Рішення

від 17.10.2024 по справі 520/18842/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 жовтня 2024 року Справа № 520/18842/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ" (вул. Москалівська, буд. 167, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61157, код ЄДРПОУ43875304) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000117240705 від 05 березня 2024 року;

- судові витрати покласти на Відповідача.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ» зареєстровано 19.10.2020 року. Основними видами діяльності Товариства за КВЕД-2010 є: 13.99 - виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у. (основний); 32.99 - Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 46.90 - не спеціалізована оптова торгівля; 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 32.50 - виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів.

Так, ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 12.12.2023 за № 9336756752 від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складений Акт від 02.02.2024р. № 3967/20-40-07-05- 03/43875304

Товариство направило заперечення від 15.02.2024 № 1502 на Акт перевірки.

Товариство отримало відповідь на заперечення, відповідно до якої висновки Акту перевірки контролюючим органом залишено без змін, та отримало податкові повідомлення-рішення №000116850705 від 05 березня

У відповідності до ППР № 000117240705 відповідачем встановлено порушення пункту 49.2 ст 49, пункту 184.7 ст 184, пункту 185.1 ст 185, пункту 187.1 ст 187, пункту 198.1, пункту 198.2 , пункту 198.3, абзацу «г» пункту 198.5, п 198.6 ст 198, пункту 200.1, п 200.4, пункту 200.7, пункту 200.9 ст 200, пункту 201.1, пункту 201.10, пункту 201.15 ст 201, підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, пункту 6 розділу І, підпункту 3 п.Ю розділу III, пункту 4 розділу V порядку №21, оскільки Товариством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р.20.2.1) за листопад 2023 р на 2 119 341,00 грн, нараховано штрафні санкції у розмірі 529 835, 25 грн.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - Кодекс № 2755) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Кодексу № 2755 податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Кодексу № 2755 в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Кодексу № 2755).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами у межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1,2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу № 2755 документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої підстави - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до підпункту 19 прим. 1.1.6 пункту 19 прим. 1 статті 19 Кодексу № 2755 контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують функції щодо здійснення контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 44,1 статті 44 Кодексу № 2755 для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 Кодексу № 2755 до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу № 2755 платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Кодексу № 2755 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого)у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто, підставою для Формування показників податкового кредиту в податковій декларації - є податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Під час проведення контрольного заходу Товариство надало представникам контролюючого органу на підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, що не заперечується контролюючим органом, однак, які з незрозумілих причин не були взяті до уваги.

Зазначені документи, включаючи податкові накладні та квитанції до них з відміткою про прийняття податковим органом та реєстрацію в ЄРПН так само додаються до позовної заяви.

Так, первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з положеннями пункту 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Процедура заповнення податкових декларацій з податку на додану вартість визначається Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 21).

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку №21, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку №21 визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

У складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) (п. 9 розд. III Порядку № 21).

Сума, відображена у рядку 21 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» розшифровується у Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, який називається «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)». Деталізація від`ємного значення здійснюється в частині періодів його виникнення.

Відповідно до листа ДФС України від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17 «Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість»: «При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення від найдавнішого до найновішого».

Так, Позивачем було подано пакет документів за реєстраційним номером 9336756752 з додатками від 20.12.2023 року, а саме: звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2023 р. Відповідно до рядку 20.2 Декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню зазначена у розмірі 2 119 341 грн.

Зазначена сума сформована на підставі первинних документів, податкових накладних та звітності за попередні звітні періоди, шо підтверджується доказами, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до поданої декларації за жовтень 2023 р сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового періоду склала 0 грн., оскільки в жовтні 2023 року була подана декларація платника податків за телефонною рекомендацією представників податкового органу, які аргументували свої поради відсутністю порушень, якщо вказати суму від`ємного значення рядка 21 « 0», а потім зробити коригування протягом встановленого законодавством строку.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку

Ця норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

У відповідності з приписами п 69.1. ст 69 перехідних положень ПКУ разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до листа-роз`яснення ДПС України від 16 березня 2022 року після завершення дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в СРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відтермінована на час дії військового стану. Всі податкові зобов`язання та податковий кредит, задекларовані платниками під час дії такого воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягають обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Товариством була подана річна звітність за 2022 рік. Протягом 2023 року Товариством подавались так звані «пусті» декларації з ПДВ, оскільки метою Товариства було повне відновлення первинної документації, яка була втрачена під час бойових дій та пошкодження серверів Товариства під час обстрілів, для подання в подальшому коригувань/уточнень до податкових декларацій з ПДВ З відображенням реальних даних по ПК та ПЗ. Штраф саме за порушення строків подання звітності Товариством сплачено, що не заперечується відповідачем.

Позивач 15.12.2023 р направив засобами поштового зв`язку ДП УКРПОШТА цінними листами з описом вкладення звітність/уточнену звітність на адресу відповідача (докази додаються), однак, Відповідач відмовив у прийнятті звітності та запропонував надати нову звітність, оформлену згідно вимог чинного законодавства. При цьому, Відповідачем не роз`яснено, яким способом платник може надати звітність за умови відсутності доступу до подання звітності в електронній Формі через особистий кабінет платника. Однак, незважаючи на прийняте щодо Позивача рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, Відповідачем прийнято та зареєстровано звітність за жовтень місяць 2023 року, яка подавалась Позивачем 19.11.2023 року, а також пакет документів від 12.12.2023 р. вже після прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, в той час, як можливість подання уточнюючої звітності в електронній формі була заблокована Відповідачем.

Щодо висновку Відповідача про порушення п 200*4. п 200.7. п 200.9 ст 200 Кодексу та Порядку №21 від 28.01,2016 р„ оскільки у додатку 4 не зазначено звітний період з податку на додану вартість визначене бюджетне відшкодування (наведено мовою Акту) суд зазначає, що відповідно до пункту 49.11 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого - третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

-у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання;

-у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до приписів п 17. Та п 18 Розділу «III. Порядок оформлення та подання податкової звітності» Порядку №21 від 28.01.2016 р., податкова звітність, подана платником або його представником та заповнена з порушенням норм пунктів48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти декларацію з будь- яких причин, не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконне збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

Отже, якщо платником було допущено помилки при заповненні Додатку 4, контролюючий орган зобов`язаний був надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Також, припущення представників контролюючого органу про порушення спростовуються отриманою платником квитанцією № 2 про підтвердження прийняття звіту без зауважень та застережень. Відтак, висновки контролюючого органу є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи доводи та аргументи, наведені в позовній заяві, Позивач не мав наміру порушувати норми чинного податкового законодавства, жодним чином не ставив за мету невиконання чи неналежне виконання вимог Податкового кодексу України, в свою чергу, вживав всіх можливих заходів для виконання покладених державою на Позивача обов`язків. Уточнена звітність , яка не була прийнята Відповідачем, відображає (пояснює) виникнення від`ємного значення послідовно по періодах.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ" (вул. Москалівська, буд. 167, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61157, код ЄДРПОУ 43875304) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000117240705 від 05 березня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ" (вул. Москалівська, буд. 167, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61157, код ЄДРПОУ 43875304) сплачений судовий збір в сумі 7947,53 грн. (сім тисяч дев`ятсот сорок сім гривень п`ятдесят три копійки).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.