Постанова

від 17.10.2024 по справі 724/1084/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2024 року м. Чернівці

справа № 724/1084/24

провадження №22-ц/822/831/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Литвинюк І.М., Одинака О.О.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 14 серпня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Хотинської міської ради про визнання рішення недійсним,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хотинської міської ради про визнання рішення недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Зазначав, що є користувачем земельної ділянки, яка знаходиться в м. Хотині Чернівецької області для ведення фермерського господарства площею 10,0000 га кадастровий номер 7325010100:01:016:0069 на підставі договору оренди земельної ділянки від 16 листопада 2015 року, укладеного між Хотинською міською радою та ОСОБА_1 .

Рішенням Хотинської міської ради від 01 жовтня 2020 року №704/68/20 «Про надання дозволу на виготовлення технічних та проектних документацій із землеустрою» з врахуванням рішення Хотинської міської ради від 27 січня 2023 року №458/24/23 «Про внесення змін в рішення Хотинської міської ради», йому надано дозвіл на продовження договору оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 25 років.

Проте, рішенням Хотинської міської ради від 29 лютого 2024 року № 651/34/24 «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок» вирішено провести земельні торги з продажу права оренди земельних ділянок комунальної власності Хотинської міської ради згідно додатків 1-2 до цього рішення, зокрема, встановлено для лоту №1 (додаток №1) продаж права оренди земельної ділянки комунальної власності Хотинської міської ради для ведення фермерського господарства площею 10,0000 га кадастровий номер 7325010100:01:016:0069, тобто земельної ділянки, що перебуває у користуванні.

Позивач просив визнати рішення 34 сесії 8 скликання Хотинської міської ради від 29 лютого 2024 року № 651/34/24 «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок» в частині проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності Хотинської міської ради для ведення фермерського господарства площею 10,000 га кадастровий номер 7325010100:01:016:0069, лот № 1 недійсним.

05.08.2024 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Єфтемія Р.Ф. надійшла заява про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новими.

В обґрунтування даного клопотання він посилався на те, що Хотинською міською радою прийнято рішення №624/33/24 «Про припинення договору оренди землі (земельної ділянки)», яким припинено укладений між позивачем та відповідачем договір оренди землі від 16.11.2015 року, на який позивач посилається як на підставу позову. Вказане рішення є таким, що прийнято не у відповідності до закону та повноважень органу місцевого самоврядування. Зазначеним рішенням та послідуючим зверненням на його підставі до державного реєстратора для проведення державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, відповідач фактично заперечив своє попереднє рішення №704/68/20 від 01.10.2020 року «Про надання дозволу на виготовлення технічних та проектних документацій із землеустрою», з врахуванням рішення №458/24/23 від 27.01.2023 року «Про внесення змін в рішення Хотинської міської ради», яким позивачу надано дозвіл на продовження договору оренди земельної ділянки загальною площею 10,0000га, кадастровий номер 7325010100:01:016:0069, для ведення фермерського господарства терміном на 25 років, які не скасовувались та є чинними.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 14 серпня 2024 року заяву представника позивача адвоката Єфтемія Р.Ф. про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новими, повернуто заявнику з доданими до неї документами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 14 серпня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

У апеляційнійскарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що заяву позивача слід вважати новим позовом, оскільки така містить самостійні матеріально-правові вимоги, які не були визначені позивачем первісними підставами позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з відповідними позовними вимогами. Суд зазначив, що заява позивача про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новими є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Відповідно до цієї заяви позивач просив визнати рішення 33 сесії VIII скликання Хотинської міської ради №624/33/24 від 26.01.2024 «Про припинення договору оренди землі (земельної ділянки)» недійсним. Решта позовних вимог просив залишити без змін. Отже, позивач доповнив позовні вимоги новою вимогою про визнання недійсним ще одного рішення відповідача Хотинської міської ради №624/33/24 від 26.01.2024. Обґрунтовуючи ці вимоги позивач так само посилався на те, що вказане рішення порушує його права як орендаря згідно вищезазначеного договору оренди на користування земельною ділянкою та суперечить вищенаведеним рішенням відповідача Хотинської міської ради №704/68/20 від 01.10.2020 «Про надання дозволу на виготовлення технічних та проектних документацій із землеустрою», з врахуванням рішення №458/24/23 від 27.01.2023 «Про внесення змін в рішення Хотинської міської ради», якими строк договору оренди продовжено на 25 років, тобто ще не закінчився. Отже, позивач посилався на ті ж самі підстави, що і при пред`явленні первісних вимог.

При цьому, безпідставним та таким, що не відповідає змісту поданої заяви є висновок суду про те, що нові заявлені позовні вимоги жодним чином не пов`язані з предметом, так і з підставами первісного позову оскільки обґрунтовуючи додаткові вимоги позивач посилався на ті ж самі підстави, що і при пред`явленні первісних вимог та ті ж самі докази, а первісні та додаткові позовні вимоги є взаємопов`язані.

Не приймаючи до розгляду заяву, суд першої інстанції порушив право позивача на судовий захист та можливість розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд як невід`ємну частину такого захисту, а також на забезпечення ефективного поновлення його прав, оскільки початкові вимоги позивача про визнання недійсним рішення про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача, без вирішення питання правомірності рішення відповідача про припинення права оренди позивача на цю земельну ділянку, не будуть забезпечувати позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що при звернені до суду в позовній заяві, як на підставу позову позивач посилався на незаконність рішення Хотинської міської ради №651/34/24 від 29.02.2024 року про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу право оренди попередньо наданої в оренду позивачеві земельної ділянки та просив суд: 1) визнати рішення 34 сесії VIII скликання Хотинської міської ради №651/34/24/ від 29.02.2024 року «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок» в частині проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності Хотинської міської ради для ведення фермерського господарства площею 10,000 га кадастровий номер 7325010100:01:016:0069, Лот №1, недійсним.

Із заяви про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог вбачається, що позивач доповнив позов ще новою позовною вимогою такого змісту: визнати рішення 33 сесії VIII скликання Хотинської міської ради №624/33/24/ від 26.01.2024 року «Про припинення договору оренди землі (земельної ділянки)» недійсним.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У відповідності до вимогстатті 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першоїстатті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У такому випадку судове засідання не проводиться, а розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами ч. 13ст. 7 ЦПК України.

Повертаючи заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог, суд свої висновки мотивував тим, що подана представником позивача заява про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новими є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Так, положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд у підготовчому судовому засіданні заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін. Так, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 червня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц, провадження № 14-473цс18 звернула увагу на наступне.

В разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст. 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути з`явлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, звертає увагу, що ст. 188 ЦПК України містить правилаоб`єднання і роз`єднання позовів.

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

З матеріалів справи встановлено, що при звернені до суду в позовній заяві як на підставу позову позивач посилався на незаконність рішення Хотинської міської ради №651/34/24 від 29.02.2024 року про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу право оренди попередньо наданої в оренду позивачеві земельної ділянки та просив суд: 1) визнати рішення 34 сесії VIII скликання Хотинської міської ради №651/34/24/ від 29.02.2024 року «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок» в частині проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності Хотинської міської ради для ведення фермерського господарства площею 10,000 га кадастровий номер 7325010100:01:016:0069, Лот №1, недійсним.

Як вбачається із заяви про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог позивач доповнив позов ще новою позовною вимогою такого змісту: Визнати рішення 33 сесії VIII скликання Хотинської міської ради №624/33/24/ від 26.01.2024 року «Про припинення договору оренди землі (земельної ділянки) » недійсним.

Верховний Суд відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Заявою не повинно підмінюватися подання нового цивільного позову, що не пов`язаний зі справою.

Зміст заявлених вимог позивачем у заяві про зміну предмету позову зводиться до зміни і предмета позову, і обставин, з якими пов`язані вимоги, що вимагає від учасників справи іншої форми звернення до суду.

Збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися з`явлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися з`явлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах № 923/1061/18 від 10.12.2019, № 925/185/19 від 19.12.2019, № 925/186/19 від 23.01.2020 року, № 910/18389/20 від 22.07.2021.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Судом встановлено, що зі змісту позовних заяв вбачається, що нові заявлені позовні вимоги жодним чином не пов`язані як з предметом, так і з підставами позову в первісній редакції.

Фактично позивач доповнив позов ще новою позовною вимогою про визнання недійсним рішення 33 сесії VIII скликання Хотинської міської ради №624/33/24/ від 26.01.2024 року «Про припинення договору оренди землі (земельної ділянки)».

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано вказав в ухвалі від 14 серпня 2024 року про відсутність підстав для прийняття заяви, оскільки позивач доповнив позов ще новою позовною вимогою такого змісту: визнати рішення 33 сесії VIII скликання Хотинської міської ради №624/33/24/ від 26.01.2024 року «Про припинення договору оренди землі (земельної ділянки)» недійсним. Заява позивача про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новими є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Оскільки положення ч.3 ст.49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 376ЦПК Українипідставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції, фактично відмовляючи в прийнятті заяви, в резолютивній частині зазначив про повернення заяви заявнику, однак, відповідно до положень ч.3 ст.49 ЦПК України, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові.

Враховуючи зазначене, резолютивну частину ухвали суду слід змінити, відмовити у прийнятті зазначеної заяви та повернути її заявникові.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити резолютивну частину ухвали Хотинського районного суду Чернівецької області від 14 серпня 2024 року виклавши її в наступній редакції :

Відмовити в прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єфтемія Романа Флоровича про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новими, по цивільній справі № 724/1084/24 за позовом ОСОБА_1 до Хотинської міської ради про визнання рішення недійсним та повернути її заявнику з доданими до неї документами.

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді І.Б. Перепелюк

І.М. Литвинюк

О.О. Одинак