Рішення

від 16.10.2024 по справі 381/1869/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1018/24

381/1869/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Кавунець А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовною заявою запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства «Фастівецьке», треті особи: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Фастівська міська рада Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року адвокат Дьячук Наталія Валеріївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою про визнання недійсним Свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого 29 січня 2002 року виконкомом Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області та визнання права власності в рівних частках на житловий будинок АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

У своїйпозовній заявіпозивачі посилаютьсяна наступніобставини.Починаючи з 1985року позивачі постійнопроживають тазареєстровані вбудинку АДРЕСА_1 ,тобто добросовісно володіють будинком і продовжують відкрито володіти будинком протягом 39 років. За весь час проживання в будинку позивачі фактично наділені правами та обов`язками власників будинку, тобто сплачували комунальні платежі, проводили ремонтні роботи (які значно збільшили вартість будинку). Згідно Відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно власником будинку є Приватне сільськогосподарське підприємство «Фастівецьке» (код ЄДРПОУ 03756033). Підставою набуття права власності зазначене Свідоцтво про право власності б/н видане 29.01.2002 року виконкомом Фастівецької сільської ради. Відповідно до Свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 підставою для його видачі є рішення Фастівецької сільської ради № 2 від 29 січня 2002 року. Згідно довідки Фастівецького старостинського округу № 113 від 06.10.2021 року перевіркою наявної документації у Фастівецькому старостинському окрузі встановлено, що Фастівецькою сільською радою 29 січня 2002 року питання «Про визнання права приватної власності за ПСП «Фастівецьке» на житловий будинок в АДРЕСА_1 не розглядалося та не приймалося. Фактичною ж підставою видачі Свідоцтва про право власності на житловий будинок стало рішення виконавчого комітету Фастівецької сільської ради № 2 від 29.01.2002 року «Про визнання права власності на жилі будинки», відповідно до якого за ПСП «Фастівецьке» визнано право власності на житлові будинки в с. Фастівець Фастівського району Київської області (згідно Списку), зокрема право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . 26 вересня 2011 року рішенням Апеляційного суду Київської області у справі № 22ц-4247/2011 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Фастівецької сільської ради, треті особи ОСОБА_5 , ПСП «Фастівецьке», ОСОБА_6 визнано незаконним та скасоване рішення виконкому Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області від 29 січня 2002 року та визнано недійсним та скасоване свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 . Враховуючи те, що судовим рішенням визнано недійсним та скасоване рішення виконавчого комітету Фастівецької сільської ради, яке стало підставою видачі Свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , то є всі законні підстави для визнання недійсним Свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивачі протягом 39 років використовують житловий будинок АДРЕСА_1 для власного проживання, фактично наділені правами та обов`язками власника, але оформити своє право власності не мають можливості, оскільки ПСП «Фастівецьке», яке рахується власником житлового будинку фактично власником не може вважатися відповідно до вимог законодавства, так як підстава набуття права власності скасована судом. Саме тому позивачі звернулися до суду з позовом про визнання недійсним Свідоцтва про право власності на житловий будинок б/н. виданого 29 січня 2002 року виконкомом Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області та визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2024 матеріали цивільної справи надійшли в провадження судді Ковалевській Л.М.

26 квітня 2024 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, а також витребувано з архіву Фастівського міськрайонного суду Київської області завірену копію рішення Апеляційного суду Київської області від 26.09.2011 року у справі № 22ц-4247/2011 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Фастівецької сільської ради, треті особи: ОСОБА_5 , ПСП «Фастівецьке», ОСОБА_6 , яким визнано незаконним та скасоване рішення виконкому Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області від 29.01.2022 року; витребувано у приватного сільськогосподарського підприємства «Фастівецьке» завірену копію Свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого 29.01.2002 року виконкомом Фастівецької сільської ради.

20 серпня 2024 року ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Фастівського міськрайонного суду Київської областіз викликом учасників справи.

Представник позивачів звернулась з заявою до суду, в якій просила розгляд справи проводити без участі представника та позивачів, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

15.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи Фастівської міської ради надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Третя особа - ВПВ рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку загального позовного провадження шляхом неодноразового направлення на офіційну зареєстровану адресу судових викликів, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач ПСП «Фастівецьке», яке належним чином повідомлене про розгляд справи в порядку загального позовного провадження шляхом неодноразового направлення на офіційну зареєстровану адресу судових викликів та розміщення оголошень на сайті «Судова влада України», не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українив разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з`ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено,що з 1985 року позивачі постійно проживають в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з Реєстру Фастівської територіальної громади від 27 лютого 2024 року місце реєстрації ОСОБА_1 у зазначеному будинку задеклароване з 12 лютого 1986 року по теперішній час (а.с. 46-47).

10 серпня 2001 року рішенням Фастівського районного суду Київської області (яке вступило в законну силу) у справі № 2-303 встановлено, що рішенням правління колгоспу «Заповіт Ілліча» від 31.08.1985 року ОСОБА_7 прийнято в члени колгоспу і йому та членам сім`ї, зокрема позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надано для проживання вільний жилий будинок в АДРЕСА_1 .

З 1985 року позивачі фактично наділені правами та обов`язками власника будинку, передбаченими ст.322 ЦК України, тобто сплачували комунальні платежі, проводили ремонтні роботи (які значно збільшили вартість будинку), доказом слугують - довідка ПСП «Фастівецьке» № 123 від 31 травня 2001 року, відповідно до якої вартість будинку складала 14780 гривень, а відповідно до довідки № 488 від 05.06.2001 року вартість будинку збільшилась до 16571 грн., зокрема за рахунок гаража, який позивачі побудували за власний кошт.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 344 ЦК України передбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

За змістом наведених норм права, позивачі мають довести, окрім відкритості, безперервності і давності володіння нерухомим майном, ще і інші обставини, які мають суттєве значення для справи, зокрема, добросовісність володіння.

Ознака добросовісності присутня у тому випадку, коли володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. Цей висновок Верховний Суд зробив у Постанові від 27.09.2018р., по справі № 571/1099/16-ц та Постанові від 31.10.2018р., по справі № 683/2047/16-ц.

Отже, для застосування набувальної давності добросовісний набувач має довести, що майно, яким він заволодів, є чужим, тобто належить іншій особі, а у самого добросовісного набувача на момент заволодіння майном були відсутні передбачені законом підстави для набуття власності на нього і він не знав і не міг знати про це. До того ж, таке заволодіння має бути правомірним. Застосування до набувальної давності презумпції добросовісності не відповідає буквальному змісту ст. 344 ЦК, оскільки в силу ч. 5 ст. 12 ЦК презумпція добросовісності діє тоді, коли законом встановлені правові наслідки недобросовісного здійснення особою свого права (частини 1, 3 ст. 388 ЦК), тоді як ст. 344 ЦК вказує на правомірні дії щодо добросовісного заволодіння чужим майном.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного документа, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування положень частини першої статті 344 ЦК України. До цього висновку дійшов Верховний Суд України в Постанові від 27.09.2018р., по справі № 571/1099/16-ц.

Зазначене тлумачення норм права щодо інституту набувальної давності є усталеним у судовій практиці.

У постанові від 19.09.2018р., по справі № 296/6949/17 Верховний Суд звернув увагу, що позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Окрім цього суд застосовує усталене у судові практиці тлумачення норм закону щодо неможливості застосування інституту набувальної давності до незавершеного будівництва.

Так, постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №357/1902/16-ц містить таку правову позицію.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК України).

За правилами частини першої статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Положеннями частини другої вказаної статті передбачено, що безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені.

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК України, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об`єкт третіми особами за набувальною давністю.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 272262232 від 28.08.2021 року житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві приватної власності за Приватним сільськогосподарським підприємством «Фастівецьке» (код ЄДРПОУ 03756033) на підставі свідоцтва про право власності б/н виданого 29.01.2002 року виконкомом Фастівецької сільської ради. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на житловий будинок АДРЕСА_1 накладено арешт. Підставою для державної реєстрації обтяження зазначена постанова про арешт майна боржника серії 24333317 від 24.10.2018 року, видавник ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області, номер запису про обтяження 28836070, особа, майно якої обтяжується: Приватне сільськогосподарське підприємство «Фастівецьке» (код ЄДРПОУ 03756033).

Підставою набуття права власності зазначене Свідоцтво про право власності б/н видане 29.01.2002 року виконкомом Фастівецької сільської ради.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 підставою для його видачі є рішення Фастівецької сільської ради № від 29 січня 2002 року.

Відповідно до довідки Фастівецького старостинського округу № 113 від 06.10.2021 року перевіркою наявної документації у Фастівецькому старостинському окрузі встановлено, що Фастівецькою сільською радою 29 січня 2002 року питання «Про визнання права приватної власності за ПСП «Фастівецьке» на житловий будинок в АДРЕСА_1 не розглядалося та не приймалося (а.с.48).

Підставою видачі Свідоцтва про право власності на житловий будинок стало рішення виконавчого комітету Фастівецької сільської ради № 2 від 29.01.2002 року «Про визнання права власності на жилі будинки», відповідно до якого за ПСП «Фастівецьке» визнано право власності на житлові будинки в с. Фастівець Фастівського району Київської області (згідно Списку), зокрема право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

26вересня 2011року рішеннямАпеляційного судуКиївської областіу справі№ 22ц-4247/2011за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Фастівецькоїсільської ради,треті особи ОСОБА_5 ,ПСП «Фастівецьке», ОСОБА_6 визнано незаконнимта скасованерішення виконкомуФастівецької сільськоїради Фастівськогорайону Київськоїобласті від29січня 2002року. Рішення суду від 26 вересня 2011 року вступило в законну силу.

У справі № 22ц-4247/2011 також визнано недійсним та скасоване свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Враховуючи те, що судовим рішенням визнано недійсним та скасоване рішення виконавчого комітету Фастівецької сільської ради, яке стало підставою видачі Свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , то вбачаються підстави для визнання недійсним Свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права; визнання правочину недійним; припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Дослідженими судом доказами встановлено, що позивачі протягом 39 років використовують житловий будинок АДРЕСА_1 для власного проживання, фактично наділені правами та обов`язками власників, але оформити своє право власності не мають можливості, оскільки власність на спірний будинок зареєстрована на ПСП «Фастівецьке», а підстава набуття права власності ПСП «Фастівецьке» на спірний житловий будинок скасована рішенням суду 26.09.2011 року у справі № 22ц-4247/2011.

На запитсуду булонадано зархіву рішенняФастівського міськрайсудувід 15травня 2012року усправі №2/1027/27/12яким підтвердженофакт скасування26вересня 2011року рішеннямАпеляційного судуКиївської областіу справі№ 22ц-4247/2011визнано незаконнимта скасованерішення виконкомуФастівецької сільськоїради Фастівськогорайону Київськоїобласті від29січня 2002року.

Відповідач ПСП«Фастівецьке» ненадав навимогу суду завірену копію Свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого 29.01.2002 року виконкомом Фастівецької сільської ради, при цьому копія Свідоцтва надана позивачами до матеріалів справи; Свідоцтво про право власності на житловий будинок зазначене як підстава набуття права власності в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, тому суд вважає за можливе прийняти рішення у справі без надання завіреної копії документу відповідачем.

За змістом ст.4,5, ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 41Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно статтею 95 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи викладене,суд вважаєвимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнаннянедійсним свідоцтвапро правовласності тавизнання прававласності намайно єдоведеними та обґрунтованими, а тому, підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст.12,76-81,223,258-259,264-265 ЦПК України, ст. ст.15, 16,321,328,335,344,373,391 ЦК України, Постановою ПленумуСпеціалізованого СудуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ №5від 07.02.2014року «Просудову практикув справахпро захистправа власностіта іншихречових прав» суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 до Приватного сільськогосподарськогопідприємства «Фастівецьке», кодЄДРПОУ 03756033,адреса місцезнаходження:Київська область,Фастівський район,с.Фастівецьке,вул..Дружби,95-А,треті особи:Відділ примусовоговиконання рішеньУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень ум.Києві таКиївській областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ), кодЄДРПОУ 34481907,адреса місцезнаходження:м.Київ,вул.Сверстюка,15,Фастівська міськарада Київськоїобласті,код ЄДРПОУ34446857,адреса місцезнаходження:Київська область,м.Фастів,пл..Соборна,1,про визнаннянедійсним свідоцтвапро правовласності тавизнання прававласності намайно - задовольнити.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого 29 січня 2002 року виконкомом Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках на житловий будинок АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду відповідно достатей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначенихЦивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М.Ковалевська