Ухвала

від 16.10.2024 по справі 520/2339/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 жовтня 2024 р. Справа № 520/2339/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 по справі № 520/2339/23

за позовом ОСОБА_1

до Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

04.09.2024 на рішення суду Військовий мобільний госпіталь (військова частина НОМЕР_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 року визнано наведені у клопотанні підстави пропуску строку - неповажними, апеляційна скарга залишена без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та несплати судового збору, надано 10 денний строк для усунення її недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав та надання доказів сплати судового збору.

На вимогу суду Військовий мобільний госпіталь (військова частина НОМЕР_1 ) подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та документ про сплату судового збору.

В обґрунтування клопотання посилається на дію в країні воєнного стану, віднесення апелянта до військового лікувального закладу в системі Міністерства оборони України, який надає високоспеціалізовану медичну допомогу, здійснення особовим складом заходів із всебічного (медичного) забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення бойових дій у зонах відповідальності поза межами пунктів постійної дислокації, неодноразове переміщення, що унеможливлювало наявність постійного доступу до підсистеми "Електронний суд", його безперебійну роботу та отримання поштової кореспонденції, відсутність за штатом юридичної служби та юрисконсульта, великий обсяг посадових обов`язків з правової роботи, в підтвердження чого надано витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 02.05.2022 та 17.08.2023 про переміщення скаржника та від 10.04.2023, 17.08.2023, 15.09.2024, 20.09.2024 про тимчасове виконання обов`язків за посадою помічника командира частини з правової роботи.

Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду ухвалено 19.07.2024 в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідачем отримано 26.07.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового повідомлення.

Апеляційну скаргу подано 04.09.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Як на поважність підстав пропуску строку апелянт посилається на дію в країні воєнного стану, виконання заходів із всебічного (медичного) забезпечення військовослужбовців, постійну передислокацію, відсутність за штатом юридичної служби та юрисконсульта, великий обсяг правової роботи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Так, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який, після його продовження, діє до цього часу.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст. 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Посилання апелянта на відсутність штабу за вказаною в апеляційній скарзі адресою, постійне переміщення, та відсутність доступу до системи "Електронний суд", відсутність юридичної служби, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки надані апелянтом в підтвердження зазнаних обставин накази від 02.05.2022 та 17.08.2023 свідчать про переміщення відповідача в 2022 та 2023, тоді як рішення суду по даній справі прийнято 19.07.2024 та отримано відповідачем 26.07.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового повідомлення. Доказів на підтвердження великої навантаженості на юридичний відділ, обмеженої кількості працівників, а також про наявність обставин, які перешкоджали апелянту своєчасно оскаржити судове рішення до суду не надано.

Накази Військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2023, 17.08.2023, 15.09.2024, 20.09.2024 свідчать лише про призначення працівників на посаду помічника командира частини з правової роботи.

Суд зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 280/6401/22.

Необхідно зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України Про воєнний стан від 12.05.2015 № 389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Крім того, врахуванню підлягає також і тривалість пропущеного строку, а саме більше місяця з моменту отримання рішення суду першої інстанції, тобто в апелянта було більш, ніж достатньо часу, реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 вересня 2023 року у справі № 520/25136/21.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням обставин подання апеляційної скарги, часових меж з моменту отримання відповідачем оскаржуваного судового рішення (26.07.2024) до моменту його оскарження (04.09.2024), не вчинення ним дій, спрямованих на своєчасне його оскарження, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ) про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 по справі № 520/2339/23, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 по справі № 520/2339/23 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2024по справі № 520/2339/23 за позовом ОСОБА_1 до Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова