Рішення

від 04.12.2007 по справі 30-21-1/464-06-12185

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30-21-1/464-06-12185

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2007 р.Справа  № 30-21-1/464-06-12185

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Балтеко”;

Відповідач:   Міністерство оборони України ;

Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) в особі філії Центрального будівельного управління  „Укроборонбуд”;

Третя особа на стороні відповідача, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державне підприємство  „Виробничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України  „Слава і Честь”;

Товариство з обмеженою відповідальністю „Істок-2001”;

Про  визнання договору дійсним

                                                                     Судді                                    Рога Н.В.

                                                                                                                   Власова С.Г.

                                                                                                                   Зеленов  Г.М.

                                                            Представники:

Від позивача: Абатурова І.Г.- довіреність від 09.11.2007р.,

                        Андрієнко В.Г.- довіреність від 16.10.2007р.

Від відповідача:Науменко А.В.- довіреність №220\199\д від 26.01.2007р.

Від відповідача:  Науменко А.В.- довіреність №4\3 від 19.01.2007р.

Від третьої особи: ДП „Слава і честь” - не з'явився;

ТОВ „Істок-2001”: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)  „Балтеко”, звернувся до господарського суду Одеської області  з позовом до Міністерства оборони України , Центрального спеціалізованого будівельного управління в особі Філії Центрального спеціалізованого будівельного управління „УКРОБОРОНБУД” (далі - ЦСБУ „УКРОБОРОНБУД”) про  визнання дійсним договору №19\05-06\01\1 від 10 травня 2006р., укладеного між Міністерством оборони України  та ТОВ „Балтеко” про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України  у Договорі від 10 травня 2006р. №19\05-06\01 про спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту , шляхом пайової участі сторін, та визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна , який знаходиться за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1 та згідно технічного паспорту від 02.10.2006р. складається з будівлі Типографії загальною площею 1980,80 кв.м, що розташована на земельній ділянці площею 0,35 га.

В ході розгляду справи позивач надав уточнення позовних вимог, згідно яких вимагає  визнати дійсним з моменту укладення Договір від 10 травня 2006р. №19\05-06\01\1 про спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту , шляхом пайової участі сторін, укладений між  Міністерством оборони України  та ТОВ „Балтеко”, на підставі якого ТОВ „Балтеко” набуло право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1 та згідно технічного паспорту від 02.10.2006р. складається з будівлі Типографії загальною площею 1980,80 кв.м, що розташована на земельній ділянці площею 0,35 га.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач –Міністерство оборони України проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач –ЦСБУ „УКРОБОРОНБУД” проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області  від 02 жовтня 2007р. справу  №21-1\464-06-12185 передано на розгляд колегії суддів у складі: Рога Н.В. (головуючий), Зеленов Г.М., Бахарев Б.О.  Ухвалою суду від 05.10.2007р. справу прийнято до колегіального розгляду.  Розпорядженням  голови суду від 23.10.2007р.  суддю Бахарева Б.О.  у складі колегії замінено на суддю Власову С.Г.  Ухвалою  від 23.10. 2007р. справу прийнято до розгляду у складі колегії суддів  Рога Н.В. 9Головуючий), Зеленов Г.М., Власова С.Г.  

З метою повного та всебічного розгляду справи до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -  Державне підприємство Міністерства оборони України  „Видавничо-поліграфічне підприємство „Слава і Честь” та товариство з обмеженою відповідальністю „Істок-2001”.

Треті особи про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином, але представники третіх осіб у судове засідання не з'являлися, своїх міркувань щодо позову до суду не надали. Згідно п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123  до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи до суду надійшло клопотання Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі  до розгляду Верховним судом України  касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України по справі №30\52-07-1118, якою скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2007р.  В обґрунтування клопотання Міністерство оборони України посилається на визнання недійсним  постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2007р. договору №19\05-06\01\1, який є предметом розгляду у даній справі. За таких обставин, заявник вважає за неможливе розглядати справу №30-21-1\464-06-12185 до остаточного вирішення справи №30\52-07-1118.

Заслухав пояснення інших учасників судового процесу, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, посилаючись на таке:  відповідно до ст.79 ГПК України  господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Отже, підставою зупинення є неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, яка пов'язана  з нею. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007р. у справі №30\52-07-1118, яка набрала законної сили з дня її прийняття,  скасовано  постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2007р. та рішення  господарського суду Одеської області від 25.04.2007р. у справі №30\52-07-1118, у позові Міністерства оборони України  про визнання недійсним договору від 10.05.2006р. №19\05-06\01 про спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту, шляхом пайової участі сторін, якою апеляційною інстанцією за власною ініціативою було визнано недійсним також договір від 10.05.2006р. №19\05-06\01\1.  Отже, договір від 10.05.2006р. №19\05-06\01\1 не був предметом  позову у справі №30\52-07-1118.

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін, суд встановив:

10 травня 2006р. між Міністерством оборони України  , в інтересах якого діяла філія ЦСБУ „УКРОБОРОНБУД”  та ТОВ „Балтеко”  був укладений Договір  №19\05-06\01\1 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України  у Договорі від 10 травня 2006р. №19\05-06\01 про спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту, шляхом пайової участі сторін, згідно якого  ТОВ „Балтеко” компенсує Міністерству оборони України  вартість пайової участі Міністерства у договорі від 10 травня 2006р. №19\05-06\01 про спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту, шляхом пайової участі сторін за ціною та в строки, що визначені даним договором. Компенсація вартості паю здійснюється шляхом  купівлі-продажу  нерухомого майна, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі  від 10 травня 2006р. №19\05-06\01, яке  розташоване на земельній ділянці площею 0,35 га за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1, а саме –будинок типографії (літ. „А”, загальною площею 1968,80 кв.м).  Згідно з експертною оцінкою  ринкова вартість даного майна становить 2 506 282 грн., сума договору  складає 2 800 000 грн.

Відповідно до п.7  зазначеного Договору  право власності на майно  ТОВ „Балтеко”  отримує згідно чинного законодавства України, та повинно зареєструвати його у строк 10 днів з дати підписання відповідних актів прийому - передачі.

Позивач по справі просить визнати даний Договір дійсним з моменту укладення, посилаючись на таке:

Платіжним дорученням №1 від 26.10.2006р. ТОВ „Балтеко” перерахувало на користь філії ЦСБУ „УКРОБОРОНБУД”  2 800 000 грн. на виконання умов Договору  №19\05-06\01\1  від 10. 05.2006р.

01 листопада 2006р. Міністерство оборони України та ТОВ „Балтеко” підписали Акт прийому-передачі нерухомого майна, що складає розмір пайової участі  (паю) МОУ у договорі від 10.05. 2006р. №19\05-06\01, згідно договору компенсації пайової участі (паю) від 10.05.2006р. №19\05-06\01\1, згідно якого Міністерство оборони України передало у власність ТОВ „Балтеко”, а останнє прийняло у власність нерухоме майно, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства у Договорі від 10.05.2006р.  №19\05-06\01, яке  розташоване на земельній ділянці площею 0,35 га за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1, а саме –будинок типографії (літ. „А”, загальною площею 1968,80 кв.м). Вартість даного майна становить  2 800 000 грн. (з ПДВ).

У той же день, 01 листопада 2006р. був складений Акт про припинення дії договору від 10.05. 2006р. №19\05-06\01 про  спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту , шляхом пайової участі сторін, у якому сторони зазначили, що  відповідно до п.9.7. Договору від 10.05. 2006р. №19\05-06\01 , у зв'язку із переходом права власності  до ТОВ „Балтеко”  на розмір пайової участі (паю) Міністерства, дія Договору від 10.05. 2006р. №19\05-06\01 припинена з моменту підписання даного акту.  Відповідно до п.2 зазначеного акту Міністерство припиняє право власності (користування) земельною ділянкою, площею 0,35 га, що визначена у п.2.5. Договору від 10.05. 2006р. №19\05-06\01 та дає згоду на зміну її цільового призначення з подальшим відведенням у встановленому чинним законодавством порядку ТОВ „Балтеко” під будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення.

Листом від 01 листопада 2006р. ТОВ „Балтеко” запропонувало здійснити нотаріальне посвідчення Договору від 10.05. 2006р. №19\05-06\01\1. Листом від 01.11.2006р. філія ЦСБУ „УКРОБОРОНБУД” повідомила про недоцільність нотаріального посвідчення договору .

На підставі зазначеного позивач вважає, що сторони за Договором від 10.05.2006р.   №19\05-06\01\1 домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне  виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. За таких обставин, на підставі п.1 ст.220 Цивільного кодексу України суд може визнати такий договір дійсним.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та охоронюваного законом інтересу, керуючись ст.15 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач зауважив, що, навіть якщо припустити відсутність у ЦСБУ  „УКРОБОРОНБУД”  повноважень на укладення  від імені Міністерства оборони України договорів №№ 19\05-06\01 та 19\05-06\01\1  від 10.05. 2006р., то у такому випадку позивач не знав і не міг знати  про відсутність таких повноважень  і був упевнений у наявності таких повноважень.  За таких обставин, ТОВ „Балтеко”  є добросовісним набувачем  об'єкту нерухомості –будівлі типографії загальною площею 1 968,80 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1.  Відповідно ж до ст.330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.  За умовами зазначеної статті Цивільного кодексу України  ТОВ „Балтеко” слід вважати добросовісним набувачем  об'єкту нерухомості -  будівлі типографії загальною площею 1 968,80 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1, адже, об'єкт нерухомості не був загублений Міністерством оборони України або іншою повноваженою особою, об'єкт не викрадався у власника або у іншого законного володільця, об'єкт ніколи не вибував з володіння власника або іншої уповноваженої ним особи будь-яким іншим шляхом всупереч їхньої волі.

Позивач також звернув увагу суду на те, що при розгляді справи №30\52-07-1118  у постанові Вищого господарського суду було встановлено  відсутність у діях директора філії ЦСБУ „УКРОБОРОНГБУД” ознак перевищення повноважень при підписанні від імені Міністерства оборони України договорів  №№ 19\05-06\01 та 19\05-06\01\1  від 10.05. 2006р., повну відповідність договору №19\05-06\01  від 10.05. 2006р. вимогам чинного законодавства, прийняття Міністерством оборони України виконання договорів №№ 19\05-06\01 та 19\05-06\01\1  від 10.05. 2006р. (мовчазне схвалення) шляхом неповернення отриманої від ТОВ „Балтеко” оплати у сумі 2 800 000 грн.   

Відповідач - Міністерство оборони України, проти позову заперечує, посилаючись на відсутність у Мельника В.Л. повноважень  на укладення спірного договору, адже, на думку відповідача, довіреність від 09.03.2006р., видана Мельник В.Л.- директора філії ЦСБУ „УКРОБОРОНБУД”,  Міністерством оборони України в особі Міністра оборони України Гриценка А.С., наділяє повіреного  повноваженнями щодо укладення  правочинів лише на підставі рішень Міністерства оборони України  та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України.

Крім того, відповідач зазначив, що  наданій Мельнику В.Л. довіреності він був уповноважений  лише розписуватися та підписувати договори забудови військових містечок, визначених у Дорученні (Розпорядженні) Міністра оборони України  від 23.11.2005р. №13965\3, шляхом укладення договорів та здійснення реалізації (відчуження) нерухомого військового майна на території військових містечок, визначених у зазначеному Дорученні і списаних у встановленому порядку з отриманням коштів на спеціальний рахунок Міністерства оборони України у Державному казначействі. У Дорученні ж (Розпорядженні)  міністра оборони України від 23.11.2005р. за 13965/з  для ЦСБУ МОУ визначені повноваження на виконання функцій замовника будівництва у Збройних Силах України, шляхом укладання інвестиційних договорів, а також повноважень на здійснення реалізації списаного військового майна, оцінених майнових прав з отриманням коштів на спеціальний рахунок МОУ для наповнення спеціального фонду держбюджету, за переліком  військових містечок у додатку до Доручення.  За даними відповідача, в переліку  по м. Одесі зазначене лише військове містечко №7, до якого не відноситься спірне майно.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України, спірний правочин вчинений представником з перевищенням повноважень,  створює,  змінює та  припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення право чину  цією особою. Право чин вважається схваленим  зокрема , у разі , якщо особа , яку він представляє, вчинила дії , що свідчать про прийняття його до виконання.  Філія „УКРОБОРОНБУД” відмовила ТОВ „Балтеко” у нотаріальному посвідченні спірного договору, що відповідач вважає фактичним підтвердженням відсутності повноважень на укладення угоди. Доказів схвалення Міністерством оборони України спірної угоди   позивачем до суду не надано.

За таких обставин, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для визнання спірної угоди дійсною.

Крім того, відповідач зазначив, що спірне майно належить на праві господарського відання  ДП „Слава і Честь”, яке,  згідно Статуту зареєстрованого у 2000р., є підприємством, заснованим на державній власності й підпорядкованим Міністерству оборони України . Відповідно до розділу 4 Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, здійснюючі яке підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту .  Відчуження засобів виробництва , що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, що встановлюється чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно  на інвестиції підприємства і є державною власністю.  

Порядок відчуження  військового майна встановлений ст.6 Закону України  „Про правовий режим  майна у Збройних Силах України”  та Постановою Кабінету Міністрів України  від 28.12.2000р. №1919  „Про затвердження Положення  про порядок відчуження військового майна Збройних Сил”. На підставі зазначених нормативних актів відповідач вважає, що реалізація військового майна здійснюється уповноваженими Кабінетом Міністрів України  організаціями на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.  Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2004р. №894-р „Про надання повноважень на реалізацію списаного військового майна Збройних сил України” повноваження на реалізацію (відчуження ) списаного військового майна надано  ЦСБУ , а не МОУ, які є окремими юридичними особами .  Об'єкт купівлі-продажу за спірним Договором , за даними відповідача, знаходиться на балансі ДП „Слава і Честь”, у зв'язку з чим це майно закріплено за ДП на праві господарського відання, адже ,  Актом розподілу та передачі майна редакції, видавництва та друкарні газети „Слава і честь”, затвердженим 22.08.2002р. , у зв'язку із створенням ДП „Слава і честь”, на підставі наказу Міністра оброни України №191 від 26.06.2000р., ДП „Слава і честь” передано майно військового містечка №2 згідно додатків. У тому числі передано будинок друкарні, розташований за адресою: Італійський бульвар, 1 (військове містечко №2), що також підтверджується Актом приймання-передачі основних засобів від 01.10.2002р.

Відповідач також зазначив , що він вважає удаваними угоди від 10.05.2006р.                                № 19\05-06\01 та від 10.05. 2006р. №19\05-06\01\1, так як вони були укладені в один день, для приховування правочину купівлі-продажу.

Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що   28 грудня 2005р. Міністерством оборони України був виданий Наказ №772 „Про деякі питання організації будівництва житла”, п.3 якого надано право підписання договорів пайової участі у будівництві, інвестування будівництва  житла, підряду на капітальне будівництво, інших видів договорів, предметом яких є будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, та здійснення усіх правочинів за ними директору Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України (особі, що на підставі письмового наказу тимчасово виконує його обов'язки).  Пунктом 8 Наказу встановлено, що цей Наказ не стосується договорів щодо будівництва (пайової участі у будівництві) , закупівлі житла для військовослужбовців та членів їх сімей, що здійснюється за бюджетні кошти на підставі рішень тендерного комітету Міністерства оборони України.

Згідно Наказу державного секретаря Міністерства оборони України від 16.06.2003р. №21 „Про затвердження Положення про Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України”   Південне управління капітального будівництва МОУ уповноважено здійснювати функції замовника капітального будівництва у Збройних Силах України в Одеській, Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській областях .

23 червня 2003р. між Військовою частиною А-3842  (Замовник) та ТОВ „Істок-2001” (пайовик) був укладений Договір №620 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, предметом якого є фінансування Пайовиком в повному обсязі будівництва, згідно одержаної в установленому порядку проектної документації, в будівництво групи житлових будинків  з вбудовано-прибудованими приміщеннями в м. Одеса по Італійському бульвару,1 (військові містечка №2,11), загальною площею житла 14800кв.м.  Згідно п.3.4. Договору  розподіл об'єкту між сторонами здійснюється наступним чином: Замовнику - 2072 кв.м загальної площі житла об'єкту, Пайовику - 12728 кв.м загальної площі житла об'єкту, кінцеву будівельну продукцію, визначену проектно-кошторисною документацією , а саме: будинок (секції) з вбудовано-прибудованими приміщеннями, обладнанням, за виключенням загальної площі житла об'єкту, що підлягає передачі Замовнику.

09 листопада 2004р. Міністром оборони України  затверджено рішення про надання права замовникам капітального будівництва МОУ на проектування та забудову територій військових містечок МОУ у м. Одесі. Серед  територій  зазначено військове містечко №2  у м. Одесі по Італійському бульвару, 1, з площею земельної ділянки 1,90 га  згідно рішення Одеського міськвиконкому від 29.05.1951р. №27.

25 липня 2006р. Міністерство оборони України , Військова частина А-3641 та ТОВ „Істок-2001” підписали Додатковий договір №ДУ-1\620 до договору №620 від 23.06.2003р., яким  сторони домовилися, що з метою скорочення термінів забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей  ТОВ „Істок-2001” зобов'язується в термін не пізніше 10 днів з моменту підписання Додаткового договору передати 66 квартир у м. Миколаєві, за адресою: вул. Центральна, 34 (загальною площею 4052,1 кв.м), 3 квартири у м. Одесі (загальною площею 187,3 кв.м) та сплачених майнових прав на 3 квартири у м. Одесі (загальною площею 170,26 кв.м).  Проведення дострокової передачі зазначених квартир та сплачених майнових прав  вважається виконанням ТОВ „Істок-2001”  обов'язків по Договору та Додатковому договору.

Відповідно до п.6 Додаткового договору  виконання ТОВ „Істок-2001”  зобов'язань є підставою для здійснення Міністерством оброни України дій щодо надання згоди на припинення права користування земельною ділянкою  загальною площею 1,2571 га , що розташована за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар (військове містечко №2,11) та зміну його цільового призначення з подальшим відведенням в установленому законом порядку під будівництво ТОВ „Істок-2001”, а також щодо підписання актів на списання будівель та споруд , що розташовані на плямі забудови.

Листом від 07.08.2006р. Міністерство оборони України надало згоду на припинення права користування земельною ділянкою  загальною площею 1,2571 га, що розташована за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар (військове містечко №2,11) та зміну його цільового призначення з подальшим відведенням під будівництво у встановленому чинним законодавством порядку Південному управлінню капітального будівництва СОУ для виконання договору з ТОВ „Істок-2001”.

12 грудня 2006р. був підписаний Акт списання будівлі (споруди), згідно якого комісією зроблено висновок  про списання будівлі  за генпланом №3 на території військового містечка №2 у м. Одесі у зв'язку із її плановим знесенням для звільнення території містечка під майданчик планової забудови житлового комплексу. 16 січня 2007р. Акт затверджений Міністром оборони України.

Відповідач - ЦСБУ „УКРОБОРОНБУД” повністю підтримує заперечення Міністерства оборони України.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до такого висновку :

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання.  Згідно ст.1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів юридичної особи.

Відповідно до п.1 ст.220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як з вбачається з  матеріалів справи, зокрема, тексту Договору   №19\05-06\01\1 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України  у Договорі від 10 травня 2006р. №19\05-06\01 про спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту, шляхом пайової участі сторін, укладеного  10 травня 2006р. між Міністерством оборони України , в інтересах якого діяла філія ЦСБУ „УКРОБОРОНБУД”  та ТОВ „Балтеко”,  згідно якого  ТОВ „Балтеко” компенсує Міністерству оборони України  вартість пайової участі Міністерства у договорі від 10 травня 2006р. №19\05-06\01 про спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту, шляхом пайової участі сторін за ціною та в строки, що визначені даним договором, сторони домовилися щодо всіх істотних умов зазначеного договору. Зокрема, сторони домовилися, що компенсація вартості паю здійснюється шляхом  купівлі-продажу  нерухомого майна, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі  від 10 травня 2006р. №19\05-06\01, яке  розташоване на земельній ділянці площею 0,35 га за адресою:    м. Одеса, Італійський бульвар, 1, а саме –будинок типографії (літ. „А”, загальною площею 1968,80 кв.м).  Згідно з експертною оцінкою  ринкова вартість даного майна становить 2 506 282 грн., сума договору  складає 2 800 000 грн.

Платіжним дорученням №1 від 26.10.2006р. ТОВ „Балтеко” перерахувало на користь філії ЦСБУ „УКРОБОРОНБУД”  2 800 000 грн. на виконання умов Договору  №19\05-06\01\1  від 10. 05.2006р.

01 листопада 2006р.  Міністерство оборони України та ТОВ „Балтеко” підписали Акт прийому-передачі нерухомого майна , що складає розмір пайової участі  (паю) МОУ у договорі від 10.05. 2006р. №19\05-06\01, згідно договору компенсації пайової участі (паю) від 10.05.2006р. №19\05-06\01\1, згідно якого Міністерство оборони України передало у власність ТОВ „Балтеко”, а останнє прийняло у власність нерухоме майно, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства у Договорі від 10.05.2006р.  №19\05-06\01 , яке  розташоване на земельній ділянці площею 0,35 га за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1, а саме –будинок типографії (літ. „А”, загальною площею 1968,80 кв.м). Вартість даного майна становить  2 800 000 грн. (з ПДВ).

Отже, відбулося повне виконання сторонами зазначеного Договору , що відповідно до ст.220 Цивільного Кодексу України є підставою для визнання цього Договору дійсним.

За таких обставин, на підставі  матеріалів справи та пояснень сторін  слід задовольнити позовні вимоги ТОВ „Балтеко” та  визнати дійсним з моменту укладення Договір від 10 травня 2006р. №19\05-06\01\1 про спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту , шляхом пайової участі сторін, укладений між  Міністерством оборони України  та ТОВ „Балтеко” , на підставі якого ТОВ „Балтеко” набуло право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1 та згідно технічного паспорту від 02.10.2006р. складається з будівлі Типографії загальною площею 1980,80 кв.м, що розташована на земельній ділянці площею 0,35 га.

Крім того, слід зауважити, що навіть якщо припустити відсутність у ЦСБУ  „УКРОБОРОНБУД”  повноважень на укладення  від імені Міністерства оборони України договорів №№ 19\05-06\01 та 19\05-06\01\1  від 10.05. 2006р., то і у такому випадку позивач не знав і не міг знати  про відсутність таких повноважень  і був упевнений у наявності таких повноважень.  За таких обставин, ТОВ „Балтеко” є добросовісним набувачем  об'єкту нерухомості –будівлі типографії загальною площею 1 968,80 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1.  Відповідно ж до ст.330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.  За умовами зазначеної статті Цивільного кодексу України  ТОВ „Балтеко” слід вважати добросовісним набувачем  об'єкту нерухомості -  будівлі типографії загальною площею 1 968,80 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1, адже ,  об'єкт нерухомості не був загублений Міністерством оборони України або іншою повноваженою особою, об'єкт не викрадався у власника або у іншого законного володільця, об'єкт ніколи не вибував з володіння власника або іншої уповноваженої ним особи будь-яким іншим шляхом всупереч їхньої волі.

Слід також звернути увагу на те, що Актом розподілу та передачі майна редакції, видавництва та друкарні газети „Слава і честь”, затвердженим 22.08.2002р., у зв'язку із створенням ДП „Слава і честь”, на підставі наказу Міністра оброни України №191 від 26.06.2000р., ДП „Слава і честь” передано у повне господарське відання  майно військового містечка №2 згідно додатків.  У тому числі передано будинок друкарні, розташований за адресою: Італійський бульвар, 1 (військове містечко №2), що також підтверджується Актом приймання-передачі основних засобів від 01.10.2002р.

У подальшому  Міністерством оборони України, як органом, уповноваженим управляти державним майном, прийнято рішення про списання будівлі  типографії,  12 грудня 2006р. був підписаний Акт списання будівлі (споруди), згідно якого комісією зроблено висновок  про списання будівлі  за генпланом №3 на території військового містечка №2 у м. Одесі у зв'язку із її плановим знесенням для звільнення території містечка під майданчик планової забудови житлового комплексу. 16 січня 2007р. Акт затверджений Міністром оборони України.

Як встановлено постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007р. по справі №30\52-07-1118  між Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія ЦСБУ  "Укроборонбуд" в особі директора Мельника В`ячеслава Леонідовича, який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006, зареєстрованої в реєстрі за №610, та ТОВ "Балтеко" було укладено договір від 10.05.2006р. № 19/05-06/01 про спільне будівництво об`єктів житлово-цивільного призначення,  створення інженерної  інфраструктури  для  їх  будівництва   відповідно до розробленого і  затвердженого у встановленого порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

10.05.2006р. між Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія ЦСБУ  "Укроборонбуд" в особі директора Мельника В`ячеслава Леонідовича, який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006, зареєстрованої в реєстрі за №610, та ТОВ "Балтеко" укладено договір №19/05-06/01/1 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі №19/05-06/01.

Пунктом 1 Наказу Міністра оборони України від 28.12.2005р. № 772   встановлено,  що єдиним  замовником будівництва житла для військовослужбовців Збройних сил України та членів їхніх сімей є Міністерство оборони України. Пунктом  2  цього   Наказу    передбачено, що  договори  пайової  участі  в  будівництві,   інвестування  будівництва  житла,   підряду   на   капітальне   будівництво, інші    види   договорів,   предметом    яких    є  будівництво   житла    для    військовослужбовців та членів їхніх сімей, на земельних ділянках, закріплених за органами військового управління, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних сил України, укладаються виключно від імені Міністерства оборони України.

Мельнику В`ячеславу Леонідовичу  видано Міністерством оборони України довіреність № 610 від 09.03.2006р., якою  йому надано  право  від імені Міністерства оборони   України  укладати  правочини  (договори, контракти) спільної діяльності, про пайову участь у будівництві житла, на  виготовлення  проектно-кошторисної  документації,  підряду  на   капітальне будівництво,  врегулювання  відносин, заміни сторони, купівлі-продажу житла (квартир), за умови існування рішення Міністра оборони України,  погодженого директором   департаменту  будівництва  Міністерства  оборони  України. Тобто, на  підставі  довіреності  № 610 від 09.03.2006р.  Мельнику Л.В.  було  надано  право підписувати від імені Міністерства оборони  України  правочини, акти прийому - передачі,  інші    документи,    необхідні   для     виконання   правочинів   (договорів, контрактів).

Відповідно до рішення Міністра оборони України від 09.11.2004р. було вирішено здійснити погоджене директором департаменту будівництва Міністерства оборони України проектування та забудову військового містечка № 2  за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1.

Виходячи з повноважень за довіреністю при існуванні відповідного рішення Міністра оборони України та погодження директора департаменту будівництва Міністерства оборони України, представник Мельник В.Л. був наділений правом укладати будь-які правочини (договори, контракти), спрямовані на врегулювання відносин між Міністерством оборони України та суб`єктами господарювання.

Платіжним  дорученням № 1 від 26.10.2006р. ТОВ „Балтеко”  перерахувало філії ЦСБУ "Укроборонбуд"  2 800 000 грн. з призначенням платежу "Оплата за нерухоме майно, що складає пайову участь (пай) Міністерства оборони України у договорі від 10.05.2006р. №19/05-06/01 згідно договору від 10.05.2006р. № 19/05-06/01/1, у тому числі ПДВ".

Враховуючи вищенаведене, Вищий господарський суд вважає, що відсутні підстави для визнання недійсним договору від 10.05.2006 № 19/05-06/01 про спільне будівництво об`єктів житлово-цивільного призначення,  створення інженерної  інфраструктури  для  їх  будівництва   відповідно до розробленого і  затвердженого у встановленого порядку проекту шляхом пайової участі сторін, оскільки даний договір був не лише укладений уповноваженим на  це  представником  юридичної  особи, а й у подальшому  був  схвалений цією юридичною особою шляхом прийняття його виконання, та не суперечить нормам законодавства.

Дані факти є підставою вважати дійсним з моменту укладення  і Договір від 10.05.2006р. № 19/05-06/01/1 про спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту , шляхом пайової участі сторін, укладений між  Міністерством оборони України  та ТОВ „Балтеко”, на підставі якого ТОВ „Балтеко” набуло право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1 та згідно технічного паспорту від 02.10.2006р. складається з будівлі Типографії загальною площею 1980,80 кв.м, що розташована на земельній ділянці площею 0,35 га.

Згідно ст.35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду  під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони .

За таких обставин, безпідставним є посилання Міністерства оборони України у якості заперечень на позов на недійсність договору від 10.05.2006 № 19/05-06/01 про спільне будівництво об`єктів житлово-цивільного призначення,  створення інженерної  інфраструктури  для  їх  будівництва   відповідно до розробленого і  затвердженого у встановленого порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Згідно ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом.

Судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України

                            Керуючись ст.ст.44, 49,  82-85 ГПК України, суд -

                                                              ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю  „Балтеко” - задовольнити.

2.          Визнати дійсним з моменту укладення Договір від 10 травня 2006р. №19\05-06\01\1 про спільне  будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту, шляхом пайової участі сторін, укладений між  Міністерством оборони України  та ТОВ „Балтеко”, на підставі якого ТОВ „Балтеко” набуло право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 1 та згідно технічного паспорту від 02.10.2006р. складається з будівлі Типографії загальною площею 1980,80 кв.м, що розташована на земельній ділянці площею 0,35 га.

3.          Стягнути з Міністерства оборони України (м. Київ орпр.Повітрофлотський, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Балтеко” (м. Одеса, вул.. Космонавтів, 36, код ЄДРПОУ 32540017) витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп.  та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59   грн.

4.          Стягнути з Центрального спеціалізованого будівельного управління в особі філії  „УКРОБОРОНБУД” (м. Київ, вул. Артема, 59)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Балтеко” (м. Одеса, вул. Космонавтів, 36, код ЄДРПОУ 32540017) витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп.  та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59   грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

         Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                  Рішення підписане  07 грудня 2007р.

СУДДІ                                                                                    РОГА Н.В.

                                                                                                ВЛАСОВА С.Г.

                                                                                                        ЗЕЛЕНОВ Г.М..