Ухвала

від 11.10.2024 по справі 580/3428/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

11 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №580/3428/22

адміністративне провадження №К/990/36640/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 (колегія у складі: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В.)

у справі № 580/3428/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Головного управління ДПС у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФ України в Черкаській області, відповідач), в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Черкаській області щодо зменшення загального трудового стажу ОСОБА_1 до 33 років 6 місяців 18 днів, яке відбулось внаслідок проведення перерахунку пенсії на підставі розпорядження від 25.04.2016 № 138372 та утриматись в подальшому від вчинення таких дій;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ПФ України в Черкаській області від 25.04.2016 № 138372;

- зобов`язати ГУ ПФ України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату різниці між фактично виплаченою та належною до виплати пенсією за віком, що перерахована на підставі розпорядження від 25.04.2016 № 138372.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 адміністративний позов задоволено частково. А саме:

визнано протиправним та скасовано розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаській області від 25.04.2016 № 138372;

зобов`язано ГУ ПФ України в Черкаській області у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили здійснити перевірку достовірності визначення стажу ОСОБА_1 за період 1993 - 1998 роки на підставі звітності форми 4-ПФ МП «Полікс» та розрахункових відомостей про нарахування заробітної плати працівникам ПП «Полікс» (наданих на зберігання до архівної установи), а також щодо внесення відомостей у форму ОК 5 «індивідуальні відомості про застраховану особу» стосовно ОСОБА_1 , починаючи з 1998 року;

у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 апеляційні скарги сторін задоволено частково:

- скасовано рішення суду першої інстанції від 24.04.2024;

- позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФ України в Черкаській області щодо зменшення загального трудового стажу ОСОБА_1 до 33 років 6 місяців 18 днів, яке відбулось внаслідок проведення перерахунку пенсії на підставі розпорядження від 25.04.2016 № 138372, та утриматись в подальшому від вчинення таких дій, скасування розпорядження ГУ ПФ України в Черкаській області від 25.04.2016 № 138372, зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату різниці між фактично виплаченою та належною до виплати пенсією за віком, що перерахована на підставі розпорядження від 25.04.2016 № 138372, за період з 25.04.2016 до 03.02.2022 - залишено без розгляду;

- прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФ України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату різниці між фактично виплаченою та належною до виплати пенсією за віком, що перерахована на підставі розпорядження від 25.04.2016 № 138372, за період з 04.02.2022 по 04.08.2022.

Вказані судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами загального позовного провадження.

26.09.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (така була надіслана поштою 17.09.2024 подав касаційну скаргу), в якій з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення ними приписів процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Підставами касаційного оскарження зазначеного судового рішення визначає пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (з урахуванням частини другої статті 353 цього Кодексу).

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, за правилами норм частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень (в тому числі у справах незначної складності), зазначених у частині першій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У силу приписів частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Також згідно з положеннями статті 341 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.

Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов`язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, зазначаючи про неврахування судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 24.07.2024 правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, від 11.12.2018 у справі № 242/924/17, від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17, від 30.10.2018 у справі № 493/1867/17, від 22.01.2019 у справі № 201/9987/17 (№ 2-а/201/304/2017), від 19.03.2019 у справі № 806/1952/18, від 29.11.2019 у справі № 608/957/16-а скаржник у той же час не вказав на конкретні норми матеріального (процесуального) права, які, на його думку, були застосовані Шостим апеляційним адміністративним судом неправильно (порушені). Також, навівши перелік постанов Верховного Суду, позивач не процитував відповідні правові висновки та не навів аргументів стосовно того, що спірні правовідносини у справі № 580/3428/22 та правовідносини у справах, на які позивач посилається у касаційній скарзі, дійсно є подібними.

Що ж до посилань скаржника на порушення судами норм процесуального права як умови для скасування судових рішень, то такі можуть бути визнані прийнятними при касаційному оскарженні судових рішень за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у разі обгрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, визначених відповідними пунктами частини другої та третьої статті 353 цього Кодексу.

Проте у касаційній скарзі відсутні покликання на конкретний пункт частини другої статті 353 КАС України та обгрунтування такого, як саме підстави для касаційного оскарження постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024.

Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 не містить аргументованих мотивів підстав касаційного оскарження в розумінні пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

При цьому суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження так само, як і норму права, яку на думку скаржника, застосовано всупереч висновкам Верховного Суду, та надавати перевагу одній із заявлених за частиною четвертою статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження, оскільки такий обов`язок покладено саме на особу, яка оскаржує судові рішення.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням йому десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для надання уточненої касаційної скарги із наведеними у ній обгрунтуваннями підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328, частиною другої статті 353 КАС України.

Керуючись статтями 330, 332 КАС України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі № 580/3428/22 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 у строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з дією воєнного стану в Україні.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя Я.О. Берназюк