Постанова

від 14.10.2024 по справі 676/5527/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 676/5527/23

Провадження № 22-ц/4820/1701/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.,

з участю: позивачки ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2024 року (суддя Вдовичинський А. В., повне судове рішення складено 24 червня 2024 року) та додаткове рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управлінська компанія «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що 05.07.2023 їй було вручено наказ Комунального підприємства «Управлінська компанія Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради від 10.05.2023 № 32-к про звільнення з роботи у зв`язку зі скороченням штату за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Підставою звільнення зазначено наказ від 07.03.2023 № 11, письмове попередження про звільнення, акт про відмову від одержання попередження від 09.03.2023. Звільнення вважає незаконним, оскільки мала переважне право на залишення на роботі з огляду на вищу кваліфікацію, безперервний стаж роботи на підприємстві та перебування на її утриманні хворої матері. Відповідач не запропонував їй вакантну посаду чи роботу на підприємстві. 09.03.2023 перебувала на лікарняному і не отримувала попередження про звільнення.

Тому позивачка просила визнати протиправним і скасувати наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » № 32-к від 10.05.2023, поновити її на посаді економіста та стягнути з КП «УК Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.05.2023 до дня поновлення на роботі.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2024 року в позові відмовлено.

Додатковим рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2024 року вирішено питання про судові витрати.

ОСОБА_4 , не погоджуючись з рішенням суду та додатковим рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не базуються на доказах, які містяться в матеріалах справи. Суд не взяв до уваги порушення відповідачем вимог статті 49-2 КЗпП України, оскільки вона мала переважне право на зайняття вакантної посади, враховуючи рівень її кваліфікації та безперервний стаж роботи на підприємстві. Безпідставним є посилання на дисциплінарні стягнення, застосовані у 2017 та 2021 роках, так як вона вважається такою, що не має дисциплінарних стягнень. Звертає увагу колегії суддів на порушення відповідачем процедури звільнення в частині не надання наказу про звільнення в день звільнення. Складений акт про її відмову від отримання вказаного наказу, на її думку, засвідчує відмову від ознайомлення з наказом, а не відмову від його отримання. Копію наказу про звільнення отримала лише 05.07.2023 після її звернення. Стягнувши з неї витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн, суд позбавив її та матір, яка потребує постійного догляду, засобів до існування.

У засіданні апеляційного суду позивачка апеляційну скаргу підтримала. Представники відповідача заперечували проти її задоволення.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_1 з 01 квітня 2003 року працювала на посаді економіста в Житлово-експлуатаційній конторі № 1 на підставі наказу № 63 від 31.03.2003, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а. с. 115-116).

Відповідно до наказу № 147 від 18.07.2003 Житлово-експлуатаційну контору № 1 реорганізовано в Комунальне підприємство «Житловик», а позивачку переведено з посади економіста ЖЕК № 1 на посаду економіста КП «Житловик».

Згідно з наказом № 30/1 від 11.04.2018 року КП «Житловик» перейменовано в КП «Управлінська компанія «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи відповідно до пенсійного посвідчення від 11.09.2019 № 2295402524 серії НОМЕР_2 (а. с. 113).

Обставини притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності підтверджується наказами КП «Житловик» від 19.02.2015 № 15 «Про оголошення догани економісту підприємства» та від 20.07.2017 № 51 «Про дисциплінарне стягнення», наказом КП «УК «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради від 21.09.2021 року № 44 «Про дисциплінарне стягнення» (а. с. 68, 69, 70).

Відповідно до службової записки в.о. директора КП «УК «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради Бахталовського А. В., адресованій міському голові ОСОБА_5 , стосовно подання на погодження штатного розпису по КП «УК «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради, що вводиться в дію з 2023 року, проведено оптимізацію діючого штатного розпису, а саме скорочення, зокрема по інженерно-технічним працівникам: 0,5 шт. од. майстра дільниці, 1 шт. од. бухгалтера 1 кат., 1 шт. од. економіста, 1 шт. од. майстра будівельної бригади, 0,5 шт. од. інженера по охороні праці та введення: 1 шт. од. економіста з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, 1 шт. од. інженера по матеріально-технічному забезпеченню та охороні праці (а. с. 82).

Штатним розписом по КП «УК «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради, введеним в дію з 01.03.2023, погодженим міським головою ОСОБА_5 та затвердженим в.о. директора підприємства ОСОБА_6 , передбачено посаду «Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності» в одній штатній одиниці (а. с. 85).

Наказом КП «УК «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради «Про організаційні засоби з введенням в дію нового штатного розпису по підприємству» № 11 від 07.03.2023 передбачено, що з метою приведення у відповідність до чинного законодавства штатної чисельності працівників підприємства, керуючись наказом по підприємству від 01.03.2023 року «Про введення в дію нового штатного розпису по підприємству» прийнято рішення попередити про звільнення під підпис у зв`язку із скороченням шатних посад працівників підприємства, зокрема економіста ОСОБА_1 та бухгалтера ОСОБА_7 . У разі наявності на підприємстві рівнозначних або інших вакантних посад, запропонувати працівникам підприємства, переведення за їх згодою на вакантні посади; у разі відсутності на підприємстві вакантної посади повідомити працівникам підприємства під розпис про звільнення за скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України не раніше як через 2 місяці з дати ознайомлення з цим наказом. В графі «З наказом ознайомлений» навпроти прізвища ОСОБА_1 відсутній підпис. (а. с. 83).

Економісту ОСОБА_1 КП «УК «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради вручалося письмове попередження у зв`язку із скороченням чисельності працівників на підставі наказу № 11 від 07.03.2023 відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне звільнення із займаної посади 09.03.2023 згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Також, було повідомлено, що станом на 09.03.2023 на підприємстві відсутня рівнозначна вакантна посада або інша робота. Підпис ОСОБА_1 у письмовому попередженні відсутній (а. с. 96).

Актом від 09.03.2023 засвідчено відмову позивачки від отримання під особистий підпис попередження про скорочення штату працівників. Акт підписано працівниками підприємства ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 (а. с. 77).

На підставі наказу КП «УК «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради № 32-к від 10.05.2023 ОСОБА_1 звільнена з посади економіста в зв`язку із скороченням штату (відповідно до наказу № 11 від 07.03.2023 «Про організаційні засоби з введенням в дію нового штатного розпису по підприємству»), за пунктом 1 статті 40 КЗпП України 10.05.2023. Зобов`язано бухгалтерію провести повний розрахунок відповідно до чинного законодавства. В графі «з наказом ознайомлені» підпис ОСОБА_1 відсутній (а. с. 4).

Згідно з актом від 10.05.2023 позивачка відмовилась від ознайомлення під особистий підпис з наказом «Про звільнення ОСОБА_1 » 32-к від 10.05.2023. Текст наказу було зачитано в голос. Акт підписано ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а. с. 78).

Розрахунок з позивачкою проведено в день звільнення 10.05.2023, що підтверджується копією відомості розподілу виплат КП «УК «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради (а. с. 155).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 з роботи проведено відповідно до вимог діючого законодавства.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

В силу частини 2 статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За змістом частин 1 і 2 статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Згідно з частинами 1-3 статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що у відповідача мало місце скорочення штату працівників.

Наведене вище свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для вивільнення працівників у порядку пункту 1 частини 1сатті 40 КЗпП України.

Відповідно до частини 3статті 64 ГК Українипідприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 519/160/16-ц та від 06.02.2018 у справі № 696/985/15-ц.

Звільнення ОСОБА_1 проведено після закінчення двомісячного терміну після попередження.

Актом комісії від 09.03.2023 засвідчено факт ознайомлення ОСОБА_1 з наказом від 07.03.2023 № 11 «Про організаційні заходи з введенням в дію нового штатного розпису по підприємству» та її відмову від отримання попередження про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штату працівників, що мав місце того ж дня о 09:10 год.

Обставини ознайомлення з наказом та відмови отримати попередження про наступне звільнення підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у суді першої інстанції.

У засіданні апеляційного суду позивачка не заперечувала факт перебування на роботі 09.03.2024 зранку і вручення їй попередження про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штату працівників. Проте вказала, що погано себе почувала і вважала, що таке попередження може бути вручено пізніше.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про переважне право на залишення на роботі, оскільки скороченню підлягала лише одна наявна відповідно до штатного розпису посада економіста.

У засіданні апеляційного суду позивачка посилалась на те, що їй не були запропоновані посади інженера по охороні праці та економіста з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності.

Проте відповідно до матеріалів справи посада інженера по охороні праці (0,5 шт. од.) також скорочувалася.

Введені з 01.03.2024 посади економіста з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, інженера по матеріально-технічному забезпеченню та охороні праці передбачали об`єднання функцій і більш широке коло посадових обов`язків.

Визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишення на роботі при скороченні штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. І лише, якщо кваліфікації та продуктивність праці працівників є рівноцінними, то перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України.

У постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 333/4222/19 зазначено, що «за змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду. При визначенні працівників із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо. Кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання та обов`язки. Для висновку про наявність переваги при залишенні на роботі працівника перш за все повинно бути з`ясовано, чи є рівними кваліфікація та продуктивність праці вивільненого працівника порівняно із залишеним на роботі, за яким роботодавцем визнане переважне право. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен провести порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. У випадку, коли роботодавцем при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці звільнено працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, суд може констатувати порушення положень статті 42 КЗпП України і, як наслідок, незаконність звільнення дій роботодавця».

При цьому, слід зазначити, що лише роботодавець оперує достатньою інформацією для визначення продуктивності праці будь-якого працівника, оскільки це є прерогативою виключно роботодавця, який володіє повною інформацією про результативність праці, що характеризує ефективність її витрат у виробництві та сфері послуг. Отже, визначення працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці є компетенцією роботодавця (постанова Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 569/1607/17-ц).

Відповідно до наказів відповідача ОСОБА_1 протягом роботи на підприємстві (2015-2021 роки) неодноразово притягувалася до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків.

Зазначена обставина підставно врахована роботодавцем при визначенні продуктивності праці.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання роботодавцем вимого діючого законодавства при звільненні позивачки.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог позивачки про поновлення на роботі, не підлягають задоволенню й позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними, та не підлягають стягненню витрати ОСОБА_1 на професійну правову допомогу.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають, зводяться до переоцінки доказів і незгоди позивачки з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, до особистого тлумачення норм права й обставин справи.

Отже, суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення суду та додаткового рішення, суд не допустив.

Оскільки, рішення суду та додаткове рішення суду першої інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2024 року та додаткове рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта