Постанова

від 15.10.2024 по справі 420/5228/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5228/24

Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ФТФ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, та картки відмови в прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И Л А:

16 лютого 2024 року ПП «ФТФ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/000360/3 від 19.12.2023 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209230/2023/002286 від 05.09.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПП «ФТФ» надало всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару. Подані декларантом документи для митного оформлення товару за ціною контракту відповідають вимогам ст.53 Митного кодексу України, є належними, допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей. Прийняті рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними, оскільки ґрунтуються не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях контролюючого органу.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що в документах, які надані декларантом, наявні розбіжності, відсутні всі відомості щодо ціни та вони не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У зв`язку з вищевикладеним Львівською митницею обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 26 червня 2024 року адміністративний позов приватного підприємства «ФТФ» задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доводам відповідача, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних, та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України.

Судом першої інстанції також не враховано, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів встановлено, що в поданих документах містились розбіжності, а також декларантом не надано витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.

ПП «ФТФ» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін оскаржуване рішення.

Відповідно до ч.3 п.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Одеської митниці задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

01.04.2020 року між ПП «ФТФ», як покупцем, та ADALYA TOBACCO TUTUN MAMULLERI SANAYI TICARET LTD.STI., що є юридичною особою за законодавством Туреччини, як продавцем, укладено дистриб`юторську угоду № 1, предметом якої є продаж товару, визначеного в інвойсах.

На підставі даної угоди складені інвойс продавця №ADY2023000000224 від 05.07.2023 року та електронний інвойс продавця (e-Fatura) №ADY2023000000224 від 05.07.2023 року на товар тютюн для кальяну торговельної марки ADALYA в асортименті.

Згідно вказаних інвойсів товар постачався на умовах EXW, Ізмір, Туреччина за ціною 0,55 доларів США за одну пачку тютюну для кальяну (в асортименті).

Для здійснення митного оформлення товару, 30.08.2023 року уповноваженою особою (представником) подано митну декларацію МД-2 №23UA209230091861U7, відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 2339666,73 грн.

Визначення митної вартості товару здійснено ПП «ФТФ» за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена митна вартість згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України включає вартість товару згідно рахунків 2138385,45 грн (58476,00 доларів США х 36,55686 курс), вартість витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України 153757,00 грн, витрати на страхування вантажу 45677,07грн, вартість навантажувальних робіт на території Туреччини 1846,72 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи: декларацію митної вартості із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (1-ий метод); інвойс № ADY2023000000224 від 05.07.2023р.; електронний інвойс (e-Fatura) № ADY2023000000224 від 05.07.2023; рахунок за транспортні послуги № 2307047 від 17.07.2023; страховий сертифікатів 13990/03/222/218 від 05.07.2023; дистриб`юторська угода № 1 від 01.04.2020; додаткова угода № 1 від 06.04,2023; декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари від 06.07.2023; міжнародна автотранспортна накладна CMR №б/н від 05.07.2023; сертифікат про походження товару № Z 0408291 від 05.07.2023; договір про надання послуг митного брокера №МБО-2 від 02.01.2020.

Відповідачем відправлено повідомлення декларантові, в якому вказана на необхідності подати додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ.

У відповідь на запит Львівської митниці про надання додаткових документів та повідомлення щодо проведення консультації, митним брокером ОСОБА_1 надано митному органу додаткові документи: проформа-інвойс № ADY202200000404 від 23.12.2022р.; банківський платіжний документ (swift) від 13.04.2023р.; експортна декларація країни відправлення № 23350300ЕХ00096510 від 05.07.2023р., та просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

Розглянувши подані декларантом документи, Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100548/2 від 05.09.2023 року.

Відповідно до Рішення про коригування, митна вартість Товару була відкоригована Відповідачем в бік збільшення її розміру, а саме: на підставі МД № UA100040/2022/601479 від 17.01.2022 митну вартість збільшено до 21,33 дол. США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100548/2 від 05.09.2023 року Львівська митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002286 від 05.09.2023 року.

На виконання вимог рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100548/2 Позивачем 07.09.2023 року було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230094676U3 та після доплати митних платежів в сумі 361371,41 грн, товар був випущений у обіг.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, ПП «ФТФ» 27.09.2023 року подало до Львівської митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються, а саме:

- лист продавця (ADALYA TOBACCO TUTUN MAMULLERI SANAYI TICARET LTD.STI.) від 15.09.2023 року, в якому обґрунтовуються причини незмінності ціни тютюну для кальяну з моменту погодження замовлення і до моменту його поставки покупцям, а також підтверджено, що в ціну 0,55 доларів США за пачку тютюну для кальяну включено вартість упаковки та тари;

- лист ТОВ «Формаг Груп» №ОКО-2609.01 від 26.09.2023р. (із додатками), в якому описано весь ланцюг експедиторів/перевізників, в т.ч. «ЕООД Алина Тюлеменова 2022» (Болгарія), які були залучені для перевезення вантажу «тютюн для кальяну» для ПП «ФТФ» від відправника Adalya Tobacco Tutun Mamulleri Sanayi Ticaret LTD.STI за інвойсом №ADY2023000000224 від 05.07.2023 p. (no CMR б/н від 05.07.2023 р.);

- договір №1810/18-01 транспортного експедирування від 18.10.2018 року;

- акт № 2307047 прийому-здачі наданих транспортних послуг від 20 липня 2023 року.

У відповідь Львівська митниця листом №74/2/15/13/25415 від 04.10.2023 року повідомила про ненадання підприємством заявки на транспортування, доказів оплати транспортних послуг, листа №ОКО-2609.01 від 26.09.2023, тому залишила в силі рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100548/2 від 05.09.2023 року.

04.10.2023 року Приватне підприємство «ФТФ» подало до Державної митної служби України скаргу №04/10/01 на рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100548/2 від 05.09.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002286 від 05.09.2023 року.

Листом №15/15-02-02/13/5522 від 23.11.2023 ДМСУ витребувала у ПП «ФТФ» додаткові документи та інформацію, необхідні для розгляду скарги.

Листом №28/11 від 28 листопада 2023 року ПП «ФТФ» надало копії наступних витребуваних документів: пакувальний лист від 05.07.2023 на 1 арк.; сертифікат якості від 05.07.2023; сертифікат про походження товару №Z0408291 від 05.07.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті №163 від 11.04.2023, що свідчить про оплату товару; заявку від 15.06:2023 на надання транспортно-експедиційних послуг; платіжні інструкції про оплату транспортно-експедиційних послуг; генеральний договір страхування вантажів №13990/03/222 від 23.09.2020; митну декларацію країни відправлення товару; CMR №б/н від 05.07.2023; угоду про співробітництво в галузі транспортно-експедиторського обслуговування вантажів №0208/21-04 від 02.08.2021, яка укладена між ТОВ «Формаг Груп» та Formag Overseas Limited; договір між Formag Overseas Limited та MISSTRANSPORT LTD. від 20.06.2023; договір на транспортно-експедиторське обслуговування №011106 від 01.11.2006, що укладений між ТОВ «Формаг Груп» та ДП «Формаг-Київ» ТОВ «Формаг»; договір, укладений між ДП «Формаг-Київ» ТОВ «Формаг» та ФО-П ОСОБА_2 , № ПВ 040717-1А від 04.07.2017; договір транспортного експедирування №10/03/23 від 10.03.2023, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 на 2 арк.

За наслідками розгляду поданих документів та скарги ДМСУ прийняла рішення від 13.12.2023 року № 15-1/15-02-02/14/5862, відповідно до якого рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100548/2 від 05.09.2023 року було скасовано, а відповідача зобов`язано прийняти нове рішення відповідно до законодавства та вказівок ДМСУ. В задоволенні решти вимог щодо скасування картки відмови у митному оформленні ДМСУ скаржнику було відмовлено.

Зокрема, ДМСУ зобов`язала Львівську митницю зазначити у графі 33 нового рішення обов`язкову інформацію, визначену положеннями частини другої статті 55 Кодексу та Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, а саме докладну інформацію, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості за резервним методом, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

На виконання вимог ДМСУ Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/000360/3 від 19.12.2023 року .

В обґрунтування рішення зазначено наступне:

«- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до "митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- поставка товару здійснюється на підставі дистриб`юторського контракту від 01.04.2020 №1, укладеного між ADALYА TOBACCO TUTUN MAMULLERI SANAYI TICARET LTD.STL (продавець) та ПП «ФТФ» (покупець), згідно з яким: продавець надає, а покупець приймає ексклюзивне право на дистрибуцію та продаж: товарів на території України (пункт 1.3); разом з товаром продавець має передати наступні документи покупцеві, зокрема сертифікат про походження, пакувальний лист, сертифікат якості (пункт 6); оплата за товари повинна здійснюватися на умовах передоплати для коленого замовлення (пункт 8.2) тощо. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару не надано.

- у фітосанітарному сертифікаті до фактури ADY2023000000224 від 05.07.23 зазначено, що датою виготовлення продукції є травень 2023 року. Тобто на момент формування замовлення MADY202200000404 від 23.12.2022, у продавця ще не було товару в наявності, а отже і вартість товару не могла бути сформовано на належному рівні, оскільки вона встановлюється безпосередньо на ринку під впливом співвідношення попиту та пропозиції.

- у поданій до митного оформлення CMR від 05.07.2023 Ке б/н не міститься підписів відправника товару та відміток митних органів країн, якими переміщувався оцінюваний товар. У графах 16 та 23 міститься відтиск штампу «Алина Тюлеменова», проте рахунок на транспорт №2307047 від 17.07.23 видано ТОВ «Формаг Груп». Документи, що висвітлюють договірні відносини із даним перевізником відсутні. На підтвердження вартості транспортних послуг та маршруту перевезення, відповідно до п. 6 ч. 2 cт. 53 Кодексу, декларантом не надано договір про надання транспортних послуг, платіжні документи, заявку на перевезення. Отже заявлена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини, тим більше що документально витрати на перевезення декларантом не підтверджені.

- рахунок на транспорт М2307047 від 17.07.23, який видано ТОВ «Формаг Груп» підписано бухгалтером без ідентифікації особи. Також не містить посилань ні на помер контракту згідно, якого він видавався, ні реєстраційного номера транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення даної партії товару.

- рахунок від 17.07.2023 №2307047 містить інформацію щодо вартості витрат по перевезенню вантажу за маршрутом м. Ізмір (Туреччина) - п/п Сірет (Україна) у розмірі 153757,49 грн (відстань близько 1627 км) та за маршрутом п/п Сірет (Україна) ~ смт. Запитів (Україна) у розмірі 36528,02 гривень (відстань близько 322 км). Відповідно виникають сумніви щодо достовірності розподілу транспортних витрат, оскільки з урахуванням вищої вартості пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів за кордоном, а також наявності платних доріг вартість за 1 км перевезення товару за межами митної території України пропорційно менша, ніж вартість за 1 км перевезення товару на території України.

- у графах 4.5.2 та 5.2.2 страхового сертифіката від 05.07.2023 № 13990/03/222/218 наявна інформація про вартість інших витрат відповідно до пункту 14.2 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 23.09.2020 №13990/03/222 у сумі 10479590,28 грн, яка в 5 разів перевищує вартість товару, зазначену в інвойсі від 05.07.2023 MADY2023000000224. Генеральний договір, на який є посилання у страховому сертифікаті до митного оформлення не подавався. Відповідно у митного органу відсутня можливість перевірити числові значення заявленої декларантом митної вартості товару.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах (рахунок на перевезення видано іншою особою ніж здійснювала перевезення), відсутність транспортних документів (договір про надання транспортних послуг, платіжні документи), подання неналежних транспортних документів '(у CMR проставлені печатки іншим відправником ніж заявлений)…

…Декларантом на вимогу надіслано наступні документи: проформу-інвойс, банківський платіжний документ від 13.04.2023, експортна декларація країни відправлення. Інших додаткових документів на вимогу декларантом не надано.

Банківський платіжний документ (SWIFT) від 13.04.2023 не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій, за таким платіжним документом. Митна декларація країни відправлення від 05.07.2023 №23350300ЕХ00096510 не містить відповідних відміток, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, зокрема відміток митних органів країни відправлення, номеру МRN, QR-коду. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, не може бути визнана відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ у зв`язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах третій-четвертій статті 53 цього Кодексу (договір про надання транспортних послуг, платіжні документи, додаткові документи згідно вимоги митного органу). Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) та 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методи 2в (ст. 62 МКУ) та 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності належних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала митна вартість товару зі схожими характеристиками (тютюн для кальяну ароматизований, в упаковках масою нетто 50 г...), митне оформлення якого здійснено за МД UА UА100040/2022/601479 від 17.01.2022, де рівень митної вартість такого товару становить 21,33 дол. США за кг (даного виду товару). Коригування на комерційні рівні, розмір партії, умови поставки не здійснювалося».

Не погоджуючись з правомірністю рішень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано до Львівської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митними деклараціями, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставами для його прийняття відповідач зазначив:

-не надано документи передбачені дистриб`юторським контрактом від 01.04.2020 №1: банківські платіжні документи щодо оцінюваного товару, сертифікат про походження, пакувальний лист, сертифікат якості;

-на момент формування замовлення MADY202200000404 від 23.12.2022, у продавця ще не було товару в наявності, а отже і вартість товару не могла бути сформовано на належному рівні;

-у поданій до митного оформлення CMR від 05.07.2023 Ке б/н не міститься підписів відправника товару та відміток митних органів країн, якими переміщувався оцінюваний товар;

-у графах 16 та 23 міститься відтиск штампу «Алина Тюлеменова», проте рахунок на транспорт №2307047 від 17.07.23 видано ТОВ «Формаг Груп». Документи, що висвітлюють договірні відносини із даним перевізником відсутні;

-не підтверджено документально витрати на перевезення;

-рахунок на транспорт М2307047 від 17.07.23, який видано ТОВ «Формаг Груп» підписано бухгалтером без ідентифікації особи. Також не містить посилань ні на помер контракту згідно, якого він видавався, ні реєстраційного номера транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення даної партії товару;

- рахунок від 17.07.2023 №2307047 містить інформацію щодо вартості витрат по перевезенню вантажу за маршрутом м. Ізмір (Туреччина) - п/п Сірет (Україна) у розмірі 153757,49 грн (відстань близько 1627 км) та за маршрутом п/п Сірет (Україна) ~ смт. Запитів (Україна) у розмірі 36528,02 гривень (відстань близько 322 км). Відповідно виникають сумніви щодо достовірності розподілу транспортних витрат, оскільки з урахуванням вищої вартості пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів за кордоном, а також наявності платних доріг вартість за 1 км перевезення товару за межами митної території України пропорційно менша, ніж вартість за 1 км перевезення товару на території України;

- у графах 4.5.2 та 5.2.2 страхового сертифіката від 05.07.2023 № 13990/03/222/218 наявна інформація про вартість інших витрат відповідно до пункту 14.2 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 23.09.2020 №13990/03/222 у сумі 10479590,28 грн, яка в 5 разів перевищує вартість товару, зазначену в інвойсі від 05.07.2023 MADY2023000000224. Генеральний договір, на який є посилання у страховому сертифікаті до митного оформлення не подавався;

- банківський платіжний документ (SWIFT) від 13.04.2023 не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій, за таким платіжним документом;

- митна декларація країни відправлення від 05.07.2023 №23350300ЕХ00096510 не містить відповідних відміток, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, зокрема відміток митних органів країни відправлення, номеру МRN, QR-коду.

Дослідивши матеріали справи у контексті наведених обґрунтувань підстав для коригування митної вартості колегія суддів зазначає, що митному органу надавався банківський платіжний документ (swift) від 13.04.2023 року, який містить посилання на договір від 01.04.2020 року та проформу інвойс від 23.12.2022 року. Наведене дозволяє ідентифікувати поставку товару з проведеною оплатою.

Стосовно зауважень відповідача щодо відсутності в платіжних інструкціях відомостей про особу, підпис якої є коректним, колегія суддів звертає увагу, що платіжні інструкції місять відмітки банку про виконання платежу, як підтвердження його дійсності. В свою чергу, відсутність на сформованому у платіжній системі документі відомостей стосовно фізичної особи, яка є підписантом від юридичної особи, обумовлено виключно особливостями її формування та не є обов`язковим елементом. Водночас, з боку митного органу відсутні доводи щодо впливу на визначення митної вартості зазначення у платіжних документах особи, підпис якої є коректним.

Окремим доводом митниця зазначає, що на момент формування замовлення у продавця ще не було товару в наявності, а отже і вартість товару не могла бути сформовано на належному рівні.

Ґрунтовні пояснення з даного приводу наведені в листі ADALYA TOBACCO TUTUN MAMULLERI SANAYI TICARET LTD.STI. від 15.09.2023 року, який надавався митному органу.

Зокрема зазначено, що ціни на тютюн для кальяну визначаються компанією ADALYA TOBACCO TUTUN MAMULLERI SANAYI TICARET LTD.STI. наприкінці кожного фінансового року на наступний фінансовий рік. Фінансовий план на 2023 рік, разом і з цінами на продукцію для українського ринку на 2023 рік на рівні 0,55 доларів США за одну пачку, був затверджений 11.12.2022 року.

23.12.2022 року до ПП «ФТФ» надано комерційну пропозицію щодо співробітництва на 2023 рік із затвердженою ціновою пропозицією. Вказані ціни та умови ПП «ФТФ» погодило в січні 2023 року.

Також в листі ADALYA TOBACCO TUTUN MAMULLERI SANAYI TICARET LTD.STI. наводить причини та підстави чому ціни затверджуються на весь фінансовий рік та не переглядаються в цей період в бік збільшення.

З огляду на наведені пояснення сторін, а також наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що митним органом не зазначено обґрунтованих підстав вважати що на момент формування замовлення вартість товару не могла бути сформовано на належному рівні. Натомість наявні в розпорядженні суду докази, які надавались відповідачу (лист продавця, інвойс, проформа інвойс) повністю підтверджують заявлену вартість за одиницю товару.

Щодо висновків митного органу про не підтвердження витрат на перевезення, в тому числі і внаслідок ненадання документів по відносинах з «Алина Тюлеменова», який в CMR від 05.07.2023 Ке б/н вказаний як перевізник, колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження вартості транспортних витрат ПП «ФТФ» надано до митного органу:

- рахунок за транспортні послуги № 2307047 від 17.07.2023р. на суму 196779,79 грн. (послуги за межами митної території України: НРР на території Туреччини, - 1846,72 грн., міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом: Ізмір (Туреччина) - п/п Сірет (Україна) - 153757,49 грн., п/п Сірет (Україна) - смт. Запитів, Львівська область (Україна) - 36528,02 грн., транспортно-експедиторське обслуговування 4647,56 грн., ПДВ 929,51 грн.);

- CMR від 05.07.2023 р. № б/н;

- акт прийому-здачі наданих транспортних послуг (виконаних робіт) від 20.07.2023 р. № 2307047 (послуги за межами митної території України: НРР на території Туреччини, - 1846,72 грн., міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом: Ізмір (Туреччина) - п/п Сірет (Україна) - 153757,49 грн., п/п Сірет (Україна) - смт. Запитів, Львівська область (Україна) - 36528,02 грн., транспортно-експедиторське обслуговування 4647,56 грн., ПДВ 929,51 грн

- платіжні інструкцій від 21.07.2023 р. № ІВ20034546 та від 27.07.2023 р. № ІВ20034808 про сплату ТОВ «Формаг Груп» транспортних послуг на суму 190248,58 грн. та 7460,72 грн відповідно;

- лист ТОВ «Формат Груп» від 26.09.2023 р. № ОКО-2609.01, в якому описано весь ланцюг експедиторів/перевізників, а тому числі «Алина Тюлеменова», які були залучені для перевезення вантажу «тютюн для кальяну» для ПП «ФТФ» від відправника ADALYA TOBACCO TUTUN MAMULLERI SANAYI TICARET LTD.STI. за інвойсом від 05.07.2023 р. № ADY2023000000224 (по CMR від 05.07.2023 р. № б/н);

- договір транспортного експедирування від 18.10.2018 р., укладений між ПП «ФТФ» та ТОВ «Формаг Груп».

Дані документи не місять розбіжностей та узгоджуються між собою у вартості заявлених позивачем транспортних витрат.

Відповідно умов договору транспортного експедирування експедитор зобов`язується за оплату та за рахунок клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією і забезпеченням перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для поставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг (п.1.1 договору).

За приписами п.п.2.1.1, 2.2.2, 2.2.7 договору, експедитор залучає транспорт для перевезення вантажу, укладає від свого імені договори перевезення з перевізниками, портами, складами, експедиторськими організаціями, контролює їх виконання та здійснює розрахунки за такими договорами.

Отже, позивач не повинен мати в наявності документи, що підтверджують договірні відносини між експедитором (ТОВ «Формаг Груп») та «Алина Тюлеменова», так як ПП «ФТФ» не є стороною договорів перевезення. При цьому, позивачем надався лист ТОВ «Формаг Груп» від 26.09.2023 року №ОКО-2609.01, в якому відображено весь ланцюг експедиторів/перевізників щодо постачання товару «тютюн для кальяну», у тому числі «Алина Тюлеменова», а саме: ТОВ «Формаг Груп» замовило автоперевезення у Formag Overseas Limited, яка, в свою чергу, залучила перевізника компанію MІSSTRANSPORT LTD. (Туреччина), яка замовила дане перевезення у «ЕООД Алина Тюлеменова 2022» (Болгарія), яка здійснила доставку вантажу на п/п Сірет, а потім на митницю призначення (с. Муроване, Львівська область). На підтвердження зазначених обставин також були надані договори на транспортно-експедиторське обслуговування, укладені між вищезазначеними перевізниками.

Стосовно того, що рахунок на транспорт № 2307047 від 17.07.2023 року підписано бухгалтером без ідентифікації особи, колегія суддів звертає увагу, що підпис бухгалтера засвідчений відтиском печатки, а сам рахунок оплачений позивачем. З огляду на зазначене відсутність ідентифікації посадової особи, яка склала відповідний документ не може вважатись обґрунтованою причиною для відмови у прийнятті заявленої митної вартості.

Також колегія суддів констатує, що у міжнародній автомобільній накладній (CMR) б/н від 05.07.2023 року присутні штампи Чернівецької митниці «Під митним контролем», що доводить перевезення товару до пункту ввезення «Сірет», який знаходиться на кордоні Чернівецької області України з Румунією. При цьому відсутність підпису відправника товару у CMR не свідчить про те, що даний товар не перевозився за митною територією України.

Таким чином, доводи відповідача про заниження витрат на перевезення товару поза межами України не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях, у зв`язку з чим не можуть бути обставинами, з якими ч.6 ст.54 МК України пов`язується можливість відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем надано всі документи, які підтверджують вартість транспортних витрат, які включено до митної вартості товару.

Стосовно наявності у графах 4.5.2, 5.2.2 страхового сертифікату від 05.07.2023 № 13990/03/222/218, інших витрат відповідно до пункту 14.2 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 23.09.2020 №13990/03/222 у сумі 10479590,28 грн, яка в 5 разів перевищує вартість товару, зазначену в інвойсі від 05.07.2023 MADY2023000000224, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.2 Генерального договору добровільного страхування вантажів страхова сума може включати в себе вартість фрахту, митні та акцизні збори чи інші документально підтверджені витрати, що стосуються доставки вантажу в кінцевий пункт призначення.

З пояснень позивача слідує, що до страхової суми у розмірі 10479590,28 грн включено: 10469915,16 грн - сума акцизного податку, сплаченого ПП «ФТФ» згідно платіжної інструкції №ІВ20025591 от 07.04.2023, під час придбання марок акцизного податку, що передбачено підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України-; - 9675,12 грн - плата за марки акцизного податку, якими марковано імпортований товар (106 320шт.*0.091грн 9675,12 грн.).

З викладеного вбачається, що страхова сума включала в себе суму сплаченого ПП «ФТФ» акцизного податку та вартість марок акцизного податку, так як вони передаються згідно п.227.4 ст.227 ПК України покупцям марок (імпортерами) іноземним суб`єктам господарювання для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які підлягають подальшому ввезенню на митну територію України. У разі не ввезення готової маркованої продукції з об`єктивних причин або неможливості повернення пошкоджених марок (зокрема, при їх втраті) вартість марок та сплачений акцизний податок не відшкодовуються, що визначено п.30 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251.

З огляду на дані приписи законодавства, у імпортера є об`єктивна необхідність страхування ризиків неповернення сплаченого до бюджету акцизного податку та вартості акцизних марок, а тому вартість інших витрат в цьому випадку може значно перевищувати вартість самого товару в інвойсі.

Твердження відповідача про те, що до митного органу не надавався Генеральний договір, на який є посилання у страховому сертифікаті, не відповідають дійсності, так як ПП «ФТФ» 28.11.2023 року на вимогу Державної митної служби України, оформленої від 23.11.2023 року № 15/15-02-02/13/5522, під час розгляду скарги позивача на рішення про коригування митної вартості товарів, надано Генеральний договір страхування вантажів від 23.09.2020 року № 13990/03/222 з додатками.

Отже, надані документи на підтвердження митної вартості не містили будь-яких розбіжностей, які вказують на заниження заявленої митної вартості, а відповідач не обґрунтував підстав для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей. Тому вимога протягом 10 календарних днів надати додаткові документи на підтвердження вартості товару: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації переклад копії митної декларації країни відправлення має ґрунтуватись насамперед на виявлених розбіжностях у наданих до митного оформлення документів, що можуть вплинути на визначення митної вартості, або які ознаки підробки були виявлені, або які відомості відсутні у наданих документах.

Цей висновок підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року по справі №815/329/17, де суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або ж відмови у їх наданні за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, судова колегія вважає вірними висновки суду, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню. Отже, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за методом за ціною договору подібних (аналогічних) товарів.

Згідно сталої практики Верховного Суду формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З оскаржуваного рішень вбачається, що в якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості аналогічних товарів обрано МД № UA4100040/2022/601479 від 17.01.2022 року.

Дослідивши вказану митну декларацію колегія суддів зауважує на відмінності країни-виробника товару, країни відправлення товару, року його виготовлення, що впливає на заявлену митну вартість.

Крім того, судова колегія зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не спростовані митним органом, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 22 лютого 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко