Постанова

від 01.10.2024 по справі 918/1186/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/1186/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - ОСОБА_1 ,

представник боржника - не з`явився,

керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Вудуд Г.І. - не з`явився,

кредитор - ОСОБА_2 ,

представник кредитора - не з`явився,

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"

представник кредитора - Бабенко А.І. (в порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

ОСОБА_2 ,

на ухвалу Господарського суду Рівненської області

від 27.03.2024

у складі судді Церковної Н.Ф.

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 14.05.2024

у складі колегії суддів: Павлюка І.Ю. (головуючий), Грязнова В.В., Розізнаної І.В.

у справі за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.12.2023, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.

Визначено дату проведення попереднього судового засідання 30.01.2024.

3. 09.01.2024 до суду першої інстанції від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (далі - ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", кредитор) надійшла заява з вимогами до боржника, у якій кредитор просив визнати грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму 20 695 378,46 грн., з яких: 12 717 145,39 грн. - основний борг, 7 148 054,46 грн. - пеня, 794 428,84 грн. - 3% річних.

3.1. На підтвердження обставин викладених в заяві кредитором надано: копію кредитного договору № 56/08/К-Ф від 10.04.2008; копію договору поруки № 56/08/П-Ф від 10.04.2008; копію рішення Рівненського міського суду по справі № 1715/22370/12 від 18.01.2013; копії виконавчих листів Рівненського міського суду № 1715/22370/12 від 23.05.2013; інформацію з АСВП; розрахунки заборгованості; висновок про вартість майна та інші документи.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 у справі №918/1186/23 визнано частково вимоги кредитора ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" до боржника ОСОБА_1 в розмірі 5 995 065,30 грн., що включають строкову заборгованість боржника за договором кредиту у розмірі 4 280 890,00 грн. (118 750 доларів США), прострочену заборгованість боржника за договором кредиту у розмірі 270 372,00 грн. (7 500 дол. США), заборгованість за простроченими відсотками 597 709,22 грн. (16 580,19 дол. США), витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219,00 грн. (стягнуті за рішенням суду); 3 % річних у розмірі 752 837,50 грн.) - черговість задоволення вимог - друга; пеню 35 717,58 грн.; штраф 54 320,00 грн. - черговість задоволення вимог - третя.

У визнанні решти грошових вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" до фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено.

4.1. Визнано вимоги кредитора ОСОБА_2 в розмірі 200 000,00 грн. - черговість задоволення вимог - друга.

4.2. Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" у розмірі 6 056,00 грн., та витрати на оплату судового збору ОСОБА_2 у розмірі 6 056,00 грн.

5. Вказана ухвала мотивована тим, що оскільки рішенням Рівненського міського суду у справі № 1715/22370/12 від 18.01.2013 стягнуто заборгованість по відсотках, що існувала на дату звернення з позовною заявою, то відповідно проведення нарахування відсотків після прийняття вказаного рішення є неправомірним.

5.1. Крім того, cуд першої інстанції вважав нарахування та стягнення пені на підставі договору кредиту неправомірним, вимоги банку до ОСОБА_1 є вторинними, оскільки боржник у цій справі є поручителем та солідарним боржником щодо вимог ОСОБА_4 , щодо якої відкрито провадження у справі про неплатоспроможність (справа № 918/1122/23), в межах якої ухвалою суду про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_4 задоволено частково та визнано частково вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", а тому вимоги банку до первинного боржника не можуть перевищувати вимоги до вторинного боржника, як солідарного.

5.2. Місцевий господарський зазначив, що враховуючи факт наявності судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалу суду у справі № 918/1122/23 від 29.01.2024 (залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024) про визнання частково вимог банку, правовідносини між сторонами врегульовуються уже не умовами кредитного договору, а наявним судовим рішенням.

6. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено:

6.1. 10 квітня 2008 року між ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" (Банк) та ОСОБА_4 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 56/08/К-Ф.

6.2. Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 150 000,00 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США на строк з 10 квітня 2008 року по 07 квітня 2028 року із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,3% річних.

6.3. Банк виконав свої зобов`язання в повному обсязі. Факт отримання боржником кредитних коштів у сумі 150 000,00 доларів США підтверджується Випискою/особовим рахунком з 03.10.2008 року по 21.06.2012 року.

6.4. Відповідно до п.3.3.3. кредитного договору Позичальник зобов`язаний: "Повернення суми окремих Траншів здійснювати на рахунок № НОМЕР_1 у доларах США, відкритий у Рівненській філії ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 333692, щомісячно з 1-ого по 10-е (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання Траншу, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого Кредиту, що становить 625,00 (Шістсот двадцять п`ять доларів США 00 центів) доларів США 00 центів відповідно до Графіку повернення заборгованості (додаток №1 до цього Договору)."

6.5. Відповідно до п.3.3.4. кредитного договору Позичальник зобов`язаний: Щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1. цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п.4.1. цього Договору, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в п.1.1. цього договору, на рахунок № НОМЕР_2 у доларах США відкритий в Рівненській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 333692.

6.6. У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.11 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

6.7. Відповідно до п.3.1.11. кредитного договору на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються Банком виходячи із 14,3% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

6.8. За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності (п.5.3. кредитного договору).

6.9. В забезпечення зобов`язань за цим кредитним договором було укладено Договір іпотеки № 56/08/І-Ф від 10.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О.А. за реєстровим №1670.

6.10. Крім того, в забезпечення зобов`язань за цим кредитним договором було укладено договір поруки № 56/08/П-Ф від 10.04.2008 року згідно якого ОСОБА_1 (боржник у даній справі) поручився за зобов`язання ОСОБА_4 (боржник у справі про неплатоспроможність №9181122/23) по кредитному договору № 56/08/К-Ф від 10.02.2008 року.

6.11. 18.01.2013 Рівненським міським судом прийнято рішення у справі №1715/22370/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заборгованості в сумі 142 830,19 дол. США та 35 717 грн. 58 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь АБ "УКРГАЗБАНК" штраф за невиконання умов Договору іпотеки в сумі 54 320 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 солідарно, на користь АБ "УКРГАЗБАНК" витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн. 00 коп. На підставі зазначеного рішення, судом видані виконавчі листи, які перебувають на виконанні в органах, що здійснюють примусове виконання рішень.

6.12. В межах цієї справи ОСОБА_1 є солідарним боржником перед АБ "УКРГАЗБАНК" згідно вище вказаного судового рішення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 у справі №918/1186/23, ОСОБА_2 звернулася до суду із апеляційною скаргою, з вимогою скасувати частково ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 у справі №918/1186/23, відмовити ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" у визнанні грошових вимог у повному обсязі.

8. Також, ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" звернулося до суду із апеляційною скаргою, з вимогами скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області №918/1186/24 від 27.03.2024 в частині відмови в задоволенні вимог Банку в сумі 14 700 313 грн 16 коп., ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги кредитора ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" до боржника ОСОБА_1 , що складаються з суми заборгованості за основним боргом 12 717 145,39 грн, суми заборгованості по пені 7 148 054,46 грн, суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних: 794 428,84 грн, заборгованості згідно Рішення Рівненського міського суду по справі № 1715/22370/12 від 18.01.2013: пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 11 405,80 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 24 311,78 грн; судовий збір 3 219, 00 грн, що становлять загалом: 20 695 378,46 грн (всі вимоги конкурсні).

9. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 апеляційні скарги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 у справі №918/1186/23 залишити без задоволення ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 у справі №918/1186/23 залишено без змін.

10. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з рішенням та висновками місцевого господарського суду, вказав на те, що ОСОБА_2 не зверталася до суду першої інстанції із заявою про застосування строків позовної давності у цій справі.

Оскільки результати пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 05.04.2024 не існували на момент постановлення оскаржуваної ухвали, вказане виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції вказаного додаткового доказу у порядку статті 269 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. ОСОБА_2 (кредитор) звернулась з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 918/1186/23, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення в частині розгляду грошових вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", в цій частині прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у визнанні грошових вимог Банку до боржника.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №918/1186/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024.

13. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

14. 17.07.2024 від заявника касаційної скарги надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з доказами сплати судового збору в сумі 6 056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № РМ-39156 від 04.07.2024.

15. Після усунення скаржниками недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 20.08.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 918/1186/23 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024. Судове засідання призначено на 01.10.2024, про що повідомлено учасників судового процесу.

16. 12.09.2024 від арбітражного керуючого Вудуд Г.І. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому керуючий реструктуризацією повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами, викладеними в ній.

17. 27.09.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 918/1186/23 в режимі відеоконференції.

18. Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2024 клопотання представника ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання 01.10.2024 в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

19. Представник ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" у засіданні суду 01.10.2024 (в залі суду) проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив з підстав їх необґрунтованості, просив Суд ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у цій справі залишити без змін.

20. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, а ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

21. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (01.10.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 01.10.2024.

22. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 918/1186/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

( ОСОБА_2 )

23. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15 щодо застосування позовної давності та посилається на порушення норм процесуального права.

Доводи керуючого реструктуризацією

(арбітражний керуючий Вудуд Г.І)

24. Арбітражний керуючий доводить, що місцевий господарський суд проігнорував заяву керуючого реструктуризацією боргів про пропуск кредитором позовної давності, що висловлена у повідомлені про розгляд вимог кредитора.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

25.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

26. Враховуючи встановлені приписами статті 300 ГПК України межі перегляду справі судом касаційної інстанції, виходячи зі змісту доводів та вимог касаційної скарги, предметом касаційного перегляду є ухвала Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі № 918/1186/23 в частині визнаних судом грошових вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" в сумі 5 995 065,30 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

27. Предметом судового розгляду в цій справі були грошові вимоги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 на загальну суму 20 695 378,46 грн., з яких 12 717 145,39 грн. - основний борг, 7 148 054,46 грн. - пеня, 794 428,84 грн. - 3% річних.

28. Відповідно до частини 1 статі 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією книгою.

29. Статтею 1 КУзПБ визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

30. Відповідно до статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

31. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

32. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

33. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

33.1. У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494));

33.2. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

33.3. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

33.4. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

33.5. Така судова практика є сталою як при застосуванні статей 23-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що втратив чинність), так і при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019), що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

33.6. Також, означена судова практика, з урахуванням приписів статей 113, 122 КУзПБ, є релевантною і до справ про неплатоспроможність фізичних осіб, з урахуванням особливостей визначених Книгою четвертою "ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ" КУзПБ.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" виникли на підставі кредитного договору №56/08/К-Ф від 10.04.2008 та договору поруки №56/08/П-Ф від 10.04.2008 (пункт 6 цієї Постанови).

Тобто, грошові вимоги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" заявлені до Боржника-поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні.

35. З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні договорів, насамперед інтересів кредитора, у главі 49 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов`язання.

35.1. Інститут забезпечення виконання зобов`язання спрямований на підвищення гарантій дотримання майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань.

35.2. Тобто, у випадку невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до відповідальності за невиконання зобов`язання також притягуються разом із боржником треті особи, зокрема поручителі, заставодавці (іпотекодавці).

35.3. Згідно з частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

35.4. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 статті 554 ЦК України).

36. У цій справі обов`язковим є урахування похідного (акцесорного) характеру виникнення зобов`язання за Договором поруки, коли факт визнання грошових вимог до основного боржника у справі про його банкрутство створює доказову презумпцію обґрунтованості таких вимог і для боржника-поручителя.

37. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові 16.08.2023 у справі №910/23952/15 зауважив, що "господарські суди, з огляду на похідний (акцесорний) характер виникнення зобов`язання, визначаючи розмір кредиторських вимог до боржника - іпотекодавця (заставодавця), за наявності провадження у справі про банкрутство основного боржника, зобов`язані враховувати розмір кредиторських вимог, визнаних у такій справі про банкрутство основного боржника під час встановлення та визначення розміру кредиторських вимог до боржника - іпотекодавця. Така вимога зумовлена тим, що розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника (позичальника), які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору, що, в свою чергу, зумовлює висновок про те, що розмір пред`явлених кредиторських вимог до боржника - іпотекодавця не може бути більшим за розмір кредиторських вимог, пред`явлених до боржника за основним зобов`язанням" (аналогічні висновки були враховані Верховним Судом у постанові від 07.03.2024 у справі № 914/40/22 у питанні доведення кредитором обґрунтованості грошових вимог до боржника, який є фінансовим поручителем).

38. Згідно висновку Верховного Суду, зокрема, у постановах 16.08.2023 у справі № 910/23952/15 та від 07.03.2024 у справі № 914/40/22 розмір грошових вимог до Боржника-поручителя, який є солідарним, а не основним боржником за основним зобов`язанням не може бути більшим за розмір кредиторських вимог, пред`явлених до боржника за основним зобов`язанням.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено:

39.1. 18.01.2013 Рівненським міським судом прийнято рішення у справі №1715/22370/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заборгованості в сумі 142 830,19 дол. США та 35 717,58 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь АБ "УКРГАЗБАНК" штраф за невиконання умов Договору іпотеки в сумі 54 320 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 солідарно, на користь АБ "УКРГАЗБАНК" витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн. 00 коп.

39.2. В межах цієї справи ОСОБА_1 є солідарним боржником перед АБ "УКРГАЗБАНК" згідно вище вказаного судового рішення.

Банку на підставі вказаного вище судового рішення підлягав поверненню борг в розмірі: 142 830,19 дол. США, 35 717 грн. 58 коп. пені, штрафу за невиконання умов Договору іпотеки в сумі 54 320 грн. 00 коп.

39.3. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось, у зв`язку з пред`явленням до боржника вимоги про дострокове погашення боргу по кредиту згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

39.4. Щодо ОСОБА_4 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність (№ 918/1122/23), в межах якої ухвалою суду від 29.01.2024 (залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024) заяву ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_4 задоволено частково та визнано частково вимоги кредитора ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" до боржника ОСОБА_4 , в розмірі 5 995 065,30 грн. (що включають: строкову заборгованість боржника за договором кредиту 4 280 890,00 грн. (118 750 доларів США), прострочену заборгованість боржника за договором кредиту 270 372,00 грн. (7 500 дол. США), заборгованість за простроченими відсотками 597 709,22 грн. (16 580,19 дол. США), витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн. 00 коп. (стягнуті за рішенням суду); 3 % річних 752 837,50 грн.; пеню 35 717 грн. 58 коп.; штраф 54 320 грн. 00 коп.), а тому вимоги банку до первинного боржника не можуть перевищувати вимоги до вторинного боржника, як солідарного.

40. Отже, Господарський суд Рівненської області в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_4 № 918/1122/23 встановив та фактично затвердив остаточний розмір дійсних вимог банку до основного боржника на момент звернення кредитора із заявою про кредиторські вимоги, двозначність щодо розуміння суті та розміру грошових зобов`язань ОСОБА_4 як боржника за основним зобов`язанням відсутні.

41. Колегія суддів вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки кредиторські вимоги ПАТ АЮ "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 мають похідний (акцесорний) характер виникнення зобов`язання від основного та з урахуванням визнання таких вимог у справі про банкрутство основного боржника, не потребують додаткового підтвердження первинними документами, а тому з урахуванням всіх обставин є підтвердженими та такими, що підлягають визнанню.

42. Водночас, Верховний Суд з висновками судів першої та апеляційної інстанції, щодо розміру визнаних грошових вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" до боржника ОСОБА_1 погоджується частково.

42.1 Так, судами визнані грошові вимоги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" в сумі 5 995 065,30 грн., що включають: строкову заборгованість боржника за договором кредиту 4 280 890,00 грн. (118 750 доларів США), прострочену заборгованість боржника за договором кредиту 270 372,00 грн. (7 500 дол. США), заборгованість за простроченими відсотками 597 709,22 грн. (16 580,19 дол. США), витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн. 00 коп. (стягнуті за рішенням суду); 3% річних 752 837,50 грн.) - черговість задоволення вимог - друга; пеню 35 717 грн. 58 коп., штраф 54 320 грн. 00 коп. - черговість задоволення вимог - третя.

42.2. При цьому, приймаючи таке рішення, суди врахували, зокрема, рішення Рівненського міського суду від 18.01.2013 у справі № 1715/22370/12 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.01.2024 (залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024) у справі № 918/1122/23.

42.3. Втім, на переконання судової колегії, судами попередніх інстанцій передчасно було визнано у складі кредиторських вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" суму штрафу у розмірі 54 320,00 грн.

42.4. Так, суди не встановили походження такого нарахування щодо боржника ОСОБА_1 та невиконання саме ним умов договору іпотеки № 56/08/І-Ф, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", а також чи були такі вимоги включені Банком до складу кредиторських вимог до ОСОБА_1 у цій справі.

43. Водночас, слід зауважити на тому, що згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема викладеною в постановах від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 05.03.2020 у справі № 14/325"б", від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15) положення про позовну давність поширюються на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство, тому при розгляді грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

43.1. Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

43.2. Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

43.3. Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

43.4. Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

43.5. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

43.6. При цьому, згідно з частинами першою, третьою статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

43.7. Отже, за змістом ст. ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

43.8. Строки звернення до суду, як складова механізму реалізації права на судовий захист, є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абз. 5 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду від 22.02.2012 №4-рп/2012).

44. На особливості застосування позовної давності на стадії попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність фізичної особи) Верховний Суд звертав увагу у постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15. Зокрема Суд дійшов висновку, що положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство. Для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду таких вимог стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника (п. 90, 137).

45. Матеріали справи (т. 1, а. с. 158) містять в собі заяву керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. стосовно спливу позовної давності за вимогами ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК".

Проте, судами попередніх інстанцій під час оцінки заявлених кредиторських вимог Банку така заява була залишена без належної уваги.

46. Суди попередніх інстанцій мали розглянути заяву арбітражного керуючого з урахуванням складу заявлених кредиторських вимог, встановити чи підлягає застосуванню позовна давність до вимог Банку, судовий захист яких вже відбувся, що підтверджено судовим рішенням, чи входять до складу кредиторських вимог інші вимоги банку.

47. Визнаючи частково кредиторські вимоги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", суди послалися на обставини встановлені рішенням Рівненського міського суду від 18.01.2013 у справі №1715/22370/12.

48. В цій частині колегія суддів вважає необхідним вказати наступне:

48.1. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) - це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.

48.2. Згідно з положенням КУзПБ провадження у справі про банкрутство не є продовженням чи особливою процедурою виконавчого провадження, адже воно є самостійним видом судового провадження, що характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справи, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо.

48.3. Можливість примусового стягнення кредитором заборгованості, щодо стягнення якої ухвалено судове рішення, вичерпується після закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа на виконання вказаного рішення, якщо такий строк не було поновлено в установленому законом порядку.

48.4. У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не можуть бути застосовані судові процедури, передбачені КУзПБ для забезпечення примусового стягнення заборгованості, що позбавляє можливості визнання кредиторських вимог (за вказаним судовим рішенням) у справі про банкрутство.

48.5. Натомість ігнорування при визнанні грошових вимог кредитора до боржника обставин закінчення та непоновлення строку пред`явлення до виконання наказу щодо їх стягнення означало б надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо вказаного строку та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад встановлений Законом час, що порушило б принцип правової визначеності як один із основоположних аспектів верховенства права.

48.6. Подібна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 909/1347/19, від 13.12.2022 у справі № 910/1959/22, від 26.03.2024 у справі № 910/6702/22.

49. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій в частині визнання кредиторських вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" до Боржника.

50. Отже, судам попередніх інстанцій належало розглянути заяву керуючого реструктуризацією, встановити склад заявлених Банком кредиторських вимог, встановити можливість застосування до таких вимог (загалом або частково) позовної давності, з`ясувати чи звертався кредитор до виконання судових рішень у примусовому порядку (рішенням Рівненського міського суду від 18.01.2013 у справі № 1715/22370/12) та чи було кредитором пред`явлено такі виконавчі документи до виконання в межах встановленого законом строку, закінчився чи не закінчився встановлений законом строк пред`явлення виконавчих документів на примусове виконання судових рішень на підставі яких ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" подало заяву про визнання кредиторських вимог, встановити стадію виконання судового рішення.

51. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

52. До повноважень Верховного Суду згідно приписів статті 300 ГПК України не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

53. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

54. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. Не з`ясувавши відповідних обставин (не розглянувши заяву арбітражного керуючого про застосування строку позовної давності) та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 269, частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду грошових вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК".

56. Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 та направлення справи, в частині визнаних кредиторських вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", на новий розгляд до суду першої інстанції.

57. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, зокрема, надати належну оцінку заяві керуючого реструктуризацією про застосування позовної давності до заявлених грошових вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК".

58. При цьому, суду належить врахувати, що станом на день заявлення кредиторських вимог договірне врегулювання питання щодо повернення боргу за кредитним договором між сторонами припинило існування (оскільки з дати винесення судового рішення, дане питання врегульовується саме даним рішенням суду та передбаченим порядком його виконання), а також викладене у пунктах 48-50 цієї Постанови.

59. До того ж. під час розгляду заяв про застосування позовної давності належить враховувати положення пунктів 12 та 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

61. Згідно пунктом 1 та пунктом 2 частини 3 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

62. З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 та скасування ухвали Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 (в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК") та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі № 918/1186/23 з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

63. Під час нового розгляду справи у визначеній частині, місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 (в частині визнаних грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" в сумі 5 995 065,30 грн.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі № 918/1186/23 скасувати.

3. Справу № 918/1186/23 в частині визнаних грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" в сумі 5 995 065,30 грн. направити на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський