Постанова

від 02.10.2024 по справі 140/25418/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/25418/23 пров. № А/857/18992/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.

за участю представника позивача Шимін Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури Бабенкова Олександра Юрійовича на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року про відстрочення виконання рішення суду, прийняте суддею Ксензюк А.Я. у м. Луцьку, о 10 годині 31 хвилині, повний текст складено 10 липня 2024 року у справі № 140/25418/23 за адміністративним позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в особі Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації до Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської областіпро визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Самарівської сільської ради Волинської області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання вимог чинного законодавства України по виготовленню облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Самари-1 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на південній околиці села, на південно-західному березі озера Луки, Самари-2 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на північно-східному і східному берегах озера Луки, та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; зобов`язання виготовити облікову документацію на об`єкти культурної спадщини місцевого значення - Самари-1 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на південній околиці села, на південно-західному березі озера Луки; Самари-2 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на північно-східному і східному берегах озера Луки та подати пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області щодо невиготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини місцевого значення: Самари-1 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на південній околиці села, на південно-західному березі озера Луки, Самари-2 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на північно-східному і східному берегах озера Луки, та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; зобов`язано Самарівську сільську раду Ковельського району Волинської області виготовити облікову документацію на об`єкти культурної спадщини місцевого значення: Самари-1 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на південній околиці села, на південно-західному березі озера Луки; Самари-2 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на північно-східному і східному берегах озера Луки, та подати пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Самарівська сільська рада звернулася із заявою про відстрочення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 в зобов`язальній частині до закінчення воєнного стану в Україні.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 заяву задоволено частково: відстрочено виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 у справі №140/25418/23 у його зобов`язальній частині строком на 1 (один) рік з дня ухвалення рішення.

Суд виходив з того, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Суд зазначив, що заявник в обґрунтування своєї заяви зазначає про те, що для виконання вказаного рішення суду необхідно з місцевого бюджету виділити значну суму грошових коштів для оплати робіт суб`єкта господарювання щодо розроблення проектної документації, водночас, на даний час пріоритетними сферами бюджетних витрат у раді є витрати на оборону, мобілізацію та мобілізаційну підготовку.

Суд врахував, що у зв`язку з географічним розміщенням Самарійської сільської ради в прикордонній зоні, там обмежено доступ для проведення робіт в 5 км зоні від лінії державного кордону і немає можливості залучити спеціалістів для проведення робіт по виготовленню облікової документації.

Не погоджуючись з таким рішенням, заступник керівника Волинської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим, що відповідає позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 по справі № 9901/598/19.

Звертає увагу на те, що судом не надано належної оцінки тому факту, що заявником на підтвердження існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення не надано достатніх та належних доказів.

Покликається на те, що матеріали справи не містять жодних відомостей про неможливість виконання судового рішення.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ізст. 14 КАС Українисудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно достатті 378КАС Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3ст. 378 КАС України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4ст.378 КАС України).

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5ст. 378 КАС України).

Колегія суддів зауважує, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17).

Як встановлено зі змісту резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області щодо невиготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини місцевого значення: Самари-1 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на південній околиці села, на південно-західному березі озера Луки, Самари-2 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на північно-східному і східному берегах озера Луки, та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та зобов`язано виготовити облікову документацію на об`єкти культурної спадщини місцевого значення: Самари-1 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на південній околиці села, на південно-західному березі озера Луки; Самари-2 (поселення одношарове доби неоліту), розташоване в с. Самари, на північно-східному і східному берегах озера Луки, та подати пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Оцінюючи доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції наголошує, що посилання на існування правового режиму воєнного стану є безпідставними. Посилання на обставини введення в Україні воєнного стану наведені в загальному без конкретизації того, яким саме чином ці обставини вплинули на можливість виконання відповідачем своїх обов`язків, та без надання належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

Загальновідомою є обставина введенняУказом Президента України від 24.02.2022 №64/2022з 5:30 24 лютого 2022 воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації.

Воєнний стан триває і станом на час апеляційного перегляду.

Колегія суддів зазначає, що 05.05.2024 Самарівська сільська рада зверталась до Українського державного інституту культурної спадщини у м. Києві щодо визначення ввартості виготовлення облікової документації місцевого значення Самари-1 та Самари-2.

З відповіді Інституту від 06.05.2024 вбачається, що для виготовлення документації та визначення вартості робіт необхідно надати GPS- координати та площі пам`яток.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували неможливість виконання таких дій.

Покликання заявника на Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 27 липня 1998 №1147, як на обставину що ускладнює виконання судового рішення у військовий період є помилковим, оскільки відповідно до пунктів 7, 10 Положення в редакції Постанови КМ № 1292 від 07.12.2023 громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. Особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов`язані пред`являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.

Матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що працівникам установ, які виготовляють облікову документацію на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Самари-1 та Самари-2 відмовлено Державною прикордонною службою у видачі відповідного дозволу на перебування за місцем об`єкта культурної спадщини з метою виконання таких робіт.

Колегія суддів також констатує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Щодо твердження про відсутність фінансування витрат щодо розроблення проектної документації, колегія суддів зазначає, що такі стосуються адміністративно-організаційної діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму «послаблення». Окрім того, на таке мається тільки покликання без підтвердження доказово.

Також колегія суддів враховує, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували вжиття сукупності послідовних та регулярних (неодноразових) дій, спрямованих на виконання судового рішення в цій справі.

Органом місцевого самоврядування не надано суду жодних доказів вжиття дієвих заходів, спрямованих на виконання судового рішення, а також доказів, які могли б свідчити про виникнення такої можливості внаслідок задоволення заяви про відстрочення виконання зазначеного вище судового рішення, або вказувати на можливе значне порушення роботи Самарівської сільської ради та установ, які фінансуються з місцевого бюджету, чи настання інших негативних наслідків, у випадку незадоволення судом заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Крім того, предмет позову стосується збереження історичної цінності і затягування в часі виконання судового рішення призведе до нівелювання його суті.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а отже, і підстав для задоволення заяви Самарівської сільської ради про відстрочення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №140/25418/23, тому в задоволенні такої заяви слід відмовити.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994, серія A, № 303-A, п.29).

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання відстрочення виконання судового рішення, що відповідно до частини 1статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.243, ст.308, ст.311, п. 2 ч. 1 ст.315, ст.317, ч. 1 ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури Бабенкова Олександра Юрійовича задовольнити.

Скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року про відстрочення виконання рішення суду у справі № 140/25418/23 та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви Самарівської сільської ради Ковельського району про відстрочення виконання рішення в справі за позовом Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації до Самарівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 14.10.2024.