Рішення

від 16.10.2024 по справі 320/37086/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 року № 320/37086/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» з позовом, у якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області №535/04 від 10.05.2024 (вих. №22200/6/10-36-04-11 від 14.05.2024) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43357621) за індивідуальним податковим номером 433576226575;

-зобов`язати ДПС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» з моменту її анулювання шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення №535/04 від 10.05.2024 (вих. №22200/6/10-36-04-11 від 14.05.2024) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав неподання протягом 12 календарних місяців податкової звітності з ПДВ, що на думку відповідача свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту протягом періоду з 31.03.2023 по 01.04.2024.

Позивач не погоджується з посиланням відповідача на відсутність факту постачання/придбання товарів з 31.03.2023 по 01.04.2024, оскільки наявні за вказаний період постачання і придбання товарів підтверджується наданими до матеріалів справи документами. Отже, контролюючим органом не доведено наявність в діях позивача такого обов`язкового елементу, без якого неможливо прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додатку вартість, - наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Позивач зазначає, що був позбавлений можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, і як наслідок, на формування своїх податкових зобов`язань/податкового кредиту через віднесення його до ризикових підприємств на підставі рішення ГУ ДПС у Київській області, яке скасовано у судовому порядку.

Представником відповідача ГУ ДПС у Київській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки за даними інформаційних баз ДПС України ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» протягом 12 послідовних податкових періодів не подавало податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 31.03.2023 по 01.04.2024, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0 грн

Представником відповідача Державної податкової служби України подано відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» зареєстровано Бучанською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» за КВЕД є:

81.21 Загальне прибирання будинків (основний),

81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів,

81.29 Інші види діяльності із прибирання,

82.92 Пакування,

96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів,

46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням,

46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами,

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля,

52.10 Складське господарство,

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Позивачем 23.05.2024 отримано засобами поштового зв`язку рішення ГУ ДПС у Київській області від 10.05.2024 №535/04 (вих. №22200/6/10-36-04-11 від 14.05.2024) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ», у зв`язку із тим, що в період з 01.04.2023 по 31.03.2024 платник податків на додану вартість ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» не подає податкової декларації з ПДВ, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях протягом 12 календарних місяців

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість визначені пунктами 181.1 та 181.2 ст. 180 ПК України, зокрема: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Згідно з п. 182.1 ст. 180 ПК України якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість передбачений ст. 183 ПК України.

Реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України).

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 року (далі - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів, Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Відповідно до підпункту «г» п. 5.1 Положення № 1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з п. 5.2 Положення № 1130 анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 2001 цього Кодексу.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі Порядок № 569).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 569 ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

У той же час, конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Аналогічна позиція викледена у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 року справа № 380/8687/20, від 19.10.2022 року справа № 380/8769/20.

Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 05.11.2018 у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 у справі №826/876/17.

Прийняття оскаржуваного рішення обґрунтовано неподанням до контролюючого органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, з посиланням на п.п. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 5.2 Положення №1130 встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно із підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Отже, для анулювання реєстрації платником ПДВ визначальним є факт неподання декларацій за останні 12 послідовних податкових місяців, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

З матеріалів справи слідує, що позивач посилається на фактичне здійснення господарської діяльності та придбання/продаж послуг/товарів з метою формування податкового зобов`язання та кредиту за період 2023 2024 роки, що підтверджується податковими накладними від 27.11.2023 № 34083, від 19.06.2023 № 1095, від 22.05.2023 № 2206, від 24.05.2023 № 2252, від 28.03.2023 № 199, від 27.03.2023 № 2319.

Отже, з матеріалів справи слідує, що позивачем здійснювалася господарська діяльність, що спростовує твердження відповідачів про відсутність у позивача операцій з постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що у свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, визначених пп. «г» п.184.1. ст.184 ПК України.

Водночас, відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, аналіз наведеної норми ПК України свідчить про те, що оскільки відповідачем зареєстровано податкові накладні контрагентів позивача та позивача, то за платником податку залишилось право сформувати податковий кредит/зобов`язання протягом часу, наведеного у вказаній нормі закону.

Таким чином, станом на день прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, останнім протиправно не враховано, що ще не сплинув строк, протягом якого платник податку має право включити до податкового кредит і відповідно відобразити у податкових деклараціях суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних

Суд також зазначає, що рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.04.2023 №43089 Комісія регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі - Порядок 1165) з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 31.03.2023 №2, прийняла рішення про відповідність платника податку ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, так, зокрема, зазначено, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює придбання від суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «СІТІ КЛІНІНГ СТАЙЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42787741), ТОВ «ЕНЕРГО-ТЕХ-КЛІНІНГ» (код ЄДРПОУ 43360037), ТОВ «СТАР КЛІН СЕРВІС» (код ЄДРПОУ43846962), ТОВ «ПРАЙМ ТРЕЙД ЦЕНТ» (код ЄДРПОУ 41327160), ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» (код 43357621).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою:

скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Київ про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2022 №7631322/43357621; №7631323/43357621; №7631329/43357621; №7631331/43357621; №7631333/43357621; №7631335/43357621; №7631337/43357621; №7631326/43357621; №7631332/43357621; №7631339/43357621; №7631336/43357621; №7631327/43357621; №631330/43357621; від 29.11.2022 №7728823/43357621; №7728821/43357621; №7728820/43357621; №7728822/43357621; №7728826/43357621; № 7728828/43357621; №7728825/43357621;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №20 від 28.02.2022; №21 від 28.02.2022; №28 від 28.02.2022; №12 від 31.03.2022; №9 від 30.04.2022; №10 від 30.04.2022; №17 від 30.04.2022; №18 від 30.04.2022; №14 від 31.05.2022; №18 від 31.05.2022; №21 від 31.05.2022; №19 від 31.05.2022; №25 від 28.02.2022; №26 від 28.02.2022; №27 від 28.02.2022; №3 від 31.03.2022; №22 від 30.04.2022; №11 від 31.05.2022; №20 від 31.05.2022; №26 від 31.05.2022, подані ТОВ «Ден Груп Компані» (Код ЄДРПОУ 43357621);

визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.04.2023 №43089;

зобов`язати ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ "Ден Груп Компані" (Код ЄДРПОУ 43357621) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №320/17337/23 позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 року у справі №320/17337/23 апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишена без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 без змін.

У зв`язку з набранням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №320/17337/23 законної сили податковим органом виключено ТОВ «Ден Груп Компані» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості - 16.04.2024.

Таким чином, фактично саме протиправні дії Головного управління ДПС у Київській області позбавили можливості позивача повною мірою здійснювати господарську діяльність, реєструвати податкові накладні.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Згідно з абз. 22 ст. 201.10 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 ПКУ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного ('податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 ПКУ).

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Отже, суд погоджується з твердженням позивача, що прийняття 10.05.2024 рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позбавило можливість ТОВ «Ден Груп Компані» здійснити подання податкової декларації з ПДВ до 20.05.2024.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що позивач був позбавлений можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, і як наслідок, на формування своїх податкових зобов`язань/податкового кредиту через віднесення його до ризикових підприємств у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.05.2024 № 535/04 (вих. 22200/6/10-36-04-11 від 14.05.2024) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43357621) за індивідуальним податковим номером 433576226575 підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи зі збереженням індивідуального податкового номеру, суд зазначає, що згідно з пунктом 3.1. Положення №1130, реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора.

Відповідно до норм пункту 5.10. Положення №1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 826/11485/15.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Якщо анулювання реєстрації платника ПДВ було здійснене згідно з рішенням про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 7-РПДВ, то скасування анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом скасування запису про такого платника у Переліку.

З аналізу наведених правових норм слідує, що внесення відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість є компетенцією Державної податкової служби України, що здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, контролюючий орган зобов`язаний на вчинення таких дій, як внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, на підставі рішення суду про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, а тому вказана позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню

Щодо вимоги поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки позивача в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективний, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування судом способу захисту повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Згідно з положеннями пункту 200-1.3 статті 201-1 ПК України у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, УНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569(далі - Порядок №569).

Аналізуючи вказані законодавчі норми, слідує, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень ДПС України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16 та від 22.07.2020 у справі №520/5627/19.

Відповідно до п.200-1.8 ст.200-1 та п.7 Порядку №569 внаслідок анулювання свідоцтва платника податку закривається електронний рахунок такого платника податку в СЕА ПДВ, та, як наслідок, припиняється відображення суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Таким чином, втрата позивачем статусу платника ПДВ призводить до втрати реєстраційного ліміту.

Верховний Суд у постановах від 11.02.2021 (справа №804/5054/16), від 18.12.2020 (справа №804/3109/16) вказував, що рішення суду про визнання протиправним та скасування правового акта індивідуальної дії (рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ), яке набрало законної сили, означає, що такий акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, у тому числі до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Установлення судом факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Верховний Суд у справі №820/537/16 (постанова від 09.08.2022) зазначив, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а платник має право на поновлення реєстраційного ліміту позивача у системі електронного адміністрування ПДВ. При цьому, у даному випадку, ефективним способом захисту прав позивача є поновлення стану розрахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, що передувало анулюванню реєстрації платника ПДВ, яке згодом судовим рішенням визнано протиправним. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06.06.2019 у справі №820/8199/15, від 22.09.2021 у справі №810/881/17.

Враховуючи викладене, на виконання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії.

Такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ та відображення реєстраційної суми (УНакл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в п. 200-1.3 ст.201-1 ПКУ, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов 'язань (Верховний Суд у справі №820/537/16, постанова від 09.08.2022).

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено «Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569).

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством. Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.07.2020 у справі №520/5627/19, від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДФС України (ДПС України). При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Аналіз вказаних вище законодавчих норм свідчить про те, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень Державної податкової служби України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 21.07.2020 у справі №820/1053/16 та від 22.07.2020 у справі №520/5627/19.

Таким чином, для повного та ефективного відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача здійснити дії з поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру, поновленням реєстраційного ліміту позивача у системі електронного адміністрування ПДВ та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки позивача в системі електронного адміністрування ПДВ позивача, які були наявні до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Аналогічного висновку при обранні належного та ефективного способу захисту прав платника податку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 17 грудня 2020 року у справі №820/499/16, від 18 березня 2021 року у справі №520/984/19.

Враховуючи викладене, вимога позивача поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є ефективним способом захисту порушеного права, а тому підлягає задоволенню.

Пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява № 11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (Grande Stevensand Others v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява № 18640/10).

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам сторін, позаяк вони не впливають на викладений вище висновок суду та наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позову.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн (платіжна інструкція від 26.07.2024), отже, такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.05.2024 №535/04 (вих. №22200/6/10-36-04-11 від 14.05.2024) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43357621) за індивідуальним податковим номером 433576226575.

Зобов`язати ДПС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43357621) з моменту її анулювання, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення №535/04 від 10.05.2024 (вих. №22200/6/10-36-04-11 від 14.05.2024) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ТОВ «ДЕН ГРУП КОМПАНІ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім ) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.