Постанова

від 24.09.2024 по справі 904/5963/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5963/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від скаржника: Носик Богдан Миколайович (в залі суду) - від ТОВ "ЕРТАНЗ" - адвокат, ордер серія АЕ № 1228719 від 02.05.2023

від відповідача: Ізвєков Віталій Володимирович (поза межами приміщення суду) - від ТОВ "Порше Лізинг Україна" - адвокат, ордер серія ВО № 1080035 від 24.05.2021

представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ертанз на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 (суддя Мілєва І.В.) у справі №904/5963/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ертанз

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ертанз звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про вилучення та повернення від лізингоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРТАНЗ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Порше лізинг Україна автомобіля марки VOLKSWAGEN модель GOLF, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вчинений 13.09.2023 та зареєстрований в реєстрі за № 3408.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 по справі №904/5963/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що на момент звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису існували обставини, які, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства надавали ТОВ «Порше лізинг Україна» право вимагати від ТОВ «Ертанз» повернення предмета лізингу. Крім того, нотаріусу було надано необхідні документів, які є підставою вчинення ним виконавчого напису.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом відповідно до вимог чинного законодавства.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 по справі №904/5963/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про прийняття додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ертанз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 750,00 грн.

З матеріалів справи місцевий господарський суд дійшов до висновку, дщо розмір витрат на оплату послуг адвоката є несвівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами і визнав за необхідне здійснити розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 11 750,00 грн, який на думку суду першої інстанції буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю Ертанз подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 по справі №904/5963/23 та та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/5963/23 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ЕРТАНЗ" задовольнити, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про вилучення та повернення від лізингоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю Ертанз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" автомобіля марки VOLKSWAGEN модель GOLF, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вчинений 13.09.2023 та зареєстрований в реєстрі за № 3408.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ертанз витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 2 147,20 грн та послуг з професійної правничої допомоги в сумі 15 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ертанз витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн та послуг з професійної правничої допомоги в сумі 12 500,00 грн.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Суд першої інстанції обґрунтовуючи наявність права Відповідача на звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису обмежився посиланням на наявність у Позивача заборгованості за лізинговими платежами.

При цьому, місцевий господарський суд проігнорував, що Позивач підставою визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, вказував не відсутність заборгованості з лізингових платежів, а фактичну відсутність спірного майна в володінні Позивача.

Спірний автомобіль не перебуває в фактичному володіння Позивача, а тому, відповідно до ст. 387 ЦК України, у ТОВ «Порше лізинг Україна» відсутне право витребувати вказане майно від ТОВ «ЕРТАНЗ». Позивач не затримував повернення автомобіля, оскільки транспортний засіб вибув з його володіння через бойові дії, що підтверджено постановою суду та кримінальним провадженням.

ТОВ «Порше лізинг Україна» не було надано жодного доказу, якій би підтверджував факт знаходження спірного автомобіля в розпорядженні ТОВ «ЕРТАНЗ» на дату звернення до нотаріуса, 11.09.2023 р., посилаючись виключно на акт передачі автомобіля від 23.02.2021 р.

На момент звернення до нотаріуса існував спір про наявність автомобіля у володінні Позивача, що виключає безспірність вимог для вчинення виконавчого напису.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни від 18.10.2023 р. з ТОВ «ЕРТАНЗ» стягується винагорода виконавця у сумі 23 021,02 грн. в зв`язку з відкриттям виконавчого провадження від 18.10.2023 р. по виконанню виконавчого напису приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.

Таким чином, внаслідок відкриття виконавчого провадження за безпідставним виконавчим написом з ТОВ «ЕРТАНЗ» стягується основна винагорода виконавцю у сумі 23 021,02 грн., що є порушенням майнових прав Позивача.

В рішенні від 19.04.2024 р. у справі №904/5963/23 господарський суд зазначив, що Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача у розмірі 15 000,00 грн.

При цьому, суд встановив, що ТОВ «Порше лізинг Україна» не подавало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Також, додатковим рішенням від 06.05.2024 р. у справі №904/5963/23 суд першої інстанції стягнув з ТОВ «ЕРТАНЗ» на користь ТОВ «Порше лізинг Україна» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 750,00 грн.

Відповідно до ч. 14 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так як рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, відповідно, розподіл судових витрат підлягає зміні.

В зв`язку з цим, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, витрати Позивача на професійну правничу допомогу покладаються на позивача у розмірі 15 000,00 грн. підлягають стягненню в Відповідача

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

ТОВ «Порше Лізинг Україна» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга стосується визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а не витребування автомобіля або інших майнових вимог. Відповідно, позивач мав навести доводи та надати докази відсутності підстав для вчинення виконавчого напису, або допущених нотаріусом порушень його вчинення.

За договорами лізингу, апелянт (ТОВ «Ертанз») несе ризик випадкового знищення чи пошкодження предмета лізингу згідно зі статтею 809 ЦК України. Навіть якщо автомобіль відсутній, це не звільняє його від обов`язку виконання умов договору лізингу.

Посилання апелянта на практику Верховного Суду стосуються інших видів спорів (іпотеки, майна державної власності), що не мають прямого відношення до умов лізингу.

У спірних правовідносинах доведено факти наявності боргу, прострочення його сплати більше 60 днів, розірвання договору лізингу як необхідні умови вчинення виконавчого напису нотаріуса про повернення об`єкта лізингу.

З урахуванням наведеного, не можуть братися до уваги посилання Скаржника на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус помилково зробив висновок про безспірність вимог та порушив вимоги закону при вчиненні виконавчого напису.

Аналогічні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/8005/17.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/5963/23. Доручено Господарському суду Дніпроптеровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/5963/23.

24.05.2024 року матеріали справи №904/5963/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ертанз на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/5963/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.09.2024 о 12:20 годин.

24.09.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 по справі №904/1921/23 (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" про стягнення заборгованості за договором про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021 у загальному розмірі 260 138,57 грн - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 98 292,99 грн - заборгованості з лізингових платежів, 11 513,14 грн - пені, 20 743,13 грн - інфляційних втрат, 3453,95 грн - 3% річних, 2010,05 грн - частину витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 по справі № 904/1921/23 (суддя Фещенко Ю.В.) встановлено наступне.

18.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ертанз" (лізингоодержувач) було укладено договір про фінансовий лізинг № 00022789 (далі - договір).

Відповідно до пункту 12.3. Загальних умов контракт набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) договору фінансового лізингу та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до погоджених сторонами умов договору об`єктом лізингу є транспортний засіб - автомобіль марки VW Golf Trendline FLEET 1.4 TSI, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; вартість об`єкта лізингу - 597 695,00 грн, авансовий платіж - 89 654,25 грн; обсяг фінансування - 508 040,75 грн; кількість лізингових платежів - 24; строк лізингу - 24 місяці; розмір лізингового платежу - 28 213,73 грн зі строком оплати відповідно до Графіка; процентна ставка - 15%.

Сторони погодили, що підписанням цього договору (який є індивідуальною частиною договору про надання фінансових послуг в розумінні статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"), лізингоодержувач приєднується до Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є публічною частиною договору), які застосовуються до договорів про фінансовий лізинг з юридичними особами/фізичними особами- підприємцями з визначенням зобов`язань в гривні та розміщені на офіційному вебсайті лізингодавця за адресою https://www.porschefinance (далі - Загальні умови).

У преамбулі Загальних умов зазначається, що ці Загальні умови (надалі разом із договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як контракт), а також Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) як додаток до контракту, що є невід`ємною його частиною, та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою угодою між сторонами щодо придбання об`єкта лізингу ТОВ "Порше Лізинг Україна" та його передання лізингоодержувачу згідно з положеннями Закону України "Про фінансовий лізинг", іншими чинними положеннями українського законодавства.

Відповідно до пункту 3.2. Загальних умов, "Порше Лізинг Україна" придбаває об`єкт лізингу (отримує право власності на об`єкт лізингу) та передає лізингоодержувачу об`єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосованого українського законодавства та цього контракту.

На виконання умов договору та Загальних умов "Порше Лізинг Україна", на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1600059742 від 17.02.2021, укладеного з ТОВ "Атлант-М Лемпсе", придбано та зареєстровано транспортний засіб - новий автомобіль VW Golf Trendline FLEET 1.4 TSI, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

23.02.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ертанз" (лізингоодержувач) об`єкт лізингу - автомобіль VW Golf Trendline FLEET 1.4 TSI, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , про що сторонами був складений Акт прийому-передачі від 23.02.2021 до договору про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021).

Відповідно до пункту 4.1 Загальних умов передбачено, що лізингодавець зберігатиме за собою право власності на об`єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об`єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли лізингодавець матиме право припинити цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об`єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті).

Згідно з пунктом 8.3.2. Загальних умов якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому, якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 60 днів (відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг"), ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право припинити контракт/відмовитися від контракту та контракт буде вважатись припиненим у строк, передбачений пунктом 12.13. цього контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Пунктом 12.6.1. Загальних умов передбачено, що лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту, та також, серед іншого, право на повернення об`єкта лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково і строк виконання зобов`язання зі сплати перевищує 60 (тридцять) календарних днів.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 по справі № 904/1921/23 (суддя Фещенко Ю.В.) встановлено, що «…починаючи з 15.02.2022 ТОВ "Ертанз" припинило сплату лізингових платежів, а також листом вих. № 0413/01 від 13.04.2022 повідомило ТОВ "Порше Лізинг Україна", зокрема, про відсутність джерел доходів для сплати лізингових платежів за договорами, зокрема і по договору про фінансовий лізинг № 00022789, а також про те, що транспортний засіб Volkswagen Golf KA5782BO з 24.02.2022 знаходився у місті Маріуполь та інформація про його стан відсутня.

У зв`язку з порушенням ТОВ "Ертанз" умов договору щодо сплати лізингових платежів (починаючи з лютого 2022 року), а також враховуючи повідомлену ТОВ "Ертанз" у листі №0413/01 від 13.04.2022 інформацію щодо неможливості сплати лізингових платежів, ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулось до ТОВ "Ертанз" із Повідомленням про розірвання договорів про фінансовий лізинг № 00022789, 00022192, 00022210, 00022298, 00022191 від 29.04.2022, в якому зазначило, що відповідно до пункту 12.06.10 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, за виняткових обставин, які, на думку лізингодавця, ставлять під загрозу або затримують виконання договірних зобов`язань, або за яких лізингоодержувач неспроможний виконати свої зобов`язання за контрактом, лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення об`єкту лізингу; повідомив про розірвання договорів та вимагав повернути об`єкти лізингу на користь лізингодавця впродовж 10-ти робочих днів з дня отримання цього повідомлення лізингоодержувачем та сплатити наявну прострочену заборгованість.

Як убачається з вказаного листа, а також додатково підтверджується заявою свідка ОСОБА_1 - директора ТОВ "Ертанз" (особи, яка нарочно отримала вказане повідомлення про розірвання договорів про фінансовий лізинг № 00022789, 00022192, 00022210, 00022298, 00022191 від 29.04.2022), датою отримання вказаного повідомлення відповідачем є 05.05.2022.

Як зазначає ТОВ "Порше Лізинг Україна", ТОВ "Ертанз" заборгованість зі сплати лізингових платежів не погасило, об`єкт лізингу не повернуло. Звертаючись з цим позовом (по справі № 904/1921/23) до суду, ТОВ "Порше Лізинг Україна" зазначає, що за ТОВ "Ертанз" обліковується заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з 16.02.2022 по 13.06.2022 в розмірі 125 080,87 грн - плата за неоплачені лізингові платежі.

Відповідно до пункту 12.7. Загальних умов лізингоодержувач вважається повідомленим про одностороннє припинення/відмову лізингодавця від контракту, якщо минуло 6 (шість) робочих днів з дня, наступного за днем надсилання лізингодавцем відповідного повідомлення лізингоодержувачу про припинення/відмову від такого контракту на адресу лізингоодержувача, зазначену у договорі фінансового лізингу та контракт вважається припиненим після спливу зазначеного вище строку.

Пунктом 12.13. Загальних умов встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається припиненим на 7-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Оскільки повідомлення про відмову від договору отримано ТОВ "Ертанз" 05.05.2022, то, відповідно, договір припинив свою дію 16.05.2022.

Оскільки, строк договору припинився 16.05.2022 та ТОВ "Ертанз" мало повернути об`єкт лізингу не пізніше 19.05.2022, однак, станом на час розгляду справи в суді, матеріали справи не містять доказів повернення об`єкту лізингу.

Отже, з 16.05.2022 ТОВ "Ертанз" є таким, що прострочило повернення об`єкта лізингу.

Доказів у підтвердження повернення об`єкта лізингу лізингодавцю ТОВ "Ертанз" не надало».

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 у справі № 904/1921/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 у справі № 904/1921/23 залишено без змін.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом доказування у данній справі є наявність підстав для вчинення виконавчого напису, тобто існування підстав для вилучення Автомобіля, який є об`єктом лізингу за Договором, та дотримання відповідної процедури його вчинення.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 Закону України «Про нотаріат» та гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

За приписами частини 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30-ти днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 5 частини 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, нормами Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено право лізингодавця, як відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, так і стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України "Про нотаріат".

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.99, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При поверненні об`єкта лізингу, згідно з п. 8 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 по справі № 904/1921/23 (суддя Фещенко Ю.В.) встановлено, що договір припинив свою дію 16.05.2022, отже ТОВ "Ертанз" мало повернути об`єкт лізингу не пізніше 19.05.2022, однак, станом на час розгляду справи (№ 904/1921/23) в суді, матеріали справи не містять доказів повернення об`єкту лізингу; Доказів повернення об`єкт лізингу матеріали даної справи (№904/5963/23) не містять; Заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з лютого по квітень 2022 року, встановлена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 по справі № 904/1921/23 (суддя Фещенко Ю.В.); 13.09.2023 ТОВ Порше Лізинг Україна звернулось до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни із заявою про вчинення виконавчого напису (т. 1 а.с. 169), в якій зазначило, що 18.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ертанз" (лізингоодержувач) був укладений договір про фінансовий лізинг 00022789, в комплекті з Загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу, а також Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що є невід`ємною частиною договору (надалі - "договір"). Згідно з умовами договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав в користування у лізингодавця об`єкт фінансового лізингу - автомобіль марки Volkswagen, модель Golf, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , рік виробництва - 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий на умовах фінансового лізингу. Лізингоодержувач, в свою чергу, зобов`язався використати автомобіль за цільовим призначенням, та забезпечити своєчасну сплату лізингових платежів, відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід`ємну частину договору. Згідно з п. 6.5 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу термін сплати лізингових платежів встановлений як не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Прострочення лізингоодержувачем виконання зобов`язання настало 16.02.2022. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства й умовам договору станом на 29.04.2022, лізингоодержувачем не здійснено оплату лізингових платежів у сумі 84 641,19 грн. Оскільки лізингоодержувач не виконав своїх зобов`язань, передбачених договором, керуючись ст. ст. 34-35 Закону України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172), просив вчинити виконавчий напис на договорі про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ертранз", з метою звернення стягнення на об`єкт фінансового лізингу автомобіль марки Volkswagen, модель Golf, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , рік виробництва - 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий вартістю 230 210,19 грн, а також відшкодування витрат лізингодавця по отриманню виконавчого напису - на суму таких витрат; До заяви про вчинення виконавчого напису відповідачем додано договір про фінансовий лізинг № 00022789 від 18.02.2021 (т. 1 а.с. 170-171), додаток до договору «Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування)» до договору (т. 1 а.с. 172-173), акт прийому-передачі від 23.02.2021 (т. 1 а.с. 173), витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 82094983 від 16.01.2023 (т. 1 а.с. 174), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 а.с. 174), рахунки: № 00592442 від 01.02.2022 на суму 28 213,73 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 175), № 00596387 від 01.03.2022 на суму 28 213,73 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 176) та № 00601054 від 01.04.2022 на суму 28 213,73 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 177) з відмітками про несплату платежів, отримане Товариством з обмеженою відповідальністю "Ертранз" 05.05.2022 повідомлення про розірвання договорів про фінансовий лізинг від 29.04.2022 (т. 1 а.с. 178); 13.09.2023 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк X.М. було вчинено виконавчий напис (т. 1 а.с. 8) на підставі ст. 87 Закону України "Про нотаріат", ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (із змінами та доповненнями) про повернення лізингоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ертанз», на користь лізингодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» об`єкта фінансового лізингу: автомобіля марки Volkswagen, модель Golf, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік виробництва - 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, вартістю 230 210,19 грн, що був переданий в користування на підставі договору про фінансовий лізинг № 00022789, укладеного 18.02.2021, та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за користування об`єктом лізингу, за період з 16.02.2022 по 29.04.2022 в сумі: вартістю 84 641,19 грн - прострочені лізингові платежі, шо становить загальну суму вартістю 84 641,19 грн.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач жодним чином не спростовує факт наявності у нього заборгованості за Договором лізингу по сплаті вищевказаних лізингових платежів за цими рахунками. Жодних доказів на підтвердження факту погашення цієї заборгованості матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що о на момент вчинення виконавчого напису відповідач надав всі необхідні документи визначені законодавством для повернення предмету лізингу у безспірному порядку. Відповідно процедура вчинення нотаріусом виконавчого напису повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а вимога лізингонадавача реалізована шляхом позасудового повернення предмету лізингу є правомірною та такою, що не порушує права позивача.

Доводи апеляційної скарги позивача: «……Суд першої інстанції не дослідив факт перебування спірного автомобіля в володінні ТОВ «ЕРТАНЗ» обмежившись посиланням на те, що нотаріусу було надано необхідні документів, які є підставою вчинення ним виконавчого напису.

Згідно з п. 13.1. Загальних комерційних умов, Лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути Об`єкт лізингу Порше Лізинг Україна в усіх випадках дострокового закінчення Строку лізингу, припинення Контракту, крім випадку, коли Лізингоодержувач набуває право власності на Об`єкт лізингу відповідно до умов Контракту. Якщо Лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення Об`єкта лізингу, Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) Об`єкт без попередньої згоди Лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що з аналізу вказаного пункту вбачається, що право вилучити (повернути) об`єкт без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку ТОВ «Порше Лізинг Україна» набуває у випадку неповернення об`єкта лізингу у встановлений договором строк.

Проте, вказане прямо суперечить змісту п. 13.1. Загальних комерційних умов, яким підставою вилучення автомобіля визначено відмова від повернення або затримання повернення автомобіля, тобто конкретні дії Лізингоотримувача, спрямовані на ухиляння від повернення автомобіля.

Існування цих умов під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено не було.

ТОВ «ЕРТАНЗ» не відмовлялось повертати автомобіль та не затримувало його повернення. Спірний автомобіль був фактично відсутній в розпорядженні ТОВ «ЕРТАНЗ», так як він був залишений в м. Маріуполь під час бойових дій в лютому 2022 р., що підтверджується постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 р. у справі №904/1921/23, відповідно не було і підстав для витребування автомобіля від ТОВ «ЕРТАНЗ».

Отже, підстави для вчинення виконавчого напису нотаріуса, передбачені законом або договором, відсутні.

В оскаржуваному рішенні суд послався на те, що Позивач не довів перед судом яким чином, з огляду на наявну та не сплачену заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з лютого по квітень 2023 року у розмірі 84 641,19 грн, а також з огляду на неповернення, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України, об`єкту лізингу, зі сторони відповідача було порушено права позивача шляхом звернення до нотаріуса щодо вчинення спірного виконавчого напису.

Проте, як було вказано, неповернення об`єкту лізингу відбулось наслідком порушення закону чи Договору Позивачем, а є наслідком протиправних дій третіх осіб, внаслідок чого об`єкт лізингу вибув з фактичного володіння Позивача….» фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених судом першої інстанції.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про фінансовий лізинг» з моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача. Об`єкт фінансового лізингу та/або ризики, пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу, підлягають страхуванню, якщо обов`язковість такого страхування встановлена законом або передбачена договором фінансового лізингу. Витрати на страхування за договором фінансового лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено таким договором. У разі настання страхового випадку або оскарження факту його невизнання лізингоодержувач має право самостійно звернутися до страховика та/або до суду за захистом своїх порушених прав.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено, яким чином, з огляду на наявну та не сплачену заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з лютого по квітень 2023 року у розмірі 84 641,19 грн, а також з огляду на неповернення, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України, об`єкту лізингу, зі сторони відповідача було порушено права позивача шляхом звернення до нотаріуса щодо вчинення спірного виконавчого напису.

Переглядаючи додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/5963/23, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19.

В обгрунтування вимоги щодо скасування додаткового судового рішення віl 06.05.2024 у справі № 904/5963/23 апелянт зазначає, що «…Відповідно до ч. 14 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так як рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, відповідно, розподіл судових витрат підлягає зміні.

В зв`язку з цим, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, витрати Позивача на професійну правничу допомогу покладаються на позивача у розмірі 15 000,00 грн. підлягають стягненню в Відповідача, в той же час вимоги Відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають…».

Колегія суддів констатує, що вищенаведені підстави для скасування додаткового рішення зводяться до вимог скасування додаткового рішення як невід`ємної частини рішення у справі, оскільки у випадку скасування основного рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Згідно із ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат, апеляційним судом не встановлено.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 у справі № 904/5963/23 колегія суддів не вбачає підстав для його зміни чи скасування, відтак, відсутні підстави для зміни або скасування додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/5963/23/

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникe було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційн скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ертанз на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/5963/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/5963/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Ертанз.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2024

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус