Постанова

від 17.10.2024 по справі 240/20727/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 240/20727/23

адміністративне провадження № К/990/23848/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Фермерського господарства "Миколай"

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 (головуючий суддя Шидловський В.Б., судді Курко О.П., Боровицький О.А.)

у справі № 240/20727/23

за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Фермерського господарства "Миколай"

про стягнення коштів,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства "Миколай" (далі - ФГ "Миколай"), в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно - господарських санкцій та пені у розмірі 83728,62 грн.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2023 позов задоволено.

3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Позивач звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в обґрунтуванні якої зазначено про наявність підстав для стягнення судових витрат у розмірі 16026 грн.

5. Проте, Сьомий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 27.05.2024 у задоволенні заяви ФГ "Миколай" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат відмовити.

5.1. В обґрунтування підстав для відмови в ухваленні додаткового судового рішення суд апеляційної інстанції зазначив про те, що положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не охоплюють можливості відшкодування судових витрат на користь відповідача - ФГ "Миколай", оскільки у межах цієї справи відмовлено у задоволенні позову суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. ФГ "Миколай" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2024, а справу в частині вирішення заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало порушення норм процесуального права, що передбачено абзацом 2 частини 4 статті 328 КАС України.

На переконання відповідача, суд апеляційної інстанції мав здійснити розподіл судових витрат за загальним правилом розподілу судових витрат, зокрема, на користь сторони якої ухвалено судове рішення, компенсуючи понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони.

Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції було застосовано норму права без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №500/2632/19 та у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №640/24741/19.

7. Відзив на касаційну скаргу позивач не подав. Про відкриття касаційного провадження та вчинені судом касаційної інстанції дії щодо розгляду касаційної скарги повідомлений належним чином.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. За правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

10. З матеріалів справи вбачається, що суд апеляційної інстанції вирішив своєю постановою спір по суті, однак питання судових витрат не вирішувалось, хоч така вимога і заявлялась в апеляційній скарзі.

11. Відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

12. Засади розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

13. Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

14. Положеннями частини 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

15. Відповідно до частин 6 та 7 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

16. Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

17. Тобто судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України у разі задоволення позовних вимог, часткового задоволення позовних вимог, задоволення (часткове задоволення) апеляційної чи касаційної скарги у разі, якщо суд відповідної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове на користь особи.

18. Сьомий апеляційний адміністративний суд у цій справі задовольнив апеляційну скаргу ФГ "Миколай", відмовивши у задоволенні позовних вимог. Тобто, суд апеляційної інстанції ухвалив нове рішення.

19. Відтак, суд апеляційної інстанції помилково відмовив в ухваленні додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, тим самим допустив порушення норм процесуального права.

20. Оскільки суд апеляційної інстанції відмовив в ухваленні додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, цей суд не оцінював безпосередньо питання розподілу судових витрат.

21. Щодо посилання відповідача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №640/24741/19, які, на його думку, не були враховані судом апеляційної інстанції, то такі є необґрунтованими, оскільки у вказаній справі її було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснювався.

22. Так само висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №500/2632/19, стосуються питання розподілу судових витрат у разі направлення справи на новий розгляд.

23. Водночас у справі, що розглядається, нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ухвалено судом апеляційної інстанції, справа на новий розгляд не направлялась. Відтак, висновки, на які посилається скаржник, не є релевантними до обставин цієї справи.

24. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

25. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

26. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Сьомий апеляційний адміністративний суд порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим його ухвала від 27.05.2024 підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції для розгляду питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Миколай" задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін