміністративним позовом.

В силу пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 КЦЗ України, до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Цивільним захистом, згідно зі статтею 4 КЦЗ України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Частиною першою статті 20 КЦЗ України встановлено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, зокрема, належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання (пункт 1); забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2); забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту (пункт 15); здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні) (пункт 16).

Частиною восьмою статті 32 КЦЗУ передбачено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі Порядок №138).

Пунктом 9 Порядку №138 встановлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання, вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 138, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно з пунктом 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до пунктів 5, 6 глави 1 розділу VII Вимог формування з обслуговування захисних споруд забезпечуються засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно з додатком 19 до цих Вимог.

Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.

За змістом пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Оскільки обов`язок забезпечення тримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами, на балансі яких перебуває такий об`єкт, і відповідно до наданих сторонами доказів захисна споруда цивільного захисту - сховища №28861, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Виробнича, 2 - Д, перебуває на балансі Державного навчального закладу «Запорізький промисловий центр професійно-технічної освіти», саме на відповідача покладено обов`язок із забезпечення підтримання стану такої захисної споруди у готовності до використання.

Факт знаходження захисної споруди цивільного захисту №28861 у незадовільному для використання стані не є спірним та доведений доказами, що є в матеріалах справи, зокрема: актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, протоколом огляду (а.с.56-64, а.с. 84-98).

На час звернення прокурора до суду, захисна споруда №28861 за результатами проведеної оцінки оцінена як не готова до використання за призначенням. Докази протилежного відповідачем до суду не надані.

Доводи відповідача про здійснення ним заходів, направлених на приведення укриття у належний стан, колегією суддів відхиляються, оскільки, оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог, з якого вбачається, що захисна споруда №28861 приведена у стан готовності, суду не надано.

Суд першої інстанції вірно вказав, що в силу вимог ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Дії відповідача з утримання захисної споруди цивільного захисту у належному стані не може бути залишено без відповідного реагування, особливо під час дії воєнного стану у зв`язку із збройною агресією рф проти України.

У статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією.

В умовах військової агресії російської федерації проти України, недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його неготовності для використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

За встановлених обставин, з метою захисту життя і здоров`я людей в умовах воєнного стану, суд обгрунтовано зобов`язав відповідача привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №28861, що знаходиться за адресою: вул. Виробнича, буд. 2-Д, м. Запоріжжя, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Дослідивши доводи і аргументи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.311, п.1ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Запорізький промисловий центр професійно-технічної освіти» - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі № 280/8321/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак