ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 160/9467/23
адміністративне провадження № К/990/24285/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарна Страва» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 (суддя Турлакова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 (судді: Круговий О.О. (головуючий), Малиш Н.І., Шлай А.В.) у справі №160/9467/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарна Страва» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарна Страва» (далі - позивач, Товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі -відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0125630407 від 26.12.2022 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 168 013,50 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вчасна реєстрації податкових накладних, складених у червні 2022 року (№ 3 від 10.06.2022, № 2 від 06.06.2022, № 4 від 13.06.2022 та № 7 від 20.06.2022) була неможливою не з його вини, а через відсутність достатньої суми на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника (недостатність ліміту реєстрації податкових накладних). Вина позивача (в формі умислу чи необережності) як платника податків в невчасній реєстрації податкових накладних відсутня, що за неодноразово висловленими висновками Верховного Суду унеможливлює притягнення платника податків до відповідальності за податкове правопорушення. Значна кількість податкових накладних контрагентів-постачальників позивача - 273 були зареєстровані з порушенням строків, тобто сума податку на додану вартість, відображена в цих податкових накладних, в загальній сумі 5 709 176,83 грн з незалежних від позивача причин, також не була врахована в його реєстраційному ліміті, що також унеможливило для позивача вчасну реєстрацію виписаних ним податкових накладних за червень 2022 року.
Крім вказаного, позивач зазначає, що підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України було доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення, що також свідчать про протиправність прийняття податкового повідомлення-рішення №0125630407 від 26.12.2022 та про наявність підстав для його скасування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024, у задоволені позовних вимог Товариства відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди дійшли висновку, що з 27.05.2022 поновлено відповідальність платників податків за порушення строку реєстрації податкових накладних, за виключенням податкових накладних складених у період з 24.02.2022 по 27.05.2022 та зареєстрованих до 15.07.2022, проте враховуючи, що спірні податкові накладні складені та зареєстровані поза межами вказаних вище пільгових періодів то відповідно позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, а контролюючим органом правомірно застосовано до Товариства штраф згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Посилання Товариства на відсутність його вини у несвоєчасній реєстрації податкових накладних через недостатність ліміту на електронному рахунку, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими, оскільки забезпечення необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних на електронному рахунку є обов`язком позивача, а наявність чи відсутність необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних залежить виключно від дій або бездіяльності позивача.
Суди також визнали необґрунтованими і посилання Товариства на пункти 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими на період дії воєнного стану збільшені граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення, оскільки такі пункти набрали чинності 08.02.2023, а тому не можуть бути застосовані до тих податкових накладних, які були зареєстровані та строк реєстрації яких вже сплив до набрання чинності вказаними нормами права.
Суд апеляційної інстанції також відхилив і посилання Товариства в апеляційній скарзі щодо необхідності скасування рішення суду першої інстанції на підставі пункту 5 частини третьої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України - рішення підписане ЕЦП, який не належить судді ОСОБА_1 , що розглядала справу. Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення суду в паперовій формі підписане суддею, яка розглядала справу - ОСОБА_1 , а підписання на надіслання електронних копій судового до ЄДРСР було здійснено помічником судді на підставі наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №15-од від 15.01.2024, що відповідає приписам законодавства, у зв`язку з чим підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до вимог статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного у цій справі податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки №20410/04-36-04-07/39422516 від 15.11.2022, оформленого за результатами проведеної камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарна Страва» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за червень, серпень 2022 року.
Під час проведення перевірки було встановлено порушення Товариством строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме податкових накладних:
- № 2 від 06.06.2022, дата реєстрації в ЄРПН 15.07.2022, кількість днів порушення -15, сума ПДВ - 4 900,00 грн;
- № 3 від 10.06.2022, дата реєстрації в ЄРПН 15.07.2022, кількість днів порушення - 15, сума ПДВ - 2 450,00 грн;
- № 4 від 13.06.2022, дата реєстрації в ЄРПН 15.07.2022, кількість днів порушення - 15, сума ПДВ - 6 125,00 грн;
- № 7 від 20.06.2022, дата реєстрації в ЄРПН 29.07.2022, кількість днів порушення - 14, сума ПДВ - 16 666 660,00 грн;
- № 1 від 08.08.2022, дата реєстрації в ЄРПН 01.09.2022, кількість днів порушення - 1, сума ПДВ - 25 000 000,00 грн.
Не погоджуючись із висновками акта камеральної перевірки, позивачем подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення від 08.12.2022 №08/12-22, за результатами розгляду яких, ГУ ДПС листом №75774/6/04-36-04-07-18 від 22.12.2022 висновки викладені в акті визнано правомірними, такими, що відповідають нормам чинного законодавства та залишені без змін.
На підставі вказаного акта камеральної перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" №0125630407 від 26.12.2022, яким до Товариству застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 4 168 013,50 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення - рішення було залишено без змін.
Не погоджуючись з правомірністю та обґрунтованістю податкового повідомлення - рішення форми "Н" №0125630407 від 26.12.2022 Товариство звернулося до суду з цим позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій позивач зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункт 4 частини четвертої статті 328 - якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні (пункт 5).
На переконання Товариства судами обох інстанцій допущено порушення норм процесуального права - частини десятої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Товариство зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023, викладене в електронній формі підписано не суддею ОСОБА_1 , яка розглядала справу в судді першої інстанції. З Протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що містяться в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, документ «рішення суду (вступна та резолютивна частини) № б/н від 27.11.2023 справа №160/9467/23» та документ «рішення суду (повний текст) № б/н від 27.11.2023 справа №160/9467/23» підписані ОСОБА_2 , тобто особою, яка не є суддею, що розглядала справу та ухвалювала оскаржуване рішення у справі.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024, викладену в електронній формі, підписано лише одним суддею - Круговим О.О., в той час як справа розглядалась колегіально у складі трьох суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідача), суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В., про що свідчать відповідні Протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що містяться в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, документи «постанова (вступна та резолютивна частини) № б/н від 22.05.2024 справа №160/9467/23д» і документ «постанова (повний текст) № б/н від 22.05.2024 справа №160/9467/23» підписані одним суддею Круговим О.О. Кваліфікованих електронних підписів інших суддів, що розглядали справу - суддів Малиш Н.І. та Шлай А.В. оскаржувана постанова не містить.
Зазначені обставини, на переконання Товариства, свідчать про наявність обов`язкової (без жодних винятків), передбаченої процесуальним законодавством підстави для скасування судових рішень у справі з направленням справи на новий розгляд.
9. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу Товариства надано не було, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд виходить з наступного.
11. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь - яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні.
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги стосовно підписання постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, викладену в електронній формі, лише одним суддею, в той час як справа розглядалась колегіально у складі трьох суддів, що, на переконання Товариства, є обов`язковою підставою для скасування такого судового рішення, колегія суддів зазначає таке.
Згідно частини першої статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови.
Відповідно до частини четвертої статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.
Частинами першою, другою та третьою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду; рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу; у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи. Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі; постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою, ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частини перша, третя статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до положень частини сьомої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Отже постанова суду апеляційної інстанції (вступна та резолютивна частини, повний текст) підписується всім складом суду, що був визначений Єдиною судовою інформаційно - телекомунікаційною системою.
Як вбачається з матеріалів справи вступна та резолютивна частини постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 160/9467/23, яка була оголошена під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, підписана всім складом колегії суддів: головуючим - суддею Круговим О.О. (доповідач), суддями: Малиш Н.І., Шлай А.В. (т. 2 а.с. 213).
Повний текст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №160/9467/23, складений 24.05.2024 та підписаний всім складом колегії суддів: головуючим - суддею Круговим О.О. (доповідач), суддями: Малиш Н.І., Шлай А.В. (т. 2 а.с. 219).
Однак, на переконання Товариства, зазначена постанова підлягає скасуванню на підставі пункту 5 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки електронна форма такої постанови підписана лише одним суддею - Круговим О.О., в той час як справа розглядалась колегіально у складі трьох суддів, кваліфікованих електронних підписів інших суддів, що розглядали справу - суддів Малиш Н.І. та Шлай А.В. судове рішення, як вступна та резолютивна частини так і повний текст, не містить.
Відповідно до положень частини десятої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначено положеннями Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон № 851-IV).
Відповідно до статті 5 вказаного Закону електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Відповідно до положень статті 6 Закон № 851-IV накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.
У пунктах 15 та 27 статті 1 Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Отже, на судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (суддів, що входять до складу колегії), а судове рішення у паперовій формі підписується суддею (суддями, що входять до складу колегії).
Суд вважає, що в процесуальному законі закріплено правило, що рішення суду викладається спочатку письмово у паперовій формі, підписується складом суду, в подальшому викладається письмово в електронній формі та на таке накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).
Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови (з дод.і допов.)/ Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел-К.; Ірпінь, ПІДПИС 1. дія за значенням підписати, підписувати (ставити підпис на знак підтвердження, засвідчення чого небудь) 2. Прізвище або ініціали , написані власноручно під текстом […] , як свідчення авторства або підтвердження чого-небудь.
Зазначене вище визначення та його розуміння не може стосуватися такої дії як накладення кваліфікованого електронного підпису, що свідчить на користь того, що підписання судового рішення викладеного письмово у паперовій формі та накладення кваліфікованого електронного підпису на рішення, викладене в електронній формі, є різними за своєю природою діями.
Оскільки, обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, не підписання будь-яким із суддів судового рішення, а не накладення кваліфікованого електронного підпису суддів, то слід виснувати, що саме не підписання судового рішення викладеного письмово у паперовій формі тягне відповідні наслідки.
Суд вважає, що частина третя статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України не містить такої обов`язкової підстави для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, як не накладення кваліфікованого електронного підпису судді (суддів у разі колегіального розгляду справи).
Поряд з цим Суд звертає увагу, що у випадку відсутності порушень норм процесуального права які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення, чого під час розгляду цієї справи Судом не встановлено.
З матеріалів справи вбачається, що вступна та резолютивна частини постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 160/9467/23 та повний її текст викладені письмово у паперовій формі та підписані всім складом колегії суддів: головуючим - суддею Круговим О.О. (доповідач), суддями: Малиш Н.І., Шлай А.В. (т. 2 а.с. 213, 219).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушення норм процесуального права на яке вказує Товариство в касаційній скарзі та яке, згідно приписів процесуального Закону, є обовязковою підставою для скасування судового рішення.
12. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що Товариство в касаційній скарзі порушення норм процесуального права обґрунтовує виключно посиланням на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(далі - ЄСІТС), затверджене рішенням Вищою ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, зокрема на пункт 37, яким визначено, що до Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Наведене Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС (пункту 3 Положення).
Тобто зазначене Положення фактично регламентує автоматизацію певних процесів діяльності судів, зокрема в частині надсилання електронних документів до Електронних кабінетів користувачів (пункт 37), проте зазначене Положення не регулює питання накладення на судове рішення, викладене в електронній формі, кваліфікованого електронного підпису судді, згідно з приписами законодавства, зазначене питання врегульовано безпосередньо Кодексом адміністративного судочинства України, а саме частиною десятою статті 243.
13. Щодо доводів Товариства в частині порушення норм процесуального права судом першої інстанції, а саме рішення суду першої інстанції, викладене в електронній формі підписано не суддею Турлаковою Н.В., яка розглядала, а ОСОБА_2 , тобто особою, яка не є суддею, що розглядала справу та ухвалювала оскаржуване рішення у справі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 в письмовому вигляді підписане головуючим суддею Турлаковою Н.В. (том 2 а.с. 144 зворотний бік)
При цьому судом апеляційної інстанції за допомогою КП «ДСС» встановлено, що судом судове рішення в електронному варіанті підписане 15.01.2024 ОСОБА_2 .
Також встановлено, що з копії листа судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакової Н.В., наявної в матеріалах справи (т.2 а.с. 136), вбачається, що з метою належного та своєчасного забезпечення підписання та надсилання електронний копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також проставлення на них дати набрання законної сили, на виконання Розділів ІІІ, Х Порядку ведення ЄДРС, на час перебування судді ОСОБА_1 на лікарняному 15.01.2024, згідно з наказом голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №15-од від 15.01.2024, покладено обов`язки з підписання та надсилання електронних копій судових рішень до ЄДРСР на відповідальну особу - помічника судді ОСОБА_2 .
Зазначене в листі також підтверджується копією наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №15-од від 15.01.2024, який долучений до листа.
Відповідно до розділу Х Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 №1200/0/15-18, обов`язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.
У разі надсилання до Реєстру судових рішень та окремих думок суддів, що ухвалювались суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру відповідного електронного примірника втратили можливість його підписання власним КЕП (за наявності у табелі обліку робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі із нез`ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату; у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; згідно з наказами про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), такі електронні примірники підписує власним КЕП та надсилає до Реєстру особа, визначена наказом голови суду, в якому зберігається судова справа. У разі відсутності такого наказу електронні примірники підписує власним КЕП та надсилає до Реєстру голова суду, в якому зберігається судова справа, або особа, яка виконує його обов`язки.
Таким чином, враховуючи, що рішення суду в паперовій формі підписане суддею, яка розглядала справу, а підписання на надіслання електронних копій судового рішення було здійснено помічником судді на законній підставі (наказ голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №15-од від 15.01.2024), колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстави для скасування судового рішення, визначеної пунктом 5 частиною третьої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
14. По суті спірних правовідносин щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0125630407 від 26.12.2022 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 4 168 013,50 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, Верховний Суд рішенням судів попередніх інстанцій оцінки не надає, з огляду на те, що скаржником в касаційній скарзі не було наведено визначених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для касаційного оскарження судових рішень в цій частині та касаційне провадження в цій справі відкрито виключно з підстав порушення норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарна Страва» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 слід залишити без задоволення.
16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 195, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарна Страва» залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №160/9467/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер Р.Ф. Ханова І.А. Гончарова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122403948 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні