Рішення

від 14.08.2024 по справі 911/356/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/356/24

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.

розглянувши справу № 911/356/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж»,

м. Біла Церква

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кумир+», м. Біла Церква

2. Сквирської міської ради, м. Сквира

про скасування запису про право власності

представники:

від позивача: Козачков В.Л., адвокат, ордер серія АІ №1535610 від 25.01.2024;

від відповідач 1: Червінчик Є.Е., адвокат, ордер серія АІ №1558186 від 28.02.2024;

від відповідач 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кумир+» (далі - відповідач 1), 2 Сквирської міської ради (далі - відповідач 2) про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості, прав та їх обтяжень, про скасування записів про право власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» є власником трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК), яка розташована по вул. Кожедуба Івана, 359 у м. Біла Церква Київської області та технологічних електричних мереж. Однак, державним реєстратором всупереч вимог закону, здійснено реєстрацію права власності в цілому на об`єкт нерухомості - нежитлова будівля загальною площею 16,8 кв.м. (будинок охорони, А1, зі складовими частинами: бетонне вимощення, 1 площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки підставою для прийняття рішення про реєстрацію права власності на вказане майно було рішення Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 у справі № 376/2667/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди укладеною, яким визнано укладеним договір купівлі-продажу від 16.09.2020, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нежитлової будівлі - будинок охорони, що розташований по АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю - будинок охорони, що розташований по АДРЕСА_1 . Додатковим рішенням Сквирського районного суду Київської області від 10.12.2021 у справі № 376/2667/20 визнано за ОСОБА_3 право власності на комплектну трансформаторну підстанцію ПС-110/6 кВ, виробництва 1968 року СРСР (БШК) та бетонне вимощення, загальною площею 300 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, позивач зазначає, що постановою Київського апеляційного суду від 12.12.2023 у справі № 376/2667/20 рішення Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 та додаткове рішення Сквирського районного суду Київської області від 10.12.2021 були скасовані, що на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для реєстрації права власності на об`єкти нерухомості за ОСОБА_1 , та в подальшому за відповідачем 1 ТОВ «Кумир+» та наявність підстав для скасування рішень та записів про державну реєстрації права власності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2024 відкрито провадження у справі № 911/356/24, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 06.03.2024.

04.03.2024 через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківбуд-монтаж надійшло клопотання від 03.03.2024 (вх. № суду 2258/24) про долучення доказів.

04.03.2024 через систему «Електронний суд» та 07.03.2024 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кумир+» надійшов відзив на позовну заяву від 04.03.2024 (вх. № 2285/24 та вх. № 3213/24), в якому відповідач не погоджуючись з доводами позивача зазначає про те, що передача спірного майна від ОСОБА_1 , як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кумир+», відбулась із дотриманням процедури внесків до статутного капіталу, натомість позивачем до матеріалів справи не надано жодного доказу, який підтверджує право власності ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» на спірне майно.

04.03.2024 через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Кумир+ надійшло клопотання від 04.03.2024 (вх. № суду 2290/24) про витребування доказів.

06.03.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Кумир+ надійшов лист Державної податкової служби України № 11994/6/10-36-12-01-08 від 29.02.2024 (вх. № 3173/24), наданий на адвокатський запит від 26.02.2024 (вх. № 15561/6 від 27.02.2024) щодо відомостей про КП Білоцерківбуд та ТОВ Білоцерківбуд-монтаж.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кумир+" в задоволенні клопотання від 04.03.2024 (вх. № суду 2290/24) про витребування доказів; підготовче засідання у справі № 911/356/24 відкладено на 01.04.2024.

01.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь від 29.03.2024 (вх. № 3396/24) на відзив відповідача 1, в якій позивач зазначає про те, що запис про право власності 40163187 від 24.01.2022 вчинений на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно. Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 56200259 від 18.01.2021 винесене на підстав рішення Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 у справі № 376/2667/20, яке в подальшому скасовано постановою Київського апеляційного суду від 12.12.2023, а отже позивач вважає, що незаконність набуття права власності на об`єкт нерухомого майна встановлена постановою апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 01.04.2024 підготовче засідання було відкладено на 17.04.2024.

16.04.2024 через систему Електронний суд від відповідача 1 надійшло клопотання від 16.04.2024 (вх. № суду 4082/24) про долучення доказів.

17.04.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшло клопотання від 17.04.2024 (вх. № суду 3149/24) про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_4 , як спадкоємця ОСОБА_1 . В обґрунтування свого клопотання, позивач зазначає про те, що під час дослідження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації щодо квартири АДРЕСА_2 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_1 , Державним нотаріусом Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Мельничук М.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_4 . Державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 проведено на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Спадкоємцем зазначеного у заповіті майна померлої ОСОБА_1 значиться її дочка - ОСОБА_4 . Тобто ОСОБА_4 є правонаступником ОСОБА_1 .

В підготовчому засіданні 17.04.2024 судом оголошувалась перерва до 01.05.2024.

Ухвалою суду від 01.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання (вх. № 3149/24 від 17.04.2024) позивача про залучення до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_4 ; закрито підготовче провадження у справі № 911/356/24 та призначено її до розгляду по суті на 03.06.2024.

В судових засіданнях розгляду справи по суті 03.06.2024 та 26.06.2024 оголошувалась перерва до 26.06.2024 та 14.08.2024 відповідно.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача 1 заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, вважаючи заявлені позивачем вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач 2 Сквирська міська рада жодного разу в засідання суду не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, про час та дату судових засідань повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвали суду у справі № 911/356/24 направлялися та доставлені до електронного кабінету відповідача 2, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини щодо наявності/відсутності підстав для скасування рішень державного реєстратора Сквирської міської ради Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля загальною площею 16,8 кв.м. (будинок охорони, А1, зі складовими частинами: бетонне вимощення, 1 площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та скасування записів про право власності.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності 40163187 від 24.01.2022, вчинений на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Сквирської міської ради Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 56200259 від 18.01.2021 про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості - нежитлова будівля загальною площею 16,8 кв.м. (будинок охорони, А1, зі складовими частинами: бетонне вимощення, 1 площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2271549932103).

Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Сквирської міської ради Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 56200259 від 18.01.2021 про право власності ОСОБА_1 на вказаний об`єкт нерухомості винесено на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 у справі № 376/2667/20.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 у справі № 376/2667/20 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди укладеною було задоволено та визнано укладеним Договір купівлі-продажу від 16.09.2020, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , нежитлової будівлі - будинок охорони, що розташований по АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю - будинок охорони загальною площею 16,80 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 .

Сквирським районним судом Київської області ухвалено додаткове рішення від 10.12.2021 у справі № 376/2667/20, в якому суд зазначив, що після набрання рішенням Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 чинності, ОСОБА_1 звернулася до бюро технічної інвентаризації для виготовлення технічного паспорту та в подальшому державної реєстрації нерухомого майна. В ході виготовлення зазначеної технічної документації було встановлено, що до об`єкту нерухомості будинку охорони, загальною площею 16,80 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , безпосередньо пов`язані ще декілька об`єктів, що прирівнюються до нерухомості, а саме: комплектна трансформаторна підстанція ПС - 110/6 кВ, виробництва 1968 року СРСР (БШК) та бетонне вимощення площею 300 кв.м.

Сквирським районним судом Київської області додатковим рішенням від 10.12.2021 у справі № 376/2667/20 визнано за ОСОБА_3 право власності на комплектну трансформаторну підстанцію ПС-110/6 кВ, виробництва 1968 року СРСР (БШК) та бетонне вимощення, загальною площею 300 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 у справі № 376/2667/20 державним реєстратором Сквирської міської ради прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля загальною площею 16,8 кв.м. (будинок охорони, А1, зі складовими частинами: бетонне вимощення, 1 площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22715499321030) за ОСОБА_3 (номер запису про право власності 40163187).

Відповідно до протоколу № 1 від 28.01.2022 зборів засновників, копія якого наявна в матеріалах справи, створено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кумир+». Встановлено розмір статутного капіталу товариства - 37 500,00 грн. (п. 3 протоколу). Встановлено склад засновників товариства та розподіл між ними часток у статутному капіталі товариства: ОСОБА_5 володіє часткою у розмірі 40 %, що становить 15 000,00 грн, ОСОБА_6 володіє часткою у розмірі 60 %, що становить 22 500,00 грн. (п. 4 протоколу).

У пункті 5 протоколу встановлено, що вклади засновників вносяться у наступному порядку: ОСОБА_5 у грошовій формі у розмірі 15 000,00 грн., ОСОБА_6 вносить свій вклад у негрошовій формі шляхом передання майна - об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, будинок охорони, загальна площа 16,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2271549932103, номер запису про право власності 40163187 від 24.01.2022. Складова частина об`єкта нерухомого майна: будівля, будинок охорони А1-1 000,00 грн, бетонне вимощення, 300 кв.м. - 1 000,00 грн, комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, виробництва 1968 року - 20 000,00 грн, огорожа - 500,00 грн.

07.02.2022 згідно з актом приймання-передачі майна (вкладу) до статутного капіталу ТОВ «Кумир+» в негрошовій формі ОСОБА_3 , як засновником товариства передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Кумир+» прийнято об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, будинок охорони, загальна площа 16,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2271549932103, номер запису про право власності 40163187 від 24.01.2022.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності 46885516 від 18.02.2022, вчинений на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Сквирської міської ради Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63662900 від 24.02.2022 про право власності ТОВ «Кумир+» на об`єкт нерухомості - нежитлова будівля загальною площею 16,8 кв.м. (будинок охорони, А1, зі складовими частинами: бетонне вимощення, 1 площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Сквирської міської ради Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63662900 від 24.02.2022 про право власності ТОВ «Кумир+» на вказаний об`єкт нерухомості винесено на підставі протоколу зборів засновників № 1 від 28.01.2022, акту приймання-передачі нерухомого майна від 07.02.2022 (внесок засновника ТОВ «Кумир+» ОСОБА_1 до статутного фонду товариства).

06.02.2023 між ОСОБА_4 , що діє від імені ОСОБА_1 (продавець), та ОСОБА_5 (покупець) укладений договір купівлі-продажу часток у статутному фонді (капіталі) ТОВ «Кумир+» відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність частку в статутному фонді (капіталі) ТОВ «Кумир+» в негрошовій формі вартістю 22 500,00 грн, що становить 60 % статутного капіталу, а саме: об`єкт нерухомості - нежитлова будівля загальною площею 16,8 кв.м. (будинок охорони, А1, зі складовими частинами: бетонне вимощення, 1 площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначалось вище право власності на об`єкт нерухомості було зареєстровано за ОСОБА_1 , яка в подальшому стала засновником ТОВ «Кумир+» та внесла до статутного капіталу ТОВ «Кумир+» частку в негрошовій формі у вигляді об`єкта нерухомості, на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 у справі № 376/2667/20 та додаткового рішення суду від 10.12.2021 у цій же справі.

В свою чергу, постановою Київського апеляційного суду від 12.12.2023 у справі № 376/2667/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» задоволено частково, рішення Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 та додаткове рішення Сквирського районного суду Київської області від 10.12.2021 скасовано; провадження у справі закрито.

Так, при перегляді справи № 376/2667/20 апеляційним судом було встановлено, що настання смерті (08.07.2015) відповідача ( ОСОБА_2 ) у справі задовго до звернення до нього у суд із позовом було перешкодою не лише у вирішенні спору, за наслідками якого визнано укладеним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.03.2020 та визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення: будинок охорони, комплексну трансформаторну підстанцію ПС -110/66 кВ, виробництва 1968 року СРСР та бетонне вимощення, загальною площею 300кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 й у відкритті провадження в справі.

Зазначених висновків апеляційний суд дійшов з наданих доказів, зокрема, згідно даних з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00039427008, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис № 1175. Крім того, апеляційним судом також було встановлено факт смерті 28.04.2023 позивача у справі № 376/2667/20 ОСОБА_1 , та те, що після смерті ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкову справу заведено не було, у зв`язку з чим провадження у справі № 376/2667/20 було закрито.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Позивач зазначає, що є власником трансформаторної підстанції ПС-110/6 кВ (БШК), яка розташована по АДРЕСА_1 та технологічних електричних мереж, що підтверджується довідкою ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» вих. № 2 від 23.01.2023 та інвентарною картою обліку основних засобів ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» від 23.01.2023.

В матеріалах справи наявний лист виконавчого комітету Білоцерківської міської ради вих. № 653/0114 від 10.03.2023, в якому виконавчий комітет зазначає, що рішень стосовно присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, а саме: нежитловому приміщень (будівлі) площею 16.8 кв.м. АДРЕСА_1 , не приймалось, ТОВ «Кумир+» не зверталось з відповідною заявою щодо присвоєння об`єктам нерухомого майна адреси: АДРЕСА_1 .

Позивач - ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» захищав свої права в Київському апеляційному суді, яким апеляційну скаргу ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» було задоволено частково та було скасовано рішення Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 та додаткове рішення Сквирського районного суду Київської області від 10.12.2021 у справі № 376/2667/20, яке було визначено як правова підстава реєстрації права власності за ОСОБА_1 , яка в подальшому стала засновником ТОВ «Кумир+».

Тобто, спірна державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 , а в подальшому за ТОВ «Кумир+» на об`єкт нерухомості - нежитлова будівля загальною площею 16,8 кв.м. (будинок охорони, А1, зі складовими частинами: бетонне вимощення, 1 площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , порушує права позивача, оскільки ОСОБА_1 не мала відповідних правових підстав набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля загальною площею 16,8 кв.м., зі складовою частиною комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року), та не мала правових підстав розпоряджатися майном (передавати в статутний капітал).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Водночас, відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно врегульований Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і надалі у редакції Закону на час проведення спірної державної реєстрації ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 12 цього Закону державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 27 вказаного Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 131) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 132) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Таким чином, підставою для здійснення державним реєстратором державної реєстрації прав є правовстановлюючі документи, які підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Правовстановлюючими документами, на підставі яких 18.01.2021 було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 16,8 кв.м. (будинок охорони, А1, зі складовими частинами: бетонне вимощення, 1 площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , а також в подальшому було внесено останньою до статутного капіталу ТОВ «Кумир+» є рішення від 04.12.2020 та додаткове рішення від 10.12.2021 Сквирського районного суду Київської області, які було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 12.12.2023 у справі № 376/2667/20.

Відповідач 1 ТОВ «Кумир+» з посиланням на ст. 328 ЦК України зазначає, що позивачем або іншими особами законність прийнятих рішень щодо передачі спірного майна до статутного капіталу відповідача 1 не оскаржувалась, тому ТОВ «Кумир+» майно, а саме будинок охорони, бетонне вимощення, комплектну трансформаторну підстанцію ПС-110/6 кВ виробництва 1968 року, споруду, огорожу набув на законних підставах.

Однак, зазначене спростовуються тим, що незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт реєстраційний номер 2271549932103 було встановлено у постанові Київського апеляційного суду від 12.12.2023 у справі № 376/2667/20, якою було скасовано рішення від 04.12.2020 та додаткове рішення від 10.12.2021 Сквирського районного суду Київської області у справі № 376/2667/20, які були зазначені як правовстановлюючі документи при прийнятті оскаржуваного рішення № 56200259 від 18.01.2021 державного реєстратора прав на нерухоме майно Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни. Не набувши у встановленому законодавством порядку права власності на спірне майно, ОСОБА_1 не мала права здійснити розпорядження ним та вносити його в статутний капітал ТОВ «Кумир+», тому скасування правовстановлюючого документа (рішення Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2020 у справі № 376/2667/20) має наслідком припинення права власності та скасування наступних рішень державного реєстратора щодо спірного майна, в тому числі й рішення № 63662900 від 24.02.2022 державного реєстратора прав на нерухоме майно Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни, яким зареєстровано право власності на спірне майно за ТОВ «Кумир+».

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позову в частині скасування рішень державного реєстратора Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер рішення 562000259 від 18.01.2021 та індексний номер 63662900 від 24.02.2022 (реєстрація прав переходу) на об`єкт нерухомості - нежитлова будівля (будинок охорони, загальною площею 16,8 кв.м.) зі складовими частинами об`єктами нерухомого майна: бетонне вимощення, загальною площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, 3, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Кожедуба Івана, 361Б.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про скасування записів про право власності № 40163187 та № 46885516, вчинених державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альоною Олександрівною щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 2271549932103

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що, на відміну від ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

У зв`язку із викладенням статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у новій редакції згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, чинне законодавство не передбачало скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Таким чином, з 16.01.2020 та на дату вчинення оскаржуваних записів про право власності, законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак відсутня необхідність застосування позивачем способу судового захисту, який у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а значить не спроможний надати особі ефективний захист її прав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 914/1201/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74?Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86?Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме скасувати рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення 562000259 від 18.01.2021 та про державну реєстрацію права власності (реєстрація переходу прав власності), індексний номер рішення 63662900 від 24.02.2022 на об`єкт нерухомості нежитлова будівля (будинок охорони, загальною площею 16,8 кв.м.) зі складовими частинами: бетонне вимощення, загальною площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Кожедуба Івана, 361Б.

У зв`язку із задоволенням позову частково, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Скасувати рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення 562000259 від 18.01.2021 на об`єкт нерухомості нежитлова будівля (будинок охорони, загальною площею 16,8 кв.м.) зі складовими частинами: бетонне вимощення, загальною площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Кожедуба Івана, 361Б.

3. Скасувати рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію права власності (реєстрація переходу прав власності), індексний номер рішення 63662900 від 24.02.2022 на об`єкт нерухомості нежитлова будівля (будинок охорони, загальною площею 16,8 кв.м.) зі складовими частинами: бетонне вимощення, загальною площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року, споруда, огорожа, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Кожедуба Івана, 361Б.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кумир+» (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Кожедуба Івана, 361-Б, код ЄДРПОУ 44418098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 25, код ЄДРПОУ 40516408) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп судового збору.

5. Стягнути з Сквирської міської ради (09100, Київська область, Білоцерківський район, м. Сквира, вул. Болсуновського Карла, 28, код ЄДРПОУ 04054961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 25, код ЄДРПОУ 40516408) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп судового збору.

6. В іншій частині в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 16.10.2024.

Суддя О.О. Христенко