Ухвала

від 07.10.2024 по справі 380/28892/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

07 жовтня 2024 рокусправа № 380/28892/23 зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Слободянюк В.

представників позивача Бодника Б.О., Тимошенка М.О.,

представника відповідачів ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Львові клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАБТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПАБТРЕЙД до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якому з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 13.05.2024, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №9330528/41690568 від 22.08.2023;

- визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ Пабтрейд № 7 від 27.02.2023.

Представник відповідачів подав до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин. Заява обґрунтована тим, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, оскільки позивач звернувся до суду 13.05.2024, а строк звернення до суду закінчився 02.12.2023.

Ухвалою від 11.09.2024 суд залишив позовну заяву без руху.

Представник позивача 20.09.2024 подав до суду пояснення, у яких зазначив, що підстав для залишення позову без розгляду немає, оскільки до суду звернувся вчасно.

Розглянувши клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частина друга статті 55 Конституції України визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у рішенні від 29.06.2010 №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Інакше кажучи, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 1 пункту 56.18 статті 56 та статті 102 Податкового кодексу України (далі за текстом- ПК України) у ньому закріплене загальне право платника податку оскаржувати в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Зазначене право може бути реалізоване платником податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 згаданого Кодексу, лише щодо тих рішень контролюючого органу, які впливають на розмір грошових зобов`язань такого платника податків. Інші рішення, які безпосередньо не впливають на розмір грошових зобов`язань платника податків, можуть бути оскаржені до суду у межах строку, визначеного процесуальним законом.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 сформував такий правовий висновок, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Суд встановив, що позивач скористався правом подання скарги в порядку адміністративного оскарження до ДПС України на рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області №9390528/41690568 від 22.08.2023 про відмову в реєстрації ПН №7 від 27.02.2023.

Отже строк звернення до суду з відповідним позовом для позивача становив три місяці.

За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, у порядку, визначеному статею 42 Кодексу, надіслано платнику податку відповідне рішення. Рішеннями ДПС України №66777/41690568/2 від 06.09.2023, скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Відповідно до вимог Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та статті 42 ПК України, рішення про результати скарги було надіслано платнику податків засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Рішення про результати розгляду скарги позивач отримав 06.09.2023, що підтверджується відповідною квитанцією.

Позивач звернувся до суду з позовом 07.12.2023.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже строк звернення до суду розпочав перебіг з дня, наступного за днем отримання позивачем відповідного рішення, тобто з 07.09.2023, у зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що позивач 3-місячний строк звернення до суду не пропустив.

Щодо аргументів відповідача про подання позивачем позовної заяви 13.05.2024, суд зазначає, що позивач подав до суду не позовну заяву, а заяву про доповнення позовних вимог, яку суд прийняв до розгляду відповідно до ухвали від 20.05.2024, постановленої без виходу до нарадчої кімнати.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення з відповідним позовом до суду.

У зв`язку з цим, підстави для задоволення клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду відсутні.

Керуючись статтями 122, 123, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАБТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повна ухвала суду складена 14 жовтня 2024 року.

Суддя Гулик Андрій Григорович