Постанова

від 02.10.2024 по справі 927/322/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 927/322/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Кузмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 02.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 (повний текст складено 03.06.2024)

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна"

на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 (повний текст складено 17.06.2024)

у справі № 927/322/24 (суддя -Ноувен М.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське"

про стягнення 502 917, 13 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (надалі - відповідач, скаржник) про стягнення коштів в сумі 502 917,13 грн з яких: 408 879,46 грн сума основної заборгованості, 80 357,99 грн сума пені, 8 830,71 грн сума 3% річних, 4848,97 грн сума інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" про стягнення 502 917, 13 грн задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА" 408 879, 46 грн заборгованості, 80 357, 99 грн пені, 4 848, 97 грн інфляційних витрат, 8 830, 71 грн 3% річних та 7543, 76 витрат зі сплати судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" про розподіл судових витрат відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 18.06.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 у справі № 927/322/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 у справі № 927/322/24 про задоволення позову та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов протиправного висновку про те, що наведеними вище Актами підтверджується факт надання Експедитором послуг Клієнту в загальній сумі 408 879,46 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що наведені у клопотанні про поновлення строку на подання доказів підстави пропуску такого строку не можна вважати поважними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, що звертається із клопотанням, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Заявник не довів поважності причин пропуску строку на подання доказів та не надав до суду доказів які б свідчили про належне виконання ним процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання таких доказів, а тому даний спір вирішений судом першої інстанції на підставі недопустимих доказів.

Скаржник вказує, що для встановлення всіх обставин справи, застосування відповідних методів, методик та експертних знань, були необхідними, так як не могли бути зроблені сторонами спору або господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців у вказаній сфері., а тому судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" зазначає, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України). Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних також не підлягали задоволенню, перевірка розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи «Ліга. Закон» свідчить про їх не правильність.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Агрикова О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/322/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 у справі № 927/322/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Чернігівської області.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, 04.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі № 927/322/24, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі № 927/322/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" про розподіл судових витрат у повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 350, 06 грн.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що судом першої інстанції у Додатковому рішенні не було з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення питання про задоволення чи відмови у задоволенні заяви позивача, а саме: не досліджено детального опису робіт (наданих послуг), виконаних юристами АО "Арцінгер"; не встановлено співмірності заявленого Позивачем витрат на професійну правничу допомогу із критеріями, передбаченими ч. 4 ст. 126 ГПК України; не встановлено обґрунтованості, реальності, пропорційності, співмірності та розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявленого до стягнення Позивачем, у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 05.07.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Агрикова О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі № 927/322/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Чернігівської області.

08.07.2024 від Господарського суду Чернігівської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/322/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 у справі № 927/322/24 залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі № 927/322/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі № 927/322/24 у судовому засіданні 31.07.2024.

17.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024, а саме докази сплати судового збору на суму 9 052, 51 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7806 від 12.07.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В., яка входила до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 прийнято справу № 927/322/24 до провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 у справі № 927/322/24. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі 927/322/24 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі 927/322/24 у судовому засіданні 31.07.2024.

26.07.2024 згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" надійшов відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін.

Відзив вмотивовано тим, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвокат іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

30.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач зазначає, що з метою забезпечення реалізації принципу єдності судової практики повідомляємо, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.06.2024 року у аналогічній справі № 917/579/24 позов ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР Україна» задоволено частково, а саме позовні вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат задоволено частково. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 року вищевказане рішення суду першої інстанції залишено без змін. Зокрема, судами звернуто увагу на невірність проведених позивачем розрахунків пені, 3 % річних, інфляційних втрат з огляду на наступне.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі № 927/322/24 на 03.09.2024.

08.08.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив обґрунтовано тим, що Господарський суд Чернігівської області у рішенні дійшов правильного висновку про те, що акти наданих послуг дають змогу встановити факт надання Експедитором послуг Клієнту в загальній сумі 408 879,46 грн

У відзиві позивач вказує, що необхідність у поданні доказів виникла в зв`язку з виникненням потреби у наданні додаткових пояснень щодо доводів Відповідача, викладених у відзиві на Позов. З огляду на наведене, були наявні об`єктивні обставини, які унеможливили подання доказів у строк, встановлений процесуальним законодавством

Позивач зазначає, що протягом усього періоду ділових відносин між Позивачем та Відповідачем спілкування відбувалося саме через електронну адресу Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 із представником відповідача - Олегом Василишиним. 03.07.2023 саме на вказану електронну адресу (ІНФОРМАЦІЯ_1), яка погоджена сторонами у п. 4.9.6. Договору, Позивач направив Відповідачу Акти та відповідні рахунки на оплату (наводиться як Додаток 12 до Позову). Направивши вказаний електронний лист на адресу Відповідача 03.07.2023, Позивач виконав вимоги п. 6.4. Договору, а тому строк виконання зобов`язання з оплати наданих Позивачем послуг виник на четвертий банківський день - 07.07.2023.

03.09.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. з 02.09.2024 по 06.09.2024 та з 09.09.2024 по 13.09.2024 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №927/322/24 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі № 927/322/24 на 02.10.2024.

30.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" надійшло клопотання про призначення у справі № 927/322/24 судово-економічну експертизи.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що для встановлення всіх обставин справи, є необхідним застосування відповідних методів, методик та експертних знань у сфері авто-товарознавчих досліджень, що не може бути зроблено сторонами спору або господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців у вказаній сфері.

У судове засідання, що відбулось 02.10.2024 позивач та відповідач в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується інформацією з системи «Електронний суд».

Вирішуючи питання щодо необхідності призначення у даній справі судово-економічної експертизи, судова колегія керувалась наступним.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст.ст. 98, 99 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Як вбачається із заявленого відповідачем (скаржником) клопотання про призначення у справі експертизи, останнім порушуються питання документального підтвердження заборгованості ТОВ «ГЕТЬМАНСЬКЕ» перед ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА» за договором на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу № 020123/3 від 02.01.2023 року.

При цьому господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає, і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, які підтверджені представленими до матеріалів справи доказами, що підлягають оцінці судом в порядку, передбаченому нормами процесуального кодексу.

Питання, щодо з`ясування яких відповідачем заявляється про необхідність призначення у справі судової експертизи можуть бути з`ясовані згідно матеріалів справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що виходячи з предмету та підстав заявленого позову, для вирішення спору по суті відсутня потреба у спеціальних знаннях, а тому клопотання відповідача (скаржника) про призначення судово-економічної експертизи по справі №927/322/24 задоволенню не підлягає, з огляду на відсутність дійсної потреби у такому призначенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.01.2023 року між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" (Експедитор) та ТОВ "Гетьманське" (Клієнт) укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу № 020123/3 (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Експедитор від свого імені, але за дорученням Клієнта приймає на себе зобов`язання по організації робіт по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу Замовника - олії рослинної українського походження ("Вантаж"), а Клієнт зобов`язується оплатити послуги Експедитора відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору Зобов`язання Експедитора по транспортно-експедиційному обслуговуванню Вантажу Клієнта включають наступні види послуг/робіт:

прийом, накопичення, зберігання та відвантаження Вантажу на транспортні засоби, номіновані Клієнтом, у тому числі на судна, через причал № 4 ДП «Морський Торговельний Порт «Південний» (далі «Порт»), відповідно до письмових інструкцій Клієнта;

здійснення або організація здійснення кількісного та якісного контролю та обліку Вантажу Клієнта, що надходить / відвантажується;

організація робіт, пов`язаних з документальним супроводом і сертифікацією (за потреби) Вантажу Клієнта при відвантаженні.

Відповідно до п. 6.1, 6.2. Договору всі розрахунки за надані послуги за цим Договором Клієнт здійснює з Експедитором за ставками і в порядку, зазначених у Додатках /Доповненнях до даного Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Експедитора.

Датою надання послуг вважається дата Акту виконаних робіт, що складається не рідше одного разу на календарний місяць.

Згідно п. 6.4. Договору оплата наданих послуг Експедитора здійснюється Клієнтом на підставі рахунку Експедитора протягом 3-х банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку по електронній пошті.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.03.2023 включно (п. 11.1. Договору).

Відповідно до п. 11.5. Договору у разі наявності залишку Вантажу у резервуарах Експедитора після закінчення дії цього Договору. Клієнт повинен забрати Вантаж протягом 10 (десяти) днів після закінчення терміну дії Договору або продовжити термін дії Договору шляхом підписання Додаткової угоди до Договору.

Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення умов Договору, що мали місце під час дії Договору (п. 11.6. Договору).

Припинення терміну дії Договору не звільняє Сторони від повного і належного виконання Сторонами своїх зобов`язань і остаточних взаєморозрахунків (п. 11.7. Договору).

Всі Додатки/Доповнення, зміни до Договору є дійсними, якщо вони зроблені в письмовій формі та підписані обома Сторонами (п. 11.8. Договору).

Крім того, 01.03.2023 Сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу № 020123 /3 від 02.01.2023.

Так, відповідно до вказаної додаткової угоди сторони домовились про внесення змін в п. 2.4. Договору, п. 6.3. Договору та щодо внесення змін до п. 2 Додатку № 1 до Договору.

28.03.2023 Сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу № 020123 /3 від 02.01.2023.

30.03.2023 Сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу № 020123 /3 від 02.01.2023.

Згідно з додатковою угодою № 3 від 30.03.2023 до Договору від 02.01.2023 сторони узгодили внести зміни до п. 11.1. Договору та викласти його в наступній редакції: « 11.1. Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 20.06.2023».

Згідно з Актам надання послуг № 90081006 від 13.06.2023 на суму 500,00 грн, № 90081007 від 14.06.2023 на суму 500,00 грн, 90081013 від 30.06.2023 на суму 407 879,46 грн підтверджується факт надання Експедитором послуг Клієнту на переоформлення вантажу та послуги зберігання олії.

Позивачем на електронну адресу відповідача були направлені:

- рахунки - фактури № 90081006 від 13.06.2023 на суму 500,00 грн, № 90081007 від 14.06.2023 на суму 500,00 грн, 90081013 від 30.06.2023 на суму 407 879,46 грн;

Отже всі вказані рахунки та акти наданих послуг на загальну суму 408 879,46 грн були направлені позивачем на електронну адресу відповідача. Таким чином, керуючись п. 6.4. Договору, починаючи з 07.07.2023 (на четвертий банківський день) у відповідача виник обов`язок з оплати наданих послуг.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити наявну заборгованість, що підтверджується претензіями від 02.08.2023, від 31.10.2023, від 08.09.2023 та від 07.12.2023. Заборгованість позивачем погашена не була, відповідь на претензії не надана.

У відповідності до п. 6.6. Договору у разі несвоєчасного здійснення Клієнтом оплати остаточних розрахунків Експедитора, останній має право вимагати від Клієнта оплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожен день прострочення, при цьому Клієнт не звільняється від зобов`язань по оплаті рахунків, виставлених Експедитором.

Позивач нарахував відповідачу пеню на загальну суму 80 357,99 грн за період з 07.07.2023 до 07.01.2024, інфляційні втрати в сумі 4 848,97 грн за період з липня 2023 року по лютий 2024 року та 3% річних в розмірі 8 830,71 грн за період з 07.07.2023 по 25.03.2024.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 502 917,13 грн за надане транспортно-експедиційне обслуговування вантажу згідно договору № 020123/3 від 02.01.2023.

Розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів, правочинів, інших юридичних фактів.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 930 Цивільного кодексу України Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов`язків.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедитору встановлюється договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що 02.01.2023 року між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" (Експедитор) та ТОВ "Гетьманське" (Клієнт) укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу № 020123/3 (Договір).

Згідно з додатковою угодою № 3 від 01.03.2023 до Договору від 21.12.2022 сторони узгодили внести зміни до п. 2.2. договору та викласти його в такій редакції: зобов`язання сторін за цим договором виконуються з дати підписання впродовж терміну дії Договору, як зазначено у п. 11.1 цього Договору, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань щодо повного розрахунку за надані послуги.

Згідно з п. 11.1. Договору Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 20.06.2023.

Суд встановив, що Актами надання послуг № 90081006 від 13.06.2023 на суму 500,00 грн, № 90081007 від 14.06.2023 на суму 500,00 грн, 90081013 від 30.06.2023 на суму 407 879,46 грн підтверджується факт надання Експедитором послуг Клієнту на переоформлення вантажу та послуги зберігання олії.

Позивачем 03.07.2023 на електронну адресу відповідача, направлені: рахунки фактури та відповідні Акти надання послуг.

В свою чергу доводи відповідача щодо ненаправлення рахунків позивачем на офіційну адресу суд не приймає, оскільки, по-перше, умовами договору сторони обумовили електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (п. 4.9.6. Договору), по-друге, відповідач не надав доказів того, що він не користується зазначеними електронними адресам і, по-третє, відповідач не заперечив неотримання рахунків, направлених позивачем на електронну адресу 03.07.2023.

Керуючись п. 6.4. Договору, починаючи з 07.07.2023 у відповідача виник обов`язок з оплати наданих послуг.

Суд встановив, позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити наявну заборгованість, що підтверджується претензіями від 02.08.2023, від 31.10.2023, від 08.09.2023 та від 07.12.2023.

Претензії направлені на адресу відповідача що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідей на претензії відповідач не надав.

Отже, взяті на себе зобов`язання щодо оплати послуг відповідач належним чином не виконав. Доказів на спростування наявного боргу чи доказів його сплати відповідач суду не подав.

Факт надання транспортно-експедиційного обслуговування вантажу позивачем та отримання відповідачем підтверджено актами надання послуг, скріплених підписами та печатками сторін договору. Зауважень та заперечень щодо обсягу наданих послуг та вартості послуг відповідач на час підписання актів не надав.

З викладеного вбачається, що Експедитор (позивач) надав, а Клієнт (відповідач) прийняв послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажу за Договором, тому суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 408 879,46 грн боргу за надані послуги.

Доводи відповідача, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами, що зобов`язання відповідача виникло під час дії договору № 020123/3 від 02.01.2023 спростовані наявними у справі доказами, зокрема, строк дії договору визначено сторонами до 20.06.2023, згідно з додатковою угодою № 3 від 30.03.2023.

Згідно з п. 11.5. Договору у разі наявності залишку Вантажу у резервуарах Експедитора після закінчення дії цього Договору. Клієнт повинен забрати Вантаж протягом 10 (десяти) днів після закінчення терміну дії Договору або продовжити термін дії Договору шляхом підписання Додаткової угоди до Договору.

Відповідно до поданого розрахунку зберігання вантажу, що зберігається за договором на транспортно-експедиційне обслуговування, станом на 30.06.2023, вбачається, що вантаж: олія соняшникова високо олеїнова нерафінована невиморожена, клієнта ТОВ «Гетьманське», зберігається позивачем до 14.06.2023.

Акт № 90081013 підписано сторонами 30.06.2023, тобто в межах строку, передбаченого умовами Договору, а саме п. 11.5.

Отже, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та не приймаються судом.

Позивачем, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати послуг, нараховано пеню у розмірі 80 357,99 грн за період з 07.07.2023 по 07.01.2024, інфляційні втрати в сумі 4 848,97 грн за період з липня 2023 по лютий 2024 року та 3% річних у розмірі 8 830,71 грн за період з 07.07.2023 по 25.003.2024.

Здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені, інфляційних та річних відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно доводів відповідача про не правильність розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів ввжає необґрунтованими з огляду на те, що саме по собі посилання відповідача на помилковість розрахунку за прострочення виконання зобов`язання без обґрунтування, в чому саме полягає неправильність такого розрахунку, не може бути підставою для скасування такого рішення.

В свою чергу, колегія суддів аналізуючи апеляційну скаргу та пояснення відповідача дійшла висновку, що різниця таких розрахунків полягає в початку періоду нарахування штрафних санкцій, за твердженнями апелянта не з дати направлення рахунків на електрону адресу відповідача, проте колегією суддів вже надано оцінку вказаній обставині, а тому доводи відповідача у відповідній частині судом апеляційної інстанції відхиляються, як необгрунтовані.

Щодо доводів того, що між сторонами не проводилася звірка взаєморозрахунків, тобто не складався та не підписувався відповідний Акт, що б доводило беззаперечність розміру та наявності заборгованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом (правова позиція, викладена у постанові ВС від 21.12.2020 у справі № 916/499/20).

Щодо того, що позивачем не подано до суду в якості доказів первинні документи за весь час дії Договору, що б можна було пересвідчитись в наявності заборгованості та її розмірі, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем в доказ своїх заперечень не надано контррозрахунок заборгованості та документального підтвердження відсутності заборгованості.

Щодо того, що наданий суду Акт наданих послуг № 90081013 від 30.06.2023 року не містить інформації щодо змісту та обсягу господарської операції за договором № 020123/3 від 02.01.2023 року, а отже не є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»; в редакції, чинній на дату підписання акту).

Крім того, акт наданих послуг № 90081013 від 30.06.2023, як встановлено судом, підписано сторонами без зауважень і заперечень та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене, заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження, а тому обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Щодо заперечення позивача з приводу відсутності повноважень на підписання відзиву на позов Яременком А.В. суд першої інстанції вірно зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань директором ТОВ «Гетьманське» є Яременко Анатолій Володимирович.

Згідно з частинами 1, 3 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Щодо доводів скаржника про застосування судової практики по справі № 917/579/24, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що по справі № 917/579/24 прийнято постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 року, якою залишено без змін рішення та Господарського суду Полтавської області від 06.06.2024 року про часткове задоволення позивних вимог ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР Україна».

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу, справа № 917/579/24 не переглядалась в касаційному порядку, а тому не містить висновків обов`язкових для врахування у даній справі, в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024, колегія суддів зазначає, що в обґрунтування своїх вимог та на підтвердження факту надання правничої допомоги в заявленому розмірі позивач надав: договір про надання правової допомоги № 20160/28 від 14.11.2023; додаткову угоду № 1 від 14.11.2024 до договору № 20160/28 про надання правової допомоги від 14.11.2023; детальний опис виконаних робіт; ордер серії АВ № 1123665 від 01.04.2024. Відповідач надав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого просить суд зменшити розмір останніх до 10000 грн.

Згідно з ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

14.11.2023 між адвокатським об`єднанням «Арцінгер» (об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар Україна» (клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №20160/28, відповідно до умов якого об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, умовами співробітництва, погодженими у переписці сторін та додатковими умовами до нього.

Розмір винагороди об`єднання за надання клієнту правової допомоги та порядок її сплати визначається додатковими угодами, що підписуються сторонами (п. 4.1 Договору).

12.09.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №1, в якій сторони погодили, що об`єднання надає наступну правову допомогу:

-проведення досудових переговорів та підготовка й подання до суду від імені Клієнта позовів про стягнення заборгованості із: ТОВ «Агро-край», ТОВ «Агротермінал констракшн», ТОВ «Гетьманське», ТОВ «Елеватор-Агро», ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське», ТОВ «Райз-Північ», ТОВ «Райз-Схід» (далі - Боржники), яка виникла у Боржників перед Клієнтом на підставі договорів на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу, що включає наступний обсяг правової допомоги: аналіз отриманих від Клієнта документів, розроблення стратегії захисту прав Клієнта, проведення переговорів із Боржниками з метою досудового врегулювання спорів, підготовка та направлення Боржникам претензій від імені Клієнта, збір інших доказів, необхідних для подання позовів; сплата судового збору за подання позову від імені та в інтересах Клієнта, складення та подання заяв про забезпечення позову;

-представництво Клієнта в судах першої інстанції під час розгляду справ за позовами Клієнта до Боржників про стягнення заборгованості, що включає наступний обсяг Правової допомоги: складання та подання до суду та направлення учасникам справ (за потреби) заяв по суті спору, заяв (клопотань) з процесуальних питань, та інших необхідних процесуальних документів разом з додатками, обговорення проектів відповідних документів із Клієнтом, аналіз заяв по суті справи, інших процесуальних документів, поданих відповідачами, іншими учасниками справи, участь в судових засіданнях (у тому числі в режимі відеоконференції).

Пунктом 2 Додаткової угоди сторони обумовили, що базова погодинна ставка працівників Об`єднання становить 200 євро/год для всіх юристів, незалежно від їх градації.

Сторони погодили, що за правову допомогу, передбачену п.1 цієї Додаткової угоди, Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар у гривнях у розмірі 12% від фактично сплаченої Боржниками на користь Клієнта суми заборгованості (Гонорар) (п.3 Додаткової угоди).

Відповідно до п.4,5 Додаткової угоди Клієнт оплачує Об`єднанню Гонорар виключно за умови отримання від Боржників грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу. Факт перерахування Боржниками на користь Клієнта суми заборгованості за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу після укладення цієї Додаткової угоди є підставою для оплати Клієнтом Гонорару на користь Об`єднання.

Сторони погодили, що обов`язок Клієнта із сплати Об`єднанню Гонорару може виникнути на будь-якому етапі надання правової допомоги (досудові переговори, судовий розгляд, набрання законної сили рішенням суду, примусове виконання рішення суду) та залежить виключно від факту погашення заборгованості перед Клієнтом (п. 6 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 11 Додаткової угоди за результатами наданої правової допомоги Сторонами підписується Акт (звіт) приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги.

До заяви адвокатом додано детальний опис виконаних робіт, відповідно до якого останнім виконано наступні роботи: підготовка та направлення претензії до ТОВ «Гетьманське» з вимогою сплатити заборгованість на користь клієнта (витрачений час 2,50), підготовка позовної заяви до ТОВ «Гетьманське», формування пакету документів, направлення відповідачу та до суду (витрачений час 8,00), підготовка квитанції про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справі № 927/322/24 (витрачений час 0,17), підготовка та подання клопотання про участь у підготовчому засіданні у режимі відеоконференції у справі № 927/322/24 (витрачений час 1,00), підготовка та подання відповіді на відзив у справі № 927/322/24 (витрачений час 4,00), підготовка та подання клопотання про долучення доказів у справі № 927/322/24 (витрачений час 1,50), участь у судовому засіданні у справі № 927/322/24 (витрачений час 0,25). Всього годин по працівнику 17,42.

Відповідач заперечив проти заявленого розміру витрат на послуги адвоката, зазначивши, що заявлений розмір є неспівмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом та не відповідач критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та необхідності та просив суд першої інстанції зменшити розмір витрат до 10 000 грн.

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Необхідною умовою для розподілу судових витрат є визначення їх розміру.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У заяві про розподіл судових витрат адвокатом визначено розмір останніх, а саме 60 350,06 грн.

Як на підставу визначення даного розміру адвокат зазначає пункт 3 Додаткової угоди, відповідно до якої визначено розмір гонорару у розмірі 12% від фактично сплаченої Боржниками на користь Клієнта суми заборгованості.

При цьому у заяві адвокат зазначає, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 стягнуто з відповідача заборгованість у розмірі 502 917,13 грн і 12% з задоволеної суми становить 60 350,06 грн.

З огляду на зміст п.3,4,5,6,8 Додаткової угоди суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що сторонами встановлено розмір гонорару в залежності від фактично сплаченої, а не стягнутої суми з Боржника на користь Клієнта.

Під час розгляду справи № 927/322/24 судами встановлено, про що зазначено в рішенні, що ані станом на день звернення позивача з позовом до суду, ані станом на день винесення рішення судом, відповідачем заборгованість не сплачена.

Доказів погашення суми заборгованості станом на день вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат сторонами також не надано.

Отже, у суду відсутні відповідні докази, які б підтверджували фактично сплачену суму заборгованості для визначення розміру гонорару, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що відстуні підстави для задоволення заяви позивача.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" про стягнення 408 879,46 грн боргу, 80 357,99 грн пені, 8 830,71 грн 3% річних, 4 848,97 грн інфляційних та відмови у задоволені заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар Україна» про розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 у справі № 927/322/24 та апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі № 927/322/24 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржників.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 у справі № 927/322/24 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2024 у справі № 927/322/24 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 15.10.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв