Ухвала

від 09.10.2024 по справі 464/2026/13-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/2026/13-к

Провадження № 1-кп/466/80/24

У Х В А Л А

09 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання прокурора про ініціювання проведення перевірки повідомлення обвинуваченого ОСОБА_5 про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження №12012000000000011 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, 138, ч.ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,-

у с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м.Львова розглядається кримінальне провадження знаходиться №12012000000000011 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, 138, ч.ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Розгляд перебуває на стадії завершення дослідження доказів.

У судовому засіданні прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав клопотання про ініціювання проведення перевірки повідомлення обвинуваченого ОСОБА_5 про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження №12012000000000011 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, 138, ч.ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 07.12.2017 скасовано вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14.02.2014 у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358, ст. 138, ч. 1 ст. 119, ч. 2 ст. 190, ч. З ст. 190 КК України та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Під час нового розгляду у кримінальному провадженні, яке здійснюється Шевченківським районним судом м. Львова, 07.10.2024 обвинувачений ОСОБА_5 розпочав давати показання, в ході яких повідомив про фальсифікацію органом досудового розслідування стосовно нього матеріалів кримінальної справи, а згодом і матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачений вказав, що органом досудового розслідування незаконно отримано завідомо неправдиві та неіснуючі дані про час і місце його народження в м. Житомирі, зокрема, номер актового запису про його народження, адже архіви вказаної слідством лікарні втрачено ще у 1984 році під час стихійного лиха.

З цих же причин, за твердженням ОСОБА_5 , неможливо було встановити дані про ОСОБА_7 , яка за версією слідства є матір`ю обвинуваченого, а медичний працівник з прізвищем « ОСОБА_8 » ніколи не працював у ЦМЛ м. Житомира. Відтак, обвинувачений зазначає, що органи досудового слідства сфальсифікували його біографічні дані і вигадали особу « ОСОБА_5 ».

Окрім цього, обвинувачений повідомив про фальсифікацію органом досудового розслідування усіх протоколів впізнання, адже ніхто не міг упізнати 7-річну дитину у 45-річному чоловікові. При цьому, сам обвинувачений категорично заперечив знайомство з цими особами. Зазначає, що слідчий особисто привозив людей на судові засідання і чинив на них тиск, під впливом чого ці свідки впізнавали в ОСОБА_5 свого колишнього учня.

Також вказував, що медичні документи дитини ОСОБА_5 свідчать про наявність у неї іншої групи крові, аніж в обвинуваченого ОСОБА_5 , при цьому група крові людини з віком не змінюється.

Зазначав обвинувачений і про те, що з медичної карти дитини ОСОБА_5 відомо про зламану медичну голку, а в обвинуваченого її немає, як і відсутні сліди оперативного втручання в тому місці. Вказане також стосується шрамів на голові, деформації черепа, видалених мигдаликів, вітряної віспи, гепатиту «В» та дитячого церебрального паралічу, які були в дитини ОСОБА_5 , однак цього ніколи не було в обвинуваченого. Вказав, що такі хвороби не лікуються і залишаються на все життя.

Обвинувачений також вказав на фальсифікацію і підроблення органами досудового розслідування копій його Ф.1, які заповнені різними почерками та чорнилами, у трьох різних між собою примірниках, викрадення його фотографій ,у 2010 році та наклеювання їх на ці Ф.1 поверх проставленої печатки. Зазначає, що бланк Ф.1 видано у 1989 році, а дані ОСОБА_5 вказано за 1987 рік. При цьому сам обвинувачений заперечує всі обставини, про які вказано у цих документах, зокрема і своє проживання в м. Бердичів чи в м. Житомир. З огляду на це, обвинувачений ставить під сумнів законність призначення і проведення експертиз з використанням згаданої Ф.1.

Прокурор також посилається на пояснення ОСОБА_5 про підроблення печатки слідчим, яку проставлено на копії акту службового розслідування у ВНЗ. Зазначив, що слідчий особисто їздив до російської федерації, де чинив тиск на працівників освіти, які складали згаданий акт.

Наголосив, що слідчі незаконно розслідували кримінальну справу стосовно нього, бо не мали на це жодних повноважень, інкриміновані йому епізоди злочинної діяльності уже були предметом перевірки і за цими випадками було складено відмовні матеріали, які ніким не скасовано, а по частині інкримінованих йому епізодів є вироки судів про засудження інших осіб, що також свідчить про фабрикування справи.

Прокурор вважає, що доводи обвинуваченого про застосування недозволених методів досудового слідства шляхом фальсифікування правоохоронними органами матеріалів даної кримінальної справи і провадження та підробки доказів винуватості ОСОБА_5 підлягають перевірці уповноваженими органами .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 мотиви клопотання заперечили , зазначивши , що на фальсифікацію матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування обвинувачений покликався з самого початку слідства, у судовому засіданні у Сихівському районному суді м.Львова та в подальшому у всіх апеляційних та касаційних скаргах. У прокурора була можливість провести таку перевірку ще з 2014 року ,однак з невідомих причин він нею не скористався . Таке клопотання розцінюють як бажання сторони обвинувачення затягнути розгляд справи. У задоволенні клопотання просять відмовити.

Заслухавши доводи учасників процесу, суд прийшов до наступного.

Матеріали кримінального провадження №12012000000000011 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, 138, ч.ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України перебувають на розгляді Шевченківського районного суду м.Львова суду з 2019 року.

При дослідженні доказів сторони обвинувачення ОСОБА_5 постійно наголошував на їх фальсифікації в частині створення для нього штучної біографії органами досудового розслідування, при цьому зазначав , що на це він вказував з початку досудового розслідування, при ухваленні вироку Сихівським судом м.Львова та при подачі всіх апеляційних та касаційних скарг.

Лише на стадії завершення дослідження доказів судом прокурор заявив клопотання про ініціювання судом проведення перевірки ДБР дій працівників правоохоронних органів та слідчих, якими проводилось розслідування у даному кримінальному провадженні.

У клопотанні прокурор посилається на статті КПК, якими регламентовано проведення досудового розслідування , не мотивуючи, чому саме на суд він покладає обов`язок ініціювати перевірку дії органу досудового розслідування .

У випадку ініціювання перевірки фактів, зазначених у показаннях обвинуваченого, та поданих ним письмових доказів на підтвердження своїх показань, суд мав би ще до ухвалення вироку дати оцінку поданим стороною обвинувачення та стороною захисту доказам, що є недопустимим.

Покликання прокурора ОСОБА_3 у своєму клопотанні на постанови Верховного Суду від 04.05.2023 № 210/3050/20, від 09.02.2023 № 754/12449/20, від 19.10.2023 №456/3434/18 є не релевантними, оскільки саме у цих постановах Верховний Суд наголошує на обов`язку суду при ухваленні вироку давати оцінку всім дослідженим доказам та визнавати істотними порушення прав людини і основоположних свобод при здійснення процесуальних дій, які потребували попереднього дозволу суду, при отриманні доказів внаслідок жорстокого поводження або погрози застосування такого поводження ,порушення права на захист тощо.

Клопочучи перед судом про ініціювання перевірки дій органу досудового розслідування, які мали місце 2011-2012 рр, прокурор вказує на те, що виявлені при перевірці факти будуть мати суттєве значення для суду при оцінці доказів, однак не зазначає, як суд повинен діяти у процедурі розгляду даного провадження зупиняти його до отримання результатів перевірки , оголошувати тривалу перерву на час перевірки чи продовжувати розгляд справи, яка перебуває на стадії завершення.

Принцип перевірки заяв про недозволені методи слідства закріплено в ст. ст. 1,3 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» де зазначено, що у разі висування особою небезпідставної скарги на жорстоке поводження з нею, зокрема і застосування недозволених методів слідства, держава має провести ефективне розслідування, у ході якого органи влади повинні добросовісно з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необгрунтовані висновки.

Обвинувачений ОСОБА_5 має право звернутись з відповідними заявами у правоохоронні органи щодо застосування до нього недозволених методів слідства.

Таку перевірку може ініціювати і прокурор.

Ст.87 КПК України передбачає підстави для визнання судом діянь органу досудового розслідування при здобутті доказів такими, що істотно порушили права людини і її основоположних свобод при оцінці доказів на предмет їх допустимості чи очевидної недопустимості під час ухвалення вироку суду.

Заявляючи вищезазначене клопотання, прокурор посилається на ст. 276 КПК - випадки повідомлення про підозру, ст. 284 КПК закриття кримінального провадження, ст.291 КПК обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження. Яке відношення вказанні статті Кримінально-процесуального Кодексу мають до вирішення такого клопотання прокурор не зазначає.

Зважаючи на наведене, суд прийшов до переконання, що клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про ініціювання проведення перевірки ДБР повідомлення обвинуваченого ОСОБА_5 про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження №12012000000000011 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, 138, ч.ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України є безпідставним , спрямованим на затягування розгляду справи по суті , та таким, що до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.350 КПК України,-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про ініціювання проведення перевірки повідомлення обвинуваченого ОСОБА_5 про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження №12012000000000011 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, 138, ч.ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1