Ухвала

від 10.10.2024 по справі 380/9850/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9850/24

У Х В А Л А

З питань зупинення провадження у справі

10 жовтня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Яськів В.Ю.,

представника позивача Яценка С.А.,

представника відповідача Кісіля Р.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції Львівській області від 04.04.2024 №1297 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП" в частині накладення на капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.04.2024 №229о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, зі служби в поліції;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 22.04.2024;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь капітана поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22.04.2024 року по день поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів, включаючи середнє грошове забезпечення за один місяць, що підлягає негайному виконанню;

- рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 з 22.04.2024 року на службі в поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.

Ухвалою судді від 05.06.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

До суду надійшло клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, у якому він покликається на те, що з 16.08.2024 позивач перебуває у складі Збройних Сил України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2024 №4596/1.

Представник відповідача подав заперечення на клопотання, у якому вказує, що Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань. Приклади подібних судових рішень знайшли своє відображення в ухвалах про зупинення провадження Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі № 461/5209/19, від 29 серпня 2022 року у справі № 461/5209/19 та в інших.

Вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд виходить з такого.

Стаття 1 Закону Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII) визначає воєнний стан як особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з статтею 26 Закону №389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року запроваджено на території України воєнний стан, що триває досі.

Підстави для зупинення провадження у справі передбачено ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При цьому, необхідно зазначити, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № N 8-рп/2002).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

У своєму клопотанні про зупинення провадження у справі представник позивача вказує, що з 16.08.2024 позивач перебуває у складі Збройних Сил України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2024 №4596/1.

Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, оскільки позивачем не надано суду документів, які б підтверджували інформацію про залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій позивач перебуває на військовій службі, клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Аналогічний правовий висновок було викладено Верховним Судом в постанові від 03.05.2023 у справі №280/4125/21.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Оскільки до участі у цій справі позивачем залучено представника, то такий, на переконання суду, має можливість реалізовувати надані позивачу процесуальні права в судовому процесі.

Керуючись ст. ст. 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2024.

Суддя Сидор Н.Т.