Постанова

від 16.10.2024 по справі 520/13196/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 р.Справа № 520/13196/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 12.07.24 року по справі № 520/13196/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр Аквакультура"

до Волинської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр Аквакультура" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000018/2 від 25.04.2024; №UA205030/2024/000011/2 від 26.03.2024; №UA205030/2024/000019/2 від 29.04.2024; №UA205030/2024/000016/1 від 22.04.2024, прийняті Волинською митницею;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови №UA205030/2024/000056; №UA205030/2024/000074; №UA205030/2024/000082; №UA205030/2024/000083, видані Волинською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості № UА205030/2024/000018/2 від 25.04.2024, № UА205030/2024/000011/2 від 26.03.2024, №UА205030/2024/000019/2 від 29.04.2024, №UА205030/2024/000016/1 від 22.04.2024.

Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці №UА205030/2024/000056, №UА205030/2024/000074, №UА205030/2024/000082, № UА205030/2024/000083.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" сплачену суму судового збору в розмірі 3605,10 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем Волинською митницею подано апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляціної скарги зазначено, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, не дають можливості перевірити розрахунок числового значення митної вартості та містять розбіжності. Також зазначає, що в сукупності з виявленими розбіжностями, спрацювання ризиків АСАУР, відсутність надання декларантом додаткових документів, що запитані митним органом, слугувало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач зазначає, що відмовляючи у митному оформленні діяв на підставі. в межах повноважень та у спосіб. що передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивачем зазначено, що обгрунтованість доводів апеляційної скарги зводиться до наявності розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення, спрацювання профілів ризику АСАУР та наявності в ЄАІС інформації про вищий рівень митної вартості раніше задекларованих подібних товарів. Однак, наведені доводи не спростовують рішення суду та необгрунтованості оскаржуваних рішень митниці. Також зазначає, що окремою ознакою протиправності оскаржуваних рішень було порушення відповідачем правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, передбачених наказом МФУ №598 від 24.05.2012, що мало прояв у не зазначенні докладної інформації щодо того, яким чином митна вартість була визначена саме в такому розмірі, що свідчить про необгрунтоварість скоригованої митної вартості.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр Аквакультура" (покупець) та FishMarket S.R.O (продавець) укладено контракт № ORS-65/17 від 05.06.2017, за умовами якого продавець продає продукцію, що іменується "товар", а покупець зобов`язується сплачувати "товар" згідно з умовами даного контракту.

Пунктом 2 контракту передбачено, що найменування, асортимент та кількість товару, що поставляється, на кожну поставку будуть вказуватися в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно інвойсу № 23048 від 19.12.2023 поставлявся товар на умовах CFR Klaipeda.

Вказаний товар заявлений до митного оформлення у Харківській митниці згідно митної декларації № 24UA205030002279U4 від 26.03.2024. Разом з митною декларацією подані: контракт, інвойс, коносамент, платіжні доручення, автотранспортна накладна, договір перевезення, довідка про транспортні витрати, рахунок на оплату транспортних послуг, експортна митна декларація. Митна вартість була визначена за першим методом (ціною договору).

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане, на думку митного органу, свідчить про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з чим позивачеві направлено запит на надання додаткових документів наступного змісту: "Прошу подати оригінали усіх документів, зазначених в гр. 44 МД та відповідно до ст. 53 МКУ надати додатково документи на підтвердження вартості товарів. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахування вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів щодо аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

Консультація Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документального підтвердження визначеного рівня митної вартості товарів. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59 61 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 53 Митного кодексу України. Волинська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено: Товар 1 - 3.53 дол.США/кг. за МД № UA 100440/24/310869 від 22.01.2024; у разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59-63 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару".

При цьому, позивачем не надано додаткових документів у зв`язку з неконкретизацією у запиті обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості чи розбіжностей у поданих документах, і не зазначення конкретних документів, які такі сумніви чи розбіжності можуть усунути.

22.04.2024 митним органом відмовлено ТОВ "РЦ Аквакультура" у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2024/000056 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA205030/2023/000011/2 від 26.03.2024. Митним органом при коригуванні митної вартості товарів застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості.

Товар випущено в обіг за митною декларацією № 24UA205030002283U4 від 26.03.2024.

Крім того, згідно інвойсу № 24002 від 16.04.2024 на умовах CFR Klaipeda позивачем також поставлявся товар.

Вказаний товар заявлений до митного оформлення у Волинській митниці згідно митної декларації № 24UA205030002813U6 від 22.04.2024. Разом з митною декларацією подані: контракт, інвойс, коносамент, платіжні доручення, автотранспортна накладна, договір перевезення, довідка про транспортні витрати, рахунок на оплату транспортних послуг, експортна митна декларація. Митна вартість була визначена за першим методом (ціною контракту).

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане, на думку митного органу, свідчить про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з чим позивачеві було направлено запит на надання додаткових документів наступного змісту : "Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: - відправник товару, вказаний у сертифікаті про походження №IS-061292-1 від 19.03.2024, не відповідає відправнику згідно митної декларації країни експорту та товаро-транспортної накладної; - експортер, вказаний у пакувальному листі та сертифікаті якості, не відповідає відправнику згідно митної декларації країни експорту та товаро-транспортної накладної; - у довідці про транспортні виграти N922/2 від 22.04.2024 вказано, що страхування вантажу не здійснювало, однак умовами поставки CFR згідно правил "Інкотермс 2010" передбачено, що покупець повинен сплатити страхування вантажу і прийняти на себе подальші ризики. Наголошуємо на необхідності виконання умов статті 254 Митного кодексу України, а саме документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно Згідно ст. 54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, ще підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності вам необхідно згідно ст.53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати: 1) договір (угоду, контракт) в третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та е умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Консультація Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документального підтвердження визначеного рівня митної вартості товарів. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59-61 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформації про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 Митного кодексу України. Волинська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено: Товар 1 - 6,6 дол.США/кг за МД №UА205050/2024/7024 від 30.01.2024. У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59-63 Митного кодексу України, просино повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару".

При цьому, товариством не надано додаткових документів зв`язку з неконкретизацією у запиті обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості чи розбіжностей у поданих документах, і не зазначення конкретних документів, які такі сумніви чи розбіжності можуть усунути.

22.04.2024 ТОВ "РЦ Аквакультура" відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2024/000074 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205030/2024/000016/1 від 22.04.2024. Митним органом при коригуванні митної вартості товарів застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості.

Товар випущено в обіг за митною декларацією № 24UA205030002822U1 від 22.04.2024.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр Аквакультура" (покупець) та Lerшy Seafood AS (продавець) укладено контракт № CF0657 від 27.12.2022 року (далі Контракт), за умовами якого Продавець продає продукцію, що іменується "товар", а покупець зобов`язується сплачувати "товар" згідно з умовами даного контракту.

Відповідно до п. 5.1. контракту, умови поставки за цим договором будуть узгоджені в конкретних підтвердженнях замовлення, належним чином оформлених сторонами.

Згідно інвойсу № 4644708 від 19.04.2024 поставлявся товар на умовах FCA Storebо.

Вказаний товар заявлений до митного оформлення у Волинській митниці згідно митної декларації № 24UA205030002940U0 від 25.04.2024. Разом з митною декларацією подані: контракт, інвойс, коносамент, платіжні доручення, автотранспортна накладна, договір перевезення, довідка про транспортні витрати, рахунок на оплату транспортних послуг, експортна митна декларація,. Митна вартість була визначена за першим методом (ціною контракту).

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане, на думку митного органу, свідчить про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з чим позивачеві направлено запит на надання додаткових документів наступного змісту: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документального підтвердження визначеного рівня митної вартості товарів. Митну вартість визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС Дєржмнтслужби, а саме: Товар 1 - 8,76 дол.США/кг за МД №UA205030/2024/1850 від 02.03.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару Риба морожена - форель, sup 5-6kg ", країна походження НО. Також враховано, що поставка товару здійснена за прямим контрактом від виробника, торгову марку "LEROY SEAFOOD" та виробника "Н-72". У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставs положень статтей 59 - 63 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: - згідно контракту №CF0657 від 27.12.2022 умови поставки за цим договором будуть узгодженні в конкретних підтвердженнях замовленнях, про що в митного органу відсутня інформація; - до митного оформлення не надано пакувальний лист; - загальна сума в наданих платіжних доручення не відповідає сумі інвойсу, крім того платіжні доручення містять посилання лише на контракт, що не дає можливості ідентифікувати їх в даною і поставкою. Наголошуємо на необхідності виконання умов статті 254 Митного кодексу України, а саме документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною новою міжнародного спілкування. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно. Згідно ст.54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності Вам необхідно згідно ст.53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати : 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за. умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередниць»« послуг, пов`язаних із виконанням умов і договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та е умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта".

При цьому, товариством не було надано додаткових документів зв`язку з неконкретизацією у запиті обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості чи розбіжностей у поданих документах, і не зазначення конкретних документів, які такі сумніви чи розбіжності можуть усунути.

25.04.2024 ТОВ "РЦ Аквакультура" відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2024/000082 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA205030/2024/000018/2 від 22.04.2024. Митним органом при коригуванні митної вартості товарів було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 України.

Товар випущено в обіг за митною декларацією № 24UA205030002960U9 від 25.04.2024.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр Аквакультура" (покупець) та Iceberg Seafood A/S, Denmark, (продавець) укладено контракт №10/05-21 від 05.10.2021 (далі контракт), за умовами якого продавець продає продукцію, що іменується "товар", а покупець зобов`язується сплачувати "товар" згідно з умовами даного контракту.

Відповідно до п. 3 контракту, умови поставки за цим договором будуть узгоджені в Інвойсі згідно правил Інкотермс-2020.

Згідно інвойса № FA70926 від 23.04.2024 поставлявся товар на умовах EXW Aarhus.

Вказаний товар заявлений до митного оформлення у Волинській митниці згідно митної декларації № 24UA205030003065U2 від 29.04.2024. Разом з митною декларацією подані: контракт, інвойс, коносамент, платіжні доручення, автотранспортна накладна, договір перевезення, довідка про транспортні витрати, рахунок на оплату транспортних послуг, експортна митна декларація. Митна вартість була визначена за першим методом (ціною контракту).

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане, на думку митного органу, свідчить про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з чим позивачеві направлено запит на надання додаткових документів наступного змісту: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документального підтвердження визначеного рівня митної вартості товарів. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичнім чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно; положень статей 59 - 61 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, їда оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 Митного кодексу України. Волинська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості товарів, мигне оформлення яких здійснено: Товар 1 - 5,62 євро/кг, за МД №UA100130/24/28U01 від 26.02.2024; Товар 2 - 4,28 євро/кг, за МД №UA205050/23/ 33530 від 08.05.2023; Митницею за основу для коригування митної вартості взято: - вартість подібного товару "Креветка виду Pandalus Borealis: - Frozen Cooked shell-on prawns 90-120 шт/кг", країна походження GL. Також враховано, торгову марку "Iceberg Seafood» та виробника "GL4502"; - вартість подібного товару "Креветка виду Pandalus Borealis: - Frozen Cooked shell-on prawns 170/200 шт, країна походження GL. Також враховано, торгову марку "Iceberg Seafood". У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень етатей 59 - 63 Митного кодексу України, просимо повідомити/для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару,

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: - декларантом до митного оформлення надано контакт від 05.10.2021 №10/05-21 з Iceberg Seafood і задекларовано, що він укладений з виробником товару. Однак згідно графи 31 виробником товару є "GL4502"; дата платіжного доручення передує даті інвойсу; - згідно заявки на перевезення №25/К від 25.04.2024 вага брутто товару 22000 кг, згідно CMR вага брутто товару 20500 кг. Наголошуємо на необхідності виконання умов статті 254 Митного кодексу України, а саме документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких € Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено питну вартість самостійно. Згідно ст.54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять yсіx відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності Вам необхідно згідно ст..53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати : 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтереької документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - та інші документи, що підтверджують нитку вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.".

При цьому, позивачем не надано додаткових документів зв`язку з неконкретизацією у запиті обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості чи розбіжностей у поданих документах, і не зазначення конкретних документів, які такі сумніви чи розбіжності можуть усунути.

29.04.2024 ТОВ "РЦ Аквакультура" відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2024/000083 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA205030/2024/000019/2 від 29.04.2024. Митним органом при коригуванні митної вартості товарів було застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості.

Товар випущено в обіг за митною декларацією № 24UA205030003092U9 від 29.04.2024.

В обґрунтування прийнятих рішень про відмову у митному оформленні товару відповідачем зазначено:

- по рішеннях № UA205030/2024/000011/2 від 26.03.2024 та № UA205030/2024/000016/1 від 22.04.2024: декларантом надано сертифікат про походження товарів у якому вказано номер інвойсу, що відмінний від номера інвойсу, поданого до митного оформлення; відправник товару згідно митної декларації країни експорту не відповідає відправнику згідно товарно-транспортної накладної;

- по рішенню № UA205030/2024/000018/2 від 25.04.2024: згідно контракту №CF0657 від 27.12.2022 умови поставки за цим договором будуть узгодженні в конкретних підтвердженнях замовленнях, про що в митного органу відсутня інформація;до митного оформлення не надано пакувальний лист; загальна сума в наданих платіжних доручення не відповідає сумі інвойсу, крім того платіжні доручення містять посилання лише на контракт, що не дає можливості ідентифікувати їх із даною поставкою;

- по рішенню № UA205030/2024/000019/2 від 29.04.2024: декларантом до митного оформлення надано контакт від 05.10.2021 №10/05-21 з IcebergSeafood і задекларовано, що він укладений з виробником товару. Однак згідно графи 31 виробником товару є «GL4502»; дата платіжного доручення передує даті інвойсу; згідно заявки на перевезення №25/K від 25.04.2024 вага брутто товару 22000 кг, згідно CMR вага брутто товару 20500 кг.

Не погодившись із прийнятими Волинською митницею рішеннями та картками відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. ч 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Отже, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16, від 01.04.2021 по справі № 260/695/19.

Таким чином, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі №1.380.2019.004752, від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а, які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

В постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання декларантом додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення митним органом митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Разом з цим, митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, зазначення відповідачем одночасно усіх додаткових документів, що передбачені частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів.

Судовим розглядом встановлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митні декларації, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Коригування митної вартості здійснено митним органом за другорядним (резервним) методом у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України та за методом щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 України (по рішенню № UA205030/2024/000018/2 від 22.04.2024).

Рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів, подані декларантом, документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Щодо посилань митного органу стосовно того, що декларантом надано сертифікат про походження товарів у якому вказано номер інвойсу, що відмінний від номера інвойсу, поданого до митного оформлення, колегія суддів зазначає наступне.

Товар, скоригований згідно рішення №UA205030/2024/000011/2 від 26.03.2024, поставлявся згідно інвойсу № 23048.

До зазначеної поставки долучений сертифікат походження № 23C3500A0203/00108 від 14.06.2023, в графі 10 "Номер і дата інвойсу" зазначено GM23-003 від 14.06.2023.

Отже, вказане не є розбіжністю, оскільки зазначений номер є не номером інвойсу, а номером замовлення, вказаним замість номера інвойсу помилково, як встановлено з документа.

В інвойсі № 23048 від 19.12.2023, в лівому нижньому куті таблиці з переліком товару, зазначено номер замовлення, яким є GM23-003.

Отже, наведене не є розбіжністю, та дозволяє ідентифікувати сертифікат походження до конкретної поставки, оскільки в ньому зазначений правильний номер замовлення, який відповідає інвойсу, та інші відомості, необхідні для цілей митного оформлення.

Згідно спірного рішення № UA205030/2024/000016/1 від 22.04.2024 розмитнений товар, що поставлявся згідно інвойсу № 24002 від 16.04.2024.

До зазначеної поставки доданий сертифікат походження № IS-061292-1 від 19.03.2024.

У вказаному сертифікаті не зазначений номер інвойсу, відсутня відповідна графа, що свідчить про те, що твердження про наявність розбіжності не підтвердилися.

Водночас, сертифікат походження товару не є обов`язковим документом з переліку ч. 2 статті 53 МК України, а отже розбіжність у такому документі не є тією розбіжністю, яка є підставою для відмови у визнанні митним органом митної вартості товару за ціною договору.

Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.05.2020 по справі №826/10527/17; від 27.04.2023 по справі № 820/3767/16; від 28.10.2020 по справі №1.380.2019.000724.

Щодо посилань митного органу стосовно того, що відправник товару згідно митної декларації країни експорту не відповідає відправнику згідно товарно-транспортної накладної, колегія суддів зазначає наступне.

До митного оформлення товарів, митна вартість яких скоригована згідно вказаних вище рішень, надані експортні митні декларації № 23LTLВ00000016687 від 23.03.2024 та № 24LTLUB900007EE33A7 від 19.04.2024.

Позивач придбавав товар та транспортував його морським шляхом до м. Клайпеди, Литва, де розташовані митно-ліцензійні склади (МЛС) - складські приміщення для зберігання вантажів, що знаходяться під митним контролем, де зберігаються товари, що ще не пройшли митне оформлення, або які планується реекспортувати.

Після надходження товарів морським транспортом до м. Клайпеда, Литва, їх там перевантажують на автомобільний транспорт, яким вже доставляють до України.

Враховуючи наведені обставини, між ТОВ "Регіональний центр Аквакультура" (Диспонент) і ЗАО "Нордникс" (Керуючий складом) укладено договір зберігання на митному складі від 06.01.2022 № SMS 22/02.

Згідно п. п. 2.1. Договору від 06.01.2022 № SMS 22/02 Диспонент, маючий право розпоряджатися товарами, передає Керуючому складом на зберігання товари на митному складі, а Керуючий складом зобов`язується зберігати їх на митному складі, а також виконувати дозволені митні дії.

Відповідно до додатку №2 від 01.01.2023 до Договору від 06.01.2022 № SMS 22/02 його дію продовжено до 31.05.2024.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 МК України, підставою для невизнання заявленої вартості, початку процедури консультації і витребування додаткових документів є розбіжності, виявлені митним органом не в будь-яких документах, поданих до митного оформлення, а в документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України.

Серед переліку документів у ч. 2 ст. 53 МК України відсутні як митна декларації країни експорту, так і товарно-транспортна накладна. Відтак, стверджувані розбіжності, навіть якщо вони дійсно існують, не є розбіжностями в документах, які підтверджують митну вартість товарів згідно ч. 2 ст. 53 МК України, а тому не можуть бути підставою для невизнання заявленої позивачем митної вартості.

Також, слід зазначити, що складання митної декларації країни експорту і товарно-транспортної накладної покладено на відправника товару і перевізника відповідно, а не на позивача. Відтак, навіть якщо ними були допущені помилки у складених документах, позивач не може зазнавати негативних наслідків у вигляді прийняття рішення про коригування митної вартості.

Щодо підстав прийняття рішення № UA205030/2024/000018/2 від 25.04.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Митний орган при прийнятті зазначеного рішення зазначає, що згідно контракту №CF0657 від 27.12.2022 умови поставки за цим договором будуть узгодженні в конкретних підтвердженнях замовленнях, про що в митного органу відсутня інформація.

Так, відповідно до п. 5.1. контракту № CF0657 від 27.12.2022, умови поставки за цим Договором будуть узгоджені в конкретних підтвердженнях замовлення, належним чином оформлених Сторонами.

Позивачем додано до матеріалів підтвердження № 1832619 від 18.03.2024 на суму 127600 доларів США та № 1836377 від 10.04.2024 року на суму 37 816,44 долари США.

Графа 44 митної декларації № 24UA205030002940U0 від 25.04.2024 підтверджує, що вказані підтвердження замовлення подані позивачем до митного органу, оскільки в цій графі вони зазначені з кодом 9000.

Отже доводи відповідача щодо неподання підтверджень замовлень до митного оформлення є необґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на не подання до митного оформлення пакувального листа колегія суддів зазначає, що пакувальний лист не входить до переліку ч. 2 та ч. 3 статті 53 МК України, тому його подання не може бути підставою для відмови у визнанні задекларованої митної вартості.

Щодо доводів відповідача на те, що загальна сума в наданих платіжних доручення не відповідає сумі інвойсу, крім того платіжні доручення містять посилання лише на контракт, що не дає можливості ідентифікувати їх із даною поставкою, колегія суддів зазначає наступне.

До митного оформлення подано платіжні доручення № 7 від 20.03.2024 на суму 38344,95 доларів США та № 10 від 19.04.2024 на суму 127600,00 доларів США.

Вказані суми відповідають сумам підтверджень замовлень № 1832619 від 18.03.2024 на суму 127600 доларів США та № 1836377 від 10.04.2024 на суму 37816,44 долари США.

Водночас в інвойсі № 46447087 від 19.04.2024 зазначена сума 128128,511 доларів США.

Позивачем зазначено, що причиною невідповідності в сумі є те, що предметом Договору є свіжі і морожені морепродукти. Продавець не може заздалегідь і точно спрогнозувати обсяг вилову морепродуктів, який залежить від природних, погодних та інших умов.

Відповідно до п. 4.1. Договору №CF0657 від 27.12.2022 обсяги товару, які будуть поставлені за цим договором, а також ціни на товар узгоджуються Сторонами шляхом підтвердження замовлення. Сторони усвідомлюють, що кількість фактично поставлених морепродуктів (а, отже, також чиста сума, що підлягає сплаті за продукти) з практичних міркувань зазвичай може дещо інакше вказуватись у підтвердженні замовлення та в згодом виставленому рахунку-фактурі. Точна кількість, доставлена Продавцем Покупцю, та сума, яку Покупець повинен сплатити, вказується у рахунку-фактурі, адресованому Покупцеві.

Отже, визначений Сторонами у підтвердженнях замовлення обсяг Товару є попереднім, та відповідно до умов договору та специфіку Товару, що постачається, може змінюватися в залежності від зовнішніх обставин.

Відповідно до підтвердження замовлення № 1832619 від 18.03.2024, поставці підлягав товар:

1) Frz. Trout h/on gutted sup 5-6 вартістю 123000 доларів США;

2) Frz/ trout backbones v20c вартістю 4600 доларів США;

Відповідна вартість товару у розмірі 127600 доларів США сплачена згідно платіжного доручення № 7 від 20.03.2024.

Відповідно до підтвердження замовлення № 1836377 від 10.04.2024, поставці підлягав товар:

1) Frz. Salmon belly flaps bigbag v15c 1-3 cm вартістю 26162,64 доларів США;

2) Frz. Trout backbones v20c вартістю 11653,80 доларів США;

Відповідна вартість товару у розмірі 37 816 доларів США сплачена згідно платіжного доручення № 10 від 19.04.2024.

Таким чином, Сторони попередньо узгодили у вказаних вище підтвердженнях замовлення поставку товару на загальну суму в 165416 доларів США.

Передплата у повному розмірі, згідно умов контракту внесена згідно платіжних інструкцій № 7 від 20.03.2024 та № 10 від 19.04.2024.

Згідно інвойсу № 46447087 від 19.04.2024 відправлено товар загальною вартістю 128128,511 доларів США.

Позивач зазначає, що продавець за контрактом з об`єктивних причин, з врахуванням пункту 4.1. Договору №CF0657 від 27.12.2022 і специфіки товару (риба та морепродукти, що швидко псуються), що поставляється, не зміг забезпечити поставку товару в повному обсязі, внаслідок чого вартість товару згідно інвойсу знизилась пропорційно недопоставленому товару до 128128,511 доларів США.

Колегія суддів враховує відповідні доводи, з огляду на що у митного органу були відсутні підстави для обґрунтованого сумніву у задекларованій митній вартості в цій частині.

Щодо підстав прийняття рішення № UA205030/2024/000019/2 від 29.04.2024, колегія суддів зазначає наступне.

В якості підстави митний орган вказує на те, що декларантом до митного оформлення надано контакт від 05.10.2021 №10/05-21 з IcebergSeafood і задекларовано, що він укладений з виробником товару. Однак згідно графи 31 виробником товару є "GL4502".

В продовженні графи 31 митної декларації 24UA205030003092U9 наявна позначка: "Виробник: GL4502, Торгівельна марка: IcebergSeafood, Країна виробництва: GL".

Разом з тим, до митного оформлення подано ветеринарний сертифікат №3877528 та №3877529. В графі 1.21.d "Місце походження", розділ "Номер затвердження" наявна вказана позначка GL4502.

Отже, митним органом не конкретизовано, базуючись на чому останній вважає, що позначка "GL4502" відображає виробника товару.

Разом з тим, у постанові від 29.07.2020 по справі № 420/1709/19 Верховний Суд вказав, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Розбіжності, щодо яких митним органом не доведено, що останні мали вплив на правильність визначення митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості.

Митний орган не конкретизував, яким чином визначена ним розбіжність мала вплив на правильність визначення митної вартості, з огляду на що відповідні розбіжності є такими, що не стосуються числових показників складових митної вартості.

Відповідно до п. 5 контракту № 10/05-21 від 05.10.2021, умови оплати визначаються в кожному окремому інвойсі. Інвойсом № FA70926 від 23.04.2024 встановлено умови оплати 100% передплати. Отже передплата Товару не суперечить умовам оплати, встановленим Договором.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 5 від 02.04.2024, встановлено, що останнє містить всі відомості, необхідні для цілей визначення митної вартості та не містить розбіжностей, а саме: зазначено отримувача платежу продавця за контрактом, вказано призначення платежу передплата контрактом № 10/05-21 від 05.10.2021, сума платежу відповідає ціні товару, вказаній в інвойсі FA70926 від 23.04.2024.

Відтак, сам по собі факт сплати вартості товару раніше за дату складання інвойсу не свідчить про наявність підстав для обґрунтованого сумніву митного органу, оскільки ключовим для цілей митного оформлення є можливість ідентифікації платіжного документа до конкретної поставки.

Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 по справі №810/2784/18.

Щодо доводів про те, що згідно заявки на перевезення №25/K від 25.04.2024 вага брутто товару 22000 кг, згідно CMR вага брутто товару 20500 кг., колегія суддів зазначає, що відповідно до CMR № 66093, вага товару брутто становить 20500 кг., а в заявці № 25/К від 25.04.2024 зазначена вага брутто вантажу до 22000 кг. Отже, розбіжність в цій частині відсутня. Окрім того, заявка на транспортування товару не є обов`язковим документом з переліку ч. 2 ст. 53 МК України.

За таких умов, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що митним органом не наведено жодного обґрунтованого сумніву у задекларованій митній вартості, оскільки усі розбіжності спростовуються документами, поданими до митного оформлення.

Щодо доводів відповідача, що під час здійснення митного контролю спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товару, оскільки спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.

Крім того, в постанові від 09.02.2022 у справі № 520/12621/2020 Верховний Суд дійшов висновку, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Як на підставу наявності сумніву у правильності визначення вартості товару за ціною договору митний орган у запитах до товариства у межах проведення консультацій зазначив про наявність вищих цін товари, що імпортувались до України.

Так, Волинська митниця повідомила позивача, що володіє ціновою інформацією щодо вартості товарів задекларованими іншими особами, митне оформлення яких здійснювалось за поданими позивачем деклараціями: Товар 1 - 3.53 дол.США/кг. за МД № UA 100440/24/310869 від 22.01.2024; Товар 1 - 6,6 дол.США/кг за МД №UА205050/2024/7024 від 30.01.2024.; Товар 1 - 8,76 дол.США/кг за МД №UA205030/2024/1850 від 02.03.2024; Товар 1 - 5,62 євро/кг, за МД №UA100130/24/28U01 від 26.02.2024; Товар 2 - 4,28 євро/кг, за МД №UA205050/23/ 33530 від 08.05.2023.

Так, митний орган також зазначив, що митну вартість товару за МД №24UA205030002279U4 від 26.03.2024, №24UA205030002813U6 від 22.04.2024, №24UA205030003065U2 від 29.04.2024 визначено за резервним методом зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: по МД №24UA205030002279U4 від 26.03.2024 року - Товар 1 3.53 дол.США/кг. за МД №UA100440/24/310869 від 22.01.2024; по МД №24UA205030002813U6 від 22.04.2024 року - Товар 1 6,6 дол.США/кг за МД №UA205050/2024/7024 від 30.01.2024; по МД №24UA205030003065U2 від 29.04.2024 року - Товар 1 5,62 євро/кг. за МД №UA100130/24/281101 від 26.02.2024; Товар 2 4,28 євро/кг. за МД №UA205050/23/33530 від 08.05.2023.

Слід зазначити, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/6346/16; від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а; від 02.03.2018 у справі №804/2997/17, від 26.02.2019 у справі № 808/454/18.

Отже, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Застосування цінової інформації щодо імпортних операцій за фактами митних оформлень за митними деклараціями, митне оформлення яких є максимально наближеним до дати поточного (спірного) митного оформлення, не відповідає вимогам чинного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 25 червня 2020 року у справі №820/1982/17.

Та обставина, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути підставою для витребування додаткових документів. Цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

При відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками контролюючий орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі 810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16).

Крім того, отримана з бази даних ЄАІС Держмитслужби інформація про митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування не було оскаржено до суду та скасовано судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 810/4194/15.

Отже, митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Отже, позивачем подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів. Водночас, сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З урахуваннями викладеного, колегія суддів погоджується з висновом суду першої інстанції, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000018/2 від 25.04.2024, №UA205030/2024/000011/2 від 26.03.2024, №UA205030/2024/000019/2 від 29.04.2024; №UA205030/2024/000016/1 від 22.04.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Так, оскаржувані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів № UA205030/2024/000056; № UA205030/2024/000074; № UA205030/2024/000082; № UA205030/2024/000083були прийняті відповідачем з причин прийняття рішень про коригування митної вартості № UA205030/2024/000018/2 від 25.04.2024; № UA205030/2024/000011/2 від 26.03.2024; № UA205030/2024/000019/2 від 29.04.2024; № UA205030/2024/000016/1 від 22.04.2024.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки скасування вищевказаних рішень про коригування митної вартості через їх протиправність підлягають скасуванню, відтак картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000056; №UA205030/2024/000074; №UA205030/2024/000082; №UA205030/2024/000083, прийняті Волинською митницею, також підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі v. Finlandвід 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі RuizTorija v. Spainвід 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 по справі № 520/13196/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 17.10.2024 року