Рішення

від 15.10.2024 по справі 320/28361/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року Київ справа № 320/28361/24

Київський кружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність / невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 22.04.2024 № 1643;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарські операції позивача з контрагентами підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Також позивач зазначив про відсутність правових підстав для визнання ТОВ "Берегиня Компані" таким, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку із чим рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Даною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

29.07.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що спірне рішення від 22.04.2024 № 1643 прийняте відповідно до п.8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Підставами та передумовами прийняття оскаржуваного рішення слугував аналіз податкової інформації, яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу. Вказав, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього кодексу.

07.08.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причини віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Звертає увагу суду, що відзив містить лише цитування окремих норм Порядку № 1165 без зазначення фактичних обставин із доказами на їх підтвердження щодо відповідності позивача п. 8 Критеріїв ризиковості.

Ухвалою від 15 жовтня 2024 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Позивач ТОВ "Берегиня Компані", код ЄДРПОУ 44567388, підприємство засновано - 30.11.2021р.. Засновником та кінцевим власником ТОВ "Берегиня Компані" є Громадська організація "СПІЛКА ІНВАЛІДІВ "НАДІЯ" (код ЄДРПОУ 42963174) 100% Статутного капіталу. Керівником ТОВ "Берегиня Компані" є ОСОБА_1 відповідно до Рішення Єдиного Засновника № 1 від 30.11.2021 та наказу ТОВ "Берегиня компані" № 1 від 01.12.2021. ТОВ "Берегиня Компані" з 01.12.2022 зареєстроване платником ПДВ зі індивідуальним податковим номером 445673810169. ТОВ "Берегиня Компані" взято на облік платника податків 01.12.2021 та перебуває на обліку у Головне управління ДПС у Київській області, Обухівська Державна податкова інспекція (Обухівський район). Адреса місцезнаходження ТОВ "Берегиня Компані": Україна, 08713, Київська область, Обухівський район, село Великі Дмитровичі, вул. Щаслива, будинок 30/17, фактичне місце здійснення діяльності: Україна, 08713, Київська область, Обухівський район, село Великі Дмитровичі, вул. Щаслива, будинок 30/17. Договір оренди нежитлових приміщень за адресою місцезнаходження підписано 1 січня 2022 року за № ВК-01/01 з ТОВ "ВІКТОР-КОМЕРЦ" (код ЄДРПОУ 39277619). ТОВ "Берегиня Компані" провадить свою діяльність згідно КВЕД, що визначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб: 46.42 Оптова торгiвля одягом i взуттям; 68.20 Надання в оренду й експлуатацiю власного чи орендованого нерухомого майна; 14.19 Виробництво iншого одягу й аксесуарiв.

Як випливає з матеріалів справи, з липня 2023 року діяльність ТОВ "Берегиня Компані" була пов`язана з імпортом одягу та інших виробів, що були у використанні (УКТ ЗЕД: 63090000) та реалізацією цього товару оптовими партіями на внутрішньому ринку України, що підтверджується первинними документами, які наявні в матеріалах справи та не заперечується відповідачем.

З 01.01.2024 діяльністю ТОВ "Берегиня Компані" є надання в суборенду нежитлового приміщення за адресою м. Київ, Солом`янський район, вулиця Радищева, буд. 3 (відомості були надані у 2023 році за формою 20-ОПП).

22.04.2024 рішенням Комісії регіонального рівня № 1643 прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника.

З цього Рішення також випливає, що позивачем надавалися первинні документи та пояснення від 12.04.2024 № 1, проте не були враховані контролюючим органом.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає таке.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 статті201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку № 1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пункт 6 Порядку № 1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом, комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено:11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності; 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: за операцією постачання у період здійснення господарської операції з 29.03.2023 по 25.09.2023, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43479830, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 08.08.2023.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 по справі № 140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі № 340/1098/20.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом із цим оскаржуване рішення не містить обґрунтованого мотиву віднесення позивача до переліку платників, які відповідають саме пункт8 Критерію ризиковості, адже не вказано в якій саме поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування визначено ризиковість здійснення господарської операції.

Отже, комісія податкового органу не дотрималась вимоги щодо чіткого визначення фактичної підстави для включення платника до ризикових, і посилається лише на факт наявності податкової інформації, без зазначення обґрунтувань ризикового статусу платника.

В контекстів казаного суд звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену в постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, згідно з якої комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, від 04.06.2020 по справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 по справі № 813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що не заперечується відповідачем, що позивачем було подано пояснення від 12.04.2024 № 1 до яких було долучено: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо транспортування; складські документи; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні, розрахунковий документ, банківські виписки з особових рахунків, вантажно-митні декларації, договори оренди, договори комісії, специфікації, звіти комісіонера.

Суд звертає увагу, що жодних зауважень до наданих документів витяг з протоколу засідання комісії Головного ДПС у Київській області, Рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області № 1643 від 22.02.2024, відзив на позовну заяву - не містять.

Суд зазначає, що як випливає з матеріалів справи ТОВ "Берегиня Компані" імпортовано товар, що підтверджується Договором комісії № KN-BK-6 від 29.05.2023; Договором комісії № 7-РІТ-БК від 30.05.2023; Договором комісії № SMI-BK-6 від 15.05.2023; Контракт № EG.BH.2 від 15.06.2023 та додатковими угодами до них, Актами надання послуг, звітами комісіонера, Актами прийому передачі Товару з комісії, рахунками, CMR, митними деклараціями: UA205050/2023/44928 від 29.06.2023; UA205050/2023/39589 від 06.06.2023; UA205050/2023/39603 від 06.06.2023; UA205050/2023/39678 від 06.06.2023; UA205140/2023/44265 від 06.06.2023; UA205140/2023/44274 від 06.06.2023; UA205050/2023/39828 від 07.06.2023; UA205050/2023/39837 від 07.06.2023; UA205050/2023/39946 від 07.06.2023; UA205140/2023/44603 від 07.06.2023; UA205140/2023/44610 від 07.06.2023; UA205140/2023/44663 від 07.06.2023; UA209230/2023/60345 від 07.06.2023; UA209230/2023/60393 від 07.06.2023; UA205050/2023/40113 від 08.06.2023; UA205050/2023/40125 від 08.06.2023; UA205050/2023/40129 від 08.06.2023; UA209230/2023/60694 від 08.06.2023; UA209230/2023/61268 від 09.06.2023; UA209230/2023/61271 від 09.06.2023; UA209230/2023/61410 від 09.06.2023; UA205050/2023/40833 від 12.06.2023; UA209230/2023/62470 від 13.06.2023; UA209230/2023/63018 від 14.06.2023; UA209230/2023/67633 від 26.06.2023; UA205050/2023/44329 від 27.06.2023; UA205140/2023/50697 від 27.06.2023; UA205140/2023/50699 від 27.06.2023; UA205140/2023/50740 від 27.06.2023; UA209230/2023/68189 від 27.06.2023; UA209230/2023/68196 від 27.06.2023; UA209230/2023/68203 від 27.06.2023; UA209230/2023/68272 від 27.06.2023; UA205050/2023/44612 від 28.06.2023; UA205140/2023/51252 від 28.06.2023; UA209230/2023/68718 від 28.06.2023; UA205050/2023/39407 від 05.06.2023; UA209230/2023/59487 від 05.06.2023; UA209230/2023/59875 від 06.06.2023; UA209230/2023/60204 від 07.06.2023; UA209230/2023/60304 від 07.06.2023; UA205050/2023/40132 від 08.06.2023; UA205050/2023/40148 від 08.06.2023; UA209230/2023/60840 від 08.06.2023; UA209230/2023/61155 від 08.06.2023; UA209230/2023/61422 від 09.06.2023; UA209230/2023/62380 від 12.06.2023; UA205050/2023/41050 від 13.06.2023; UA209230/2023/63036 від 14.06.2023; UA209230/2023/63605 від 15.06.2023; UA209230/2023/63706 від 15.06.2023; UA205140/2023/47384 від 16.06.2023; UA209230/2023/65159 від 19.06.2023; UA209230/2023/65351 від 20.06.2023; UA205140/2023/51137 від 28.06.2023; UA209230/2023/68721 від 28.06.2023; UA209230/2023/58221 від 02.06.2023; UA209230/2023/58262 від 02.06.2023; UA209230/2023/59115 від 05.06.2023; UA209230/2023/59162 від 05.06.2023; UA209230/2023/59240 від 05.06.2023; UA209230/2023/59940 від 06.06.2023; UA209230/2023/60325 від 07.06.2023; UA209230/2023/60770 від 08.06.2023; UA209230/2023/60862 від 08.06.2023; UA209230/2023/61296 від 09.06.2023; UA205050/2023/40917 від 12.06.2023; UA209230/2023/62131 від 12.06.2023; UA209230/2023/62164 від 12.06.2023; UA205050/2023/41043 від 13.06.2023; UA205050/2023/41047 від 13.06.2023; UA209230/2023/64091 від 16.06.2023; UA209230/2023/65923 від 21.06.2023; UA209230/2023/69225 від 29.06.2023; UA209230/2023/69722 від 30.06.2023.

У подальшому товар був реалізований на ТОВ "Бренд Проперті", що підтверджується: Актом звірки, Договором поставки № 0601/02 від 01 червня 2023 року, специфікаціями, видатковими накладними; товарно-транспортними накладними.

Оплата товару підтверджується банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи та надавалися відповідачу до пояснень.

Судом також враховується, що у позивача для здійснення господарських операцій було залучено 62 працівники, що підтверджується Наказом від 05 травня 2023 року № 03-П затверджено штатний розпис у кількості 62 (шістдесят дві) штатні одиниці з місячним фондом заробітної плати 497 100,00 грн, штатним розписом ТОВ "Берегиня Компані".

Наявність основних засобів (нежитлове приміщення) та основних засобів підтверджується: Актом надання послуг від 31 серпня 2023 року № 8/31-99, від 31 липня 2023 року № 7/31-04, Договором № 23/07/01-1 суборенди нежитлових приміщень від 01 липня 2023 року укладеним між ТОВ "Берегиня Компані" та ТОВ "БРЕНД ПРОПЕРТІ" (суборенда нежитлових приміщень загальною площею 912 м2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; Актом прийому-передачі від 01 липня 2023 року; Актом надання послуг № 06-1 від 30 червня 2023 року, Договір суборенди нежитлових приміщення 0105/2023 від 01 травня 2023 року укладеним між ТОВ "Берегиня Компані" та ФОП ОСОБА_2 (суборенда нежитлових приміщень загальною площею 600 м2 , яке розташоване за адресою Київська область, село Чубинське, вул. Садова-Дачна, буд. 12-Б), Актом приймання-передачі від 01 травня 2023 року, Актом прийому-передачі повернення об`єкта суборенди від 31.12.2023; Актом надання послуг № 51 від 30 червня 2022 року, Договором № ВК-01/01 оренди нежитлових приміщень від 01 січня 2022 року укладеним між ТОВ "Берегиня Компані" та ТОВ "ВІКТОР-КОМЕРЦ" (оренда нежитлового приміщення площею 25 м2, яке розташоване за адресою: Київська область, Обухівський р-н., Великі Дмитровичі, вулиця Щаслива, 30/17), Актом прийняття майна в оренду від 01 січня 2022 року; Актом надання послуг від 31 серпня 2023 року № 1070, від 31 липня 2023 року № 1013,Договром оренди нежитлового приміщення № 14/23 від 20 червня 2023 року укладеним між ТОВ "Берегиня Компані" та ТОВ "Електроприладпостач" оренда нежитлового приміщення загальною площею 775 м2,яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Радишева, 3, Актом надання послуг № 1071 від 31 серпня 2023 року, від 31 липня 2023 року № 1014, Договором оренди нежитлового приміщення № 15/23 від 20 червня 2023 року укладеним між ТОВ "Берегиня Компані" та ТОВ "Електроприладпостач" оренда нежитлового приміщення загальною площею 137 м2,яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Радишева, 3, Актом приймання передачі нежитлового приміщення в оренду від 01 липня 2023 року. Актом приймання-передачі обладнання суборенди До договору № 0105/2023 суборенди нежитлового приміщення від 01 травня 2023 року відповідно до якого передано: універсальні машини для легких середніх матеріалів 1-голкова, прямострочна машинка для важких матеріалів, оверлок 5-ник, оверлок 4-ник, петельна машина, стіл закрійний, ґудзикова машина, ніж дисковий, шафа для фурнітури, ніж сабельний, стільці.

Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження відповідача стосовно "11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності", оскільки позивачем надано докази наявності місць зберігання та обсягів реалізації імпортованих товарів.

Щодо посилання на взаємодію з платниками податків, які включені до переліку ризикових, суд зазначає, що відповідно до загальної практики Верховного Суду чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагентів позивача матеріальних і трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання такими платниками господарських операцій і не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, позаяк залучення інших субпідрядників (працівників чи організацій) є можливим за умови укладання відповідних договорів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, що свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його пливу.

Отже, поширення на позивача "ризиковості" через стосунки з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ "Бренд Проперті" як до суду так і під час подання пояснень було надано первинні Актом звірки, Договором поставки № 0601/02 від 01 червня 2023 року, специфікаціями, видатковими накладними. Транспортування товару підтверджується: товарно-транспортними накладними. Оплата банківськими виписками. Жодних зауважень до наданих документів протокол комісії не містить.

Таким чином, відповідач здійснив формальний підхід до прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскаржуване в межах даної справи рішення взагалі не містять суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого.

Матеріали справи не містять документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій. Жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не наведено, "протокол комісії" - не містить.

Крім того, слід відмітити, що будь-які посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентом (-ами) суд вважє безпідставними, оскільки у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну податкову накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Крім того, суд в контексті спірних правовідносин звертає увагу, що у відповідності до пункту 5 Порядку визначено, що "платник податку, яким складено та/чи подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку".

Тобто з приписів викладеної норми можна встановити, що перевірці на предмет ризиковості та прийняттю рішення має передувати складення платником ПН/РК.

Судова практика з цього питання говорить про те, що процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком № 1165 не передбачено.

Таким чином, з огляду на викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі у відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1643 від 22.04.2024, що свідчить про наявність підстав для його скасування.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Необхідно враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку № 1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" (код ЄДРПОУ 44567388) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ураховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт1 статті6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Згідно з частиною 1 статті 9, статтею 72, частиною 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстатті 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 6 056,00 грн, тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, необхідно присудити на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.04.2024 № 1643.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, 5-А, код ЄДРПОУ ВП44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" (місцезнаходження: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, вул. Щаслива, буд. № 30/17, код ЄДРПОУ 44567388) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" (місцезнаходження: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, вул. Щаслива, буд. № 30/17, код ЄДРПОУ 44567388) судовий збір у розмірі 6 056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: місто Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А, код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.