УХВАЛА
17 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 120/1382/23
адміністративне провадження № К/990/20838/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 та від 14.05.2024 (головуючий суддя Смілянець Е.С., судді Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.)
у справі №120/1382/23
за позовом ОСОБА_1
до Вороновицької селищної ради Вінницької області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вороновицької селищної ради Вінницької області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно нестворення комісії щодо складання акту про визначення розмірів збитку заподіяного позивачеві СФГ «Ромашка»;
- зобов`язати відповідача створити комісію щодо складання акту про визначення розмірів збитку, заподіяного позивачеві СФГ «Ромашка» внаслідок незаконного вилучення та тимчасового зайняття його земельної ділянки, неодержання доходів у зв`язку із тимчасовим невикористанням його земельної ділянки.
Вінницький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 18.04.2023 у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач неодноразово оскаржував його в апеляційному порядку, проте Сьомий апеляційний адміністративний суд своїми ухвалами від 20.06.2023, від 31.07.2023, від 11.09.2023, від 29.04.2024 та від 14.05.2024 повертав апеляційні скарги апелянту.
Зокрема, ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 та від 14.05.2024 апеляційні скарги повернуто з тих підстав, що апеляційні скарги від імені позивача ОСОБА_1 підписані не ОСОБА_1 .
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 та від 14.05.2024, а справу направити до цього ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що передбачено абзацом 2 частини 4 статті 328 КАС України.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до вирішення питання, не дав можливість позивачу довести своє право на звернення до суду зі скаргою, тим самим обмежив його в доступі до правосуддя.
Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 та від 14.05.2024 у справі №120/1382/23 за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Під час підготовки справи до судового розгляду Судом встановлено, що подану касаційну скаргу ОСОБА_1 підписано на першій сторінці у верхньому лівому куті, при цьому після тексту скарги особистий підпис скаржника відсутній.
Між тим, за правилами частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
З цього приводу колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23, згідно якого підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила:
« 36. Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.
37. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).
38. Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.
…
52. Викладене не лише забезпечує логічність, послідовність і зрозумілість викладу змісту апеляційної скарги, але й слугує запобіжником від зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, оскільки унеможливить виникнення такої ситуації, коли в одному разі заявник стверджуватиме, що процесуальний документ ним підписаний, а в іншому разі - ні.
53. Сформульований принцип гарантуватиме однозначність правових наслідків подання апеляційної скарги та унеможливлюватиме неоднозначне тлумачення його змісту іншими учасниками справи.
54. Верховний Суд так само повинен враховувати і стандарти, які склалися в Україні, щодо ділового письма загалом.
55. Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин.
56. Зміст ділового і процесуального письма так само підкоряється правилам правопису української мови: у процесуальному законі немає посилання на те, що письмо здійснюється зліва направо і згори донизу, проте є усталеним саме використання правил правопису української мови, що є обов`язковим за замовчуванням.
…
63. Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.
64. Такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз`ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (Common Mistakes inFilling in the Application Form and How to Avoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end).
65. Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).
…
73. З урахуванням наведених мотивів цієї постанови, з метою формування єдиної правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року у справі № 120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначає, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.
74. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.».
З огляду на викладене, Верховний Суд констатує, що касаційна скарга ОСОБА_1 є такою, що не підписана скаржником після викладу тексту цієї скарги.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 930/191/23 виснувала про неодмінність закриття касаційного провадження у справі у зв`язку з тим, що касаційна скарга не підписана особою, яка її подала.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Частиною 2 статті 339 КАС України встановлено, що про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 248, 339 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 та від 14.05.2024 у справі №120/1382/23 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122403887 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шарапа В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні