Постанова

від 17.10.2024 по справі 520/20074/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 р. Справа № 520/20074/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ПІНСКДРЄВ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., повний текст складено 29.01.24 по справі № 520/20074/23

за позовом Лозівської окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ПІНСКДРЄВ»

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Лозівська окружна прокуратура інтересах держави в особіГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулася доХарківського окружного адміністративного судуз позовом, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв» привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 78623, яка знаходиться за адресою: бульвар Шевченка, 14, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме: місце розташування ПРУ позначити табличкою (написом) та покажчиками руху до неї; входи до захисної споруди забезпечити вільним доступом усередину їх приміщень, можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення; захисна споруда, її комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (даліобладнання споруд фонду захисних споруд) утримувати в належному технічному стані; розробити відповідну документацію, у якій мають бути відображатися відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів; захисну споруду укомплектувати необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що піддягає укриттю, відповідно до переліку майна; провести перевірку системи вентиляції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі № 520/20074/23 задоволено адміністративний позов Лозівської окружної прокуратурив інтересах держави в особіГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю«ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ПІНСКДРЄВ»провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв» щодо неприведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту № 78623, яка знаходиться за адресою: бульвар Шевченка, 14, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область.

Зобов`язано ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв» привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 78623, яка знаходиться за адресою: бульвар Шевченка, 14, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме: - місце розташування ПРУ позначити табличкою (написом) та покажчиками руху до неї; - входи до захисної споруди забезпечити вільним доступом усередину їх приміщень, можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення; - захисна споруда, її комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (даліобладнання споруд фонду захисних споруд) утримувати в належному технічному стані; - розробити відповідну документацію, у якій мають бути відображатися відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів; - захисну споруду укомплектувати необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що піддягає укриттю, відповідно до переліку майна; - провести перевірку системи вентиляції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права та просить скасувати повністю рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі № 520/20074/23 та залишити без розгляду адміністративний позов Лозівської окружної прокуратури, а також стягнути з Лозівської окружної прокуратури на користь ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв» судовий збір у розмірі 4542 грн.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у цій справі є питання щодо правомірності звернення до суду Лозівської окружної прокуратури Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області. Зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захитані інтереси держави. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №82613768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2383/18. Також, законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту України). З огляду на це, у ГУ ДСНС у Харківській області та у керівника Лозівської окружної прокуратури відсутне право на звернення до суду із цим позовом.

Позивач своїм правом, передбаченим ст. ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т. ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору купівлі-продажу від 05.06.2002 ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв» придбало у ЗАТ «Універмаг «Ювілейний» об`єкти нерухомості за адресою: Харківська обл., місто Лозова, вул. Жовтнева (бульвар Шевченка), буд. 14, в тому числі будівлю (державного роздрібного торгівельного підприємства) універмаг "Ювілейний" літ."А-1" площею 4037 кв.м.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.06.2023 власником універмагу "Ювілейний" літ."А-1" площею 4037 кв.м. є відповідач.

За таких обставин та правового врегулювання, ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв» як власник об`єкта нерухомого майна - універмагу "Ювілейний" літ."А-1" площею 4037 кв.м., що включає захисну споруду цивільного захисту, захисту № 78623 - протирадіаційне укриття, зобов`язане утримувати її у стані придатному для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до паспорту протирадіаційного укриття №78623 воно належить відповідачу та вбудоване в будівлю за адресою: Харківська обл., місто Лозова, вул. Жовтнева (бульвар Шевченка), буд. 14.

Лозівським районним управлінням ГУ ДСНС у Харківській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який проведений відповідно до наказу ГУ ДСНС у Харківській області №13 від 20.08.2021. При перевірці брав участь представник ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв»директор Войцехович С.Р., який підписав акт. За результатами вказаного заходу складено Акт від 01.10.2021 №207 та надано припис від 01.10.2021 № 201 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки.

Примірник цього акту № 207, додатків до нього, припису № 201 вручено 01.10.2021 директору ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв» ОСОБА_1 , про отримання свідчить підпис особи на документах.

Строк усунення виявлених порушень встановлений до 01.12.2021.

Відповідач у судовому порядку дії посадових осіб Лозівського районного відділу ГУ ДСНС у Харківській області, які проводили плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної пожежної безпеки, не оскаржував.

Лозівською окружною прокуратурою 18.07.2023 на адресу Лозівського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області скеровано лист з вимогою надати відомості про вжиті додаткові заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень утримання та використання захисної споруди цивільного захистуПРУ № 78623, розташованого за адресою: бульвар Шевченка, буд. 14, м. Лозова, Лозівського району, Харківської області, що перебуває на балансі ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв».

У відповідь Лозівське РУ ГУ ДСНС у Харківській області листом №300/1507 від 18.07.2023 повідомило окружну прокуратуру, що інформація про стан виконання заходів, які вказані в приписі, відсутня.

З огляду на зазначене, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що невжиття відповідачем, ТОВ «Торговий будинок «Пінскдрєв» визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди ПРУ № 76623, розташованої за адресою: бульвар Шевченка, буд. 14, м. Лозова, Лозівського району, Харківської області, до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. Суд першої інстанції посилається на висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 820/4717/16 від 15.05.2019 , в якій зазначено, що спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії, є публічно-правовими та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виникають за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме щодо стану готовності пунктів управління, захисних споруд і наявності планів цивільного захисту на особливий період і планів реагування на надзвичайні ситуації.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межахдоводів та вимог апеляційних скарг, зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першоїстатті 2 КАС Україниє справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертоїстатті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ключовим питанням у цій справі є наявність або відсутність у Лозівської окружної прокуратуриправа на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особіГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Відповідно до пункту 3статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зістаттею 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами третьою-п`ятоюстатті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

УРішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, щостаття 53 КАС Українивимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першоїстатті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру»(далі - «Закон України «Про прокуратуру»») визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 указаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Лозівської окружної прокуратури обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС України у Харківській області, який є територіальним органом ДСНС України, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС України у Харківській області, який є територіальним органом ДСНС. Але, з огляду на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим саме прокурор звертається з цим позовом до суду.

У контексті наведеного варто з`ясувати, чи наділений ГУ ДСНС України у Харківській області і належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до частини восьмоїстатті 32 Кодексу цивільного захисту Україниутримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцятастатті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138(далі - «Порядок №138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затвердженінаказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579(далі - «Наказ №579»).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженогопостановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052(далі - «Положення №1052») встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX ізКодексу цивільного захисту Українивиключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Тобто, на основі указаного висновується, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48Кодексу цивільного захисту).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства колегія суддів констатує, щоКодекс цивільного захистунаселення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 9 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі №400/4238/22, від 21.02.2024 у справі № 580/4578/22.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Щодо посилання суду першої інстанції на аналогічні правові позиції , висловлені Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі № 826/12192/16 та у постанові від 25.07.2019у справі №820/5164/15, а також Великої Палати Верховного Суду у справі №820/4717/16 колегія суддів зазначає , що у цих постановах Верховний Суд не досліджував наявність у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в особі ДСНС у сфері техногенної та пожежної безпеки та не висловлював відповідну правову позицію з цього приводу. Таким чином, покликання на вищевказані постанови, як на позицію Верховного Суду щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області, є помилковими.

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у справі №820/4717/16досліджувалось питання щодо можливості розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. Водночас, судом касаційної інстанції не перевірялось та не досліджувалось питання стосовно доцільності та необхідності звернення до суду керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області через призму наявності у такого органу повноважень на подання до суду позову про зобов`язання балансоутримувача та/або власника вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Апеляційний суд зауважує, що жодних висновків про те, що орган Державної служби України з надзвичайної ситуації уповноважений на звернення до суду з позовом про зобов`язання вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту попри відсутність у законодавстві прямої вказівки про це, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.07.2018 у справі№820/4717/16 не містить.

Зокрема, у згаданих постановах спірні правовідносини виникли до внесення Законом України від 21 квітня 2021 року №2228-IX доКодексу цивільного захисту Українизмін щодо повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Крім того , колегія суддів зазначає, що керівник прокуратури, вказавши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області), не зазначив причини, які перешкоджають зазначеному уповноваженому органу держави виконувати покладені на нього функції державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до вимогКодексу цивільного захисту Україниі Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Також, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що у спірних правовідносинах органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування для усунення виявлених порушень, а прокурор в межах своєї компетенції реагував щодо вказаного суб`єкта.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

За таких умов, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви прокурора без розгляду, адже останній належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з цим позовом.

Між тим, колегія суддів вказує, що на підставі аналізу зазначених норм законодавства, Кодекс цивільного захистунаселення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22.

Відповідно дост. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини першоїстатті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями238,240цьогоКодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню з залишенням адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст. ст.240,241,243,250,308,310,311,315,319,321,322,325,327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі № 520/20074/23 скасувати.

Адміністративний позов Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ПІНСКДРЄВ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко