Постанова

від 15.10.2024 по справі 500/7626/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/7626/23 пров. № А/857/3921/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року (суддя Осташ А.В., м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології сталевих конструкцій» до Тернопільської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології сталевих конструкцій» у листопаді 2023 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 08.09.2023 року №UA403030/2023/000066/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA403030/2023/000481 від 08.09.2023. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наданими до митної декларації документами підтверджується митна вартість товару за митною декларацією №23UA403030020936U7. Позивач вказує, що у відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що 04.09.2023 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію, у якій до митного оформлення заявлено товар "Фотоелектричні елементи вмонтовані в панелі (сонячні панелі) що використовуються для перетворення сонячної енергії в електричну, модель RSM110-8- 550M, розмір 2384*1096*35мм, потужність 550W-620шт. Фірма виробник: RISEN ENERGY(CHUZHOU) CO., LTD. Торговельна марка: RISEN. Країна виробництва: Китай, CN". До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, 202-1, 911-1. Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів. Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах. Додатково документів уповноваженою особою декларанта подано не було. Таким чином, апелянт вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000066/2 від 08.09.2023 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № RSPV-TOS-23051201від 23.05.2023, укладеного між компанією «RISENENERGY(CHUZHOU) CO., LTD.» (Китай) та ТОВ "Технології сталевих конструкцій" (Україна), згідно із рахунком-проформою №RSAH/SEA-A-TOS-23060901 від 09.06.2023, рахунком-фактурою (інвойс) від 02.03.2023 №RSCH232420 №RSCH232420/1, Позивачем на митну територію України ввезено товар. 04 вересня 2023 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403030020936U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «Фотоелектричні елементи вмонтовані в панелі (сонячні панелі) що використовуються для перетворення сонячної енергії в електричну, модель RSM110-8- 550M, розмір 2384*1096*35мм, потужність 550W-620шт. Фірма виробник: RISEN ENERGY(CHUZHOU) CO., LTD. Торговельна марка: RISEN. Країна виробництва: Китай, CN.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № б/н від 06.07.2023;

- рахунок-проформа № RSAH/SEA-A-TOS-23060901 від 09.06.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № RSCH232420 від 06.07.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № RSCH232420/1 від 06.07.2023;

- домашній коносамент № COSU6360192230 від 11.07.2023;

- автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 28.08.2023;

- сертифiкат про походження товару № C23MA8PD5F550002 від 13.07.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2091 від 28.08.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка №280823/4 від 28.08.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.05.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RSPV-TOS-23051201 від 23.05.2023;

- внутрішній договір (контракт) доручення - договір ТЕП №150360 від 10.07.2023;

- внутрішній договір (контракт) доручення - договір ТЕП №FTP 01/03-23 від 01.03.2023;

- внутрішній договір (контракт) доручення - договір ТЕП №LIT/1207 від 12.07.2023;

- внутрішній договір (контракт) доручення - договір ТЕП №ФТП/1095К від 05.07.2023;

- договір про надання послуг митного брокера № 090523/1 від 09.05.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 310120230517633447 від 08.07.2023.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

« 101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»;

« 103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»;

« 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв»;

« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; « 107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД»;

« 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»;

« 911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».

Також АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.".

В подальшому митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: "Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; - виписку з бухгалтерської документації.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - прайс-листи; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано:

- Довіреність №310523-1 від 31.05.2023;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 5 від 26.06.2023;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 5 від 26.06.2023;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 6 від 03.07.2023;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 06.06.2023;

- Комерційна пропозиція № б/н від 22.05.2023;

- Страховий поліс № EM71000255-000001 від 11.07.2023.

Інших документів, зазначених у вимозі митного органу, уповноваженою особою декларанта не було подано, про що позивач повідомив митний орган листом №20230906-1 від 06.09.2023.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000066/2 від 08.09.2023, у гр. 33 якого зазначено:

"Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 Митного кодексу України.

За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 16.06.2023 № UA209170/2023/47715 на рівні 4,75 дол. США/кг з подібним товаром та характеристиками подібними до заявлених, а саме: Фотоелектричні елементи, зібрані в модулі або вмонтовані в панель, фотоелектричні сонячні панелі, які перетворюють сонячне світло безпосередньо в електричну енергію, виконані у металевій рамі зі структурованим загартованим склом: сонячні панелі RSM40-8-41 ОМ)- фотоелементи менш потужні, проте від даного виробника RISEN ENERGY(CHUZHOU) CO., LTD. та торгівельної марки RISEN, заявленій у поданій митній декларації."

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з матеріалами справи, декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Підставами для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №23UA403030020936U7 від 04.09.2023 були:

1.Згідно п. 4.2 договору надання транспортно експедиційних послуг від 05.07.2023 № ФТП /1095К рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати виставлення рахунків. До митного оформлення подано рахунок на оплату послуг експедитора №2091 від 28.08.2023, але банківських документів, що підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення надано не було. 2.Пунктом 4.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.05.2023 № RSPV-TOS-23051201 передбачено подачу сертифіката якості, однак до митного оформлення зазначений документ не подавався. 3.Пунктом 19 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.05.2023 № RSPV-TOS-23051201 встановлено список додатків (1-3), які є невід`ємною частиною контракту, однак до митного оформлення подано лише додаток №1. 4.У поданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 08.07.2023 № 310120230517633447 зазначена сума 133672 дол. США та кількість товару 1240 штук, а задекларована сума 66836 дол. США та кількість товару - 620 штук, що дає привід митному органу сумніватися та не дає можливості використати даний документ для підтвердження заявленої митної вартості товару. 5.В графі 5, поданій до митного оформлення автотранспортній накладній (CMR) від 28.08.2023 б/н, зазначено рахунок- фактуру від 06.07.2023 № RSCH232420, в якому сума 133672 дол. США та кількість товару 1240 штук, а в зазначеній автотранспортній накладній (CMR) 620 штук, що дає привід сумніватися у достовірності даних заявлених у поданому документі. 6.Прайс-лист від 06.06.2023 №б/н та комерційна пропозиція від 22.05.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CIF, що обмежує конкурентність. Таким чином, вище перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

На переконання відповідача ці обставини, а також те, що вартість подібних товарів, вже розмитнених у попередніх періодах, є значно вищою, вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Проте, дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, апеляційний суд погоджується, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості з посиланням на різну вартість товару у рахунку та митній декларації країни відправлення є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для коригування митної вартості товару відповідачем стали наступні фактори:

-до митного оформлення подано рахунок на оплату послуг експедитора №2091 від 28.08.2023, але банківських документів, що підтверджують сплату транспортно- експедиційних послуг до митного оформлення надано не було;

-пунктом 4.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.05.2023 № RSPV- TOS-23051201 передбачено подачу сертифіката якості, однак до митного оформлення зазначений документ не подавався;

-пунктом 19 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.05.2023 № RSPV-TOS- 23051201 встановлено список додатків (1-3), які є невід`ємною частиною контракту, однак до митного оформлення подано лише додаток № 1;

-у поданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 08.07.2023 № 310120230517633447 зазначена сума 133672 дол.США та кількість товару 1240 штук, а задекларована сума 66836 дол. США та кількість товару - 620 штук, що дає привід митному органу сумніватися та не дає можливості використати даний документ для підтвердження заявленої митної вартості товару;

-в графі 5, поданій до митного оформлення автотранспортній накладній (CMR) від 28.08.2023 б/н, зазначено рахунок-фактуру від 06.07.2023 № RSCH232420, в якому сума 133672 дол. США та кількість товару 1240 штук, а в зазначеній автотранспортній накладній (CMR) 620 штук, що дає привід сумніватися у достовірності даних заявлених у поданому документі;

-прайс-лист від 06.06.2023 №б/н та комерційна пропозиція від 22.05.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CIF, що обмежує конкурентність.

Безпідставними є доводи апелянта, що декларантом не подано платіжних документів, що підтверджують оплату транспортних витрат.

Так, декларантом до митного оформлення було подано договір про надання транспортно- експедиційних послуг № ФТП/1095К від 05.07.2023 р„ рахунок на оплату № 2091 від 28 серпня 2023 р., а також довідку щодо транспортних витрат та страхування вантажу вих. № 280823/4 від 28.08.2023 про підтвердження транспортних витрат, в яких зазначено точну вартість транспортно-експедиційних послуг.

Крім того, у вимозі відповідача, яка була надіслана електронним повідомленням декларанту, у переліку документів, які вимагалися відповідачем, не було передбачено виписок з бухгалтерської документації. Тому, посилання відповідача у Рішенні на те, що ним вимагалися у якості додаткових документів виписки з бухгалтерської документації не знайшло свого підтвердження.

Щодо твердження апелянта, що до митного оформлення не подано сертифіката якості, а також додатків № 2 та № 3 до договору (контракту) від 23.05.2023 № RSPV-TOS-23051201, слід зазначити, що ні сертифікат якості, ні додаток 2 (обмежена гарантія) до Контракту, ні додаток 3 (посібник зі встановлення та обслуговування) до Контракту не впливає на визначення правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, оскільки вони не містять числових значень складових митної вартості товари, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Ще однією підставою коригування митної вартості товару було те, що у поданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 08.07.2023 № 310120230517633447 зазначена сума 133672 дол.США та кількість товару 1240 штук, а задекларована сума 66836 дол. США та кількість товару - 620 штук.

Слід зазначити, що Позивачем на підставі Рахунку-проформи № RSAH/SEA-A-TOS-23060901 від 09.06.2023 було замовлено у компанії RISEN ENERGY(CHUZHOU) CO., LTD (Китай) в загальній кількості 3637 шт. сонячних панелей.

Так, згідно Комерційного рахунку-фактури, було визначено, що компанія RISEN ENERGY(CHUZHOU) CO., LTD (Китай) спочатку поставляє Позивачу 1240 штук фотоелектричних елементів вмонтованих в панелі (сонячні панелі) що використовуються для перетворення сонячної енергії в електричну, моделі RSM110-8-550М, потужністю 550W.

Всі ці сонячні панелі для подальшої доставки на територію України, згідно пакувального листа, були розфасовані на два контейнери (DFSU7457944 та CCLU7409693) по 20 палетів в кожному по 620 шт. Із Китаю були відправлені два контейнері загальною кількістю 40 палетів, тобто 1240 шт. на загальну суму 133 672,00 дол. США, яка і була обумовлена сторонами договору у комерційному рахунку-фактурі № RSCH232420 від 06.07.2023 р. Тому, у поданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 08.07.2023 р. № 310120230517633447 було зазначено суму 133672,00 дол.США та кількість товару 1240 штук.

Оскільки станом на дату подання митної декларації було доставлено лише перший контейнер DFSU7457944, в якому міститься 20 палетів з Товаром загальною кількістю 620 шт., то відповідно було складено комерційний рахунок-фактуру № RSCH232420/1 від 06.07.2023 р., який подався Позивачем разом з митною декларацією до митного оформлення.

У зв`язку із цим, була задекларована саме сума 66 836,00 дол. США та кількість Товару 620 шт., на підтвердження чого Відповідачу були подані відповідні документи з яких це чітко прослідковується.

Також необґрунтованою є підстава коригування митної вартості товару щодо зазначення в графі 5 автотранспортної накладної (CMR) від 28.08.2023 №б/н зазначено рахунок-фактуру від 06.07.2023 № RSCH232420, в якому сума 133672 дол. США та кількість товару 1240 штук, а в зазначеній автотранспортній накладній (CMR) 620 штук.

Оскільки, зазначений в автотранспортній накладній комерційний рахунок-фактура також відноситься до зазначеного Товару та є основним, на підставі якого складається відповідний пакувальний лист та комерційні рахунки-фактури до кожного окремого контейнера. Також, проаналізувавши характеристики товару, наведені в Пакувальному листі та Комерційному рахунку-фактурі, який зазначений в автотранспортній накладній, а також кількість контейнерів та кількість товару, який поставляється за даною автотранспортною накладною, видно, що за даною автотранспортною накладною поставляється саме Товар у кількості 620 штук на суму 66 836, 00 дол. США. у контейнері DFSU7457944.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 380/1221/20 зазначено, що умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної), не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Стосовно підстави коригування митної вартості товару з підстав, що прайс-лист від 06.06.20223 №б/н та комерційна пропозиція від 22.05.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CIF, що обмежує конкурентність.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що товар поставлявся на умовах поставки CIF. Тобто, саме на продавця було покладено обов`язок оплатити доставку (фрахт) у порт призначення та застрахувати товар на користь покупця від ризиків його втрати чи ушкодження.

Крім того, задля забезпечення доставки Товару з Польщі до України Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології сталевих конструкцій» було замовлено транспортно-експедиційні послуги у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТП».

З метою надання таких послуг ТОВ «ФТП» було виставлено рахунок на оплату № 2091 від 28 серпня 2023 р. щодо доставки Товару в контейнері DFSU7457944 за маршрутом Gdansk- Ternopil-Рава Руська-Dnipro (Гданськ-Тернопіль-Рава Руська-Дніпро) на підставі коносаменту COSU6360192230. Вартість послуг склала 98 735,22 грн., з яких: 20 112,73 грн. - відшкодування вартості локальних витрат, НРР за межами митної території України; 78 622,49 грн. - відшкодування вартості міжнародних автоперевезень за межами митної території України. На момент декларування Товару оплата зазначеного рахунку ще не була здійснена.

Зокрема, обрання сторонами Контракту поставки на умовах CIF, а також умови поставки товарів у даному випадку, не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну Товару. Такі висновки, є лише суб`єктивною думкою Відповідача, необґрунтовані належним чином.

Отже, декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

На думку апеляційного суду, митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Апеляційний суд резюмує, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі №500/7626/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда Л. Я. Гудим