Ухвала

від 17.10.2024 по справі 904/4502/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17.10.2024м. ДніпроСправа № 904/4502/24

Суддя Бєлік В.Г. , розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Любчич Єлизавети Тарасівни, м. Дніпро

про визнання договору недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому заявлено вимогу про визнання договору поставки № 73/1 від 28.08.2019, укладеного між ним та Фізичною особою-підприємцем Любчич Єлизаветою Тарасівною, недійсним з моменту укладення.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані допущеними відповідачем при укладенні оспорюваного договору порушеннями положень Закону України "Про публічні закупівлі".

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету

У позовній заяві в якості відповідача зазначено ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Господарський суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати договір поставки № 73/1 від 28.08.2019, укладений між Комунальним підприємством "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради та фізичною особою-підприємцем Любчич Єлизаветою Тарасівною недійсним з моменту укладення.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним номером 3558514125 зареєстровано фізичну особу-підприємця Любчич Єлизавету Тарасівну, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивачем недотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та не визначено організаційно-правову форму відповідача.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати судового збору встановлено в статті 6 Закону України "Про судовий збір".

Частиною другою статті 4 даного Закону встановлено розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Виходячи з вище наведених норм законодавства, до позовної заяви (заяви, скарги) додається саме платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, які мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором, та відповідні документи подаються до господарського суду в оригіналі.

З 01.01.2024 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", статтею 7 якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач заявляє одну немайнову вимогу.

Враховуючи вищевикладене, за подання до господарського суду цього позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

З доданої до позову платіжної інструкції № 2600 від 14.06.2024 на суму 2684,00 грн убачається, що позивач сплатив судовий збір у розмірі, меншому від належного до сплати на 344,00 грн (3028,00 2684,00 = 344,00).

Також, відповідно до довідки канцелярії суду № 364/24 від 14.10.2024, платіжний документ № 2600 від 14.06.2024 уже був використаний в інших справах, а саме: № 904/2738/24, вх. № 4-2622/24 від 21.06.2024 (суддя Манько Г.В.); №904/3515/24, вх. № 4-3371/24 від 07.08.2024 (суддя Мілєва І.В.); № 904/4045/24, вх. № 4-3861/24 від 13.09.2024 (суддя Колісник І.І.).

За загальнодоступною інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі № 904/2738/24, а також ухвалами цього ж суду від 26.08.2024 у справі №904/3515/24 та від 27.09.2024 у справі № 904/4045/24 трийчі було повернуто позовну заяву Комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпровської міської ради про визнання договору поставки № 72/1 від 28.08.2019, укладеного між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Любчич Єлизаветою Тарасівною, недійсним з моменту укладення.

Отже, як при повторному зверненні до суду у межах справ № 904/2738/24, № 904/3515/23, № 904/4045/24 так і після цього позивачем використана та сама платіжна інструкція № 2600 від 14.06.2024 на суму 2684,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Зазначена правова норма є формальною, обов`язковою та визначає тільки одну умову для повернення судом стороні судового збору - факт повернення судом заяви або скарги.

Не звернення позивача станом на цей час до суду з клопотанням про повернення судового збору у справах № 904/2738/24, № 904/3515/24 та №904/4245/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому, оскільки за змістом статті 44 Господарського процесуального кодексу України право на подання такого клопотання повністю відповідає його процесуальній правоздатності та дієздатності.

Отже, у разі прийняття судом платіжної інструкції № 2600 від 14.06.2024 як належного доказу часткової оплати судового збору за подання позову у справі №904/4502/24 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подати клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справах № 904/2738/24, № 904/3515/24, № 904/4045/24.

При цьому під час розгляду такої заяви у суду не буде правових підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про повернення судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплатити судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник/позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 160/554/23.

Відтак, платіжна інструкція № 2600 від 14.06.2024 на суму 2684,00 грн не може вважатися належним доказом на підтвердження часткової оплати позивачем судового збору за подання цієї позовної заяви.

Тож, доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі позивачем до позовної заяви не додано.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до господарського суду даної позовної заяви в розмірі 3 028,00 грн.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Так, відповідно до пункту 5 частини третьої цієї статті позовна заява, серед іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Всупереч викладеному позивач, заявляючи про порушення відповідачем Закону України "Про публічні закупівлі", конкретних обставин викладеному не наводить.

Тобто, заявлені позовні вимоги не обгрунтовані жодною з обставин порушення відповідачем Закону України "Про публічні закупівлі", яка б підтверджувала недійсність оспорюваного позивачем договору із зазначених ним правових підстав - статті 203, 215, 228 Цивільного кодексу України та не надано докази на підтвердження порушень антиконкурентного законодавства.

Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Національним законодавством України (ст. 172 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права шляхом встановлення обов`язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов`язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов`язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов`язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу протягом 7-ми календарних днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати про уточнення позовних вимог із зазначенням правильної організаційно-правової форми відповідача;

- надати письмові пояснення із зазначенням у чому саме полягає порушення відповідачем Закону України "Про публічні закупівлі", яке покладено позивачем в основу обґрунтування позовних вимог про недійсність оспорюваного договору (викласти конкретні обставини та зазначити докази на підтвердження таких обставин), докази на підтвердження порушень антиконкурентного законодавства;

- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та у розмірі 3 028,00 грн.

3. Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Г. Бєлік