Рішення

від 17.10.2024 по справі 503/449/23

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/449/23

Провадження № 2-о/503/6/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Ліпецької В.В.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, у порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити дії щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження,

встановив:

Заявник подала до суду вище вказану заяву посилаючись на ту обставину, що в період з червня 2019 року вона, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , фактично проживала разом із ОСОБА_4 . 24.09.2019 року рішенням Кодимського районного суду Одеської області у справі № 503/681/19, яке набрало законної сили 25.10.2019 року, шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано. 23.03.2020 року, тобто до спливу десяти місяців після припинення шлюбу, у неї та ОСОБА_4 народилась спільна дитина син ОСОБА_5 . Однак, у відповідності до положень ч.2 ст. 122 СК України батьком цієї дитини вважався ОСОБА_3 , відомості про якого були внесенні до актового запису про народження № 77 від 13.06.2020 року про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (загинув) при бойових діях в смт Рикове Генічеського району Херсонської області. 01.07.2022 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , у зв`язку з чим змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». В свою чергу 11.10.2022 року рішенням Кодимського районного суду Одеської області у справі № 503/377/22, яке набрало законної сили 11.11.2022 року, виключено запис про ОСОБА_3 , як батька, з актового запису № 77 від 13.06.2020 року про народження ОСОБА_5 . Внаслідок зазначеного до актового запису № 77 від 13.06.2020 року було внесено запис про те, що відомості про батька (його по батькові) записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, за вказівкою матері, а відтак відбулась зміна по батькові ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ». У зв`язку з чим на теперішній час заявник змушена подати відповідну заяву до суду в порядку окремого провадження, в якій просить суд встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов`язати Кодимський (наразі Балтський) відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) внести відповідні зміни до актового запису про народження № 77 від 13.06.2020 року.

25.04.2023 року ухвалою суду (а.с.36-37) відкрито провадження за вказаною заявою та справу призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

20.06.2023 року ухвалою суду (а.с.78) до участі у справі залучено Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) в якості заінтересованої особи, оскільки 09.06.2023 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис державну реєстрацію припинення юридичної особи Кодимський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який був у справі заінтересованою особою.

02.08.2023 року ухвалою суду (а.с.118-121) у даній справі було призначено судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

13.03.2024 року заявник ОСОБА_1 надала до суду висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.02.2024 року № СЕ-19/111-23/65607-БД (а.с.153-169) наданий судовим експертом на виконання постанови старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 06.12.2023 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи в рамках кримінального провадження № 12022100100001341 від 04.06.2022 року.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Ліпецька В.В. підтримали заявлені заявником вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав зазначених у заяві поданій в порядку окремого провадження. При цьому, представник заявника заявила клопотання про залишення без розгляду клопотання раніше заявленого заявником про виклик свідків для їх допиту в частині свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , що також було підтримано самою заявником та задоволено судом.

Представник заінтересованої особи Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився , про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання дана заінтересована особа була своєчасно повідомлена належним чином, у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України , шляхом доставки судової повістки до його електронного кабінету 28.08.2024 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документа (а.с.211).

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що не заперечує проти встановлення факту батьківства її загиблого сина ОСОБА_4 стосовно дитини народженої заявником ІНФОРМАЦІЯ_4 сина ОСОБА_14 , але заперечує обставини зазначені заявником у змісті своєї заяви щодо проживання однією сім`єю заявника із її загиблим сином за життя останнього, зокрема безпосередньо перед своєю загибеллю, бо вважає, що стосунки, які були між ними фактично не є такими відносинами.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Кресюн В.А., який мав брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, до участі не приєднався, при цьому особисто до приміщення суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином, у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставки судової повістки до його електронного кабінету 28.08.2024 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документа (а.с.210). За умов явки в судове засідання самої заінтересованої особи ОСОБА_2 та у відповідності до положень пункту 3 ч.3 ст. 223 ЦПК України суд вважав за можливе розглядати справу за відсутності адвоката Кресюна В.А.

Згідно положень першого речення ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Відповідно до положень ч.1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Водночас із цим п.1 ч.3ст. 223 ЦПК Українипередбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши думки сторін та представника заявника, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

24.09.2019 року рішенням Кодимського районного суду Одеської області у справі № 503/681/19 (а.с.11), яке набрало законної сили 25.10.2019 року, було розірвано шлюб між заявником ОСОБА_15 та ОСОБА_3

23.03.2020 року, тобто до спливу десяти місяців після припинення шлюбу, у заявника народилась дитина син ОСОБА_5 . У відповідності до положень ч.2 ст. 122 СК України батьком цієї дитини вважався ОСОБА_3 , відомості про якого були внесенні до актового запису про народження № 77 від 13.06.2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 при бойових діях в смт Рикове Генічеського району Херсонської області помер (загинув) ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.03.2022 року виданого Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.13) та копією лікарського свідоцтва про смерть №26/Г, виданого Генічеським відділенням КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради 26.02.2022 року (а.с.14).

01.07.2022 року заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , у зв`язку з чим змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджує копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 01.07.2022 року (а.с.15).

11.10.2022 року Кодимським районним судом Одеської області було ухвалено рішенням у справі № 503/377/22 (а.с.16-17), яке набрало законної сили 11.11.2022 року та яким виключено запис про ОСОБА_3 , як батька, з актового запису № 77 від 13.06.2020 року про народження ОСОБА_5 .

Внаслідок зазначеного до актового запису № 77 від 13.06.2020 року було внесено запис про те, що відомості про батька (його по батькові) записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, за вказівкою матері, а відтак відбулась зміна по батькові ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » та зміна відомостей в розділі «Відомості про батька» в графі «ім`я, по батькові» з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 », що підтверджує витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження сформованого 21.02.2023 року за № 00038589055 (а.с.18).

08.08.2023 року старшим слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 , в рамках кримінального провадження № 12022100100001341 від 04.06.2022 року, було винесено постанову про встановлення особи померлого (а.с.170-171), згідно якої під час проведення впізнання трупа №3014 за участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було встановлено, що невстановлений слідством труп №3014 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українець, громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 . внаслідок чого було встановлено анкетні дані особи померлого, які вважати дійсними.

06.12.2023 року старшим слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Журбою В.С., в рамках кримінального провадження № 12022100100001341 від 04.06.2022року,було винесенопостанову пропроведення судової молекулярно-генетичну експертизу з метою встановлення чи є особа трупа №3014, генетичні ознаки якого встановлено у висновку експерта № СЕ-19-23/46204-БД від 10.10.2023, біологічним батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається зі змісту копії висновку експерта № СЕ-19/111-23/65607-БД від 27.02.2024 року (а.с.154-155).

27.02.2024 року судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Красюковим М.О., за результатом проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, складено висновок експерта № СЕ-19/111-23/65607-БД від (а.с.154-169), згідно висновку якого встановлено, що особа чоловічої генетичної статі, ДНК-профіль якої встановлено з фрагмента кістки трупа №3014 може бути біологічним батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ймовірність даної події складає 99,9999987988163%. Особа чоловічої генетичної статі, ДНК-профіль якої встановлено з фрагмента кістки трупа №3014 може бути біологічним родичем по батьківській лінії (батьком) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність даної події складає 99,9999987988163%.

Показання свідків ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , надані ними під час їх допиту в судовомузасіданні 17.10.2024року,приймаються судом як належний доказ лише тієї обставини, що загиблий ОСОБА_4 за свого життя відносився до дитини народженої заявником ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як до свого сина.

Нормативно-правове застосування

Статтею 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до пунктів 1 і 3 ч.2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Згідно ч.1-2ст.130СК України,у разісмерті чоловіка,який неперебував ушлюбі зматір`ю дитини,факт йогобатьківства можебути встановленийза рішеннямсуду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цьогоКодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третійстатті 128 цього Кодексу.

При цьому, ч.3 ст. 128 СК України передбачає, серед осіб, матір.

Також, згідно абзаців третього - п`ятого пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

Абзацом першим і третім пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Висновки суду

щодо доведеності факту батьківства:

Ураховуючи зазначене суд вважає, що наявність кровного споріднення між загиблим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і дитиною ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доведено належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом, а саме висновком експерта за результатом проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, яка на сьогодні є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини.

У зв`язку з чим суд вважає, що заява в частині основної вимоги про встановлення факту батьківства є обґрунтованою, а тому в цій частині заява підлягає задоволенню, що надасть можливість заявнику підтвердити зв`язок народженої нею дитини із загиблим, як між сином та батьком, зокрема з метою призначення дитині соціальної допомоги внаслідок смерті її батька.

щодо неприйняття доказів:

Показання свідків ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , які були допитані в судовому засіданні 17.10.2024 року, суд не приймає як доказ встановлення факту батьківства, оскільки вважає їх недопустимими доказами цієї обставини з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, ч.2 ст. 128 СК України передбачає, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року № 3 роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок по застосуванню статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».

Однак, для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Враховуючи обставини справи, чутливість правовідносин, в яких виник спір, суд вважає, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об`єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-текст є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, параграф 34, від 07 травня 2009 року). Аналогічні висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїх постановах від 02.03.2020 року у справі № 530/1231/16-ц та від 18.11.2020 року у праві № 159/3926/18.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що норма ч.2 ст. 128 СК України існує в редакції з часу набрання даним кодексом чинності, тобто ще з 01.01.2004 року, в той час як рішення у справі Калачова проти Російської Федерації № 3451/05 було ухвалено лише 07 травня 2009 року.

Відповідно до ч.4 і 8 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

Тому суд з приводу доказування у справах даної категорії надає перевагу саме позиції висловленій Європейським судом з прав людини та вважає, що за умов наявності можливості отримати і надати суду для його дослідження такого вагомого доказу як висновок молекулярно-генетичної експертизи, то факт батьківства не може доводитись показаннями свідків.

щодо вимоги про внесення до актового запису про народження відповідних відомостей про батька дитини:

Відповідно до ч.1 ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

У відповідності до положень підпункту 2.16.4 пункту 2.16 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Крім того, відповідно до положень першого абзацу пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року № 3, резолютивна частина рішення щодо визнання батьківства (материнства) має містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Таким чином суд вважає необхідним навести у змісті резолютивної частини даного рішення також те, які зміни необхідно внести до актового запису про народження внаслідок задоволення позову в частині визнання батьківства.

Згідно ч.1-2ст.148СК України,прізвище дитинивизначається запрізвищем батьків. Якщомати,батько маютьрізні прізвища,прізвище дитинивизначається заїхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ.

Заявник ОСОБА_1 в заяві порушила питання про зміну прізвища дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_23 » саме у зв`язку з встановленням батьківства, що суд сприймає як фактичну згоду матері, в свою чергу спору між батьками щодо прізвища дитини не може існувати внаслідок смерті батька дитини.

У зв`язку з вище зазначеним суд, за умов задоволення основної вимоги про встановлення факту батьківства, вважає за можливе задовольнити також і похідну вимогу про внесення змін в актовий запис про народження дитини, яка не досягла віку семи років, щодо її прізвища.

щодо вимоги про зобов`язання органу ДРАЦС вчинити певні дії:

Окрім основної вимоги заявником в заяві поданій в порядку окремого провадження також було заявлено похідну вимогу про саме зобов`язання Балтського (на той час Кодимського) відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести відповідні зміни в актовий запис про народження пов`язані із встановленням батьківства.

Однак, відповідно до ч.1ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених устатті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Крім того, як вже відзначалось вище, у відповідності до положень підпункту 2.16.4 пункту 2.16 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, який затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Таким чином дане рішення про встановлення батьківства само по собі є підставою для внесення органом ДРАЦС відповідних змін до актового запису про народження.

У зв`язку з чим вимога заявника про зобов`язання органу ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження може бути предметом судового рішення виключно у випадку оскарження бездіяльності органу ДРАЦС щодо виконання судового рішення про визнання батьківства, а тому її заявлення разом із вимогою про встановлення батьківства є безпідставним внаслідок своєї передчасності.

Тому судом за результатом розгляду справи в порядку окремого провадження не може бути ухвалено рішення про зобов`язання органу ДРАЦС вчинити певні дії, а відтак суд вважає необхідним відмовити в задоволенні вимог в частині зобов`язання органу ДРАЦС вчинити дії.

- щодо судових витрат:

Заявником ОСОБА_1 , згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.2962116738.1 відділення АТ КБ «ПриватБанк» від 21.04.2023 року (а.с.1), було понесено судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 536,80 грн за подання до суду заяви про встановлення факту в порядку окремого провадження.

Згідно положень ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення (у справі окремого провадження) судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 , заінтересовані особи: Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса); місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Балта, вул. 30 років Перемоги, 24; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 23212302; ОСОБА_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий; про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити дії щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження задовольнити частково.

Встановити факт батьківства громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відношенні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Внести зміни до актового запису про народження № 77, вчиненого (складеного) 13.06.2020 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме:

- у розділі «Відомості про дитину» в графі «Прізвище» записане прізвище « ОСОБА_7 » змінити на « ОСОБА_23 »;

- у розділі «Відомості про батька» в графі «Прізвище» записане прізвище « ОСОБА_7 » змінити на « ОСОБА_23 », в графі «Дата народження» зазначити « ІНФОРМАЦІЯ_7 », в графі місце проживання зазначити останню відому адресу проживання загиблого « АДРЕСА_1 »;

- графу «17. Підстава запису відомостей про батька» доповнити зазначенням запису про встановлення факту батьківства на підставі рішення суду у даній справі із зазначенням дати набрання ним законної сили.

В задоволенні іншої частини вимог про зобов`язання органу державної реєстрації актів цивільного стану вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсябезпосередньо доОдеського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 18.10.2024 року.

Суддя Д.В. Вороненко