Ухвала

від 17.10.2024 по справі 904/4510/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

17.10.2024м. ДніпроСправа № 904/4510/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В., розглянувши

заяву Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про забезпечення позову

у справі:

за позовом Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морганіт" (м. Дніпро)

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права володіння

Суддя Фещенко Ю.В.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно побудованої автозаправної станції загальною площею 3,5 кв. м: що складається з: літ. А-операторська, літ. В-навіс, літ. Б під В-колонка, літ. Г під В-резервуар, літ. Д-вбиральня, І-мостіння, яка розташована за адресою: м. Дніпро, туп. Запорізький, 8 (додаткові відомості 1-ий Запорізький тупик, 8), за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Морганіт" (далі - відповідач);

- припинити право володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Морганіт" на об`єкт нерухомого майна, а саме: автозаправну станцію загальною площею 3,5 кв. м: що складається з: літ. А-операторська, літ. В-навіс, літ. Б під В-колонка, літ. Г під В-резервуар, літ. Д-вбиральня, І-мостіння, яка розташована за адресою: м. Дніпро, туп. Запорізький, (додаткові відомості 1-ий Запорізький тупик, 8).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- земельна ділянка, на якій розташовано об`єкт нерухомості за адресою: Запорізький тупик, будинок 8 у м. Дніпрі (додаткові відомості 1-й Запорізький тупик № 8), належить територіальній громаді міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності в силу статей 80, 83 Земельного кодексу України та статей 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";

- відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на час подання позову право власності на вказаний об`єкт нерухомості - автозаправна станція загальною площею 3,5 кв. м, що складається з : літ. А-операторська, літ. В-навіс, літ. Б під В- колонка, літ. Г під В- резервуар, літ. Д-вбиральня, І- мостіння, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Запорізький тупик, буд. 8 (додаткові відомості: 1-ий Запорізький тупик № 8) зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Морганіт". При цьому, 02.08.2019, на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ДП 14211006726, видавник: Інспекція ДАБК у Дніпропетровській області; Дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: 518/2010-04, виданий 11.09.2010, було зареєстровано право власності на об`єкт - автозаправну станцію за адресою: м. Дніпро, Запорізький тупик, буд.8 (додаткові відомості: 1-ий Запорізький тупик № 8) за ОСОБА_1 ;

- у подальшому, між ОСОБА_1 та ТОВ "Морганіт" було укладено договір позики грошей, відповідно до якого розмір основного зобов`язання становив 29 952 грн. 00 коп., строк виконання основного зобов`язання закінчувався 31.10.2019. В забезпечення вимог за вищевказаним договором 14.08.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ "Морганіт" було укладено договір іпотеки, що зареєстрований в реєстрі за № 292, який посвідчений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., предметом іпотечного договору було нерухоме майно, а саме: автозаправна станція за адресою: м.Дніпро, Запорізький тупик, буд. 8 (додаткові відомості: 1-ий Запорізький тупик № 8), про що до Державного реєстру Іпотек було внесено запис про іпотеку за № 49214901. Як вбачається із Інформаційної довідки, 14.08.2019 зареєстровано обтяження нерухомого майна на підставі іпотечного договору № 292, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Морганіт", вид обтяження: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 32822609; 11.10.2019 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. на підставі договору іпотеки № 292 від 14.08.2019 зареєстровано право власності на автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 (додаткові відомості: 1-ий Запорізький тупик № 8) за ТОВ "Морганіт"; 17.10.2019 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення іпотеки на підставі заяви серія та номер № 378 від 15.10.2019. На теперішній час, власником зазначеного об`єкту нерухомості є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Морганіт". Отже, оскільки станом на час подання позову право приватної власності зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Морганіт", то саме останній власник повинен усунути перешкоди міській раді у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованих споруд. За викладених обставин виникає необхідність у вирішенні в судовому порядку питань щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою належної на праві комунальної власності Дніпровській міській територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради;

- позивач зазначає, що державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Так, відповідно до інформації, яка міститься у листі управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 09.09.2024 № 4/1-443 в реєстрі будівельної діяльності станом на час надання відповіді, відсутні відомості щодо видачі/реєстрації Управлінням документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва від 11.09.2010. Проте, всупереч наведеному, первісне право власності у гр. ОСОБА_1 зареєстровано - 02.08.2019, саме на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11.09.2010. Окрім цього, відповідно до інформації, яка міститься у листі департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 20.09.2024 № 4/11-438, станом на час надання відповіді, за результатами пошуку земельної ділянки за адресою: "туп. Запорізький, 8" та "1-ий Запорізький тупик, 8" у Системі виявлено реєстраційні записи щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та Об`єднанням громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Зеніт". Відповідно до інформації, яка міститься у листі головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 05.09.2024 № 3/15-418 згідно з даними містобудівного кадастру та Адресного плану міста офіційно адреса - туп. Запорізький, 8 та 1-ий Запорізький тупик, 8, -жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній. Земельна ділянка розташована по туп. Запорізький, 8 (1-ий Запорізький тупик, 8) на праві комунальної власності належить Дніпровській міській раді, та право користування на неї відсутнє у будь-яких фізичних або юридичних осіб;

- позивач вказує на те, що оскільки ОСОБА_1 не набув права власності на самочинно побудований об`єкт нерухомого майна - автозаправну станцію, яка розташована за адресою: м. Дніпро, туп. Запорізький,8 (1-ий Запорізький тупик, 8), відповідно він не мав права розпорядження зазначеним об`єктом нерухомості. Отже, враховуючи позицію Верховного Суду, зазначену у постановах від 02.06.2021 по справі № 509/11/17 та від 30.09.2022 № 201/2471/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Морганіт" повинно усунути перешкоди у користуванні Дніпровській міській раді земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованої споруди;

- порушення законних прав та інтересів територіальної громади міста в особі органу місцевого самоврядування - Дніпровської міської ради полягає у тому, що право власності на автозаправну станцію, яка розташована за адресою: м. Дніпро, туп. Запорізький, 8 (1-ий Запорізький тупик, 8) було зареєстроване без законних на те підстав, а саме: на підставі декларації про готовність об`єкту до експлуатації, якої офіційно в Системі не виявлено та зазначений об`єкт нерухомості був побудований на земельній ділянці, що належить до комунальної власності без згоди власника - Дніпровської міської ради, такий об`єкт нерухомості вважається самочинно побудованим, чим саме і порушує законне право Дніпровської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, порушує встановлений законодавством порядок набуття права власності на об`єкти нерухомості, набуття прав та реалізації прав на землю (земельну ділянку) комунальної власності, а також, порушує майнові інтереси територіальної громади міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, що є порушенням економічних інтересів громади.

Також позивач просить суд судові витрати по справі покласти на відповідача.

Разом з позовною заявою Дніпровською міською радою подано заяву про забезпечення позову (вх. суду № 47869/24 від 15.10.2024), в якій заявник просить суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Морганіт", а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів відносно автозаправної станції, яка розташована за адресою: м. Дніпро, туп. Запорізький, 8 (1-ий Запорізький тупик, 8). Об`єкт нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1888429112101;

- заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо автозаправної станції, яка розташована за адресою: м. Дніпро, туп. Запорізький, 8 (1-ий Запорізький тупик, 8). Об`єкт нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1888429112101 та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Морганіт".

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Дніпровська міська рада посилається на таке:

- Дніпровській міській раді, як розпоряднику земель міста Дніпра стало відомо, що без дозвільних документів, на підставі неіснуючої декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 02.08.2019, серія та номер: ДІ 14211006726, видавник: Інспекція ДАБК у Дніпропетровській області; Дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: 518/2010-04, виданий 11.09.2010, було зареєстровано право власності на об`єкт - автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 (додаткові відомості: 1-ий Запорізький тупик № 8) за ОСОБА_1 . У подальшому, між ОСОБА_1 та ТОВ "Морганіт" було укладено договір позики грошей, відповідно до якого розмір основного зобов`язання становив 29 952 грн. 00 коп., строк виконання основного зобов`язання закінчувався - 31.10.2019. В забезпечення виконання вимог за вказаним договором 14.08.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ "Морганіт" було укладено договір іпотеки, що зареєстрований в реєстрі за № 292, який посвідчений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., предметом іпотечного договору було нерухоме майно, а саме: автозаправна станція за адресою: АДРЕСА_1 (додаткові відомості: 1-ий Запорізький тупик № 8), про що до Державного реєстру Іпотек було внесено запис про іпотеку за № 49214901. Як вбачається із Інформаційної довідки 14.08.2019 - зареєстровано обтяження нерухомого майна на підставі іпотечного договору №292, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Морганіт", вид обтяження: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 32822609;

- заявник зазначає, що 11.10.2019 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. на підставі договору іпотеки № 292 від 14.08.2019 зареєстровано право власності на автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 (додаткові відомості: 1-ий Запорізький тупик № 8) за ТОВ "Морганіт", а 17.10.2019 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення іпотеки на підставі заяви серія та номер № 378 від 15.10.2019. На теперішній час, власником зазначеного об`єкту нерухомості є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Морганіт";

- відповідно до інформації, яка міститься у листі управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 09.09.2024 № 4/1-443 в реєстрі будівельної діяльності станом на час надання відповіді, відсутні відомості щодо видачі/реєстрації Управлінням документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва від 11.09.2010. Проте, всупереч наведеному, первісне право власності у громадянина ОСОБА_1 зареєстровано - 02.08.2019, саме на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11.09.2010. Окрім цього, відповідно до інформації, яка міститься у листі департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 20.09.2024 № 4/11-438 станом на час надання відповіді, за результатами пошуку земельної ділянки за адресою: "туп. Запорізький, 8" та "1-ий Запорізький тупик,8" у Системі виявлено реєстраційні записи щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та Об`єднанням громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Зеніт". Відповідно до інформації, яка міститься у листі головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 05.09.2024 № 3/15-418, згідно з даними містобудівного кадастру та Адресного плану міста офіційно адреса: туп. Запорізький, 8 та 1-ий Запорізький тупик, 8 жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній;

- заявник зазначає, що земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) на праві комунальної власності належить Дніпровській міській раді, та право користування на неї відсутнє у будь-яких фізичних або юридичних осіб. Документи, які б були підставою для будівництва, початку реконструкції та розміщення будівель і споруд на території вказаної земельної ділянки відсутні. Крім того, зазначена земельна ділянка не надавалась під будівництво, право власності чи користування на неї також не надавалось. В свою чергу, відповідач, з метою затягування розгляду справи, шляхом збільшення кола її учасників може відчужити, передати в іпотеку будівлі і споруди, або вчинити інші дії, у вигляді укладення договорів, зокрема оренди, суборенди в короткий проміжок часу. Тим самим вжити заходів, які в подальшому унеможливлюють виконання рішення суду;

- заявник наголошує, що з урахуванням вищевикладеного, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі та не виключається, що для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до вказаної норми закону, Дніпровською міською радою подано заяву про забезпечення позову, в якій рада просить суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Морганіт", а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів відносно автозаправної станції, яка розташована за адресою: м. Дніпро, туп. Запорізький, 8 (1-ий Запорізький тупик, 8). Об`єкт нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1888429112101;

- заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо автозаправної станції, яка розташована за адресою: м. Дніпро, туп. Запорізький, 8 (1-ий Запорізький тупик, 8). Об`єкт нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1888429112101 та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Морганіт".

На думку позивача невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення виконання рішення суду або взагалі унеможливить його виконання.

У частині 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Суд, розглянувши заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову, вважає за необхідне її задовольнити, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 11.10.2019 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. на підставі договору іпотеки № 292 від 14.08.2019 зареєстровано право власності на автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 (додаткові відомості: 1-ий Запорізький тупик № 8) за ТОВ "Морганіт", а 17.10.2019 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення іпотеки на підставі заяви серія та номер № 378 від 15.10.2019. Наразі власником зазначеного об`єкту нерухомості є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Морганіт". Відповідно до інформації, яка міститься у листі управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 09.09.2024 № 4/1-443 в реєстрі будівельної діяльності станом на час надання відповіді, відсутні відомості щодо видачі/реєстрації Управлінням документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва від 11.09.2010. У той же час, первісне право власності у громадянина ОСОБА_1 зареєстровано - 02.08.2019, саме на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11.09.2010, однак, відповідно до інформації, яка міститься у листі департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 20.09.2024 № 4/11-438 станом на час надання відповіді, за результатами пошуку земельної ділянки за адресою: "туп. Запорізький, 8" та "1-ий Запорізький тупик,8" у Системі виявлено реєстраційні записи щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та Об`єднанням громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Зеніт". Відповідно до інформації, яка міститься у листі головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 05.09.2024 № 3/15-418, згідно з даними містобудівного кадастру та Адресного плану міста офіційно адреса: туп. Запорізький, 8 та 1-ий Запорізький тупик, 8 жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній.

Враховуючи вказане, позивач зазначає, що спірне нерухоме майно придбано у власність на підставі неіснуючої декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 02.08.2019, серія та номер: ДІ 14211006726, видавник: Інспекція ДАБК у Дніпропетровській області; Дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: 518/2010-04, виданий 11.09.2010, тоді як земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) на праві комунальної власності належить Дніпровській міській раді, та право користування на неї відсутнє у будь-яких фізичних або юридичних осіб. Документи, які б були підставою для будівництва, початку реконструкції та розміщення будівель і споруд на території вказаної земельної ділянки відсутні. Крім того, зазначена земельна ділянка не надавалась під будівництво, право власності чи користування на неї також не надавалось.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам, викладеним у заяві про забезпечення позову, суд виходить із наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що кожному, гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції" виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Так, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997 пункт 40. Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" v. Італії (Immobiliare Saffi v. Italy), (GCJ. N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У пункті 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

По суті, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.

Суд також зауважує, що необхідною для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Так, з матеріалів заяви вбачається, предметом позову є вимога Дніпровської міської ради про усунення з боку відповідача перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, а саме: земельною ділянкою, що розташована за адресою: місто Дніпро, туп. Запорізький,8 (1-ий Запорізький тупик, 8).

Так, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно із статтями 12, 83, 122 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю навіть за умови відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку (до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20). За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку. Отже, право комунальної власності виникає і без реєстрації в силу спеціальних вимог закону. Виходячи із вимог статті 83 Земельного кодексу України презюмується належність земельних ділянок на території міста Дніпро територіальної громади міста з визначенням її власником Дніпровської міської ради. Таким чином, Дніпровська міська рада, як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території міста Дніпро, є суб`єктом, уповноваженим на здійснення контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпра, та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

З предмету спору вбачається, що відповідачем самовільно зайнято земельну ділянку шляхом самочинного розміщення на ній будівель та споруд та у разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

При цьому питання забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів, (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії передбачені чинним законодавством) стосовно спірного нерухомого майна направлене на охорону прав та інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вказаних вище дій щодо об`єкту нерухомого майна, виконання рішення, постановленого за позовом ради, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.

В той же час, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

В статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Проаналізувавши доводи позивача, з урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що вжиття заявлених Дніпровською міською радою заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог. Тоді як невжиття заявлених радою заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність зв`язку між зазначеним заходом забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача (заявника).

Основною метою звернення позивача із даною заявою про забезпечення позову є захист і відновлення порушених прав та інтересів держави. Через досить тривалу процедуру судового розгляду, спірне нерухоме майно може бути відчужене, та як наслідок, остаточне рішення суду, прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

В частині 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

У даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.

Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.

Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Морганіт" (вулиця Аптекарська балка, будинок 8, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 41995954), а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів відносно автозаправної станції, яка розташована за адресою: м. Дніпро, туп. Запорізький, 8 (1-ий Запорізький тупик, 8). Об`єкт нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1888429112101.

Заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо автозаправної станції, яка розташована за адресою: м. Дніпро, туп. Запорізький, 8 (1-ий Запорізький тупик, 8). Об`єкт нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1888429112101 та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Морганіт" (вулиця Аптекарська балка, будинок 8, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 41995954).

Стягувачем за даною ухвалою є: Дніпровська міська рада (проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 26510514).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Морганіт" (вулиця Аптекарська балка, будинок 8, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 41995954).

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили - 17.10.2024, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в строк до 18.10.2027.

Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу статті 129-1 Конституції України та статті 144 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали підписаний - 17.10.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко