Повістка

від 16.10.2024 по справі 420/33821/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/33821/23

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні за власною ініціативою питання щодо ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Сервіс" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пальміра Сервіс до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2023 № 10823/15-32-04-06 про застосування штрафу в сумі 44 695,31 гривень за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Пальміра Сервіс до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Пальміра Сервіс подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Сервіс" - задоволена.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі № 420/33821/23 скасоване та ухвалена нова постанова.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Пальміра Сервіс до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) задоволений.

Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 23 травня 2023 року № 10823/15-32-04-06 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Пальміра Сервіс штрафу у розмірі 44 695,31 гривень.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) (ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пальміра Сервіс (ЄДРПОУ 38351235) у відшкодування понесених судових витрат сплати судового збору за подання позову 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) та сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 3220,80 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень 80 коп.), всього в сумі 5904,80 грн (п`ять тисяч дев`ятсот чотири гривні 80 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) (ЄДРПОУ 44069166).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Апеляційний суд встановив, що ТОВ "Пальміра Сервіс" в апеляційній скарзі було заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу суду надано:

- договір про надання правової допомоги від 30.11.2023 (а.с. 94-97);

- додаткова угода №1 від 28.06.2024 (а.с. 98), з якої вбачається, що адвокатом Крупкою О.О. надані ТОВ «ПАЛЬМИРА СЕРВІС» наступні послуги:

1. Правовий аналіз документів та надання усної консультації 2500 грн.

2. Підготовка позовної заяви 5500 грн.

3. Підготовка інших процесуальних заяв по суті у суді першої інстанції 3000 грн. за кожний процесуальний документ.

4. Участь у судовому засіданні в суді першої інстанції (незалежно від фактичного його проведення, по факту прибуття) 1500 грн. за 1 судове засідання.

5. Підготовка апеляційної скарги 4000 грн.

6. Підготовка інших процесуальних заяв по суті у суді першої інстанції 2000 грн за кожний процесуальний документ.

7. Участь у судовому засіданні в апеляційній інстанції (незалежно від фактичного його проведення, по факту прибуття) 3000 грн. за 1 судове засідання.

Також в матеріалах справи наявні:

- акт від 04.12.2023 виконання договору про надання правничої допомоги (а.с. 33), відповідно до якого, адвокатом:

- проведено аналіз документів та надання усної консультації 2500 грн.;

- підготовлено позовну заяву 5500 грн.

Разом адвокатом на час складання акту приймання передачі було надано послуг на загальну суму - 8000 (вісім тисяч) гривень.

- акт від 01.07.2024 виконання договору про надання правничої допомоги (а.с. 93), відповідно до якого, адвокатом:

- підготовлено апеляційну скаргу 4000 грн.

Разом адвокатом на час складання акту приймання передачі було надано послуг на загальну суму - 4000 (чотири тисячі) гривень.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за умови недотримання заявником вимог частини 5 ст. 134 КАС України, але за клопотанням іншої сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач надав до суду першої інстанції копію договору, додаткової угоди до договору, ордер, копію акту прийому-передачі наданих юридичних послуг.

Апеляційний суд зауважує, що відповідачем була подана заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в обґрунтування якої, заявник вказав, що справа є абсолютно нескладною, а позивач не надав суду доказів ведення адвокатом книги обліку доходів та витрат.

Щодо доводів заявника про необхідність доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218, то апеляційний суд зазначає, що наведене не вказує на відсутність підстав для стягнення витрат.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17, від 01 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору та не повинно перевірятися при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Інші доводи ГУ ДПС в Одеській області наведених судом висновків та наданих позивачем доказів не спростовують, оскільки зводяться до незгоди із співмірністю заявленої суми на правничу допомогу без зазначення будь-яких належних на то підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, встановлені фактичні обставини щодо отримання позивачем правової допомоги на стадії апеляційного перегляду справи та розгляду в суді першої інстанції, дають апеляційному суду можливість дійти висновку, що розмір судових витрат заявлених до відшкодування є співмірним з виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), витраченим часом, ціною позову, відповідно до встановлених умов договору про надання правничої допомоги, та підтверджений належними і допустимими доказами.

Стосовно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.п. 2, п. 3, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку ставка судового збору в суді першої інстанції становила 2684,00 грн (1,5% від 44695,31 грн., що складає ціна позову), враховуючи, що позов був поданий через систему електронного суду, застосовуючи коефіцієнт 0,8%, за подання позову судовий збір мав бути сплачений у розмірі 2147,20 грн. (2684,00 грн*0,8%).

За подання апеляційної скарги, апелянт мав сплатити 3220,80 грн. (4026 грн.*0,8).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за подання позову, позивачем сплачено 2684 грн. (а.с. 9) та за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір 4026,00 грн (а.с. 90).

Таким чином, у даному випадку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Сервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) слід стягнути 2147,20 грн. за подання позову та 3220,80 грн. за подання апеляційної скарги.

Інша частина сплачених коштів в рахунок судового збору у розмірі 536,80 грн. та 805,20 грн. є надмірно сплаченою сумою судового збору та відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернута Товариству з обмеженою відповідальністю "Пальміра Сервіс".

Отже, за вказаних обставин, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Сервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) слід стягнути судовий збір у загальному розмірі 5368 грн, а також повернути надмірно сплачений судовий збір у загальному розмірі 1342 грн.

За вказаних обставин, заява позивача про стягнення судових витрат підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті понесені позивачем витрати на отримання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції в сумі 8000 грн. та в суді апеляційної інстанції в сумі 4000 грн., що разом становить 12000 грн. та судовий збір у розмірі 2147,20 грн. за подання позову та 3220,80 грн. за подання апеляційної скарги, що разом становить 5368 грн., а також має бути повернутий позивачу надмірно сплачений судовий збір в суді першої та апеляційної інстанціях в сумі 536,80 грн та 805,20 грн відповідно, що разом становить 1342 грн.

Керуючись ст. 2-12, 72-78, 134, 139, 242, 252, 311, 321, 325, 327-329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалити у справі №420/33821/23 додаткову постанову.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) (ЄДРПОУ: ВП44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Сервіс" (ЄДРПОУ 38351235) судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн (дванадцять тисяч гривень) та судовий збір в сумі 5368 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) (ЄДРПОУ 44069166).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Пальміра Сервіс" (ЄДРПОУ 38351235, адреса: 65080, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 87Б ) надмірно сплачений судовий збір всього в сумі 1342 гривень (одна тисяча триста сорок дві гривні), який був сплачений відповідно до платіжної інструкції №139 від 30 листопада 2023 року, відповідно до платіжної інструкції №337 від 01 липня 2024 року по справі №420/33821/23.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький