Рішення

від 07.10.2024 по справі 902/234/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/234/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Немирівської окружної прокуратури, вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька область, 22800, 02909909, в інтересах держави в особі Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, вул. Соборна, 19, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, 22700, код - 03333618

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005", вул. Лук`яненка Левка, буд. 139 А, м. Вінниця, 21001, код - 34094924

до: Комунального підприємства "Добробут" Іллінецької міської ради, вул. Пестеля, 28, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, 22700

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Північного офісу держаудитслужби у Вінницькій області, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця

про визнання недійсним додаткових угод та стягнення 1 029 415,00 грн

за участю представників:

прокурор: Войцишена Ганна Вікторівна

позивача: не з`явився

відповідача 1: Бойко Тетяна Василівна

відповідача 2: Кітіцин Юрій Геннадійович

Діденко Наталія Петрівна

третьої особи Управління Північного офісу держаудитслужби у Вінницькій області: Остачинська Ірина Анатоліївна

В С Т А Н О В И В :

09.02.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 54-856-24 від 28.02.2024 року) Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005" про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 14.02.2022 року № 1 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 01.03.2022 року № 1/1 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 01.04.2022 року № 1/2 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 04.05.2022 року № 2/1 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 26.05.2022 року № 2/2 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 29.06.2022 року № 2/3 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 01.07.2022 року № 2/4 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 11.07.2022 року № 2/5 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 26.07.2022 року № 2/6 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 01.08.2022 року № 2/7 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 18.08.2022 року № 2/8 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 25.08.2022 року № 2/9 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 01.09.2022 року № 3/1 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- визнання недійсною додаткової угоди від 03.10.2022 року № 3/2 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- стягнення з ТОВ "Нафтогруппа-2005" на користь Іллінецької міської ради безпідставно та надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 1 029 415,00 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2024 року відкрито провадження у справі № 902/234/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.04.2024 року.

Також, даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Добробут" Іллінецької міської ради.

21.03.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 21.03.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3126/24). Додатком до відзиву додано ряд документів.

26.03.2024 року на електронну адресу суду від Немирівської окружної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив № 54-1311-24 від 26.03.2024 року.

28.03.2024 року зазначена відповідь на відзив надійшла до суду засобами поштового зв`язку.

04.04.2024 року до суду від Немирівської окружної прокуратури виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 54-1460вих-24 від 03.04.2024 року.

08.04.2024 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (б/н від 06.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3694/24).

Ухвалою суду від 08.04.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

22.04.2024 року від представника третьої особи (Управління Північного офісу держаудитслужби у Вінницькій області) надійшли письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог (б/н від 22.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/4277/24).

23.04.2024 року від Немирівської окружної прокуратури до суду надійшли письмові пояснення № 54-1735-24 від 22.04.2024 року.

23.04.2024 року до суду від Немирівської окружної прокуратури надійшло ряд клопотань, зокрема:

- клопотання про долучення до матеріалі справи доказів № 54/1738/24 від 14.04.2024 року;

- клопотання № 54-1737-24 від 22.04.2024 року, в якій прокурор просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості співвідповідача Комунальне підприємство "Добробут" Іллінецької міської ради.

25.04.2024 року судове засідання у справі № 902/234/24 не відбулось, у зв`язку з оголошенням на території Вінницької області сигналу "Повітряна тривога.

Ухвалою суду від 25.04.2024 року задоволено клопотання Немирівської окружної прокуратури № 54-1737-24 від 22.04.2024 року. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Комунальне підприємство "Добробут" Іллінецької міської ради та повідомлено учасників справи, що підготовче судове засідання у справі № 902/234/24 відбудеться 16.05.2024 року.

15.05.2024 року до суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н від 15.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5070/24) про відкладення судового засідання на іншу дату.

31.05.2024 року до суду від представника відповідача1 надійшло клопотання (б/н від 30.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5689/24), в якому останній просить суд зупинити провадження у справі № 902/234/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

03.06.2024 року на електронну адресу суду від Немирівської окружної прокуратури до суду надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі № 54-2311-24 від 03.06.2024 року.

Ухвалою суду від 05.06.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

20.06.2024 року до суду від представника відповідача 2 надійшла заява (б/н від 19.06.2024 року), в якій останній просить суд зупинити провадження у справі та провести судове засідання без участі уповноваженого представника Комунального підприємства "Добробут" Іллінецької міської ради.

У судовому засіданні 20.06.2024 року судом відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005" (б/н від 19.06.2024 року) про зупинення провадження у справі.

За результатами судового засідання 20.06.2024 року судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/234/24 до судового розгляду по суті на 17.07.2024 року.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 26.07.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

04.09.2024 року на електронну адресу суду від Немирівської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення №54-3528вих.-24 від 04.09.2024 року.

09.09.2024 року до суду засобами поштового зв`язку від Немирівської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення №54-3528вих.-24 від 04.09.2024 року.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

19.09.2024 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005" надійшло клопотання (б/н від 18.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9241/24), в якому остання просить суд призначити у справі № 902/234/24 судову товарознавчу експертизу та зупинити провадження у справі.

02.10.2024 року на електронну адресу суду від Немирівської окружної прокуратури надійшли заперечення № 54-3893-24 від 02.10.2024 року на клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні 07.10.2024 року прийняли участь прокурор, представники відповідачів та третьої особи. Представник позивача правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Щодо обізнаності позивача про судове засідання, суд зазначає наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Позивач належним чином повідомлений про дату розгляду справи шляхом направлення ухвали до електронного кабінету у системі ЄСІТС, що в силу вимог ст. ст. 202, 242 ГПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутність.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив розглянути справу за відсутності позивача та його представника.

Ухвалою суду від 07.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005" адвоката Бойко Тетяни Василівни від 19.09.2024 року про призначення судової товарознавчої експертизи у справі №902/234/24 (вх. №01-34/9241/24).

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що Немирівською окружною прокуратурою під час вивчення стану законності у сфері публічних закупівель товарів, робіт та послуг виявлено факт порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару, визначеної в договорі про закупівлю №3 від 21.01.2022 року укладеного між Комунальним підприємство "Добробут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогуппа-2005" на підставі ряду додаткових угод.

У ході опрацювання даного факту Немирівською окружною прокуратурою відомості про вказаний факт 06.03.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022240000017 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Так, за результатами досудового розслідування дослідження встановлено, що опрацюванням електронної системи закупівель, встановлено, що підприємством не оприлюднено додаткові угоди до договору, а саме від 01.03.2022 року №1/1; від 01.04.2022 року №1/2; від 04.05.2022 року №2/1; від 26.05.2022 року №2/2; від 29.06.2022 року №2/3; від 01.07.2022 року №2/4; від 11.07.2022 року №2/5; від 26.07.2022 року №2/6; від 01.08.2022 року №2/7; від 18.08.2022 року №2/8; від 25.08.2022 року №2/9; від 01.09.2022 року №3/1; від 03.10.2022 року №3/2 чим не дотримано вимоги ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі".

За твердженнями прокурора відсутні підтверджуючі документи, щодо наявності об`єктивної обставини (зокрема, коливання ціни) для внесення змін до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, оскільки не підтверджує підвищення ціни за одиницю товару, який є предметом закупівлі саме з дати укладення договору від 21.01.2022 року №3 до дати укладення додаткових угод.

Таким чином, при укладенні спірних додаткових угод не дотримано вимоги ст. ст. 10, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни бензину та дизельного палива на ринку після укладення Договору.

З урахуванням чого, Немирівська окружна прокуратура звернулася з позовом до суду про визнання укладених додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача 1 029 415,00 грн безпідставно сплачених коштів в зв`язку з неправомірним коливанням ціни бензину.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову зазначаючи про наступне.

Відповідач стверджує про відсутність відомостей щодо складання органами державного фінансового контролю висновку про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури даної закупівлі, укладенні договору про закупівлю та його виконання.

Вказане, на думку відповідача свідчить про хибність доводів позивача щодо встановлених ним порушень законодавства України про публічні закупівлі при підписанні сторонами додаткових угод від 14.02.2022 року №1, від 01.03.2022 року №1/1, від 01.04.2022 року №1/2, від 04.05.2022 року № 2/1, від 26.05.2022 року №2/2, від 29.06.2022 року № 2/3, від 01.07.2022 року № 2/4, від 11.07.2022 року № 2/5, від 26.07.2022 року № 2/6, від 01.08.2022 року № 2/7, від 18.08.2022 року №2/8, від 25.08.2022 року №2/9, від 01.09.2022 року №3/1, від 03.10.2022 року №3/2 до Договору про закупівлю № 3 від 21.01.2022 року, зокрема про порушення ними пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» позивач - прокурор не є органом державного фінансового контролю, а отже на нього не розповсюджується дія Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», у нього відсутні повноваження щодо перевірки закупівель, моніторингу закупівель.

21.01.2022 року між КП "Добробут" та - ТОВ "Нафтогруппа-2005" було укладено Договір про закупівлю № 3, за умовами якого поставці підлягав товар - бензин А-92- 43000 літрів та дизельне паливо - 58000 літрів на загальну суму 3 181 500,00 грн.

У підпункті 3.4 вищевказаного Договору про закупівлю визначено, що ціна на продукцію є динамічною, визначається відповідно до чинних цін на автозаправних станціях на момент здійснення операцій по відпуску Товару (продукції) та може змінюватись (визначатись та коригуватись) за згодою Сторін, залежно від зміни цін на ринку нафтопродуктів, індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні відносно курсу іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов`язкових платежів тощо.

24.02.2022 року розпочався складний економічний період для усіх суб`єктів господарювання (ведення воєнного стану, військова агресія проти України), що спричинило різке підняття цін на паливо на ринку нафтопродуктів та вплинуло на закупівельні ціни по яких ТОВ "Нафтогруппа-2005" придбавало паливо у своїх постачальників.

Відповідачем придбавалось дизельне паливо та бензин у постачальників по цінах значно вищих ніж ціни, що були погоджені Сторонами у Договорі про закупівлю з КП "Добробут", транспортування такого товару від постачальників також відбувалось ТОВ "Нафтогруппа-2005" власними силами, що в свою чергу мало за наслідок додаткові витрати також і на це.

А тому, у зв`язку із підняттям цін на ринку нафтопродуктів в той період, ТОВ "Нафтогруппа-2005" та КП "Добробут" керуючись погодженими раніше умовами Договору про закупівлю № 3 від 21.01.2022 року, зокрема абз.2 п.п.11.4, (за умовами якого істотні умови договору про закупівлю можуть бути змінені у разі зміни ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі), Додатком №1 від 21.01.2022 року до Договору, що визначає "Порядок внесення змін до Договору про закупівлю" та п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", було змінено істотні умови Договору про закупівлю в контексті зміни ціни за одиницю Товару шляхом укладення додаткових угод.

Відповідач вважає, що ним не було порушено вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та обґрунтовано змінено істотні умови Договору щодо зміни ціни на товар, у зв`язку з її збільшенням на ринку, настанням форс - мажорних обставин а укладені Додаткові угоди №№1-3 до Договору про закупівлю №3 від 21.01.2022 року не можуть бути визнані судом недійсними.

Також, Відповідач зауважує про те, що відсутність інших Висновків експертів ТПП, які б надали можливість відслідкувати коливання ціни на нафтопродукти за період дії Договору про закупівлю зумовлена тим, що починаючи з 24.02.2022 року і до 10.05.2022 року експертні висновки щодо вартості таких товарів Вінницькою торгово-промисловою палатою взагалі не видавалися (лист - відповідь Вінницької ТПП від 24.04.2023 року № 23/05/154 на лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" № 1 від 21.04.2023 року), а форс-мажорні обставини (військова агресія проти України) тривали.

Також, відповідач заперечує проти стягнення коштів в сумі 1 029 415,00 грн (т. 1, а.с.142-149).

У відповіді на відзив Немирівська окружна прокуратура не погоджується з твердженнями відповідача, вважає доводи, викладені у відзиві на позовну заяву безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Прокурор вказує про правомірність підстав звернення до суду в інтересах Іллінецької міської ради.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає Іллінецька міська рада.

Разом з цим, відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

Одержувачем та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Комунальне підприємство "Добробут" Іллінецької міської ради, яке діє на підставі Статуту.

Відповідно до звіту про договір про закупівлю Т1А- 2022-01-10-001264-е, джерелом фінансування даної закупівлі на суму 3181330 грн в більшій своїй частині є коштами місцевого бюджету.

Тобто, Іллінецька міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Іллінецької міської ради.

При цьому, порушення вимог законодавства, наведені вище в якості підстав позовної заяви, призвели до фактичних втрат бюджетних коштів на суму 1 029 415 грн, що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить безумовне порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

На момент виникнення спірних правовідносин КП "Добробут" було розпорядником бюджетних коштів, перерахованих Іллінецькою міською радою, що були використані на оплату товару за Договором.

Оскільки фінансування за договором № 13 від 21.01.2022, здійснювалось за рахунок коштів бюджету Іллінсцької міської територіальної громади, а Іллінецька міська рада є головним розпорядником коштів, отже кошти, що підлягають поверненню у зв`язку з їх безпідставною оплатою у сумі 1 029 415 грн мають бути повернуті на рахунок Іллінецької міської ради. Тобто, саме в інтересах Іллінецької міської ради, як головного розпорядника бюджетних коштів, підлягають стягненню безпідставно сплачені кошти за даним Договору.

Немирівською окружною прокуратурою листом від 22.01.2024 року № 54/136- 24 повідомлено Іллінецьку міську раду про виявлені прокурором порушення та орієнтовано на вжиття заходів щодо визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Також, прокурор зауважує, що згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1: «Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

У змісті листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не зазначено про зміну (зокрема, коливання) цін на ринку на бензин А-92 та дизельне паливо. (т. 1, а.с.173-180).

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що Комунальне підприємство «Добробут» відповідно до свого Статуту, створено з метою ведення господарської діяльності і надання послуг юридичним, фізичним особам у сфері організації та підтримання благоустрою, предметом його діяльності є послуги зі збирання, оброблення сортування та видалення безпечних відходів, вивіз та переробка сміття і твердих побутових відходів, відновлення відсортованих відходів, асенізація, прибирання вулиць (п.п. 3.1, 3.2 Статуту).

Майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні та фінансові ресурси, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (п.п. 4.1 Статуту).

Джерелами формування майна комунального підприємства зпоміж іншого відповідно до п.п. 4.5 Статуту є прибутки, одержані від виконання робіт, надання послуг та реалізації товарів, а також від інших видів діяльності.

Отже, КП «Добробут» здійснюючи свою господарську діяльність шляхом надання відповідних послуг юридичним особам та фізичним особам самостійно отримує прибуток від такої діяльності, що акумулюється на підприємстві як власні кошти.

Відповідач зазначає, що у п.п. 3.1 Договору про закупівлю № 3 від 21.01.2022 року визначено 2 джерела фінансування даної закупівлі, а саме: місцевий бюджет - 2 178 340,00 грн. та власні кошти підприємства - 1003 160,00 грн.

Додатковою угодою № 2 до від 28.04.2022 року до Договору про закупівлю №3 були внесенні зміни до джерел фінансування закупівлі, а саме зменшено джерело фінансування місцевого бюджету на суму 1 285 940,00 грн та збільшено власні кошти на суму - 1 285 940,00 грн, змінено загальну вартість Договору до 3 181 500, 00 грн та визначено загальний розмір джерел фіксування - кошти місцевого бюджету 892 400, 00 грн., власні кошти підприємства - 2 289 100, 00 грн.

За результатами підписання Додаткової угоди № 4 від 24.10.2022 року до Договору № 3 сторони погодили нову ціну Договору, зменшивши її до 3 181 330, 00 грн та ще раз переглянули джерела фінансування даної закупівлі: визначивши, що кошти місцевого бюджету будуть становити 1 485 320,00 грн., власні кошти - 1 696 010, 00 грн.

На думку Відповідача доводи прокурора щодо неправомірності укладення сторонами усіх додаткових угод, якими було збільшено ціну на товар є необґрунтованими, так як останній стверджуючи про це не розмежовує кошти, які були спрямовані КП «Добробут» на оплату за отримані нафтопродукти на власні чи державні, зазначаючи при цьому що дані Угоди порушують інтереси держави та суспільний інтерес так як за результатами їх виконання були протиправно використанні лише бюджетні кошти.

Доказів використання КП «Добробут» тільки бюджетних коштів для закупівлі товару по Договору № 3 від 21.01.2022 року прокурором на підтвердження свої доводів не надано.

Відповідач вважає, що укладаючи Додаткові угоди сторони не порушили інтересів держави та вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", обґрунтовано змінили істотні умови Договору щодо ціни на товар та підтвердили свої дії належними документами (т. 1, а.с. 213-216).

Окрім того, матеріали справи містять письмові пояснення третьої особи (Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області) в яких зазначено про підтримку позовних вимог.

Із наявних у матеріалах справи доказів слідує, що 10.01.2022 року Комунальне підприємство "Добробут" Іллінецької міської ради оприлюднено оголошення № 11А-2022-01-10-001264-С про проведення закупівлі у вигляді переговорної процедури на закупівлю нафти і дистилятів (бензин та дизельне пальне) з очікуваною вартістю 3 181 500 грн.

За результатом переговорної процедури визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогуппа-2005", що підтверджується звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2022-01-10-001264-с від 21.01.2022 року (т. 1, а.с. 32-33).

21.01.2022 року між Комунальним підприємством "Добробут" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогуппа-2005" (Постачальник) укладено договір про закупівлю № 3 (т. 1, а.с. 34-38).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Замовнику у власність протягом 2022 року предмет закупівлі ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (бензин А-92; дизельне паливо), а Замовник зобов`язується сплатити та прийняти вказаний товар.

Згідно п. 1.2 Договору сторонами погоджено кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у відповідності до конкурсної пропозиції учасника -переможця закупівлі, а саме:

- бензин А-92 у кількості 43000 л по 31,5 грн за 1 л, на загальну суму 1 354 500 грн;

- дизельне паливо у кількості 58000 л по 31,5 грн за 1 л, на загальну суму 1 827 000 грн.

Відпуск товару з АЗС здійснюється за заявками Замовника або в іншому вигляді відповідно до способів поставки товару передбачених "Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (п. 1.3 Договору).

Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.4 Договору).

Товари вважається переданим Постачальником та прийняти Замовником по кількості та якості з моменту отримання товару згідно умов договору (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 3.1 ціна договору становить: 3 181 500,00 грн з ПДВ.

Джерело фінансування:

Місцевий бюджет - 2 178 340,00 грн;

Власні кошти - 1 003 160,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору ціна на товари встановлюється в національній валюті України. В ціну включаються всі витрати постачальника, пов`язані з виконанням Договору, в т.ч. сплату податків і зборів (обов`язкових платежів) тощо. Договірні зобов`язання виникають в межах асигнувань, затверджених у встановленому порядку для Замовника.

Згідно п.п. 3.3. ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У підпункті 3.4 вищевказаного Договору про закупівлю визначено, що ціна на продукцію є динамічною, визначається відповідно до чинних цін на автозаправних станціях на момент здійснення операцій по відпуску Товару (продукції) та може змінюватись (визначатись та коригуватись) за згодою Сторін, залежно від зміни цін на ринку нафтопродуктів, індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні відносно курсу іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов`язкових платежів тощо.

Пунктом 8.6 Договору передбачено у разі якщо сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії форс-мажорних обставин, зобов`язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод, але не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити іншу Сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього, Договору.

Згідно п. 8.7 Договору якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього Договору, то виконання цього Договору зупиняється на строк, протягом якого воно є неможливим.

У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж ЗО днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. У разі попередньої оплати Постачальник повертає Замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього Договору (п. 8.8 Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору та діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань Постачальником та Замовником (п. 10.2 Договору).

Згідно п. 11.1 усі зміни та доповнення до договору, а так само його дострокове розірвання за згодою Сторін є чинними лише у тому випадку, якщо оформлені письмово у вигляді додаткових угод, які підписуються обома сторонами. Усі додаткові угоди є невід`ємними частинами Договору.

Пунктом 11.4 Договору передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що зміни, що до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, визначених статтею 41 Закону та статтею 188 Господарського кодексу України, що оформлюються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

Також, між сторонами підписано Додаток № 1 до договору, за замістом якого сторонами погоджено умови та порядок змін до договору (т. 1, а.с. 39).

Згідно експертного висновку Вінницької торгово-промислової палати від 24.01.2022 року №В-19 встановлено наступне: «Найменування об`єкту експертизи: Бензин марки А-95(Євро-5), бензин марки А-92 (Євро-5) та дизельне паливо (Євро-5).

Завдання експертизи: Визначити середню дрібно-гуртову ринкову вартість (з урахуванням ПДВ) бензину марки А-95(Євро-5), бензину марки А-92 (Євро-5) та дизельного палива (Євро-5) на території Вінницької області станом на 04.01.2022 та 21.01.2022 та встановити відсоток коливання вартості.

Результати дослідження:

Аналізуючи стан дрібно - гуртових цін на території Вінницької області, встановлено, що рівень дрібно-гуртових цін з (з врахуванням ПДВ) дизельного палива (Євро-5), бензину марки А-95(Євро-5), бензину марки А-92 (Євро-5), становив (інформаційно):

Найменування товару: Бензин А-95 (Євро-5); Середня вартість (л), станом на 04.01.2022: 27,90; Середня вартість (л), станом на 21.01.2022: 30,70; Зміна середнього значення вартості: +10,03%;

Найменування товару: Бензин А-92 (Євро-5); Середня вартість (л), станом на 04.01.2022: 26,90; Середня вартість (л), станом на 21.01.2022: 30,05; Зміна середнього значення вартості: +11,74%;

Найменування товару: Дизельне паливо (Євро-5); Середня вартість (л), станом на 04.01.2022: 25,65; Середня вартість (л), станом на 21.01.2022: 28,95; Зміна середнього значення вартості: +12,87% (т. 1, а.с.41-42).

Між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005" укладено ряд Додаткових угод, зокрема:

- 14.02.2022 року Додаткову угоду № 1 за змістом якої сторонами внесено зміни до Договору якою збільшено ціну за одиницю (літр) товару на бензин А-92 до 34,50 грн (з ПДВ); на дизельне паливодо 34,50 грн (з ПДВ) (т. 1, а.с. 40).

- 01.03.2022 року Додаткову угоду № 1/1 згідно якої враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" № 14 від 01.03.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 36,50 грн (з ПДВ)

- на дизельне паливо (талони) - 34.,50 грн(з ПДВ) (т. 1, а.с. 44).

- 01.04.2022 року Додаткову угоду № 1/2 згідно якої враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" №17 від 01.04.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 40,00 грн (з ПДВ)

- на дизельне паливо (талони) - 43,00 грн (з ПДВ) (т. 1, а.с. 45).

- 28.04.2022 року Додаткову угоду 2 згідно якої сторони дійшли згоди та внести зміни в частині джерела фінансування. Збільшити джерело фінансування місцевого бюджету на суму 1 285 940,00 грн та збільшити власні кошти на загальну суму 1 285 940,00 грн.

Згідно п. 2 сторони погодили викласти п_3.1._розділу _3_ Договору в наступній редакції: "Загальна вартість Договору становить _3181500,00_грн з ПДВ."

Джерело фінансування 892 400,00 грн - кошти місцевого бюджету 2 289 100,00 грн - власні кошти" (т. 1, а. 46).

- 04.05.2022 року Додаткову угоду 2/1 згідно якої: "враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" № 21 від 04.05.2022 року, та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 55,00 грн (з ПДВ)

- на дизельне паливо (талони) - 60,00 грн (з ПДВ)" (т. 1, а.с. 47).

- 26.05.2022 року Додаткову угоду 2/2 згідно якої "враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" №27 від 24.05.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 64,00 грн (з ПДВ);

- на дизельне паливо (талони) - 65,00 грн (з ПДВ)" (т. 1, а.с. 48).

- 29.06.2022 року Додаткову угоду 2/3 згідно якої враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" №34 від 27.06.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 57,50 грн (з ПДВ);

- на дизельне паливо (талони) - 62,00 грн (з ПДВ)" (т. 1, а.с. 49).

- 01.07.2022 року Додаткову угоду 2/4 згідно якої враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" №38 від 01.07.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 55,00 грн (з ПДВ);

- на дизельне паливо (талони) - 60,00 грн(з ПДВ) (т. 1, а.с. 50).

- 11.07.2022 року Додаткову угоду 2/5 згідно якої враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" №48 від 26.07.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 52,00 грн (з ПДВ);

- на дизельне паливо (талони) - 55,00 грн (з ПДВ) (т. 1, а.с. 51).

- 11.07.2022 року Додаткову угоду 2/6 згідно якої враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" №48 від 26.07.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 52,00 грн (з ПДВ);

- на дизельне паливо (талони) - 55,00 грн (з ПДВ) (т. 1, а.с. 52).

- 01.08.2022 року Додаткову угоду 2/7 враховуючи лист ТОВ "Нафтогрупа-2005" №51 від 01.08.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 50,00 грн (з ПДВ);

- на дизельне паливо (талони) - 54,00 грн (з ПДВ) (т. 1, а.с.53)

- 18.08.2022 року Додаткову угоду 2/8 згідно якої враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" №56 від 18.08.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 48,00 грн (з ПДВ);

- на дизельне паливо (талони) - 50,50 грн (з ПДВ) (т. 1, а.с.54).

- 25.08.2022 року Додаткову угоду 2/9 згідно якої враховуючи лист ТОВ «Нафтогруппа-2005» №58 від 25.08.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 48,50 грн (з ПДВ);

- на дизельне паливо (талони) - 49,50 грн (з ПДВ) (т. 1, а.с. 55).

- 30.08.2022 року Додаткову угоду 3 згідно якої сторони дійшли згоди внести зміни в частині джерела фінансування. Зменшити джерело фінансування місцевого бюджету на суму 593 090,00 грн та зменшити власні кошти на суму 593 090,00 грн.

Згідно п. 2 Додаткової угоди сторони погодили викласти п_3.1._розділу _3_ Договору в наступній редакції: "Загальна вартість Договору становить _3 181 500,00_грн з ПДВ".

Джерело фінансування 1485490,00 грн - кошти місцевого бюджету 1696010,00 - власні кошти". (т. 1, а.с.56).

- 30.08.2022 року Додаткову угоду 3/1 згідно якої враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" №61 від 01.09.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 47,50 грн (з ПДВ);

- на дизельне паливо (талони) - 49,50 грн (з ПДВ) (т.1, а.с. 57).

- 03.10.2022 року Додаткову угоду 3/2 згідно якої враховуючи лист ТОВ "Нафтогруппа-2005" №67 від 03.10.2022 року та Експертний висновок ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року сторони домовились встановити ціну за 1 літр палива рідинного у розмірах:

- на бензин А-92 (талони) - 47,00 грн (з ПДВ);

- на дизельне паливо (талони) - 49.00 грн (з ПДВ) (т. 1, а.с. 58).

- 24.10.2022 року Додаткову угоду 4 згідно якої у зв`язку з реальним фінансуванням Замовника та наявної потреби у товарах згідно затвердженого кошторису Замовника на 2021 рік на підставі пункту 1 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: «зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника» (або на підставі пункту 1 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: «зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника», якщо процедура оголошена після 19.04.2020 року) сторони дійшли згоди зменшити вартість Договору на суму 170,00 грн з ПДВ в т.ч. 170,00 грн - кошти місцевого бюджету та викласти п.3.2 розділу 3 Договору в наступній редакції: «Загальна вартість Договору становить 3 181 330,00 грн з ПДВ".

Джерело фінансування 1 485 320,00 грн - кошти місцевого бюджету 1 696 010,00 грн - власні кошти (п. 3 Додаткової угоди).

Згідно листа торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року про виникнення форс-мажорних обставин; військову агресію Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року, що мало наслідки підвищення вартості паливно-мастильних матеріалів: зменшити кількість/обсяг товару на 32667 л (п. 4 Додаткової угоди)

Відповідно п. 5 Додаткової угоди сторони погодили викласти п.1.2. Договору в новій редакції, що засвідчує фактичні обсяги поставленого товару за Договором та додається до даної Угоди. Кількість товару: бензину А-92 - 25 290 л.; дизельного пального - 43 043 л (т. 1, а.с.59).

За твердженнями прокурора, укладені додаткові угоди до договору про закупівлю, якими збільшену ціну за одиницю товару, мають бути визнані недійсними зв`язку з відсутністю належних доказів в підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, суд виходить із наступного.

Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, чинним законодавством визначено дві обов`язкових умови, за обов`язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави та 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 2 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частин 4, 5 цієї ж статті самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Частиною 1 статті 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Прокурор звернувся до суду в держави в особі Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, яка є власником та засновником Комунального підприємства "Добробут" Іллінецької міської ради, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статутом, який затверджено Рішенням Іллінецької міської ради №475 від 22.09.2021 року.

Верховним Судом у справі № 815/1216/16 від 14.03.2018 року надано правовий висновок, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності, є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

З огляду на викладене, на момент виникнення спірних правовідносин Комунальне підприємство "Добробут" Іллінецької міської ради було розпорядником бюджетних коштів, перерахованих Іллінецькою міською радою, що були використані на оплату товару за договором про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року та оспорюваними додатковими угодами.

Правильність зазначення у якості позивача органу місцевого самоврядування, який є засновником підприємства та головним розпорядником бюджетних коштів, підтверджується позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.08.2023 (справа № 924/1283/21).

Також, у постанові ВП ВС у справі № 905/1907/21 від 21.06.2023, суд зазначив, що, оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22 12 2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Окрім того, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором повідомлено орган місцевого самоврядування про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом звернення до Господарського суду Вінницької області із вказаним позовом (т. 1 а.с. 116-121).

Враховуючи, що органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах не забезпечено належного захисту інтересів територіальної громади шляхом звернення до суду за захистом порушених прав, прокурором дотримано порядку представництва інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо статусу Держаудитслужба, як єдиного уповноваженого органу на звернення до суду у спірних правовідносинах, оскільки закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 21.06.2023 року у справі № 917/1021/21.

З приводу вимог про недійсність додаткових угод, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно із пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII у чинній редакції, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Суд констатує, що виключення із встановлених обмежень стосуються лише строків зміни ціни за одиницю товару, однак не впливає на обовязок сторін дотримуватись обмежень щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Частиною першою стаття 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд зауважує, що обов`язок дотримання законодавства про публічні закупівлі та умов укладеного договору покладено на сторони відповідного правочину.

Тому, судом оцінено долучені до справи докази, які складені сторонами у межах договірних відносин та у процесі погодження збільшення цін за одиницю товару.

ТОВ "Нафтогруппа-2005" у листах до контрагента посилалося на Експертний висновок Вінницької Торгово-промислової палати № В-19 від 24.01.2022 року; Лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року про настання форс - мажорних обставин (т. 1 а.с. 41-43, 163-169).

Оцінюючи відповідні докази суд зазначає, що Експертний висновок Вінницької Торгово-промислової палати № В-19 від 24.01.2022 року містить інформацію про коливання цін на паливно-мастильні матеріали з 04.01.2022 по 21.01.2022 рр. у діапазоні від 10,03% до 12,87%, що дійсно перевищує 10% ціни за одиницю товару.

Однак, суд звертає увагу, що ціни порівняно станом на початок січня 2022 року та на дату укладення договору про закупівлю 21.04.2022 року.

При цьому, оголошення про проведення процедури закупівлі (т. 1 а.с. 32, 33) оприлюднено 10.01.2022 року, договір укладено 21.01.2022 року.

Тобто, ринкові ціни порівняно поза періодом початку процедури закупівлі та поза межами строку дії договору про закупівлю.

Лист з пропозицією про зміну ціни направлено ТОВ "Нафтогруппа-2005" 31.01.2022 року, оспорювану додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року (т. 1 а.с. 40), укладеного 14.02.2022 року.

Таким чином, наданий висновок в обґрунтування коливання ціни не містить відомостей щодо зміни ринкових цін з дати укладення договору по дату звернення з пропозицією про підвищення ціни або по дату укладення додаткової угоди.

У розумінні ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови.

Отже, підставою для зміни умов договору можуть стати коливання цін після початку строку його дії та виконання, а не у день його укладення.

Крім того, за встановленими у ході перевірки Держаудитслужбою обставинами, вартість поставленого товару згідно видаткової накладної №377 від 01.02.2022 року є завищеною на 4190,00 грн (т. 1 а.с. 110-112), що мало місце за відсутності підписаної сторонами додаткової угоди про закупівлю.

Відносно посилань у листах про збільшення ціни на Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, що стало підставою для укладення наступних додаткових угод, то ТПП засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 (що прийнята після подання касаційної скарги у даній справі) зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Згідно п.п. 8.1 Договору сторона звільняється від визначеної цим Договором та (або) чинним законодавством України відповідальності за повне чи часткове порушення Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим Договором порядку. Настання непереборної сили має бути засвідчено компетентним органом, що визначений чинним законодавством України (п.п. 8.5 Договору).

Тобто, настання форс-мажорних обставин може слугувати лише підставою для звільняється від відповідальності за повне чи часткове порушення Договору, однак не надає повноважень на збільшення ціни за одиницю товару у рамках виконання договору про публічні закупівлі.

Обґрунтування відповідача стосовно відсутності можливості отримати висновки ТПП в період з 24.02.2022 по 10.05.2022 рр. не спростовують можливості звернення до інших спеціалістів у галузі товарознавства з метою визначення дійсної динаміки коливання ринкових цін.

З урахуванням оцінки наявних у справі доказів у сукупності суд доходить висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджували б дійсне коливання ринкових цін у тому обсязі. Який надавав би сторонами змінювати істотні умови договору про закупівлю.

Порушення вимог законодавства під час укладення первісної додаткової угоди щодо збільшення ціни, вплинуло на протиправність укладення наступних додаткових угоди. Узгоджена вартість одиниці товару у яких перевищували 10% такої ціни порівняно з положеннями укладеного сторонами договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року.

Суд, на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, враховує висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, згідно із яким, Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Також, суд враховує висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, згідно із яким, укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд також враховує правову позицію неодноразово викладену у постановах Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, відповідно до якої метою передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» регулювання, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 відсотків. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому обмеження 10 відсотків застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Також суд враховує висновки викладенні у пунктах 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, згідно із якими, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Отже, укладаючи оспорювані додаткові угоди, сторони порушили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не підтвердили коливання ціни на ринку.

Частина додаткових угод укладені після введення в Україні воєнного стану.

На підставі п. 3(7) Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Розділ X доповнено пунктом 3-7 згідно із Законом № 2526-IX від 16.08.2022 року, який набрав чинності 10.09.2022 року.

Особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, яка набрала чинності 19.10.2022 року.

Таким чином, усі оспорювані додаткові угоди укладено до набрання законної сили відповідно постановою Кабінету Міністрів України.

Однак, з урахуванням введення воєнного стану 24.02.2022 року та можливість поширення даного нормативно правового акту на весь період дії воєнного стану, суд звертає увагу на п. п. 13, 19, 20 даної Постанови.

Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.

Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер оголошення про проведення відкритих торгів/закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу/звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, присвоєний електронною системою закупівель; 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефона; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до пункту 19 цих особливостей; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору.

У разі внесення змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до підпунктів 17, 18, 20, 21 цього пункту, у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей, разом з повідомленням про внесення змін до договору про закупівлю замовник розміщує в електронній системі закупівель зміни до договору про закупівлю, що автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, укладеного відповідно до підпунктів 13, 15 цього пункту, протягом трьох робочих днів з дня їх внесення до договору про закупівлю замовник розміщує в електронній системі закупівель такі зміни до договору про закупівлю, що автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні.

Отже, неодмінною підставою для збільшення ціни за договором про закупівлю є встановлений та доведений належними доказами факт коливанню ціни такого товару на ринку.

Однак, належних доказів підтвердження таких обставин матеріали справи не містять, мотиви відносно долучених до справи доказів судом наведено вище.

Крім того, суд відхиляє надані відповідачем відомості органів статистики, загальновідому інформацію про коливання цін (т. 1 а.с. 151-162), оскільки усі наявні докази в обґрунтування даних обставин ТОВ «Нафтогруппа-2005» повинно було долучати до листів з пропозиціями відносно зміни ціни за одиницю товару.

Як наслідок матеріали справи не містять достатніх обставин для можливості застосування при вирішенні спору п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність оспорюваних додаткових до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005"нормам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII.

Відтак, наявні підстави для визнання їх недійсними відповідно до норм частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів, слід вказати на наступне.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

При застосуванні положень ст. 1212 ЦК України, а не ст. 670 ЦК України як підстави повернення коштів, суд керується останнім висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному у п. п. 71. 72, 82 Постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

До матеріалів справи долучено первинні документи щодо постивки товару (видаткові накладні), докази проведення розрахунків по завищеним цінам, розрахунок надмірно сплачених сум, з урахуванням кожної видаткової накладної та укладених додаткових угод.

Згідно з видатковими накладними від 24.01.2022 №285; від 31.01.2022 №377; від 01.02.2022 №477; від 18.02.2022 №731; від 02.03.2022 №1102; від 04.04.2022 №1571; від 12.04.2022 №1727; від 05.05.2022 №2207; від 26.05.2022 №2935; від 30.05.2022 №3052; від 01.06.2022 №3267; від 15.06.2022 №3800; від 29.06.2022 №4216; від 01.07.2022 №4350; від 11.07.2022 №4559; від 27.07.2022 №4895; від 01.08.2022 №5155; від 19.08.2022 №5539; від 25.08.2022 №5630; від 01.09.2022 №5790; від 05.09.2022 №5885 та від 03.10.2022 №6403 на виконання умов договору №3, до яких внесено відомості про отримання Підприємством від Товариства бензину А-92 та дизельного палива на загальну суму 3180330,00 грн, у тому числі 271173,78 грн ПДВ, зокрема: Бензин А-92 у кількості 25290 л, на загальну суму 1146145,00 грн, в тому числі ПДВ; Дизпаливо у кількості 43040 л, на загальну суму 2034185,00 грн, в тому числі ПДВ (т. 1 а.с. 63-79, 110-112).

Отже, відповідачем 2 недоотримано палива в загальній кількості 32667 л. на загальну вартість 1 029 010,50 грн, зокрема, бензину А-92 17710 л на суму 557 865,00 грн, та дизельного палива 14957 л на суму 471 145,50 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 1 029 415,00 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Відносно вимог щодо стягнення усієї суми коштів виключно на користь Іллінецької міської ради суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 78 ГК України, Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить (ч. 6 ст. 78 ГК України).

Збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду. Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (ч. ч. 9, 10 ст. 78 ГК України).

На підставі ч. 5 ст. 74 ГК України, держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

В силу положень ч. 9 ст. 75 ГК України, розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Таким чином, комунальне комерційне підприємство є самостійним суб`єктом господарювання, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та не відповідає за зобов`язаннями засновника (органу місцевого самоврядування).

Також, ст. 74, ч. 9 ст. 75, ст. 78 ГК України не передбачено обовязку комунального підприємства з перерахування 100% отриманого прибутку до відповідного бюджету територіальної громади.

Не передбачено відповідних зобов`язань КП «Добробут» також і положеннями Статуту підприємства (т. 1 а.с. 80-91).

Зокрема, КП "Добробут" діє на базі майна, що є у комунальній власності Іллінецької міської територіальної громади (п. 1.1.).

Підприємство може від свого імені укладати договори. набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов`язки (п. 1.1..1. Статуту).

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності. Залишки чистого прибутку можуть бути використані на створення фондів: розвитку виробництва, соціального розвитку, матеріального заохочення, резервний та інші (п. п. 4.8, 4.10 Статуту).

Отже, орган місцевого самоврядування має вимагати повернення усіх безпідставно збережених коштів до бюджету лише у випадку повного фінансування оспорюваних додаткових угод за рахунок бюджетних коштів або покладення на комунальне підприємство обов`язку з перерахування 100% прибутку за результатом складення річної фінансової звітності.

Відповідно до укладеного договору, наданих відповідачем 2 відомостей судом встановлено, що розрахунки за Договором про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року здійснювались як безпосередньо з бюджету Іллінецької міської ради (1 485 320,00 грн), так і за рахунок власних коштів КП «Добробут» (1 695 010,00 грн); лише розрахунки за Додатковою угодою №1 від 14.02.2022 року проведено у спів фінансуванні (34 000,00 грн Іллінецькою міською радою; 68 800,00 грн - КП «Добробут»).

При цьому, виключно за рахунок перерахованих безпосередньо з бюджету територіальної громади коштів оплочено вартість поставлених товарів за додатковою угодою від 01.03.2022 року № 1/1; додатковою угодою від 01.04.2022 року № ; додатковою угодою від 01.09.2022 року № 3/1; додатковою угодою від 03.10.2022 року № 3/2.

Водночас, за рахунок власних коштів КП «Добробут» оплочено вартість поставлених товарів за додатковими угодами від 04.05.2022 року № 2/1, від 26.05.2022 року № 2/2, від 29.06.2022 року № 2/3, від 01.07.2022 року № 2/4, від 11.07.2022 року № 2/5, від 26.07.2022 року № 2/6, від 01.08.2022 року № 2/7, від 18.08.2022 року № 2/8, від 25.08.2022 року № 2/9 (т. 2 а.с. 136, 137).

Таким чином, суд вважає протиправними вимоги стосовно перерахування усієї суми безпідставно збережених коштів 1 029 415,00 грн на користь Іллінецької міської ради.

Рішенням 12 сесії 8 скликання Іллінецької міської ради №217 від 07.04.2017 року "Про встановлення нормативу відрахування до загального фонду бюджету Іллінецької міської об`єднаної територіальної громади комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, які належать до комунальної власності ОТГ за результатами їх фінансово-господарської діяльності у відповідних звітних періодах", встановлено розмір частини чистого прибутку (доходу) КП "Добробут", що вилучається до Іллінецького міського бюджету в сумі 15%.

За матеріалами фінансової звітності КП "Добробут" за 2021, 2022, 2023 роки до бюджету громади перераховано 78 489,00 грн (т. 1 а.с. 127-135).

Зміст наведеного рішення та встановлений порядок розподілу прибутку комунального підприємства доводить достатню зацікавленість засновника (Іллінецької міської ради) у контролю дотримання вимог законодавства під час укладення усіх додаткових угод до договору про публічну закупівлю.

Засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі ОМС, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади (Постанова ВП ВС від 21.06.2023 №905/1907/21).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 та підпункті 8.49 постанови від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, зазначає, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину.

Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину.

Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу.

Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати інший ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Отже, наявність повноважень з вжиття заходів представницького характеру та захисту інтересів територіальної громади, не наділяє орган місцевого самоврядування правами з вилучення на власну користь усіх грошових коштів комунального підприємства.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позову в частині стягнення з ТОВ «Нафтогруппа-2005» на користь Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області 436 195,75 грн безпідставно сплачених коштів, які розраховані судом із сум видаткових накладних (331 510,00 грн: від 01.02.2022 №477 (надмірно сплачено до укладення додаткових угод); від 18.02.2022 року №731; від 02.03.2022 №1102; від 04.04.2022 №1571; від 12.04.2022 №1727; від 01.09.2022 №5790; від 05.09.2022 №5885; від 03.10.2022 №6403) за профінансованими з місцевого бюджету додатковими угодами та 15% від суми коштів КП «Добробут» (104 685,75 грн), які є безпідставно збереженими.

З приводу іншої частини майнових позовних вимог, суд зауважує наступне.

Загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів сформульовані в статті 216 ЦК України, в частині першій якої вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (частина друга статті 216 ЦК України).

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина третя цієї ж статті).

У постанові від 12.12.2018 у справі № 644/7422/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан. У цивілістичній науці та судовій практиці цей процес називають двосторонньою реституцією.

При цьому ЦК України не пов`язує можливість застосування наслідків недійсності правочину з добросовісністю сторін правочину, і добросовісність сторони до уваги не береться. Сторони зобов`язані повернути все отримане за недійсним правочином лише тому, що правочин визнано недійсним.

За змістом статті 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16).

У подальшому, застосовуючи статтю 216 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 66-70 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 зробила висновки, які узгоджуються з наведеними вище висновками про застосування вказаної норми.

Так, Велика Палата Верхового Суду вказала, що за змістом абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним з таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo anteу фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається в його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію в натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України). Крім того, наслідком недійсності правочину є відшкодування за рахунок винної сторони другій стороні недійсного правочину або третій особі збитків і моральної шкоди, завданих у зв`язку із вчиненням недійсного правочину (частина друга статті 216 ЦК України).

Отже, ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: 1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України); 2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (частина друга статті 216 цього кодексу).

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою статті 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина третя статті 216 ЦК України).

У постанові ВП ВС від 18 вересня 2024 року у справі № 918/1043/21 сформовано нові правові висновки з питань застосування судом двосторонньої реституції.

Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 19 та 131-1 Конституції України, а також статті 216 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати на цій підставі правочин у суді може тільки суб`єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб`єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно.

Якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію.

Таким чином, застосування реституції є обов`язком суду у межах заявленої вимоги про повернення майна на підставі недійсного правочину.

Закріплена в абзаці другому частини першої статті 216 ЦК України реституція спрямована на відновлення status quo у фактичному та юридичному становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які вони вчинили на його виконання. Саме тому за загальним правилом кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину. Таке взаємне повернення сторонами одержаного ними (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та факту недійсності правочину і забезпечує поновлення попереднього становища сторін за наслідками недійсності відповідного правочину.

З урахуванням наведеного правового висновку, а також визначених ст. 216 ЦК України правових наслідків з повернення саме сторін недійсного правочину у попереднє матеріально-правове становище, суд вважає до можливе самостійно застосувати наслідки недійсності додаткових угод та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005" на користь Комунального підприємства "Добробут" Іллінецької міської ради 593 219,25 грн безпідставно сплачених коштів.

Дослідивши обставини справи у сукупності, позов підлягає частковому задоволенню частково, з урахуванням мотивів суду відносно застосування ст. 216 ЦК України.

В силу ч. 4 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення немайнових вимог про визнання недійсними додаткових угод, сторонами яких два відповідачі, а також однієї майнової вимоги пред`явленої виключно до ТОВ "Нафтогруппа-2005", судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на Комунальне підприємство "Добробут" Іллінецької міської ради в сумі 21 696,00 грн судових витрат зі сплати судового збору та на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005" у розмірі 37 137,22 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Суд не вбачає підстав для залишення судових витрат за прокурором, оскільки майнові вимоги задоволено повністю, судом лие змінено порядок стягнення коштів, з урахуванням ст. 216 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10-18, 42, 45, 46, 73-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232-242, 326, 327 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними:

- додаткову угоду від 14.02.2022 року № 1 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005":

- додаткову угоду від 01.03.2022 року № 1/1 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 01.04.2022 року № 1/2 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 04.05.2022 року № 2/1 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 26.05.2022 року № 2/2 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 29.06.2022 року № 2/3 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 01.07.2022 року № 2/4 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 11.07.2022 року № 2/5 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 26.07.2022 року № 2/6 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 01.08.2022 року № 2/7 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 18.08.2022 року № 2/8 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 25.08.2022 року № 2/9 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 01.09.2022 року № 3/1 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005";

- додаткову угоду від 03.10.2022 року № 3/2 до договору про закупівлю товарів № 3 від 21.01.2022 року, укладеного між КП "Добробут" та ТОВ "Нафтогруппа-2005".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005" (вул. Лук`яненка Левка, буд. 139 А, м. Вінниця, 21001, код - 34094924) на користь Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Соборна, 19, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, 22700, код - 03333618) 436 195,75 грн безпідставно сплачених коштів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005" (вул. Лук`яненка Левка, буд. 139 А, м. Вінниця, 21001, код - 34094924) на користь Комунального підприємства "Добробут" Іллінецької міської ради (вул. Пестеля, 28, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, 22700, код - 33522947) 593 219,25 грн безпідставно сплачених коштів.

5. Стягнути з Комунального підприємства "Добробут" Іллінецької міської ради (вул. Пестеля, 28, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, 22700, код - 33522947) на користь Вінницької обласної прокуратури 21 696,00 грн судових витрат зі сплати судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005" (вул. Лук`яненка Левка, буд. 139 А, м. Вінниця, 21001, код - 34094924) на користь Вінницької обласної прокуратури 37 137,22 грн судових витрат зі сплати судового збору.

7. Примірник рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв`язку: прокурору - ІНФОРМАЦІЯ_2, Вінницькій обласній прокуратурі - zvern@vin.gp.gov.ua, позивачу - ill_m_rada@ukr.net, відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_5, третій особі КП "Добробут" Іллінецької міської ради - ІНФОРМАЦІЯ_4, третій особі Управлінню Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області - ІНФОРМАЦІЯ_3, КП "Добробут" Іллінецької міської ради - ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення буде складено 16 жовтня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.