Ухвала

від 16.10.2024 по справі 915/1177/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

16 жовтня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/1177/24

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 (вх. № 12333/24 від 14.10.2024 р.) про забезпечення позову у справі № 915/1177/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОКА про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особи та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Тока про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ТОКА від 20.09.2024, що оформлене протоколом № б/н від 20.09.2024.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України при прийнятті ним рішення загальних зборів учасників ТОВ ТОКА від 20.09.2024, оформленого протоколом №б/н від 20.09.2024, про відкликання з 12.09.2024 ОСОБА_1 з посади директора ТОВ ТОКА, припинення її повноважень та звільнення з посади директора ТОВ ТОКА. Позивач вважає таке рішення незаконним та недійсним, оскільки його не було повідомлено як учасника ТОВ ТОКА про проведення загальних зборів, внаслідок чого вона не змогла прийняти участь у вказаних зборах.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2024 р. вказану позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 11580/24) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч.ч. 1, 2 ст. 164 ГПК України позивачем до матеріалів позовної заяви не надано копію оскаржуваного рішення, яке оформлено протоколом №б/н від 20.09.2024, на який позивач посилається в обґрунтування своїх вимог; не вказано про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; не надано належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

11.10.2024 р. від представника позивача ОСОБА_2 через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 12240/24), до якої, серед іншого, додано викладену у новій редакції позовну заяву від 10.10.2024 р., відповідно до якої позивач просить:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ ТОКА від 12.09.2024 р., оформлені протоколом № б/н від 12.09.2024 р.;

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вчинені приватним нотаріусом Душейко О.М. 16.09.2024, зокрема: за номером 1005171070007001137 о 11:32:56 «Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.», а також за номером 1005177770008001137 о 11:40:43 «Виправлення помилок»;

- зобов`язати державних реєстраторів, що діють відповідно Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ ТОКА (ЄДРПОУ 43600324): зміна керівника та зміна фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 (в новій редакції від 10.10.2024) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1177/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 07.11.2024 р. об 11:30.

Разом з тим, 14.10.2024 від представника ОСОБА_1 адвоката Розніна В.А. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про забезпечення позову у справі № 915/1177/24 (вх. № 12333/24), згідно з якою заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОКА про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, з метою чого заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо зміни відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ТОКА (ЄДРПОУ: 43600324; адреса 56654 Миколаївська область, Новоодеський район, с. Кандибине, вул. Горького, буд. 13А/3).

В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову заявник вказує, що задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ ТОКА б/н від 12.09.2024р. буде підставою для зміни (скасування / анулювання) відомостей в Єдиному державному реєстрі про незаконного керівника ОСОБА_3 та поновлення відомостей про законного керівника ТОВ ТОКА ОСОБА_1 .

Однак під час судового розгляду, на думку заявника, учасник ТОВ ТОКА ОСОБА_3 може знову провести неправомірні загальні збори товариства, без повідомлення та участі позивача, на яких прийняти рішення про зміну керівника товариства на іншу особу, та внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру про нового керівника. Неправомірні зміни керівника можуть бути зроблені кілька разів до закінчення розгляду справи, чим знову і знову будуть порушуватись права позивача як учасника товариства.

Заявник вказує, що такі дії призведуть до неможливості виконання та неефективності рішення суду про визнання недійсним рішення загальних зборів від 12.09.2024р., оскільки неможливо буде змінити відомості в Єдиному державному реєстрі про керівника з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , адже керівником вже може бути інша особа. Через ймовірну зміну керівника на іншу особу, позивач вимушений буде знову звертатися до суду з новим позовом про скасування наступних реєстраційних дій та змін керівника товариства.

Розглянувши вказану заяву представника позивача про забезпечення позову в порядку ст. 136-140 ГПК України та матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов наступних висновків.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22 та від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частинами 9, 10 статті 137 ГПК України визначено, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу. Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною 9 цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У разі наміру звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі N 910/1040/18.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі N 915/373/20.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19.

Наразі суд зазначає, що спір у цій справі виник саме з корпоративних відносин. Так, позивач звернувся до господарського суду із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ТОКА, які оформлені протоколом № б/н від 12.09.2024 р., а також скасування державної реєстрації в ЄДР змін до відомостей про юридичну особу від 16.09.2024 за номером 1005171070007001137 та за номером 1005177770008001137 та зобов`язання державних реєстраторів, що діють відповідно Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ ТОКА щодо зміни керівника та зміни фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, на Бучацьку Олену Володимирівну.

Суд зазначає, що оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі N 910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.02.2019 у справі N 924/790/18, від 11.10.2019 у справі N 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі N 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі N 910/19113/19, від 30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі N 910/11857/20, від 15.01.2021 у справі N 914/1939/20, від 13.05.2021 у справі N 916/2761/20).

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити також з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України). Така правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 15.08.2018 у справі N 907/835/17.

Зі змісту позову вбачається, що оспорюваним рішенням загальних зборів учасників відповідача від 12.09.2024р. позивача було відкликано з 12 вересня 2024 року з посади директора ТОВ «ТОКА», припинено з 12 вересня 2024 року повноваження позивача як директора ТОВ »ТОКА» та звільнено позивача з 12 вересня 2024 року з посади директора ТОВ «ТОКА» у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи директора ТОВ «ТОКА» на підставі п. 5 ч. 1 ст.41 КЗпП.

З наданого позивачем витягу ЄДР стосовно ТОВ «ТОКА» станом на 08.10.2024 вбачається, що 16.09.2024 11:32:56 приватним нотаріусом Душейко О.М. проведено реєстрацію змін до відомостей Товариства за № 1005171070007001137 «Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», також 16.09.2024 11:40:43 приватним нотаріусом Душейко О.М. проведено реєстраційну дію за 1005177770008001137 «Виправлення помилок», згідно якої виправлено реєстраційну дію 16.09.2024 11:32:56, 1005171070007001137.

Водночас у поданій заяві позивач просить забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо зміни відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ТОКА.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник припускає можливість ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду з даного спору у разі задоволення позову з підстав наявної у відповідача можливості ініціювати внесення змін до ЄДР щодо керівника вказаного Товариства.

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Так, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом про державну реєстрацію (постанови Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19, від 07.09.2020 у справі №904/1766/20).

Наразі аналіз статей 136, 137 ГПК України дає підстави для висновку про те, що заходи забезпечення позову, зокрема, щодо заборони іншим особам вчиняти дії, повинні безпосередньо стосуватися предмета спору та бути спрямованими на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом з тим слід зазначити, що визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ ТОКА від 12.09.2024, а також скасування відповідного запису у ЄДР є предметом позовних вимог у межах цієї справи. Тобто, відповідні відомості вже внесені до ЄДР, і позивач вимагає скасувати відповідні зміни до відомостей про Товариство в ЄДР. Отже, предмет позову у цій справі стосується саме питання відновлення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про позивача як керівника Товариства та особу, яка має право без довіреності вчиняти дії від імені Товариства.

Як вказує заявник у поданій заяві, під час судового розгляду недобросовісний учасник ТОВ «ТОКА» Бовуар Франсуа Робер Раймо може знову провести неправомірні загальні збори товариства, без повідомлення та участі позивача, на яких прийняти рішення про чергову неправомірну зміну керівника товариства на іншу особу, та внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру про нового керівника. Такі дії призведуть до неможливості виконання та неефективності рішення суду про визнання недійсним рішення загальних зборів від 12.09.2024р., оскільки неможливо буде змінити відомості в Єдиному державному реєстрі про керівника з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , адже керівником вже може бути інша особа, а тому через ймовірну зміну керівника на іншу особу, позивач вимушений буде знову звертатися до суду з новим позовом про скасування наступних реєстраційних дій та змін керівника товариства.

Проте, на думку суду, заборона державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", які стосуються майбутніх змін керівника та/або осіб, які можуть вчиняти дії від імені Товариства, не перебуває у безпосередньому зв`язку з даним спором та призводить до невиправданого обмеження прав товариства та його учасників, оскільки до компетенції загальних зборів віднесено обрання виконавчого органу Товариства.

За п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подається, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою.

Так, відповідно до частини першої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

До компетенції загальних зборів відповідно до пункту 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

При цьому оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника, не означає, що загальні збори товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом всього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації у ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Протилежний підхід означатиме блокування господарської діяльності товариства та надмірне втручання в його справи.

Крім того, зі змісту ч.3 ст.99 ЦК випливає, що учасники мають право переобрати виконавчий орган у будь-який момент. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Тобто, у разі якщо судом буде встановлено обґрунтованість доводів позивача про те, що 12.09.2024 при скликанні та проведенні оскаржуваних загальних зборів були допущені порушення, то це не обумовлює, що загальні збори товариства позбавлені права скликати та проводити в подальшому ще одні збори для переобрання керівника (чи підтвердження його повноважень). Так, навіть якщо заявник вважає, що директора було обрано з порушеннями закону, то ті реєстраційні дії, заборони вчинення яких вимагає скаржник, вчинятимуться не на підставі рішень керівника (якого заявник вважає незаконно обраним), а на підставі рішень загальних зборів учасників, обмежувати які в ухваленні рішень у суду відсутні підстави.

Відтак, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді заборони проведення реєстраційних дій щодо ТОВ ТОКА порушуватиме права учасників товариства брати участь в управлінні товариством. До того ж, такі заходи забезпечення позову не перебувають у безпосередньому зв`язку зі спором, що розглядається, та призводить до невиправданого обмеження прав товариства, його учасників.

Отже, суд вважає, що заявлені заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, здійснюється виключно на підставі рішення уповноваженого органу управління юридичної особи у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (у даному випадку прийняття таких рішень належить до виключної компетенції загальних зборів Товариства щодо обрання керівника). Тому за цих конкретних обставин справи заборона судом вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі щодо Товариства є втручанням у компетенцію учасників Товариства, оскільки протягом дії ухвали вони позбавлені права реалізації своїх рішень, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Саме такої позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23.

До того ж, суд враховує, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі N 914/1570/20).

Сам по собі факт прийняття рішення загальними зборами Товариства, який на переконання позивача стосується його прав та інтересів і є незаконним, не може автоматично свідчити про наявність безумовних підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову у вказаний вище спосіб (аналогічний висновок міститься в постанові КГС Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23). До того ж у разі задоволення позовних вимог прийняті в майбутньому рішення загальних зборів учасників відповідача щодо зміни керівника та/або зміни осіб, які можуть вчиняти дії від імені Товариства, не матимуть наслідків автоматичного визнання їх недійсними, адже вказані питання підлягатимуть вирішенню судом в окремому судовому провадженні.

Поряд з цим, на думку суду, невжиття таких заходів забезпечення позову не унеможливить ефективний захист (відновлення) прав позивача у випадку задоволення позовних вимог, оскільки недійсні рішення загальних зборів є недійсними з моменту їх прийняття та не породжують жодних юридичних наслідків. Так, вжиття заходів забезпечення позову в обраний заявником спосіб не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

В контексті вищевикладеного, суд вважає, що такий спосіб забезпечення позову в вигляді заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо зміни відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ТОКА не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Тим більш матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову. Викладені у заяві аргументи щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення його порушених прав та інтересів без вжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову не доводять незворотності правових наслідків визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства щодо відновлення та захисту права або інтересів заявника у разі можливого задоволення його позову, є непереконливими та необґрунтованими в розумінні приписів статті 136 ГПК України.

За таких підстав, суд доходить висновку, що заявником не доведено суду належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст. ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на недоведеність заявником, яким чином невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, на захист яких він подав позов, відповідно суд не вбачає підстав для забезпечення позову у спосіб, визначений у заяві.

Таким чином, господарський суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Розніна В.А. про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Розніна В.А. (вх. 12333/24 від 14.10.2024) про забезпечення позову у справі № 915/1177/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя Ільєва Л.М.