Постанова

від 09.10.2024 по справі 922/1120/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/1120/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю:

прокурор - Хряк О.О. на підставі службового посвідчення від 01.03.2023 №072721;

позивача - Харківська обласна військова адміністрація не з`явився;

позивач - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України - не з`явився;

відповідач (апелянт) - Козар І.В. на підставі договору про надання юридичних послуг від 03.10.2022, ордеру серії АХ №1103683 від 03.10.2022;

третя особа - Болотова Е.І. на підставі довіреності від 13.08.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків", м.Харків, (вх. №2092 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1120/24 (суддя Присяжнюк О.О., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 12.08.2024)

за позовом: Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків, в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації, м. Харків, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків", м.Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків", в якому просила суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів пеню за період з 02.10.2022 по 05.10.2022 в розмірі 7669,47грн., з 02.10.2022 по 06.10.2022 в розмірі 9393,28грн., за період з 20.11.2022 по 06.12.2022 в розмірі 27927,32грн., за період з 20.11.2022 по 29.11.2022 в розмірі 16442,98грн., всього в сумі 61433,05грн.; стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви в сумі 3028,00грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання продовольчих товарів в частині дотримання строків поставки товару.

Наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Харківської обласної військової адміністрації обґрунтовано наявним порушенням майнових інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, оскільки ТОВ "Сільмаш-Харків" не виконало взятих на себе договірних зобов`язань зі своєчасної поставки продовольчих товарів, що поставило під загрозу забезпечення належного задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану. Водночас, органи уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.

26.04.2024 Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова подано до господарського суду Харківської області заяву про зміну предмету позову, в якій прокурор просив суд вважати п.3 позовних вимог наступними:

Стягнути з ТОВ "Сільмаш-Харків" на користь Акціонерного товариства Українська залізниця пеню внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів за період з 02.10.2022 по 05.10.2022 у розмірі 7669,47грн., з 02.10.2022 по 06.10.2022 у розмірі 9393,28грн., за період з 20.11.2022 по 06.12.2022 у розмірі 27927,32грн., за період з 20.11.2022 по 29.11.2022 у розмірі 16442,98грн., всього в сумі 61433,05 грн.".

14.06.2024 Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова подано до господарського суду Харківської області заяву про збільшення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з ТОВ "Сільмаш-Харків" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів за період з 02.10.2022 по 05.10.2022 в розмірі 19173,69грн., з 02.10.2022 по 06.10.2022 в розмірі 23483,21грн., за період з 20.11.2022 по 06.12.2022 в розмірі 69818,30грн., за період з 20.11.2022 по 29.11.2022 в розмірі 41107,46грн., всього в сумі 153582,66грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1120/24 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів за період з 02.10.2022 по 05.10.2022 в розмірі 19173,69грн., з 02.10.2022 по 06.10.2022 в розмірі 23483,21грн., за період з 20.11.2022 по 06.12.2022 в розмірі 69818,30грн., за період з 20.11.2022 по 29.11.2022 в розмірі 41107,46грн., всього в сумі 153582,66грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків" на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви в сумі 3028,00грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 509, 526, 549, 610, 627, 628, 634, 629, 656, 663, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 230, 265 Господарського кодексу України мотивовані доведеністю прокурором порушення відповідачем умов договору на постачання продовольчих товарів в частині дотримання строків поставки товару, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України пені нарахованої на підставі пункту 6.1. договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1120/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт не заперечує обставин прострочення виконання своїх договірних зобов`язань з поставки продукції, проте, посилається на наявність непереборних обставин, які зумовила затримку товару, пов`язаних з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації, про які у відповідності пункту 8.2 договору було повідомлено замовника - Харківську обласну військову адміністрацію відповідними листами від 29.09.2022 №29-09/2, від 29.09.2022 №29-09/1, від 17.11.2022 №17-11/2, від 17.11.2022 №17-11/1 в яких просив відстрочити постачання продукції терміном на 30 календарних днів.

Проте, будь-яких погоджень Харківською обласною військовою адміністрацією з відповідачем додаткових строків поставки товару за рахунками відповідно до пункту 5.4. договору про постачання продовольчих товарів не було.

Разом з тим, посилаючись на положення пункту 9.2 договору, яким сторони погодили, що всі ймовірні претензії за цим договором повинні бути розглянуті протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії, апелянт вважав відсутність відповідей на вказані листи погодженням відстрочення строку на постачання товару.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків" на рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1120/24; встановлено учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено учасникам провадження у справі строк для подання заяв і клопотань протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 09.10.2024 о 15:00годині.

10.09.2024 прокурором подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№11786), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків", рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1120/24 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 09.10.2024 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1120/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Прокурор та третя особа заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1120/24 залишити без змін.

Враховуючи, що апелянт, прокурор та представник третьої особи з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а позивачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

В умовах воєнного стану, у зв`язку з утворенням Харківської обласної військової адміністрації, згідно указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій", статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", до неї перейшли повноваження обласної державної адміністрації.

Обласні військові адміністрації є тимчасовими державними органами, які утворюються на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

У зв`язку із потребою у задоволенні нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема, у придбанні необхідних продовольчих товарів, Харківська обласна військова адміністрація здійснила закупівлю товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків".

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі", водночас переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначаються рішенням державних замовників у сфері оборони; для інших закупівель рішенням органу управління державним майном суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 у № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів і робіт для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" Акціонерне товариство "Українська залізниця" уповноважується виступати платником за тристоронніми договорами, замовниками за якими є військові адміністрації та / або центральні органи виконавчої влади, зі здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави, зокрема, на придбання необхідних продовольчих товарів.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 193 "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави" з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд.грн. (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України від 03.05.2022 № 528, головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Положеннями пунктів 3 5 Порядку №528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами Акціонерне товариство Укрзалізниця. Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок Акціонерного товариства Укрзалізниця, відкритий в державному банку. Кошти, використані Акціонерним товариством Укрзалізниця для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

За твердженнями прокурора, задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема, придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів та інше, здійснюється військовими адміністраціями та/або центральними органами виконавчої влади шляхом укладення тристоронніх договорів, чинні редакції яких оприлюднюються на офіційному сайті Акціонерного товариства Укрзалізниця https://wz.gov.ua в розділі Закупівлі та є у вільному доступі для всіх зацікавлених осіб.

Наказом Харківської обласної військової адміністрації від 06.03.2022 № 01-В "Про організацію здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" у Харківської обласної військової адміністрації уповноважено формувати заявки та підписувати документи для здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану у Харківської обласної військової адміністрації керівника апарату обласної військової адміністрації Белявцеву Вікторію.

Відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (зі змінами) та від 20.03.2022 №328 "Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання та санітарно-гігієнічними товарами в умовах воєнного стану", із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 24.03.2022 №359, від 26.03.2022 №373, від 09.04.2022 № 424, від 26.04.2022 № 482, від 03.05.2022 № 528, від 01.07.2022 № 752, від 22.07.2022 № 817, від 27.08.2022 № 954, від 07.11.2022 № 1240 укладались тристоронні договори на постачання продовольчих товарів для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави, в яких замовником виступала військова адміністрація та/або центральний орган виконавчої влади, платником Акціонерне товариство "Українська залізниця", та юридична особа або фізична особа підприємець, яка здійснила акцепт (прийняття) умов цього договору на постачання продовольчих товарів шляхом приєднання до його умов, іменована (-ий, - е) постачальник.

На сайті AT "Укрзалізниця" за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement/ оприлюднено договір на постачання продовольчих товарів, затверджений рішенням правління від 12.03.2022, витяг з протоколу № Ц-54/29 Ком.т, за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620) (надалі договір).

Згідно з умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та/або пакувальні товари (далі товар), перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки згідно з Інкотермс (у редакції 2010) яких зазначаються замовником у заявках, а замовник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору. Укладанням цього договору постачальник підтверджує, що товар належить постачальнику на праві власності, не переданий у заставу, не арештований, не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено сторонами.

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна ціна (вартість) договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого товару, на підставі підписаних сторонами (постачальником та замовником) первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до пункту 2.2 договору оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 року № 185 Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (зі змінами), на таких умовах:

Попередня оплата у розмірі 30 (тридцять) % вартості товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта прийому-передачі товару та/або накладної (товаро-транспортної або залізничної), підписаних постачальником та замовником.

Відповідно до пункту 5.1. договору, поставка товару за цим договором здійснюється постачальником партіями протягом строку дії договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього договору, на підставі письмових заявок замовника. Заявки подаються за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв?язком (поштове відправлення), та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень, документів і вважаються дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Пунктом 5.3. договору визначено, що постачальник зобов?язаний розглянути заявку замовника у строк не більше 24 годин з моменту її отримання та надати письмове повідомлення про прийняття заявки повністю або частково (в якій частині) шляхом направлення постачальником сканованої копії рахунку, в порядку, визначеному п. 2.2 цього договору, після чого заявка вважається узгодженою. Повідомлення постачальника про прийняття заявки замовника (сканована копія рахунку на попередню оплату) направляється на ту електронну адресу замовника, з якої надійшла заявка, визначена пунктом 1.1 цього договору. Якщо постачальник не має можливості виконати поставку на умовах викладених у заявці, постачальник повинен письмово відмовити в заявці (із зазначенням причин такої відмови) та направити таку відмову замовнику за допомогою інтерактивного способу зв?язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв?язком (поштове відправлення) та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень у строк, що не перевищує 24 години з моменту отримання відповідної заявки.

Пунктами 5.4, 5.5, 5.7 договору визначено, що товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково. Датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку товару негайно передається замовником платнику у визначеному цим договором порядку. Перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття представником замовника партії товару. Доказом прийняття партії товару є акт прийому-передачі та/або накладна (товаро-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинної звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства України та умов цього договору) та підписані уповноваженими особами.

Відповідно до пункту 6.1 договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

Згідно пунктом 11.1 договору сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики пов`язані з виконанням умов цього договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

Пунктом 11.2 договору визначено, що відповідно до умов статті 634 Цивільного кодексу України цей договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 цього договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття постачальником всіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про прийняття заявки замовника (рахунку на попередню оплату), визначеної пунктом 1.1 цього договору.

Відповідно до пунктів 8.2, 8.3 договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням протягом 20 (двадцяти) календарних днів підтверджуючих документів. Належним доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональними представництвами.

Пунктом 11.5 договору передбачено, що з моменту набрання чинності цей договір має таку ж юридичну силу, як звичайний договір на паперових носіях і не потребує підписання сторонами.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31.12.2022 включно, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1 договору).

Звертаючись до суду з відповідним позовом прокурор зазначав, що Харківська обласна військова адміністрація на виконання пункту 5.1. договору звернулась до ТОВ "Сільмаш-Харків" з заявкою від 18.08.2022 (т.1 а.с.42) на закупівлю продовольчих товарів (відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2022 №328) та постачання товарів: консерви м`ясні (свинина тушкована, з/б 525 г) кількістю 18 000 штук, консерви м`ясні (яловичина тушкована, з/б 525 г) кількістю 18 000 штук (КОД ДК 021:2015 -15130000 - 8).

У відповідь на заявку ТОВ "Сільмаш-Харків" на виконання пункту 5.3 договору було виставлено скановану копію належним чином оформленого рахунку на оплату від 18.08.2022 № 2 (т.1 а.с.43) на поставку наступних товарів: консерви м`ясні (свинина тушкована, з/б 525 г) кількістю 18000штук за ціною 76,00грн., консерви м`ясні (яловичина тушкована, з/б 525 г) кількістю 18 000 штук за ціною 86,00грн. на загальну суму 3499200,00грн. з ПДВ.

29.09.2022 на виконання підпункту 2.2.1. пункту 2.2. договору, платником було здійснено попередню оплату у розмірі 30 % вартості товару на суму 1049760,00грн. згідно рахунку від 18.08.2022 № 2 за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620).

З урахуванням здійсненої платником 29.09.2022 попередньої оплати за рахунком №2 від 18.08.2022, поставка товару відповідачем мала відбутись в строк до 01.10.2022 включно.

Проте, ТОВ "Сільмаш-Харків" було поставлено Харківській обласній військовій адміністрації консерви м`ясні (свинина тушкована, з/б 525 г) кількістю 18000 штук за ціною 76,00грн., консерви м`ясні (яловичина тушкована, з/б 525 г) кількістю 18000 штук за ціною 86,00грн. на загальну суму 3499200,00грн. з ПДВ лише 06.10.2022, що підтверджується видатковою накладною № 222 від 06.10.2022 та актом прийому-передачі продукції № 0610 від 06.10.2022 до рахунку № 2 від 18.08.2022 (т.1 а.с.44-45).

Сума до сплати після вирахування 30 % попередньої оплати становить 2449440,00грн.

17.11.2022 на виконання підпункту 2.2.2. пункту 2.2. договору, платником було здійснено остаточну оплату у розмірі 70 % вартості товару на суму 2449440,00грн. за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620).

Таким чином, фактичне виконання зобов`язання з поставки вищезазначеної продукції (консерви м`ясні) за рахунком на оплату від 18.08.2022 №2 відбулось 06.10.2022, хоча, з урахуванням здійсненої платником 29.09.2022 попередньої оплати, поставка товару відповідачем мала відбутись в строк до 01.10.2022 включно, однак всупереч умовам договору та положенням чинного законодавства України постачальником (відповідачем) зобов`язання з поставки товару не було виконано в належний строк.

21.08.2022 Харківська обласна військова адміністрація на виконання пункту 5.1. договору звернулась до ТОВ "Сільмаш-Харків" з заявкою (т.1 а.с.47) на закупівлю продовольчих товарів (відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2022 № 328) та постачання товарів: консерви м`ясні (курка тушкована, з/б 525 г) в кількості 38 095 штук (КОД ДК 021:2015 15130000-8).

У відповідь на заявку ТОВ "Сільмаш-Харків" на виконання пункту 5.3 договору було виставлено скановану копію належним чином оформленого рахунку на оплату від 21.08.2022 № 4 (т.1 а.с.48) на поставку продукції консерви м`ясні (курка тушкована) за ціною 75,00 грн. в кількості 38 095 штук на загальну суму 3428550,00грн. з ПДВ.

29.09.2022 на виконання підпункту 2.2.1. пункту 2.2. договору, платником здійснено попередню оплату у розмірі 30 % вартості товару на суму 1028565,00грн. згідно рахунку від 21.08.2022 № 4 за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620).

З урахуванням здійсненої платником 29.09.2022 попередньої оплати за рахунком №4 від 21.08.2022, поставка товару відповідачем мала відбутись у строк до 01.10.2022 включно.

Проте, ТОВ "Сільмаш-Харків" було поставлено Харківській обласній військовій адміністрації консерви м`ясні (курка тушкована, з/б 525 г) кількістю 38095,00 штук за ціною 75,00 грн. на загальну суму 3 428 550,00 грн. з ПДВ лише 06.10.2022, що підтверджується видатковою накладною № 232 від 07.10.2022 та актом прийому-передачі продукції №0710 від 07.10.2022 до рахунку №4 від 21.08.2022 (т.1 а.с.49-50).

Сума до сплати після вирахування 30% попередньої оплати становить 2399985,00грн.

17.11.2022 на виконання підпункту 2.2.2. пункту 2.2. договору, платником здійснено остаточну оплату у розмірі 70 % вартості товару на суму 2399985,00грн. за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620).

Таким чином, фактичне виконання зобов`язання з поставки вищезазначеної продукції (консерви м`ясні) за рахунком на оплату від 21.08.2022 №4 відбулось 07.10.2022, хоча, з урахуванням здійсненої платником 29.09.2022 попередньої оплати, поставка товару відповідачем мала відбутись в строк до 01.10.2022 включно.

06.10.2022 Харківська обласна військова адміністрація на виконання пункту 5.1. договору звернулась до ТОВ "Сільмаш-Харків" з заявкою (т.1 а.с.53) на закупівлю продовольчих товарів (відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2022 №328) та постачання товарів: консерви м`ясні (курка тушкована, з/б 525 г) в кількості 33312 штук (КОД ДК 021:2015 15130000-8).

У відповідь на заявку ТОВ "Сільмаш-Харків" на виконання пункту 5.3 договору виставлено скановану копію належним чином оформленого рахунку на оплату від 05.10.2022 №6 (т.1 а.с.53) на поставку продукції консерви м`ясні (курка тушкована) за ціною 75,00грн. в кількості 33312,00 штук на загальну суму 2998080,00грн. з ПДВ.

17.11.2022 на виконання підпункту 2.2.1. пункту 2.2. договору, платником було здійснено попередню оплату у розмірі 30 % вартості товару на суму 899424,00грн. згідно рахунку від 05.10.2022 № 6 за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620).

Таким чином, з урахуванням здійсненої платником 17.11.2022 попередньої оплати за рахунком № 6 від 05.10.2022, поставка товару відповідачем мала відбутись у строк до 19.11.2022 включно.

Проте, ТОВ "Сільмаш-Харків" було поставлено Харківській обласній військовій адміністрації консерви м`ясні (курка тушкована, з/б 525 г) кількістю 33312 штук за ціною 75,00грн. на загальну суму 2998080,00грн. з ПДВ лише 07.12.2022, що підтверджується видатковими накладними № 354, 355 від 07.12.2022 та акту прийому-передачі продукції № 0712 від 07.12.2022 до рахунку № 6 від 05.10.2022 (т.1 а.с.54-56).

Сума до сплати після вирахування 30 % попередньої оплати становить 2098656,00грн.

16.12.2022 на виконання підпункту 2.2.2. пункту 2.2. договору, платником було здійснено остаточну оплату у розмірі 70 % вартості товару на суму 2098656,00грн. за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620).

Таким чином, фактичне виконання зобов`язання з поставки вищезазначеної продукції (консерви м`ясні) за рахунком на оплату від 05.10.2022 № 6 відбулось 07.12.2022, хоча, з урахуванням здійсненої платником 17.11.2022 попередньої оплати, поставка товару відповідачем мала відбутись в строк до 19.11.2022 включно.

06.10.2022 Харківська обласна військова адміністрація на виконання пункту 5.1. договору звернулась до ТОВ "Сільмаш-Харків" з заявкою (т.1 а.с.58) на закупівлю продовольчих товарів (відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2022 № 328) та постачання товарів: консерви м`ясні (свинина тушкована, з/б 525 г) в кількості 32904 штук (КОД ДК 021:2015 -15130000-8).

У відповідь на заявку ТОВ "Сільмаш-Харків" на виконання пункту 5.3 договору було виставлено скановану копію належним чином оформленого рахунку на оплату від 05.10.2022 №7 (т.1 а.с.59) на поставку продукції консерви м`ясні (свинина тушкована) за ціною 76,00грн. в кількості 32904,00 штук на загальну суму 3000844,80грн. з ПДВ.

17.11.2022 на виконання підпункту 2.2.1. пункту 2.2. договору, платником здійснено попередню оплату у розмірі 30 % вартості товару на суму 900253,44грн. згідно рахунку від 05.10.2022 № 7 за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620).

Таким чином, з урахуванням здійсненої платником 17.11.2022 попередньої оплати за рахунком № 7 від 05.10.2022, поставка товару відповідачем мала відбутись у строк до 19.11.2022 включно.

Проте, ТОВ "Сільмаш-Харків" було поставлено Харківській обласній військовій адміністрації консерви м`ясні (свинина тушкована, з/б 525 г) кількістю 32904 штук за ціною 76,00грн. на загальну суму 3000844,80грн. з ПДВ лише 30.11.2022, що підтверджується видатковою накладною №330 від 30.11.2022 та актом прийому-передачі продукції №3011 від 30.11.2022 (т.1 а.с.60-61).

Сума до сплати після вирахування 30 % попередньої оплати становить 2100591,36грн.

16.12.2022 на виконання підпункту 2.2.2. пункту 2.2. договору, платником здійснено остаточну оплату у розмірі 70 % вартості товару на суму 2100591,36грн. за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620).

Таким чином, фактичне виконання зобов`язання з поставки вищезазначеної продукції (консерви м`ясні) за рахунком на оплату від 05.10.2022 № 7 відбулось 30.11.2022, хоча, з урахуванням здійсненої платником 17.11.2022 попередньої оплати, поставка товару відповідачем мала відбутись в строк до 19.11.2022 включно.

Обґрунтовуючи підстави для поставки товару понад строк встановлений умовами договору, відповідач, як постачальник посилався на наявність непереборних обставин пов`язаних з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації, про які у відповідності пункту 8.2 договору було повідомлено замовника - Харківську обласну військову адміністрацію відповідними листами від 29.09.2022 №29-09/2, від 29.09.2022 №29-09/1, від 17.11.2022 №17-11/2, від 17.11.2022 №17-11/1, в яких просив відстрочити постачання продукції терміном на 30 календарних днів (т.1 а.с.46, 51, 57, 62).

Проте, будь-яких погоджень Харківською обласною військовою адміністрацією з постачальником додаткових строків поставки товару за рахунками відповідно до пункту 5.4. договору про постачання продовольчих товарів не було. Отже, постачальник прострочив виконання зобов`язання та не поставив товар замовнику у визначений договором термін, тобто він є таким, що порушив зобов`язання за договором.

Вказані обставини і стали підставою для звернення Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову, заяви про збільшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків", в якому прокурор просив суд стягнути з ТОВ "Сільмаш-Харків" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів за період з 02.10.2022 по 05.10.2022 в розмірі 19173,69грн., з 02.10.2022 по 06.10.2022 в розмірі 23483,21грн., за період з 20.11.2022 по 06.12.2022 в розмірі 69818,30грн., за період з 20.11.2022 по 29.11.2022 в розмірі 41107,46грн., всього в сумі 153582,66грн. (т.1 а.с.1-137, 197-212, т.2 а.с.111-113).

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у даній справі позовні вимоги задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.3 а.с.34-56).

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Таким чином, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №915/162/19 зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор звернувся з позовом, в якому зазначав, що договір, укладений між Харківською обласною військовою адміністрацією, AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Сільмаш-Харків", фінансувався за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.

Кошти для фінансування цього договору виділялись Мінінфраструктури у вигляді субвенції відповідно до п. 2 постанови КМУ від 03.03.2022 №193 "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" з подальшим їх перерахуванням на рахунок Акціонерного товариства "Укрзалізниця", яким здійснено попередню оплату за договором.

Прокурор посилається на те, що державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні законності використання бюджетних коштів та належного виконання зобов`язань, які укладаються з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, на фінансування яких державою виділяються бюджетні кошти у значному розмірі.

Таким чином, звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на відновлення зазначених інтересів, оскільки стягнення відповідних коштів, які є компенсацією за прострочення виконання зобов`язання за договором поставки, із постачальника на рахунок платника з подальшим їх поверненням до державного бюджету сприятиме фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.

Прокурор посилається на те, що неналежне виконання зобов`язання щодо постачання товару у передбачений строк за договором на постачання продовольчих товарів з боку відповідача призвело до порушення прав Харківської обласної військової адміністрації щодо можливості розпорядження бюджетними коштами на закупівлю продовольчих товарів з метою забезпечення нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.

Тобто, у вказаному випадку вбачається порушення інтересів держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, що полягає у неналежному (несвоєчасному) виконанні зобов`язання щодо поставки товару за договором Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків".

Враховуючи наведене, як вказує прокурор, має місце порушення інтересів держави у бюджетній сфері внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання за договором на постачання продовольчих товарів з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків", що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Прокурор зазначає, що у спірних правовідносинах Харківська обласна військова адміністрація є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів. Крім того, суб`єктом владних повноважень, наділеним компетенцією захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке є співпозивачем у справі.

Судова колегія зауважує, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки й порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.

На виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України 24.02.2022 виданий Указ №68/2022 про утворення Харківської обласної військової адміністрації, статусу якої відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" набула Харківська обласна державна адміністрація.

Повноваження військових адміністрацій передбачені статтею 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, зокрема щодо складання та затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання; розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення.

Постановою Кабінету Міністрів України №252 від 11.03.2022 "Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану" визначено, що з метою оперативного та ефективного прийняття управлінських рішень для забезпечення безперебійного функціонування установ і закладів бюджетної сфери, комунальних підприємств та задоволення життєво необхідних потреб жителів територіальних громад у період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", виконання та формування місцевих бюджетів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства з урахуванням таких особливостей: органи місцевого самоврядування, їх виконавчі органи, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації продовжують здійснювати бюджетні повноваження, а у разі утворення військових адміністрацій такі повноваження здійснюють військові адміністрації відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Постановою Кабінету Міністрів України №528 від 03.05.2022 "Деякі питання фінансування закупівлі товарів тривалого зберігання в умовах воєнного стану" затверджено розподіл у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.

Згідно із зазначеним розподілом обласному бюджету Харківської області виділено з державного бюджету на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану 388878200,00грн.

Крім того, відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку, головним розпорядником субвенції є Мінінфраструктури. Розпорядники субвенції за місцевими бюджетами визначаються рішеннями про такі бюджети відповідно до законодавства.

Кошти, використані Укрзалізницею для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів, та коштами місцевих бюджетів, що передані розпорядникам субвенції, від розпорядників субвенції постачальникам товарів (виконавцям робіт або надавачам послуг), у сумі такого платежу.

Також, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №185 військові адміністрації є замовниками за тристоронніми договорами щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави.

Згідно з умовами договору, Харківська обласна військова адміністрація є його стороною (замовником), до прав та повноважень якої належить: прийняття товару, перевірка відповідності його асортименту, кількості, якості прийнятого товару, а також строків його прийняття, ініціювання вирішення спорів за договором у судовому порядку (п. 1.1, 6.5, 9.3 договору).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Харківська обласна військова адміністрація є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Листом від 10.01.2024 №53-103-221вих-24 Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова повідомила Харківську обласну військову адміністрацію про існування порушення інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Сільмаш-Харків" як постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів тривалого зберігання з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також наявності підстав для стягнення відповідних штрафних санкцій за прострочення зобов`язання у судовому порядку. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави (т.1 а.с.89-96).

У відповіді від 13.02.2024 №01-61/1261 Харківська обласна військова адміністрація зазначила, що не зверталась до суду з позовом про стягнення пені з ТОВ "Сільмаш-Харків", а заходи з метою досудового врегулювання не вживались (т.1 а.с.98-99).

У даному випадку прокурор посилається на існування порушення інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Сільмаш-Харків", як постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання товарів з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також наявність підстав для стягнення відповідних штрафних санкцій.

При цьому, Харківська обласна державна (військова) адміністрація не зверталась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків" штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, з боку органу, уповноваженого державою на захист її порушених інтересів (Харківська обласна державна (військова), допущено нездійснення відповідного захисту: не пред`явлено до суду позову на захист інтересів держави про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків" до Державного бюджету України відповідних сум, у зв`язку з неналежним виконанням останнім своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів.

Крім того, як зазначає прокурор, суб`єктом владних повноважень, наділеним компетенцією захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке є співпозивачем у справі.

Так, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №193, з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6, 6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком №528 головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Відповідно до пункту 9 Порядку №528, розпорядники субвенції за місцевими бюджетами подають щомісяця до 10 числа Міністерству інфраструктури України звіт про її використання. У свою чергу Міністерство інфраструктури України як головний розпорядник субвенції щомісяця до 25 числа подає Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції здійснюючи контрольні повноваження щодо її використання, а отже, є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Таким чином, відповідно до вимог бюджетного законодавства Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як головним розпорядником коштів державного бюджету забезпечило виконання функцій в частині встановлення Кабінетом Міністрів України порядку надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, перерахування коштів субвенції на рахунок АТ "Укрзалізниця", відкритий в державному банку, та здійснено заходи щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій у частині отриманих місцевими бюджетами доходів.

Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова листом від 10.01.2024 №53-103-222вих-24 повідомлено Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про існування порушення інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Сільмаш-Харків" як постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів тривалого зберігання з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також наявності підстав для стягнення відповідних штрафних санкцій за прострочення зобов`язання у судовому порядку, повідомлено Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (т.1 а.с.78-85).

З відповіді Міністерства від 18.01.2024 №1067/34/10-24 вбачається, що воно не вживало заходів на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ТОВ "Сільмаш-Харків" (т.1 а.с.86-88).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, така бездіяльність Міністерства свідчить про неналежність виконання уповноваженими органами своїх повноважень щодо необхідного захисту державних інтересів.

Таким чином, з боку органу, уповноваженого державою на захист її порушених інтересів (Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України), допущено нездійснення відповідного захисту: не пред`явлено до суду позову на захист інтересів держави про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків" до Державного бюджету України відповідних сум, у зв`язку з неналежним виконанням останнім своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів.

Листами від 28.03.2024 №52-103-2274вих24 та від 28.03.2024 №53-103-2279вих24 Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова надіслано Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України та Харківській обласній військовій адміністрації повідомлення в порядку ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (т.1 а.с.104-111, 113-121).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане у сукупності свідчить про належне підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у цій справі в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в порядку, передбаченому статтею 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до матеріалів справи між сторонами було укладено договір, який за своєю правовою природою є договором поставки товару, за яким у відповідності до статті 265 Господарського кодексу України одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 712 Цивільного кодексу України та відповідно до частини 2 якої визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 266 Господарського кодексу України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Відповідно до матеріалів справи між сторонами було укладено договір на постачання продовольчих товарів, за змістом якого відповідач зобов`язується поставити і передати у власність позивача товар, перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки згідно з Інкотермс (у редакції 2010 року) яких зазначаються позивачем в заявках, а позивач зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору.

За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частини 1 та 2 статті 251 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, за умовами пункту 5.4 укладеного між сторонами договору відповідач зобов`язаний був поставити товар замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Попередня оплата у розмірі 30 (тридцяти) % вартості товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника (п. 2.2.1 договору).

Згідно з умовами п.п. 5.5, 5.6, 5.8 договору визначено, що датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку товару негайно передається замовником платнику у визначеному цим договором порядку. Поставка товару здійснюється постачальником у пункт призначення, визначений замовником у заявці. Перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття представником замовника партії товару в пункті призначення. Доказом прийняття партії товару є акт прийому-передачі та/або накладна (товаро-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинної звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства України та умов цього договору) та підписані уповноваженими особами.

З матеріалів справи вбачається, що за рахунком на оплату від 18.08.2022 № 2 АТ "Українська залізниця" була проведена попередня оплата 29.09.2022 у розмірі 30% вартості товару на суму 1049760,00грн. Отже, поставка відповідачем продукції за умовами пункту 5.4 договору за рахунком на оплату від 18.08.2022 № 2 мала відбутись до 01.10.2022 включно (протягом 2 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати).

За рахунком на оплату від 21.08.2022 №4 була проведена попередня оплата 29.09.2022 у розмірі 30% вартості товару на суму 1028565,00грн. Отже, поставка відповідачем продукції за умовами пункту 5.4 договору за рахунком на оплату від 21.08.2022 № 4 мала відбутись до 01.10.2022 включно (протягом 2 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати).

За рахунком на оплату від 05.10.2022 №6 була проведена попередня оплата 17.11.2022 у розмірі 30% вартості товару на суму 899424,00грн. Отже, поставка відповідачем продукції за умовами пункту 5.4 договору за рахунком на оплату від 05.10.2022 № 6 мала відбутись до 19.11.2022 включно (протягом 2 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати).

За рахунком на оплату від 05.10.2022 №7 була проведена попередня оплата 17.11.2022 у розмірі 30% вартості товару на суму 900253,44грн. Отже, поставка відповідачем продукції за умовами пункту 5.4 договору за рахунком на оплату від 05.10.2022 № 7 мала відбутись до 19.11.2022 включно (протягом 2 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати).

Фактичне виконання відповідачем зобов`язання з поставки продукції за рахунком на оплату від 18.08.2022 №2 відбулося 06.10.2022, за рахунком на оплату від 21.08.2022 №4 поставка здійснена 07.10.2022, за рахунком на оплату від 05.10.2022 №6 поставка здійснена 07.12.2022, за рахунком на оплату від 05.10.2022 №7 поставка здійснена 30.11.2022, про що свідчать підписані між сторонами акти прийому-передачі продукції №0610 від 06.10.2022, №0710 від 07.10.2022, № 0712 від 07.12.2022, №3011 від 30.11.2022.

Обставини прострочення виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з поставки продукції підтверджується матеріалами справи.

Вказані обставини апелянт не заперечує, водночас посилається на наявність непереборних обставин, які зумовили затримку товару, пов`язаних з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації, про які у відповідності до пункту 8.2 договору було повідомлено замовника - Харківську обласну військову адміністрацію відповідними листами від 29.09.2022 №29-09/2, від 29.09.2022 №29-09/1, від 17.11.2022 №17-11/2, від 17.11.2022 №17-11/1 в яких просив відстрочити постачання продукції терміном на 30 календарних днів (т.1 а.с.46, 51, 57, 62).

Проте, будь-яких погоджень Харківською обласною військовою адміністрацією з відповідачем додаткових строків поставки товару за рахунками відповідно до пункту 5.4. договору про постачання продовольчих товарів не було.

Разом з тим, посилаючись на положення пункту 9.2 договору, яким сторони погодили, що всі ймовірні претензії за цим договором повинні бути розглянуті протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії, апелянт вважав відсутність відповідей на вказані листи усним погодженням відстрочення строку на постачання товару.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 8.1. договору сторони погодили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання цього договору та виникли поза волею сторін.

Сторони можуть додатково домовитись про обставини, що визнаються ними як обставина непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін.

В межах даної справи договір було укладено саме у зв`язку із необхідністю задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.

На час приєднання відповідача до умов договору воєнний стан був введений на території всієї України, а в преамбулі договору зазначено, що такий договір укладається для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави.

Більш того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що сторонами на виконання пункту 8.1 договору було укладеного додаткову угоду про визнання тих чи інших обставин обставинами непереборної сили або про зміни умов договору в частині умов постачання товарів.

Крім того, судова колегія зазначає, що в пункті 11.1. договору сторони підтвердили, що вони усвідомлюють усі ризики, пов`язані з виконанням умов цього договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022.

Також, судова колегія зазначає, що пунктом 8.2. договору передбачено, що сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі з подальшим наданням протягом 20 (двадцяти) календарних днів підтверджуючих документів.

Належним доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональними представництвами (пункту 8.3. договору).

Доказів дотримання відповідачем пункту 8.2. договору матеріали справи не містять.

Судова колегія наголошує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.03.2023 у справі №920/505/22.

З огляду на наведені правові висновки, посилання апелянта на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1. від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили) є безпідставними.

Щодо посилань апелянта на відповідні листи від 29.09.2022 № 29-09/2, від 29.09.2022 № 29-09/1, від 17.11.2022 № 17-11/2, від 17.11.2022 № 17-11/1 направлені на адресу замовника - Харківської обласної військової адміністрації, в яких останній просив відстрочити постачання продукції терміном на 30 календарних днів колегія суддів зазначає, що пунктом 5.4 договору сторони погодили, що товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що Харківською обласною військовою адміністрацією було погодженого з відповідачем, як постачальником додаткові строки поставки товару у відповідності до пункту 5.4 договору.

Враховуючи те, що договір постачання було укладено, коли обставини, на які посилається відповідач як на форс-мажорні обставини, вже існували, тобто відповідач мав можливість та повинен був передбачити пов`язані з цим негативні наслідки, які можуть виникнути, зважаючи на те, що відповідач не обґрунтував, які саме конкретні обставини вплинули на можливість належного виконання ним свого зобов`язання за договором і як саме, та не попередив замовника письмово в порядку пункту 8.2. договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського про те, що відповідач прострочив виконання зобов`язання, та як наслідок підлягає притягненню до відповідальності у вигляді нарахування та стягнення пені.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

За умовами пункту 6.1 договору встановлено, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

За розрахунком прокурора сума пені за період 02.10.2022-05.10.2022 становить 19173,69грн., за період 02.10.2022-06.10.2022 становить 23483,21грн., за період 20.11.2022-06.12.2022 становить 69818,30грн., за період 20.11.2022-29.11.2022 становить 41107,46грн.

Перевіривши зазначений розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок пені в загальній сумі 153582,66грн. здійснено вірно та дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, заявлена вимога є правомірною.

Судова колегія також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022у № 185 "Про деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" уповноважено Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в умовах воєнного стану виступати, зокрема, платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави.

Положеннями пунктів 3-5 Порядку № 528 передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ "Укрзалізниця".

Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ "Укрзалізниця", відкритий в державному банку.

Кошти, використані АТ "Укрзалізниця" для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Пунктом 32 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Відповідно до статті 96 Бюджетного кодексу України міжбюджетні трансферти поділяються на: 1) базову дотацію (трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій); 2) субвенції; 3) реверсну дотацію (кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій); 4) додаткові дотації.

Згідно з пунктом 48 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Частиною третьою статті 97 Бюджетного кодексу України передбачено, що у Державному бюджеті України затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.

В той же час для забезпечення збалансованості зведеного бюджету країни органи місцевого самоврядування повинні забезпечити врахування в рішенні про місцевий бюджет обсяг коштів, виділених з державного бюджету у вигляді міжбюджетних трансфертів.

Міжбюджетні трансферти є складовою частиною доходів місцевого бюджету, відповідна місцева рада приводить обсяги міжбюджетних трансфертів у відповідність із законом про Державний бюджет України та відображає у відповідності до вимог статті 76 Бюджетного кодексу України доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією та бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (у додатках до рішення про місцевий бюджет).

Фактичне використання міжбюджетних трансфертів здійснюється у відповідності до положень статті 78 Бюджетного кодексу України Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад забезпечується виконання відповідних місцевих бюджетів.

Місцеві фінансові органи при цьому здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Частиною другою статті 97 Бюджетного кодексу України передбачено, що Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови визначають механізми надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (умови надання субвенції, напрями використання коштів, складання звітності, співфінансування тощо).

З наведеного випливає, що кошти, які перераховувалися платником АТ "Укрзалізниця" відповідачу як оплата за договором, є за своїм походженням субвенцією з державного бюджету до місцевого бюджету.

Таким чином, господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, пеня у розмірі 153582,66грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України шляхом зарахування її на рахунок Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1120/24, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш-Харків" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1120/24 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 17.10.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий