Постанова

від 10.10.2024 по справі 917/1124/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/1124/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Мартюхіна Н.О.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№1918П/2) Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі №917/1124/23 (повний текст рішення складено та підписано 23.07.2024 суддею Мацко О.С. у приміщенні Господарського суду Полтавської області)

за позовом Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Полтавська обл., м. Кременчук

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго, м.Полтава,

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцький закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області стосовно приміщення за адресою: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Лейтенанта Покладова, 12, за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме, з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до Позивача станом на 24.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що відповідач всупереч мораторію на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, який встановлений згідно із Законом України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з початку опалювального сезону 2022-2023 здійснює нарахування позивачу плати за надані послуги за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяв для нього станом на 24.02.2022, та самочинно, без відповідного погодження визначив позивачу двоставковий тариф (у той час як раніше для позивача діяв одноставковий тариф). За доводами позивача, формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання повинно було бути проведено відповідачем для Кременчуцької міської територіальної громади окремо, а не застосовуватися тарифи, раніше встановлені рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства Полтаваобленерго (далі рішення Полтавської обласної ради № 477). Позивач вважає, що відповідач, будучи обізнаним про те, що буде надавати послуги споживачам міста Кременчука (яким раніше послуги надавало товариство з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ, теплогенеруюче обладнання якого повністю зруйноване внаслідок військової агресії РФ проти України), безпідставно не ініціювало розгляд питання перед Полтавською обласною радою щодо прийняття рішення про встановлення тарифів з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам міста Кременчука, а тому жодним чином не врегульоване питання щодо формування та застосування одноставкового чи двоставкового тарифу з постачання теплової енергії і постачання гарячої води мешканцям міста Кременчука, чим порушено приписи Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі №917/1124/23 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції, з посиланням на ст. ст. 189, 191, 275, 276 ГК України, ст. ст. 11, 14, 629, 632, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 7, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 16-1, 20 Закону України "Про теплопостачання", ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" мотивовано тим, що тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою, а тому відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити. Застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється за договорами позивачу, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", умовами цих договорів не передбачено. Судом зазначено, що визначення відповідачем в рахунках на оплату, копії яких додані до позовної заяви, вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до Рішення Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами по справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області та не зобов`язане ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів міста Кременчука. Суд взяв до уваги, що Рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 № 917 відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго". Суд звернув увагу, що тарифи, які були встановлені Рішенням Полтавської обласної ради № 477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021, тобто тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом України від 29.07.2022 №2479-IX "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон №2479). Суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії на умовах договору на відпуск теплової енергії в гарячій воді № 7073 від 01.11.2022 та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7073/2023 від 25.01.2023 за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ Кременчуцька ТЕЦ, і так само відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою і умовами цих Договорів не передбачено права чи обов`язку відповідача самостійно встановлювати, змінювати чи здійснювати перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії позивачу за вказаними Договорами.

Також суд відхилив доводи позивача стосовно необхідності отримання згоди органу місцевого самоврядування для встановлення двоставкого тарифу згідно з положеннями пп. 9.1. п. 9. Постанови НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019 р. Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання (далі - Порядок № 1174), оскільки відповідно до п. 1.1 Порядку № 1174, цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів природних монополій і суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП в той час як ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації, а тому постанова НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019 р. не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Стосовно посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на те, що відповідачем при нарахуванні вартості спожитої позивачем теплової енергії порушено вимоги ч. 1 ст. 1 Закону № 2479-IX (в редакції, чинній до 27.07.2023), який набрав чинності 19.08.2022 р., яким встановлено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, суд зазначив, що є нормою-забороною, а не нормою-приписом (зобов`язанням), відповідно, вона не містить вимог до постачальників, які здійснюють постачання теплової енергії за регульованими тарифами (до числа яких належить відповідач), щодо вчинення певних дій (внесення змін до договорів, здійснення перерахунку наданих послуг, тощо).

При цьому суд зазначив, що вказана норма є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів), адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, до числа яких відповідач не віднесений, в той час як Закон № 2479-IX не містить норми, яка б зобов`язувала постачальника теплової енергії здійснювати постачання споживачам за тарифами, які були встановлені для іншого постачальника уповноваженими органами станом на 24.02.2022.

Судом також враховано, що з урахуваннямм змін, що були внесені в частину 1 статті 1 Закону № 2479-IX Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України" №3220-IX від 30.06.2023, з 27.07.2023 р. частина 1 статті 1 Закону 2479-IX вже не містить заборони підвищення тарифів для всіх категорій споживачів, зокрема і бюджетних установ на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а містить заборону лише щодо підвищення тарифів для населення, а тому позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості спожитого позивачем тепла з 01.11.2022 р. і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022 р. є такою, що не узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки на дату прийняття рішення судом у цій справі норма, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, є нечинною.

Крім цього, суд зазначив, що саме по собі виставлення рахунків на оплату не може розглядатися як дія, яка може свідчити про порушення прав та інтересів позивача, а дійсний розмір грошових зобов`язань позивача по оплаті наданих послуг теплопостачання може бути встановлений під час розгляду спору майнового характеру між сторонами по справі, в той час як наразі між сторонами тривають договірні правовідносини щодо постачання теплової енергії та гарячої води і позивач не надав до матеріалів справи доказів щодо вчинення дій щодо узгодження з відповідачем іншої моделі договірних відносин з визначенням іншої вартості теплової енергії, ніж та, що була визначена індивідуальним договором, розміщеним на сайті відповідача, та укладення відповідного договору з виконавцем, який на час розгляду справи судом є чинним для всіх споживачів Полтавської області, в тому числі позивача, який є споживачем послуг, наданих Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством з теплового господарства Полтаватеплоенерго.

Також суд вказав на обрання позивачем неналежного способу захисту, який не відповідає ані змісту правовідносин, ані здатен поновити порушені права, з огляду на відсутність механізму виконання такого рішення, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Позивач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні суду висновків обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає,зокрема, те що суд першої інстанції у рішенні неправильно витлумачив норму ст. 1 Закону № 2479-Х та зробив помилковий висновок про те, що вказана норма адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, оскільки по-перше, вказана заборона є абсолютною, так як ця норма не визначає орган, якому вона адресована та по-друге, статтею 2 вказаного Закону передбачено, що суб`єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону, компенсується заборгованість з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".

За доводами скаржника, застосування відповідачем тарифів на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, зокрема, для споживачів м. Кременчука, не може перевищувати рівень тарифів, що застосовувалися до них станом на 24.02.2022. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції зробив протилежні висновки, оскільки визнав вставленим факт того, що вартість спожитої позивачем в листопаді 2022 року - квітні 2023 року теплової енергії була обрахована відповідачем за тарифами, які є більшими, ніж тарифи, за якими позивачу постачалася теплова енергія ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" станом на 24.02.2022, а з іншої - для відповідача станом на 24.02.2022 не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479.

Скаржник також зазначає про необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо того, що вимога позивача про зобов`язаня відповідача здійснити перерахунок вартості послуг не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, враховуючи неоспорюваність сторонами положень укладеного договору, відповідно до якого відповідач має поставляти позивачу теплову енергію на умовах двоставкового тарифу, а також відсутності погодженя інших тарифіва,оскільки предметом позову у даній справіі є зобов`язання здійснити перерахунок в силу Закону № 2479-Х, а не визнання неправомірним та недійсним рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477, яким затверджено двоставковий тариф.

Також позивач зазначає про неврахування судом ст. 2 Закону № 2479-Х, який захищає права Полтавського обласного комунального виробничого підприємства з теплового господарства Полтаватеплоенерго шляхом встановлення механізму компенсації збитків від різниці в тарифах на виробництво,транспортування та постачання теплової енергії ,на теплову енергію,послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на умовах та в порядку, визначених Законом України «Про заходи,спрямовані на врегулюваня заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємства центрального водопостачання і водовідведення», а також не роз`яснення Департаменту та встановив тарифи без дотримання вимог Закону № 2479 щодо непідвищення тарифів у сфері теплопостачання.

Також скаржник послався на неврахування судом правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 917/730/23 щодо розповсюдження норми статті 1 Закону № 2479 про заборону на підвищення тарифів на суб`єктів господарювання, які надають послуги з теплопостачання.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі №917/1124/23 та повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 10.10.2024 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104.

12.09.2024 від відповідача- Полтавського обласного комунального виробничого підприємства з теплового господарства Полтаватеплоенерго надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № 11871), згідно з яким він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2024 задоволено заяву представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаваобленерго, адвоката Пихтіної Ю.А., про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференці та ухвалено судове засідання 10.10.2024 об 11:00 год. у справі № 917/1124/23 проводити за участю зазначеного представника в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Представники сторін, які належним чином повыдомлені про дату час та місце судового засідання не з`явились.

Представник відповідача адвокат Пихтіна Ю.А. у визначений судом час не вийшла на відеозв`язок та у телефонному режимі повідомила, що на даний час приймає участь в іншому судовому засіданні і вчасно приєднатися до системи відеозв`язку не має змоги.

Враховуючи, що відповідно до ч. ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, справа розглядається за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

Позивачу на праві оперативного управління належить приміщення за адресою: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Поштовий, 4.

Починаючи з опалювального періоду 2022-2023 років, позивач є споживачем теплової енергії, постачальником якої є Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства Полтаватеплоенерго.

До листопада 2022 року постачальником теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 за № 1867 Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022 р. були встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука.

Вказаними рішеннями для ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 2 862,85 грн. за 1 Гкал., а з 30.12.2021 3 281,22 грн за 1 Гкал.

Даний тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

З 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на сьогоднішній день.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було повністю зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 502 Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування, який набрав чинності 19.08.2022 року, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Рішенням Полтавської обласної ради № 473 від 22.09.2022 Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально- методичний центр з газової безпеки.

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 894-Р Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад Полтавської області, Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 14.10.2022 за № 481 Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області.

Пунктом 4 вказаного рішення вирішено після затвердження акту приймання-передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго, майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508 Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води", виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначено ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго.

У подальшому рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 № 86 було внесено зміни до вищезазначеного рішення № 1508, яким на виконання вимог ст. 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" зобов`язано ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 № 1574, опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01 листопада 2022 року.

Між позивачем і відповідачем було укладено Договір № 7073 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 та договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7073/2023 від 25.01.2023.

Згідно з п. 1 Договору № 7073 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго (Теплопостачальна організація) бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (Споживач) за адресою: провулок Поштовий, буд. 4 дошкільний заклад № 28, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 33 Договору № 7073 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів, розрахунки здійснюються за новими тарифами. Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:

- умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ);

- умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження 136 068,84 грн /Гкал/год (без ПДВ).

В рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проектного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії (п. 34 договору).

У 2023 році сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 7073. Пунктом 1 вказаної додаткової угоди сторони погодили внести зміни до п. 33 договору, виклавши його в наступній редакції:

Розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів, розрахунки здійснюються за новими тарифами.

Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:

- умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 3 064,76 грн/Гкал (без ПДВ);

- умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження 170 458,64 грн/Гкал/год (без ПДВ).

Відповідно до пункту 3 зазначеної додаткової угоди вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Сторони домовились, що умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини, що фактично склались з 01.10.2023 (ч. 3 ст. 631 ЦК України).

В пунктах 43, 44 Договору № 7073 сторони погодили, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.11.2022 і діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2022 (згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії Договору не буде заявлено однією із Сторін.

Вказаний Договір підписано представникам сторін та скріплено печатками сторін.

Згідно з п. 1.1. договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7073/2023 від 25.01.2023 (Договір № 7073/2023), Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства Полтаватеплоенерго (Учасник) зобов`язується з 01.01.2023 по 31.12.2023 постачати позивачу (Замовник) теплову енергію в гарячій воді для забезпечення потреб теплових установок Замовника, а Замовник прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) теплової енергії в гарячій воді та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

У пункті 1.2 Договору № 7073/2023 сторони погодили кількість товарної продукції: очікувані обсяги постачання теплової енергії з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 123,520 Гкал.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 7073/2023 сума цього Договору становить 583 544,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 97 257,33 грн.

Сума цього договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для Учасника, та фактичного обсягу спожитої Замовником товарної продукції.

Керуючись п. 7 ст. 19 Постанови № 1178, сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною Договору (п. 3.1 Договору ).

Таким чином, починаючи з 01 листопада 2022 року відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу, згідно з укладеними договорами, що визнається сторонами по справі.

Відповідач в листопаді 2022 року квітні 2023 року направляв позивачу рахунки на оплату теплової енергії, поставленої відповідно до умов договорів № 7073 від 01.11.2022 та № 7073/2023 від 25.01.2023, в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2 197,08 грн без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136 068,84 грн без ПДВ).

У вказаних рахунках відповідачем були застосовані тарифи, визначені в Додатку 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства Полтаватеплоенерго (далі Рішення Полтавської обласної ради № 477, яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).

Позивач вказує, що відповідач такими діями порушив норми чинного законодавства, що стало підставою для звернення Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до суду із даним позовом про зобов`язання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу з 01.11.2022 до дня ухвалення відповідного рішення суду.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що укладені між позивачем і відповідачем договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7073 від 01.11.2022 та договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7073/2023 від 25.01.2023 за своєю правовою природою є договорами надання послуг з постачання теплової енергії у виді гарячої води (опалення) та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень ст. ст. 173, 174 ГК України та ст.ст. 11, 202, 509, 530 ЦК України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями 1 ст. 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами ч. 6 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, крім інших, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

В той же час, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначений обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування (п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Приписами ст. 16-1 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Пунктом 1.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308, визначено, що обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами суб`єктів господарювання у разі, якщо теплові мережі суб`єктів господарювання розташовані на території відповідної області України (території міста Київ).

При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати продаж виробленої теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (пп. 9 п. 3.2 Ліцензійних умов).

Приписами п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств, вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради.

Як свідчать матеріалами справи, відповідача - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).

Згідно зі Статутом ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).

Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою.

Частиною 3 ст. 189 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання (ст. 190 ГК України).

Державні регульовані ціни, у розумінні ч.ч. 1 - 2 ст. 191 ГК України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Враховуючи зазначене,судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі - позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити.

Як встановлено судом із Договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № від 25.01.2023 7073/2023 , сторони погодили, що сума цього договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для Учасника (тобто відповідача), та фактичного обсягу спожитої Замовником товарної продукції.

Також у договорі на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води 01.11.2022 № 7073 від сторони встановили, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом.

Застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється позивачу за укладеними між сторонами договорами, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго, умовами вказаних договорів не передбачено.

Також як правомірно встановлено судом першої інстанції, в Договорі про закупівлю теплової енергії в гарячій воді сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною Договору.

Крім цього, у п. 33 Договору № 7073 зазначено тарифи за відпущену теплову енергію, які відповідають тарифам, встановленим у Додатку 1 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання № 477 від 30.09.2022.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина перша ст. 632 ЦК України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази укладення додаткових угод до Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 № 7073та Договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 25.01.2023 № 7073/2023, протягом опалювального періоду 2022-2023 років стосовно змін їх умов, викладених у вказаних Договорах, якими передбачено застосування саме тих тарифів, які були встановлені уповноваженими органами для Учасника (відповідача).

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, умовами укладених між сторонами Договорів не передбачено права чи обов`язку відповідача самостійно встановлювати, змінювати чи здійснювати перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії позивачу за вказаними Договорами.

Водночас позивач не посилається на те, що ним були укладені окремі договори на постачання та на транспортування теплової енергії з іншими особами. З урахуванням викладеного, суд констатує, що відповідачем здійснювалося одночасно як постачання, так і транспортування позивачу теплової енергії власного виробництва.

Частиною 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради №477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами по справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України.

Щодо доводів скаржника стосовно обов`язку встановлення окремого тарифу для міста Кременчука, судова колегія зазначає про таке.

Приписами п. 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ України від 01.06.2011 №869 (надалі - Порядок № 869), визначено, що під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються.

Оскільки, як встановлено судом, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, відтак, з урахуванням вищенаведених приписів п. 4 Порядку № 869, відповідач не зобов`язаний ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів м. Кременчука.

Судом також встановлено, що рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 №917 відповідачу надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

Враховуючи встановлені обставини справи, а також взявши до уваги те, що відповідач надає позивачу послуги з постачання теплової енергії у відповідності до додатку 2 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" правомірно застосовував у правовідносинах з позивачем двохставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії у розмірі 2636,50грн з ПДВ (умовно-змінна частина тарифу) та 163282,61грн з ПДВ (умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження).

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що саме по собі виставлення рахунків на оплату не може розглядатися як дія, яка може свідчити про порушення прав та інтересів позивача, а розмір виниклих грошових зобов`язань позивача по оплаті наданих відповідачем послуг теплопостачання може бути встановлений під час розгляду спору майнового характеру.

Щодо доводів скаржника про необхідність отримання згоди органу місцевого самоврядування для встановлення двоставкого тарифу, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пп. 9.1. п. 9. Постанови НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174 "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання" (надалі - Порядок № 1174) ліцензіатам, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, у разі згоди органу місцевого самоврядування, на території якого провадиться зазначена ліцензована діяльність, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів. При цьому окремо визначаються умовно-постійна та умовно-змінна частини такого тарифу.

Пунктом 1.1 Порядку №1174 визначено, що цей порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів природних монополій і суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП.

Як встановлено судом, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана постанова НКРЕКП №1174 від 25.06.2019 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

В той же час, визначення правомірності рішень Полтавської обласної ради від 19.10.2018 №917 та від 30.09.2022 №477, якими відповідачу надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію, не є предметом розгляду даного спору.

Крім того, судова колегія зауважує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №440/6193/23 позов Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", про визнання протиправним та нечинним рішення, а саме пункт 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" в частині встановлення ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів "Для потреб бюджетних установ" відповідно до додатку 2, залишено без задоволення.

Стосовно посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на те, що відповідачем при нарахуванні вартості спожитої позивачем теплової енергії порушено вимоги Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 2479-IX, який набрав чинності 19.08.2022 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 2479-IX встановлено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Колегія суддів зазначає, що стаття 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування є спеціальною нормою, яка, виходячи з буквального тлумачення її змісту:

- містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної конкретної дії - підвищення тарифів;

- стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований - суб`єктів, що наділені відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення.

Проте, відповідач як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими для нього Полтавською обласною радою тарифами, грошовий вираз яких, як було встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, застосований до позивача на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства Полтаватеплоенерго (які були введені в дію з 01.11.2021), тобто в розмірі, який діяв станом на 24.02.2022.

Отже, враховуючи наведене вище, з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, визначеного позивачем відповідача у справі, приписи статті 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо посилання відповідача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 917/730/23, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує, що рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти не тільки такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також рішення, правовідносини в яких мають однакове матеріально-правове регулювання. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц, від 12.10.21 у справі № 233/2021/19.

У цих постановах Велика Палата Верховного Суду наголосила, що для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін подібні правовідносини, зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин (як-от участь банку або іншої фінансової установи у кредитних правовідносинах, що слідує зі змісту частини першої статті 1054 ЦК України) та/чи їх специфічний об`єкт (об`єктом правовідносин за кредитним договором є кошти). Подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність.

Тому, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Разом з цим, неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

Так, правовідносини у справі, на яку посилається скаржник, не є подібними з правовідносинами у справі № 917/1124/23, оскільки у справі, судові рішення в якій є предметом касаційного перегляду, правовідносини стосуються зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості вже наданих/отриманих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу, тоді як у справі № 917/730/23 правовідносини стосувалися врегулювання переддоговірного спору в судовому порядку.

Отже, у справі, що переглядається, і у наданій для порівняння справі, правовідносини відрізняються за матеріально-правовим регулюванням, змістом заявлених позовних вимог, підставами та предметом позову, встановленими судами обставинами справи, що виключає подібність спірних правовідносин.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 191/4364/21 у пункті 18.8 зазначено таке:

Отже, правовий висновок - це умовивід з приводу тлумачення тієї норми права, що застосована саме Верховним Судом з метою правильного та справедливого вирішення спору у справі. Вочевидь Верховний Суд не має повноважень формулювати висновки щодо тих норм права, які ним не застосовані під час розв`язання спору.

Водночас, у справі № 917/730/23 Верховний Суд не давав висновку щодо питання застосування частини першої статті 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування, а також постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану на неоднакове застосування яких вказує скаржник. Верховний Суд у справі № 917/730/23 зазначив, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі. Суд за змістом рішення прямо вказав про те, що скаржником не доведено необхідності у формуванні висновку Верховного Суду щодо застосування наведеної ним норми права у спірних правовідносинах. Постанова Верховного Суду зі справи № 917/730/23 мотивована з урахуванням обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у справі на підставі оцінки ними доказів (включно з роз`ясненням Міністерства розвитку громад та територій України від 25.08.2022, листами зазначеного Міністерства від 18.11.2022, від 16.02.2023 тощо), з яких виходив, зокрема, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, без переоцінки Верховним Судом доказів у справі, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування до подібних правовідносин за участю того самого відповідача - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" статті 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23.

Як було встановлено судом, рішенням Полтавської обласної ради "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 30.09.2022 №477 затверджено тарифи, які залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 (зі змінами від 09.12.2021).

В рахунках на оплату теплової енергії, поставленої відповідачем з листопада 2022 року, які були виставлені позивачу, вартість теплової енергії обраховано за двохставковим тарифом для потреб бюджетних установ, встановленим рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що тарифи, які встановлені рішенням Полтавської обласної ради №477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/rishennya_286.pdf).

Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479-IX.

За таких обставин, доводи позивача щодо порушення відповідачем мораторію на підвищення тарифів, запровадженого Законом №2479-IX, судова колегія визнає безпідставними.

Суд апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими доводи апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин тарифів, які встановлені рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 №1421 "Про встановлення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 №1867 "Про встановлення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022", оскільки зазначені тарифи були встановлені не відповідачу, а іншому теплопостачальному підприємству, а сааме, ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

У даному випадку тариф ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" єдиний для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні.

При цьому укладені між сторонами договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 № 7073та договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 25.01.2023 № 7073/2023 визначають, який саме тариф діє для споживача - Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, і саме такий тариф діяв при укладенні договорів.

З огляду на наведене, судова колегія вважає правильним висновок місцевого суду, що у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії на умовах договору на відпуск теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2022 № 7073 та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 25.01.2023 № 7073/2023за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання- ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", як і відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою.

Крім того, судова колегія зазначає про те, що у листі Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України за №7/10-2/14445-22, який адресований Кременчуцькій місцевій раді, зазначено про доцільність розгляду питання щодо встановлення окремих груп тарифів, що застосовуватимуться до споживачів відповідних територіальних громад на тому ж рівні, що діяв для цих споживачів станом на 24.02.2022, проте відповідач ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є обласним комунальним підприємством, застосовує виключно тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що відповідний лист не створює для відповідача юридичних наслідків, не спростовує чинність встановлених Полтавською обласною радою тарифів та не може підтверджувати обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, а також зважаючи на положення укладених між сторонами спору договорів, відповідно до яких відповідач поставляє позивачу теплову енергію на умовах встановлених тарифів, що затверджуються рішенням органу місцевого самоврядування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі №917/1124/23 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, статтею 269, пунктом 1 статті 275, статтею 276, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі №917/1124/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.10.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна