Ухвала

від 15.10.2024 по справі 440/10814/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10814/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Бахарєвої П.А,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2024 року ОСОБА_1 засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про стягнення з Полтавського апеляційного суду невиплаченого при звільненні грошового утримання в сумі 555769 грн; зобов`язання Полтавського апеляційного суду нарахувати та виплатити у відповідності до вимог ст. 33 та ст. 34 Закону України Про оплату праці індексацію та компенсацію грошового утримання стягнутого за Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі № №440/6188/20, починаючи з часу набрання рішенням суду законної чинності - 21.05.2021; зобов`язання Державної судової адміністрації України виділити Полтавському апеляційному суду грошові кошти для виплати належних ОСОБА_1 грошового утримання в сумі 555769 грн.

Ухвалою суду від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/10814/24, cправу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №440/6188/20, серед іншого, зобов`язано Полтавський апеляційний суд провести перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

На виконання судового рішення від 15.01.2021 у справі №440/6188/20 Полтавський апеляційний суд провів перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020, визначивши розмір такої винагороди сумою 555769 грн, однак виплату заборгованості наразі не провів.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше особами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких однієї із сторін є суб`єкт владних повноважень, наділений можливістю владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів.

Разом з цим, як визначено частиною першою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У силу частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Умови та підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення визначені у статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частин першої, третьої якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положеннями статті 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов`язання відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суддя встановив, що спір в частині позовних вимог про стягнення з Полтавського апеляційного суду невиплаченого при звільненні грошового утримання в сумі 555769 грн фактично пов`язаний з протиправним, як на думку ініціатора звернення, невиконанням відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №440/6188/20 в частині зобов`язання Полтавського апеляційного суду здійснити виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020.

З огляду на вищенаведене, суд зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не дозволяє ефективно захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

При розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.

Суд акцентує увагу на тому, що право позивача на отримання суддівської винагороди судді за період з 18.04.2020 по 27.08.2020, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" захищене судом у ході розгляду справи №440/6188/20. Натомість заявлені ОСОБА_1 у цьому судовому провадженні позовні вимоги фактично покликані спонукати відповідача виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №440/6188/20, однак в інший спосіб, ніж це було ним визначено у справі №440/6188/20.

Відтак, у разі наявності у позивача переконання, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушені його права, свободи чи інтереси, таке порушене право підлягає захисту шляхом звернення позивача до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто, в порядку судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/6188/20), а не шляхом пред`явлення нового позову.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.

Факт звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про виплату коштів, нарахованих на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №440/6188/20, та отримання листа від 19.07.2024, яким повідомлено, що добровільне виконання судового рішення за відкритою бюджетною програмою Полтавського апеляційного суду неможливе через відсутність бюджетних асигнувань, не зумовлює виникнення нового юридичного спору між сторонами, адже вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі № 440/10814/24 в частині позовних вимог про стягнення з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 невиплаченого при звільненні грошового утримання в сумі 555769 грн.

Керуючись статтями 238, 248, 253, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі № 440/10814/24 в частині позовних вимог про стягнення з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 невиплаченого при звільненні грошового утримання в сумі 555769 грн.

Оголосити перерву в підготовчому засіданні до 11:00 год. 30 жовтня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Головко