Рішення

від 05.12.2024 по справі 380/9850/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 рокусправа № 380/9850/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої-судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Яськів В.Ю.,

представника позивача Яценка С.А.,

представника відповідача Кісіля Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції Львівській області від 04.04.2024 № 1297 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП» в частині накладення на капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.04.2024 № 229о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, зі служби в поліції;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 22.04.2024;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь капітана поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22.04.2024 по день поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів, включаючи середнє грошове забезпечення за один місяць, що підлягає негайному виконанню;

- рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 з 22.04.2024 на службі в поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, Головним управлінням національної поліції у Львівській області 04.04.2024 видано наказ № 1297 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП», згідно якого на капітана поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції «за грубе порушення службової дисципліни». На підставі наказу ГУНП у Львівській області від 04.04.2024 № 1297, 22.04.2024 Головним управлінням Національної поліції у Львівській області виданий наказ № 229о/с про звільнення позивача зі служби відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Так, в наказі № 1297 вказано, що ОСОБА_1 вчинив порушення вимог ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» і на підтвердження вчинення такого порушення зазначено, що 21.03.2024 працівники ДБР затримали в порядку ст. 208 КПК України заступника начальника відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП ОСОБА_2 , а також провели обшук в приміщенні даного відділення поліції та в квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 , що може свідчити про можливу причетність ОСОБА_1 до події, яка мала місце 21.03.2024 за участі ОСОБА_2 . Однак, таке твердження не відповідає дійсності та побудоване на домислах і припущеннях. Даний факт підтверджується і самим текстом наказу № 1297, в якому зазначено «може свідчити», а не «свідчить». Крім того, вказано, що ОСОБА_1 як керівник не забезпечив дотримання своїми підлеглими вимог службової дисципліни, за результатами розгляду скарги на дії своїх підлеглих з порушенням вимог КУпАП скасував як незаконну постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності та не доповів рапортом своєму керівнику про такий виявлений факт вчинення порушення з боку підлеглих.

Вказує, що службове розслідування стосовно ОСОБА_1 та його підлеглих, за результатами якого видано наказ № 1297, відповідачем проведено безпідставно, з порушенням встановленого порядку, упереджено та однобоко. Жодних корупційних правопорушень ОСОБА_1 не вчиняв, а всі інші вказані порушення (як ті, що допустили підлеглі ОСОБА_1 , та і ті, що можливо й допустив сам ОСОБА_1 ) носять формальний характер і не призвели до настання жодної шкоди. Даний факт є очевидним і підтверджується, зокрема, тим фактом ні в оскарженому наказі № 1297, ні у висновку службового розслідування не зазначено виду та розміру шкоди, завданого в результаті означених порушень. З огляду на викладене, позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскаржені накази. Просить суд поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, де на спростування аргументів позивача зазначає, що оскаржуваний наказ виданий з врахуванням обставин, які викладені у висновку службового розслідування. Вказує, що у наслідок неналежного виконання службових обов`язків, повного ігнорування вимог та вказівок керівництва, начальник СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 допустив порушення службової дисципліни, а саме порушення вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію, підпунктів 1, 6, 13 частини 3 статті 1 та пунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II, абзацу 1 частини 3 V «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування». Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер. З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, відповідач вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 14.05.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 05.06.2024 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 10.10.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

10.10.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів аналогічних, наведеним у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, в подальшому проходив службу в Національній поліції України, остання посада начальник сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.

21.03.2024 до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт поліцейських УГІ ГУНП з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих поліцейських ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП (вх. № РП 37 від 21.03.2024) та подання ЛУ ДВБ НП України (вх.№ 531/42/01-2024 від 21.03.2024).

Згідно вищевказаного рапорту установлено, що 21.04.2024 до у Львівській області надійшла інформація про те, що працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові спільно із працівниками УСБУ у Львівській області у рамках кримінального провадження від 15.01.2024 № 42024140000000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, проведено обшук у ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП. В ході опрацювання вказаної інформації встановлено, що цього ж дня по вул. А. Шептицького у місті Турка, поблизу кафе «Вікторія», в порядку ст. 208 КПК України затримано заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0118708), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старий Самбір, Львівської області, освіта вища технічна, в Національній поліції України з 12.04.2017, на займаній посаді з 13.11.2023, має діюче дисциплінарне стягнення догана, застосоване наказом Самбірського РВП ГУНП від 08.03.2024 № 13, який вимагав та отримав неправомірну вигоду у сумі 25 000 тис. гривень від гр. ОСОБА_3 за сприяння у безперешкодному перевезенні незаконно вирубаної лісопродукції. Під час затримання на місці події старший лейтенант поліції ОСОБА_2 перебував на службі, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 21.03.2024 № 1062 «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» призначено за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих поліцейських Самбірського РВП ГУНП у Львівській області службове розслідування у формі письмового провадження.

Начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області 02.04.2024 затверджений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни зі сторони окремих поліцейських ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП.

Згідно з висновком службового розслідування від 02.04.2024 у ході службового розслідування установлено, що «вищевказані порушення стали можливими внаслідок неналежної організації та неналежного контролю за діями підлеглих та виконання службових обов`язків із сторони начальника СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , який в порушення вимог підпунктів 1, 2, 3, 4, 5 пункту 1 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, пункту 2 та пункту 3 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, статті 292, частини 1 статті 293 та статті 295 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не склав за результатами розгляду скарги керівнику рапорт (доповідну записку) та не дослідив наведені у скарзі відомості щодо неправомірних дій підлеглих та під час розгляду звернень громадян щодо неправомірних дій поліцейських під час здійснення проваджень по справах про адміністративні правопорушення безпідставно скасував постанови з порушенням вимог КУпАП та будучи відповідальною особою на яку покладається відповідальність за зберігання отриманої інформації з портативних відеореєстраторів не зберіг її, окрім цього він як керівник несе відповідальність за дотриманням підлеглими службової дисципліни та з метою забезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігати вчиненню підлеглими правопорушень. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського, розвивати у підлеглих самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Поряд з цим, дисциплінарною комісією враховано те, що начальник СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 останній як керівник повинен за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, зокрема: верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості та рівності; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», бути прикладом для підлеглих, обов`язку контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Крім цього, у своїй професійній діяльності поліцейський повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, не допускати дій, що підривають та дискредитують авторитет органів поліції. Водночас, слід вказати, що 21.03.2024 у помешканні начальника СРПП ВнП №2 Самбірського РВП капітана поліції ОСОБА_1 (м. Турка, вул. Молодіжна, 24/11) працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові у рамках кримінального провадження № 42024140000000015 від 15.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, проведено невідкладний обшук, що може свідчити, про можливу причетність капітана поліції ОСОБА_1 до події яка мала місце 21.03.2024 за участі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 .

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України Закону України «Про Національну поліцію» та підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» капітан поліції ОСОБА_1 являється суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських». Враховуючи вищенаведене, у наслідок неналежного виконання службових обов`язків, повного ігнорування вимог та вказівок керівництва, начальник СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 допустив порушення службової дисципліни, а саме порушення вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію, підпунктів 1, 6, 13 частини 3 статті 1 та пунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ, абзацу 1 частини 3 V «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування».

Відповідно до наказу від 04.04.2024 № 1297 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», підпунктів 6, 13 частини 3 статті 1 та пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ, абзацу 1 частини 3 V «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, застосувати до начальника СРПП ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0063597) дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУ НП в Львівській області від 22.04.2024 № 229о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 22.04.2024.

Позивач, не погоджуючись з вказаними наказами, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Закон України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Стаття 38 Закону України «Про запобігання корупції» (Додержання вимог закону та етичних норм поведінки), передбачає, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Відповідно до пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Нормою частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з статтею 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Приписи частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення передує службове розслідування, прийняття рішення про його проведення належить до дискреційних повноважень керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).

Згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, судом встановлено, що службовому розслідуванню передував рапорт поліцейських УГІ ГУНП з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих поліцейських ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП (вх. № РП 37 від 21.03.2024) та подання ЛУ ДВБ НП України (вх.№ 531/42/01-2024 від 21.03.2024).

Підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували висновки службового розслідування про грубе порушення позивачем службової дисципліни, зокрема вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», підпунктів 6, 13 частини 3 статті 1 та пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ, абзацу 1 частини 3 V «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування».

Відповідно до Посадової інструкції начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 такий підпорядковується начальникові Відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, а його роботу координує заступник начальника відділення поліції з превентивної діяльності Відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області .

Разом з тим, відповідно до змісту завдань та обов`язків капітана поліції ОСОБА_1 , як начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, що викладені у його посадовій інструкції та з якою останній ознайомлений, на позивача покладено обов`язок, який полягає в організації роботи відділів, забезпеченні якісного та ефективного виконання покладених на нього завдань та функцій, запобігання проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз`яснювальної роботи.

Таким чином, з врахуванням посадової інструкції позивача, позивач координує діяльність і несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни та з метою забезпечення її дотримання, зобов`язаний контролювати та проводити профілактичну роботу з її зміцнення та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень у період зайняття ним такої посади.

Так у висновку службового розслідування вказано, що, дисциплінарною комісією враховано те, що начальник СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 останній як керівник повинен за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, зокрема: верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості та рівності; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», бути прикладом для підлеглих, обов`язку контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Крім цього, у своїй професійній діяльності поліцейський повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, не допускати дій, що підривають та дискредитують авторитет органів поліції. Водночас, слід вказати, що 21.03.2024 у помешканні начальника СРПП ВнП №2 Самбірського РВП капітана поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові у рамках кримінального провадження № 42024140000000015 від 15.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, проведено невідкладний обшук, що може свідчити, про можливу причетність капітана поліції ОСОБА_1 до події яка мала місце 21.03.2024 за участі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 .

Як зафіксовано у висновку службового розслідування підлеглому позивача ОСОБА_2 оголошено підозру у вчинені кримінального правопорушення, роботу якого координував на цей час ОСОБА_1

22.03.2024 ухвалою Личаківського районного суду м. Львова (справа № 463/2545/24), підозрюваному старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Доводи позивача зводяться до того, що відсутні докази в матеріалах службового розслідування, які б підтверджували порушення ним службової діяльності.

Однак вищенаведені обставини позивачем не спростовані. ОСОБА_1 як керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни.

Крім цього, в ході проведення службового розслідування, установлено порушення службової дисципліни зі сторони окремих поліцейських ВнП № 3 Самбірського РВП ГУНП, а саме в частині:

-неналежного виконання службових обов`язків зі сторони поліцейського СРПП ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_4 , а саме: не дотрималася вимоги щодо ведення безперервної відеозйомки за допомогою портативного відеореєстратора та за результатами виконання службового завдання «Перевірка осіб: адміннагляд», в електронному рапорті про відпрацювання завдання неналежно заповнила вкладки «відомості про осіб» та «проведені дії», а саме не внесла жодної інформації в них;

-неналежного виконання службових обов`язків зі сторони інспектора СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_5 , а саме: не дотримався вимоги щодо ведення безперервної відеозйомки за допомогою портативного відеореєстратора та за результатами виконання службових завдань «Перевірка осіб: адміннагляд» та «Превентивні заходи у сфері БДР», в електронному рапорті про відпрацювання завдання неналежно заповнив вкладки «відомості про осіб» та «проведені дії», а саме не вніс жодної інформації в них, а також у вкладці «особа» зазначив дані (прізвище, ім`я, по-батькові) ініціатора формування службового завдання, який являється працівником поліції;

-неналежного виконання службових обов`язків зі сторони інспектора СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , а саме: не дотримався вимоги щодо ведення безперервної відеозйомки за допомогою портативного відеореєстратора та за результатами виконання службового завдання «Перевірка осіб: адміннагляд», в електронному рапорті про відпрацювання завдання неналежно заповнив вкладки «відомості про осіб» та «проведені дії», а саме не вніс жодної інформації в них;

-неналежного виконання службових обов`язків зі сторони поліцейського СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_7 , а саме: не дотримався вимоги щодо ведення безперервної відеозйомки за допомогою портативного відеореєстратора;

-неналежного виконання службових обов`язків зі сторони інспектора СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , , а саме: не дотримався вимоги щодо ведення безперервної відеозйомки за допомогою портативного відеореєстратора та за результатами виконання службових завдань «Перевірка осіб: адміннагляд» та «Превентивні заходи у сфері БДР» в електронному рапорті неналежно заповнив вкладки «відомості про осіб» та «проведені дії», а саме не вніс жодної інформації в них, окрім цього у вкладці «особа» зазначив дані (прізвище, ім`я, по-батькові) ініціатора формування службового завдання, який являється працівником поліції, а також опрацьовуючи повідомлення по факту домашнього насильства, відмітку про прибуття на місце події проставлено завчасно, що свідчить про не доїзд до місця вчинення домашнього насильства та неналежного виконання даного завдання;

-неналежного виконання службових обов`язків зі сторони заступника начальника СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_9 , який не склав за результатами розгляду скарги керівнику рапорт (доповідну записку) та не дослідив наведені у скарзі відомості щодо неправомірних дій підлеглих та під час розгляду звернень громадян щодо неправомірних дій поліцейських під час здійснення проваджень по справах про адміністративні правопорушення безпідставно скасував постанови з порушенням вимог КУпАП та будучи відповідальною особою на яку покладається відповідальність за зберігання отриманої інформації з портативних відеореєстраторів не зберіг її.

Згідно висновку службового розслідування вказані порушення стали можливими внаслідок неналежної організації та неналежного контролю за діями підлеглих та виконання службових обов`язків із сторони начальника СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за:

1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;

2) зберігання, видачу та приймання карт пам`яті;

3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;

4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;

5) належне ведення відповідної документації.

Пунктом 2 і пунктом 3 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, за кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України і за результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами службового розслідування, що позивач не склав за результатами розгляду скарги керівнику рапорт (доповідну записку) та не дослідив наведені у скарзі відомості щодо неправомірних дій підлеглих та під час розгляду звернень громадян щодо неправомірних дій поліцейських під час здійснення проваджень по справах про адміністративні правопорушення безпідставно скасував постанови з порушенням вимог КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою, на яку покладається відповідальність за зберігання отриманої інформації з портативних відеореєстраторів не зберіг її.

Окрім цього він як керівник несе відповідальність за дотриманням підлеглими службової дисципліни та з метою забезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігати вчиненню підлеглими правопорушень.

З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського, розвивати у підлеглих самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

На спростування вказаних висновків позивач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував належне виконання ним обов`язків щодо контролю за дотриманням особовим складом службової дисципліни.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача про грубе порушення позивачем службової дисципліни, зокрема вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», підпунктів 6, 13 частини 3 статті 1 та пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відтак, наведене вище спростовує доводи позивача про те, що наказ і висновок за результатами службового розслідування не містять інформації про обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Також, у матеріалах справи наявна службова характеристика ОСОБА_1 . Згідно такої, за час проходження служби в органах поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе негативно. З 31.07.2023 призначений на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області. Свої функціональні обов`язки знає та не завжди їх виконує. Також неодноразово керівництвом з ним проводились профілактичні бесіди щодо добросовісного відношення до виконання своїх службових обов`язків. У службовій діяльності не завжди дотримується вимог законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність поліції. Не вміє виділити в роботі головне і спрямувати зусилля на виконання поставленого завдання. Не завжди дотримується норм ділового мовлення, допускає використання ненормативної лексики. На критику в свою адресу реагує, однак належні висновки не робить. Розпочату роботу не завжди доводить до завершення. У суспільному житті відділення поліції участі не бере. З підлеглими тримає себе зневажливо та грубо.

Суд також враховує, що у позивача станом на час прийняття спірних наказів були діючі дисциплінарні стягнення, а саме «догана», оголошена наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області № 13 від 08.03.2024 та «сувора догана», оголошена наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області № 16 від 29.03.2024.

За час несення служби в органах Національної поліції до дисциплінарної відповідальності притягувався 7 разів.

Відповідно до пункту 4 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» керівникам структурних підрозділів апарату ГУНП: (міжрегіональних підрозділів (за згодою)), стройових підрозділів, районних управлінь, районних відділів, відділів, відділень ГУНП усіх рівнів, що займають посади в органах та підрозділів (в т.ч. відокремлених, територіальних) Головного управління забезпечити неухильне виконання вимог «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІ, зокрема в частині контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, аналізу її стану та об`єктивної доповіді керівництву, проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, а у разі їх виявлення - вжиття заходів для припинення такого та застосування дисциплінарного стягнення чи порушення клопотання перед уповноваженим керівником.

Вказані відомості відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту були взяті дисциплінарної комісією до уваги при формуванні висновку службового розслідування від 02.04.2024.

Також, суд зазначає, що відсутність у висновку службового розслідування всіх відомостей, які зазначені у частині першій статті 19 Дисциплінарного статуту, тобто його окремі недоліки, не може виключати встановлені у ньому факти вчинення дисциплінарних проступків.

При оцінці вказаного висновку слід врахувати, що межею, яка розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття, тобто зазначення усіх відомостей.

Позивач не додав відповідних доказів, яких саме обставин (інформації) відповідач не врахував при прийнятті оскарженого наказу, що було б підставою для прийняття іншого рішення таким суб`єктом владних повноважень та спростовувало б вчинений позивачем дисциплінарний проступок.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Також, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Разом із тим, суд враховує, що згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, а застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).

Окрім того, Наказом від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» відповідно до пунктів 7, 9 частини 1 статті Закону України «Про Національну поліцію», статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2019 №2337-VІІІ наказано керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції а Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, державних установ, що належить до сфери управління Національної поліції (відповідно до компетенції) застосувати за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов`язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані сп`яніння, перебування на службі в стані сп`яніння, безпідставної відсутності на робочому місці більше ніж на добу до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності звільнення зі служби в поліції.

У разі встановлення за результатами службових розслідувань за такими фактами, що порушення службової дисципліни стало наслідком неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, приймати рішення щодо звільнення з посади безпосереднього керівника порушника службової дисципліни, а також про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прямого керівника.

На момент проведення службового розслідування та притягнення позивача до відповідальності наказ від 19.07.2022 № 507 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» був дійсним та обов`язковим до виконання. Протилежного судом не встановлено.

Суд погоджується, що керівник ГУНП у Львівській області правомірно обрав позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Суд зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Подібна за змістом позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.05.2019 у справі №815/2658/17.

Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Подібний за змістом висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 810/2073/16, від 14.07.2022 у справі № 520/1795/19, від 30.08.2022 у справі № 120/8381/20-а, від 19.05.2022 у справі № 480/4079/18, від 12.05.2022 у справі № 260/1/19.

Також слід зазначити, що позивач є діючим працівником поліції, має спеціальне звання капітана поліції та про наслідки вчинення будь-яких порушень з його боку мав знати.

Також, суд звертає увагу, що працівники поліції повинні діяти на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв`язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов`язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Крім того, варто зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання поліцейського. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а з подібних правовідносин.

Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12.01.2012 у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).

Суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є той факт, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час, тобто той стан, коли з 24.02.2022 на співробітників поліції покладено виконання своїх функціональних обов`язків, так і додаткових повноважень і завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України. Український народ розраховує на те, що поліцейські, як представники держави, будуть сумлінно виконувати свої обов`язки.

З метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад Національної поліції було переведено на посилений варіант несення служби з 24.02.2022

Під час дії воєнного стану до працівника поліції висунуті більш жорсткі вимоги щодо дотримання службової дисципліни та безпосередньо здійсненні своєї службової діяльності.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.

І відповідно, Дисциплінарний статут визначає, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. Керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобіганню вчиненню підлеглими правопорушень та у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

З огляду на наведене вище, суд погоджується з доводами представника відповідача, що при прийнятті оскаржених наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, у даному випадку було належним чином доведено представником відповідачів при розгляді цієї справи.

Це означає, що спірні наказ Головного управління Національної поліції Львівській області від 04.04.2024 № 1297 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП» в частині накладення на капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.04.2024 № 229о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, зі служби в поліції, відповідають вимогам законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Оцінивши наявні у справі докази, наведені аргументи учасників справи, суд констатує, що позов є не обґрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити у повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2024.

Суддя Сидор Н.Т.