Рішення

від 16.10.2024 по справі 420/8205/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8205/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 13.03.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які пов`язані з усною відмовою в наданні відстрочки від мобілізації, та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , які пов`язані із не наданням ОСОБА_1 відстрочки від мобілізації, в формі не оформлення відстрочки від призову за мобілізацією (не проставлення відмітки про відстрочку) на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяви ОСОБА_1 про надання йому відстрочки, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, та проставити відмітку про відстрочку у військовому квитку ОСОБА_1 або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного;

18.03.24 ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, визначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з уточненими позовними вимогами, а також доказами судового збору у сумі 1211,20 грн.

До суду від позивача 22.03.2024 надійшла заява про усунення недоліків з уточненою позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій він просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в формі усної відмови в наданні відстрочки від мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пов`язана із не наданням ОСОБА_1 відстрочки від мобілізації, в формі не оформлення відстрочки від призову за мобілізацією (не проставлення відмітки про відстрочку) на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пов`язана із не розглядом повторно поданої заяви ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від 06.02.2024 року;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяви ОСОБА_1 про надання йому відстрочки та надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, та проставити відмітку про відстрочку у військовому квитку ОСОБА_1 або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного.

Ухвалою від 05.04.2024 продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

До суду від позивача 17.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 25 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що 05.02.2024 року ОСОБА_1 , прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних та складання заяви про надання позивачу відстрочки від мобілізації у зв`язку із здійсненням постійного догляду за своєю матір`ю. Співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято в позивача документи. В результаті звернення позивача, всі надані ним оригінали документів крім військового квитка були повернуті позивачу та направлено його для проходження військово-лікарської комісії. На прохання позивача розглянути подані ним документи про відстрочку від мобілізації, або повернути копію цієї заяви із відміткою про її реєстрацію позивачу не було повернуто ані військовий квиток, ані копію заяви про надання відстрочки, і в усному порядку повідомлено про відмову. Усна відмова, тобто повідомлення про відмову фактично є дією відповідача, у зв`язку із вчиненням конкретної дії, а саме проголошення відмови в наданні відстрочки. Не проставлення відмітки про відстрочку від мобілізації є бездіяльністю відповідача. 07.02.2024 року позивачем направлено відповідачу повторно подані 05.02.2024 року документи для надання відстрочки від мобілізації засобами електронної пошти та звичайною поштою. Заява була отримана відповідачем 23.02.2024 року, проте станом на момент подання цього позову, позивачем не отримано відповіді на його запит, направлений електронною поштою та звичайною поштою, тобто в даному випадку відповідачем додатково до переліченого вище знову вчинено бездіяльність, пов`язану із не розглядом повторно поданої заяви позивача від 06.02.2024 року. Належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку (проставити відмітку про відстрочку у військовооблікових документах позивача). Крім того, пп. 8 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів») взагалі не передбачає надання окремої заяви про надання відстрочки, а передбачає лише надання документів, що підтверджують право на відстрочку, що додатково підтверджує, що проставлення відмітки про відстрочку є лише елементом оновлення відомостей про військовозобов`язаного, а не окремим процесом розгляду специфічних заяв військовозобов`язаних. У зв`язку із зазначеним, зобов`язання розглянути заяву про відстрочку насправді не є достатньо ефективним засобом захисту права без зобов`язання саме надати відстрочку. Позивач має законні очікування, що надавши документи, що підтверджують його право на відстрочку від мобілізації, йому буде проставлено запис про відстрочку в порядку оновлення даних, замість направлення на ВЛК, тощо, адже якщо позивач має право на відстрочку, який взагалі сенс визначати його придатність до служби, якщо він все одно звільнений від служби. Якщо порядком не передбачено подання окремої заяви про відстрочку, а передбачено лише подання документів, то законним очікуванням позивача є саме констатація відповідачем та судом на даному етапі спору його права на відстрочку, а не просте зобов`язання відповідача розглянути його заяву, що просто направить позивача на повторне коло спору із відповідачем.

Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 25.04.24 року по справі №420/8205/24 надіслано одержувачу ІНФОРМАЦІЯ_3 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 26.04.24 о 00:14 (а.с. 72 зв.).

В установлений в ухвалі від 25.04.2024 року строк та станом на дату вирішення даної адміністративної справи відповідачем не надано відзив.

Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими до справи доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає в АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою від 01.09.2024 (а.с.17) та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 про що зазначено позивачем в позовній заяві.

В позовній заяві також зазначено, що 05.02.2024 року ОСОБА_1 , знаходячись в ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення облікових даних подав відповідальному співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання відстрочки від мобілізації ОСОБА_1 від 05.02.2024 року та документи для надання відстрочки від мобілізації у зв`язку з постійним доглядом своєї матері: військовий квиток, паспорт, копію паспорту та ІПН ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_1 , довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та прописки) від 01.02.2024 року, висновок №52 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, у наслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі щодо ОСОБА_2 від 25.08.2022 року, висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 03.01.2024 року щодо ОСОБА_2 , виписка із медичної картки стаціонарного хворого щодо ОСОБА_2 від 04.01.2024 року, виписка № 118 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 21.11.2023 року, висновок ЛКК від 25.08.2022 року.

Подані позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_2 документи були повернуті позивачу крім військового квитка, а також усно відмовлено в наданні відстрочки від мобілізації.

07 лютого 2024 року позивачем направлено поштовим зв`язком на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання відстрочки від мобілізації від 06.02.2024 року повторна, паспорт ОСОБА_1 , копію паспорту та ІПН ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_1 , довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та прописки) від 01.02.2024 року, висновок №52 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, у наслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі щодо ОСОБА_2 від 25.08.2022 року, висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 03.01.2024 року щодо ОСОБА_2 , виписка із медичної картки стаціонарного хворого щодо ОСОБА_2 від 04.01.2024 року, виписка № 118 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 21.11.2023 року, висновок ЛКК від 25.08.2022 року, заява про надання відстрочки від мобілізації ОСОБА_1 від 05.02.2024 року, що підтверджено описом вкладення у цінний лист, накладною Укрпошти 6501603582943, фіскальним чеком АТ Укрпошти від 07.02.2024 р. (а.с. 21).

Зазначений пакет документів отриманий ІНФОРМАЦІЯ_3 23.02.2024 року (а.с.23).

07 лютого 2024 року о 13:31 позивачем направлено на електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву без підпису з вкладеними 11 файлами (а.с. 21 зв.,- 22).

Вважаючи протиправними: дії відповідача в формі усної відмови в наданні відстрочки від мобілізації; бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не надання відстрочки від мобілізації в формі не оформлення відстрочки від призову за мобілізацією (не проставлення відмітки про відстрочку) на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду; бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо не розглядом повторно заяви ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від 06.02.2024 року, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII станом на час зазначених правовідносин).

Положеннями ст. 1 Закону № 3543-XII визначено, що:

- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зокрема: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду (абз. 10 ч.1)

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487)

В п. 2 Порядку № 1487, зазначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначених у Додатку 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З зазначених приписів Порядку № 1487 вбачається, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

З досліджених доказів, судом встановлено, що: заява позивача про надання відстрочки від мобілізації від 05.02.2024 року адресована ІНФОРМАЦІЯ_6 підписана особисто позивачем ОСОБА_1 , та разом з додатками передана відповідальному працівнику ІНФОРМАЦІЯ_2 (як зазначено позивачем в позові); заява позивача про надання відстрочки від мобілізації від 06.02.2024 року адресована ІНФОРМАЦІЯ_6 підписана особисто позивачем ОСОБА_1 , та разом з додатками направлена поштовим зв`язком до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 21).

Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, діяльність яких регулюється Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення №154).

Згідно п. 1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до п. 3 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Приписами п. 7 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

В п. 8 Положення №154 зазначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно п. 9 Положення №154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань зокрема:

- ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи…

В п. 11 Положення №154 зазначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.

Порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України визначено в Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженій Наказ Міністерства оборони України 28.12.2016 № 735 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 р. за № 94/29962 (далі Інструкція № 735).

Усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.

Відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції № 735, усні звернення громадян безпосередньо розглядаються посадовими особами органів військового управління, військових частин під час особистого прийому громадян, який проводиться згідно із затвердженим графіком або за допомогою засобів зв`язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії». Якщо розв`язати порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, то вони розглядаються в тому самому порядку, що й у разі письмового звернення. Про результати розгляду звернення робиться відмітка в реєстраційно-контрольній картці (комп`ютерному реєстрі, журналі обліку).

Згідно Розділу ІІ Інструкції № 735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень (п.2). Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України (п.3). У зверненні мають бути зазначені прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковане або написане від руки, розбірливо, чітко підписане заявником (групою заявників) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідним роз`ясненням у термін не пізніше ніж через десять днів з дня його надходження. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (п.4). Звернення може бути подано особисто як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне) чи надіслане поштою (електронною поштою). Письмове звернення надсилається поштою (електронною поштою) або передається громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до вимог чинного законодавства (п.5). Відповідь за результатами розгляду звернення обов`язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв`язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини (п.7). Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (п.8).

З позовної заяви вбачається, що 05.02.2024 року о 10 годині відповідальний співробітник ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв в позивача документи, зокрема і « 11. Заява про надання відстрочки від мобілізації ОСОБА_1 від 05.02.2024 року», та «В результаті звернення позивача, всі надані позивачем оригінали документів крім військового квитка були повернуті позивачу близько обіднього часу».

Також в позовній заяві зазначено, що позивачу відмовлено в реєстрації заяви про надання відстрочки від мобілізації від 05.02.2024 року та усно відмовлено в наданні відстрочки від мобілізації.

Отже зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачу було відмовлено «відповідальним працівником» ІНФОРМАЦІЯ_2 в прийнятті та реєстрації заяви від 05.02.2024 року про надання відстрочки від мобілізації.

При цьому позивачем до суду не надано належних та достатніх доказів, а судом з досліджених матеріалів справи не встановлено, що уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 в установленому порядку розглядалися документи та заява позивача від 05.02.2024 року про надання відстрочки від мобілізації та приймалося рішення в письмовій формі про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Оскільки позивачу 05.02.2024 року «близько обіднього часу» були повернуті документи в тому числі і заява від 05.02.2024 року про надання відстрочки від мобілізації (окрім військового квитка, як зазначено в позові) то відповідно суд критично оцінює обґрунтування позивача, що «наприкінці робочого дня 05.02.2024 року позивачу усно відмовлено в наданні відстрочки від мобілізації.

З урахуванням зазначеного судом не встановлено правових підстав для задоволення позову в частинні позовних вимог про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в формі усної відмови в наданні відстрочки від мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пов`язана із не розглядом повторно поданої заяви ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від 06.02.2024 року суд зазначає наступне.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що 07 лютого 2024 року позивачем направлено поштовим зв`язком на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання відстрочки від мобілізації від 06.02.2024 року повторна, паспорт ОСОБА_1 , копію паспорту та ІПН ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_1 , довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та прописки) від 01.02.2024 року, висновок №52 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, у наслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі щодо ОСОБА_2 від 25.08.2022 року, висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 03.01.2024 року щодо ОСОБА_2 , виписка із медичної картки стаціонарного хворого щодо ОСОБА_2 від 04.01.2024 року, виписка № 118 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 21.11.2023 року, висновок ЛКК від 25.08.2022 року, заява про надання відстрочки від мобілізації ОСОБА_1 від 05.02.2024 року, що підтверджено описом вкладення у цінний лист, накладною Укрпошти 6501603582943, фіскальним чеком АТ Укрпошти від 07.02.2024 р. (а.с. 21).

Зазначений пакет документів отриманий ІНФОРМАЦІЯ_3 23.02.2024 року (а.с.23).

ІНФОРМАЦІЯ_3 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача 23.02.2024 року засобами поштового зв`язку заяви ОСОБА_1 від 06.02.2024 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права був зобов`язаний прийняти рішення за наслідком розгляду заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або ж мотивовану відмову в наданні відстрочки.

Однак відповідач не надав до суду достатніх доказів щодо розгляду по суті документів та заяви позивача від 06.02.2024 року про надання відстрочки від мобілізації.

Варто зазначити, що при прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції, та відповідно відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин, зважаючи на відсутність належним чином оформленого рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з не розглядом поданої заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від 06.02.2024 року та про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2024 року про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пов`язана із не наданням ОСОБА_1 відстрочки від мобілізації, в формі не оформлення відстрочки від призову за мобілізацією (не проставлення відмітки про відстрочку) на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, та проставити відмітку про відстрочку у військовому квитку ОСОБА_1 або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі №640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що оскільки відповідачем не вчинено жодних дій які б свідчили про розгляд заяви ОСОБА_1 від 06.02.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та у даному випадку за наслідком розгляду такої заяви у відповідача наявне право надати оцінку заявленим підставам та документам, що додані до заяви, відповідно у ІНФОРМАЦІЯ_2 наявні дискреційні повноваження щодо вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Враховуючи зазначене суд вважає, що в задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пов`язана із не наданням ОСОБА_1 відстрочки від мобілізації, в формі не оформлення відстрочки від призову за мобілізацією (не проставлення відмітки про відстрочку) на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, що зайнята постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, та проставити відмітку про відстрочку у військовому квитку ОСОБА_1 або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного слід відмовити як передчасних, оскільки відповідачем не вчинено жодних дій які б свідчили про розгляд заяви позивача від 06.02.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду сплачено судовий збір: 1211,20 грн, згідно квитанції ID 2696-7398-9065-7476 (а.с. 15) та 3633,60 грн. згідно квитанції ID 2527-3909-9411-6834 (а.с. 52).

Отже, враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог суд дійшов висновку про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність

ІНФОРМАЦІЯ_1 з не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 06.02.2024 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя О.А. Вовченко