Рішення

від 09.10.2024 по справі 495/3603/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокуСправа № 495/3603/24 Номер провадження 2/495/2464/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Денисової К.І.,

представника позивача - адвоката Кузьменка М.Б.,

представника відповідача - адвоката Х олудєєва Б.Є.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії», Одеської обласної державної адміністрації, треті особи: Одеська обласна рада, Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії», Одеської обласної державної адміністрації, треті особи: Одеська обласна рада, Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2021 за період із 08.06.2021 по 08.04.2024 в сумі 436001 грн 16 коп.; стягнення моральної шкоди у сумі 50000 грн.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2021 у справі № 495/1227/20 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради за участю третіх осіб Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної ради та ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; визнано незаконним наказ виконувача обов`язків генерального директора комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради» від 27.01.2020 № 6-к «Про звільнення»; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунальної установи «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» із 27.01.2020; стягнуто із Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із 27.01.2020 року по день ухвалення рішення - 07.06.2021 у сумі 203109 грн 83 коп.; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць (рішення набрало законної сили 23.12.2021).

Постановою державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі- державний виконавець) від 07.07.2021 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 495/1227/20, виданого 22.06.2021 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунальної установи «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини».

В частині виконання судового рішення про поновлення позивачки на роботі державний виконавець 07.07.2021 відкрив виконавче провадження № 66006749. У межах даного ВП 22.11.2021 державний виконавець направив боржнику повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності винних у невиконанні рішення суду посадових осіб; ВП було закінчене без його фактичного виконання.

18.04.2023 представником ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» (правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії»), а саме невиконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2021 по справі № 495/1227/20 (в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 04.05.2023 у справі № 495/4367/23 за зверненням представника ОСОБА_1 , в порядку ст. 303 КПК України, зобов?язано уповноважених осіб Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 18.04.2023.

Станом на 08.04.2024 рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2021 у справі № 495/1227/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі не виконане.

У зв`язку із затримкою виконання судового рішення, позивач просить стягнути на її користь із КНП «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії» середній заробіток за час такої затримки за період із 08.06.2021 по 08.04.2024 у сумі 436001 грн 16 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди позивач зауважила тривалість невиконання судового рішення про поновлення її на роботі; така протиправна поведінка посадових осіб КНП стала підставою для реєстрацію кримінального провадження за частиною другою статті 382 КК України. Вказані обставини призвели до порушення звичного життєвого укладу позивача; почуття розпачу, розчарування; викликали значне психологічне напруження. У спірному періоді чоловік позивача захворів, потребував дорого вартісного лікування, у серпні 2023 року помер; при цьому у зв`язку із непоновленням на роботі позивача, вона була позбавлена можливості працювати та отримувати дохід, що також безумовно ускладнило придбання необхідних ліків для чоловіка.

Враховуючи зазначені обставини у сукупності, позивач просить стягнути із відповідача грошову компенсацію завданої моральної шкоди у сумі 50000 грн.

1.2. Відповідач - Одеська обласна державна адміністрація 26.07.2024 подав до суду відзив на позовну заяву (із урахуванням обставин щодо дати отримання копії позовної заяви з додатками відзив подано у межах встановленого судом строку), відповідно до якого позовних вимог не визнав.

Свою позицію обґрунтував тим, що середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення є трудовим спором, а тому до вказаних правовідносин необхідно застосувати правила частини першої статті 233 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП).

Звертаючись із даним позовом до суду 19.04.2024, позивач пропустила строк позовної давності, визначений статтею 233 КЗпП.

Також відповідач зазначив, що не є належним відповідачем за даним позовом, оскільки не порушував прав позивача.

Щодо заявленої суми моральної шкоди, відповідач вважає її необґрунтованою, не доведеною доказами. Враховуючи, що така позовна вимога є похідною від першої, для заявлення якої позивач пропустила строк позовної давності, відповідач просить у задоволенні позову відмовити уцілому.

1.3. Відповідач КНП «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії» правом подачі відзиву на позов не скористався.

1.4. У відповіді на відзив представник позивач зазначив, що із урахуванням правової позиції ВП ВС у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу є неотриманою заробітною платою за невиконання трудової функції не з вини працівника, на яку поширюються норми законодавства про оплату праці. Визначити остаточний обсяг своїх вимог працівник може лише на момент припинення такого правопорушення, а отже, затримка виконання судового рішення є триваючим правопорушенням; тому на дату звернення з зазначеною позовною заявою до суду, тримісячний строк звернення не розпочав свій перебіг, оскільки відповідачем не видано наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря (правова позиція сформована у постанові ВС від 19.06.2024 у справі № 205/1543/23, у постанові ВП ВС від 11.07.2024 у справі № 990/156/23).

Отже, стягненню середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду відносно поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря (в межах заявлених позовних вимог) буде складатись з двох періодів:

- з 08.06.2021 по 18.07.2022 особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП України);

- з 19.07.2022 по 08.04.2024 застосовується тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 233 КЗпП України).

Керуючись наведеним, представник позивача вважає, що позивачем не пропущений строк для звернення до суду із даним позовом; просить позовні вимоги задовольнити.

2.Рух справи.

Позовну заяву подано до суду 19.04.2024.

Ухвалою від 24.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.05.2024, відкладено на 20.06.2024.

Ухвалою від 20.06.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 23.07.2024, відкладено на 27.08.2024, 26.09.2024, 09.10.2024.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

3.1. Під час судового розгляду представник позивача адвокат Кузьменко М.Б. позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив їх задовольнити.

3.2. Представник відповідача Одеської обласної державної адміністрації у судове засідання не з`явився; відповідач належно повідомлений про дату, час, місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток; про поважність причин неявки або про відкладення розгляду справи суду не заявив.

3.3. Представники третіх осіб також у судове засідання не прибули; належно повідомлені про дату, час, місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток; про поважність причин неявки або про відкладення розгляду справи суду не заявили.

3.4. Представник відповідача КНП «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії» адвокат Холудєєв Б.Є. у судовому засіданні 09.10.2024 заявив ряд клопотань.

3.4.1. Клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв`язку із тим, що позивач не додав до позовної заяви доказів про сплату судового збору за вимогу майнового характеру стягнення моральної шкоди у сумі 50000 грн.

У задоволенні вказаного клопотання суд відмовив з огляду на те, що питання сплати судового збору вирішене ухвалою від 24.04.2024 (у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено; відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі).

3.4.2. Клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження для реалізації права надання додаткових доказів (копії штатного розпису КНП «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії»), витребування доказів (у Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області матеріалів кримінального провадження №1202316220000568 від 09.05.2023 або інформацію про стадію кримінального провадження).

Клопотання мотивоване тим, що саме на стадії підготовчого провадження існує процесуальна можливість подавати, витребовувати докази. Як представник адвокат Холудєєв Б.Є. у справу вступив лише 26.09.2024, а отже не мав об`єктивної можливості подати відповідні докази і клопотання на стадії підготовчого провадження.

У задоволенні клопотання представника КНП «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії» адвоката Холудєєв Б.Є. про повернення до стадії підготовчого провадження у справі суд відмовляє з огляду на його безпідставність (юридична необізнаність керівника КНП не вказує на наявність об`єктивних підстав для висновку про неможливість реалізації прав КНП як сторони у процесі).

Водночас, заявлені представником обставини суд вважає достатніми для поновлення строку для подачі доказу та прийняття доказу (копії штатного розпису КНП «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії»).

У задоволенні клопотання представника КНП «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії» адвоката Холудєєв Б.Є. про витребування у Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області матеріалів кримінального провадження №1202316220000568 від 09.05.2023 або інформацію про стадію кримінального провадження суд відмовляє. Таке рішення мотивоване тим, що кримінальне провадження №1202316220000568 від 09.05.2023 за частиною другою статті 382 КК (умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню, вчинене службовою особою) перебуває на стадії досудового розслідування, до якого застосовуються правила недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування.

На переконання суду, обставини, які входять до предмета доказування у цій цивільній справі, можуть бути встановлені на підставі доказів, які містяться у справі (при цьому суд враховує, що непоновлення позивача на роботі відповідачі не заперечують; цивільний позов про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, стягнення моральної шкоди у межах кримінального провадження позивач не заявляла, що засвідчено в порядку пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК у позовній заяві).

4. Фактичні обставини справи.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2021 у справі № 495/1227/20 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради за участю третіх осіб Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної ради та ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визнано незаконним наказ виконувача обов`язків генерального директора комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради» від 27.01.2020 № 6-к «Про звільнення».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунальної установи «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» (Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05197270) з 27.01.2020 року.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.01.2020 по день ухвалення рішення - 07.06.2021, у розмірі 203 109 грн 83 коп.; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць (рішення набрало законної сили 23.12.2021).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.12.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської міської ради на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради за участю третіх осіб Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної ради та ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито.

Отже рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2021 у справі № 495/1227/20 набрало законної сили 23.12.2021.

22.06.2021 судом за заявою ОСОБА_1 видано виконавчий лист у справі № 495/1227/20 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря.

Постановою державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 07.07.2021 відкрито виконавче провадження № 66006749 для примусового виконання судового рішення у справі № 495/1227/20 на підставі виконавчого листа, виданого 22.06.2021, про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунальної установи «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини».

В межах повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснював дії по примусовому виконанню зазначеного виконавчого документа: неодноразове постановлення вимог щодо надання до відділу ДВС копії наказу чи розпорядження про поновлення стягувача на роботі; проведення телефонних розмов з керівником боржника щодо надання пояснень про виконання рішення суду; здійснення виїздів за місцем розташування боржника (про що складено відповідні акти); винесення постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин в розмірі 5100 грн; винесення постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин в розмірі 10200 грн.

22.11.2021 державним виконавцем до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області направлено повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності винних у невиконанні рішення суду посадових осіб боржника № 79793/31-31.

22.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

У межах виконавчого провадження № 69391350 державним виконавцем здійснено примусове виконання судового рішення у справі № 495/1227/20 у частині стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.01.2020 по день ухвалення рішення - 07.06.2021.

18.04.2023 представником ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» (правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії»), а саме невиконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2021 по справі № 495/1227/20 (в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 04.05.2023 у справі № 495/4367/23 за зверненням представника ОСОБА_1 , в порядку ст. 303 КПК України, зобов?язано уповноважених осіб Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 18.04.2023.

Відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 02.05.2023, КНП «ПНІ «Острів Надії» перепідпорядковано Департаменту соціальної та сімейної політики ООДА. Невиконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря пояснює виключенням з Випуску № 78 «Охорона здоров?я» кваліфікаційних характеристик зазначеної посади на підставі наказу Міністерства охорони здоров?я України від 31.10.2018 № 1977.

10.05.2023 згідно із витягом з ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 12023162240000568 за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 382 КК України. Проведення досудового розслідування доручено слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області (далі слідчий).

Згідно із вимогою слідчого від 12.05.2023 № 63/11903, скерованої на адресу Білгород-Дністровського відділу ДВС ПМУ МЮ, з метою повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення, необхідно в найкоротший термін надати копії матеріалів виконавчого провадження № 66006749.

Супровідним листом державного виконавця від 15.05.2023 № 31564/21.3-57 направлено копії матеріалів виконавчого провадження № 66006749 (щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря).

Протоколом допиту свідка - державного виконавця Мунтян О.В. від 15.05.2023, зафіксовано, що після відкриття виконавчого провадження № 66006749, були здійснені заходи по примусовому виконанню виконавчого документу немайнового характеру, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Фактичне невиконання рішення суду та неможливість такого виконання в подальшому без участі боржника призвело до направлення державним виконавцем до правоохоронних органів повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та закінчення виконавчого провадження.

Згідно протоколу допиту потерпілого - ОСОБА_1 від 20.06.2023, після постановлення рішення судом першої інстанції 07.06.2021, остання звернулась до Білгород-Дністровського відділу ДВС. Після використання, наданих законодавством, засобів примусового виконання, рішення суду так і не було виконано. У зв?язку з зазначеними обставинами, державний виконавець звернувся до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Весь цей час (більше двох років на дату допиту) в.о. керівника КНП «ПНІ «Острів Надії» ОСОБА_2 відмовлявся виконати рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 21.06.2023 у справі № 495/6401/23 надано тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку), а саме: виконавчого провадження № 69391350, відкритого на підставі виконавчого листа № 495/1227/20 від 07.07.2022, виконавчого провадження № 66006749, відкритого на підставі виконавчого листа № 495/1227/20.

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 01.08.2023 слідчий СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ознайомився з виконавчим провадженням № 69391350, виконавчим провадженням № 66006749; вилучено копії документів вказаних виконавчих проваджень.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 26.09.2023 у справі № 495/6401/23 надано тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні КНП «ПНІ «Острів Надії» з можливістю виготовлення та вилучення копій документів, а саме: копії з журналу реєстрації наказів за 27.01.2020, копії наказу в.о. генерального директора боржника № 6-к від 27.01.2020, копії розпорядження голови ООДА від 14.07.2021 № 158/к-2021.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, сформованого 25.03.2024 відносно юридичної особи (код ЄДРПОУ 05497270), Комунальна установа «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» припинена 20.11.2019 в результаті реорганізації на підставі рішення засновників. Комунальне некомерційне підприємство «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії» є правонаступником КУ «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини», керівник ОСОБА_2 .

5. Застосовані норми права. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

5.1 Відповідно до ч.1 ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з ч. 1 ст. 147, ч. 1 ст. 148, ч. 3 ст. 149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Дисциплiнарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пiзнiше одного мiсяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звiльнення працiвника вiд роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатнiстю або перебування його у вiдпустцi. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до ст.150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

При цьому для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця. Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суд повинен перевірити законність всіх попередніх стягнень, які за висновком роботодавця входять до системи для звільнення (річний строк та інше).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 711/8446/16-ц (провадження № 14-37цс19) вказано, що: «стаття 236 КЗпП передбачає, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом статті 236 КЗпП слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення (висновок Верховного Суду України у постанові від 01.07.2015 у справі № 6-435цс15)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.06.2023 у справі № 461/7423/21 (провадження № 61-872св23) зазначено, що: «належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 501/4019/21-ц, провадження № 61-9103св22).

Із урахуванням наведених правових позицій, а також враховуючи правову позицію ВП ВС у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, необхідно дійти висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу є неотриманою заробітною платою за невиконання трудової функції не з вини працівника, на яку поширюються норми законодавства про оплату праці. Визначити остаточний обсяг своїх вимог працівник може лише на момент припинення такого правопорушення, а отже, затримка виконання судового рішення є триваючим правопорушенням; тому на дату звернення з зазначеною позовною заявою до суду, тримісячний строк звернення не розпочав свій перебіг, оскільки відповідачем не видано наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря (також прасовано правову позицію, сформовану у постанові ВС від 19.06.2024 у справі № 205/1543/23, у постанові ВП ВС від 11.07.2024 у справі № 990/156/23).

Отже, стягненню середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду відносно поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря (в межах заявлених позовних вимог) буде складатись з двох періодів: із 08.06.2021 по 18.07.2022 особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП України); із 19.07.2022 по 08.04.2024 застосовується тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 233 КЗпП України).

Частиною третьою статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи № 495/1227/20 та встановлено рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 07.06.2021, середня заробітна плата за листопад та грудень 2019 року (останні два повних місяці) ОСОБА_1 становила 25 016,54 гривень, що підтверджується довідкою КНП «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеська обласна рада» про доходи.

Таким чином, як визначено рішенням суду, що набрало законної сили, середньоденна заробітна плата позивача становила 25 016,54 гривень (середньомісячна заробітна плата за листопад та грудень 2019 року) : 42 (кількість робочих днів за два місяці) = 595,63 гривень.

Строк затримки роботодавцем виконання рішення суду починається з наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі, тобто з 08.06.2021 до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі. В зазначеній справі відповідач, станом на дату звернення до суду з цим позовом, не виконав рішення суду та не видав наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КНП «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини», отже кінцевою датою стягнення слід визнати дату звернення до суду з зазначеним позовом, тобто - 08.04.2024.

Враховуючи, що період стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення складає з 08.06.2021 по 08.04.2024 (732 робочих дня), а середньоденний заробіток позивача, встановлений рішенням суду, - 595,63 грн, сума до стягнення становить 732 днів х 595,63 грн = 436 001,16 грн.

Оскільки рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 07.06.2021 (в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря) станом на дату подачі позову боржником Комунальним некомерційним підприємством «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» (перейменовано на Комунальне некомерційне підприємство «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії») не виконано, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 66006749 та матеріалами кримінального провадження № 12023162240000568, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача 436 001,16 гривень за 732 дні затримки виконання рішення суду підлягають задоволенню в повному обсязі.

5.2 Згідно із ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22) зазначено, що: «зобов?язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: 1) наявність моральної шкоди; 2) протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; 3) наявність причинного зв?язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; 4) вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов?язання з її відшкодування. Покладення обов?язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи».

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені частиною першою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, зокрема, дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52). Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (пункт 56).

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Крім того, що стосується її розміру, то відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд враховує, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання судового рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та невчинення відповідачем заходів для такого виконання протягом значного періоду (близько трьох років).

В даному конкретному випадку суд вважає, що позивачем доведено, що пережиті ним негативні емоції досягли певного рівня «страждань».

На думку суду, негативна для позивачки ситуація щодо її незаконного звільнення, затримки у виконанні судового рішення про поновлення на посаді в будь-якому випадку викликає негативні емоції, оскільки наслідки події зумовили відхилення від звичного устрою життя, необхідність вчинення дій для пошуків альтернативних способів отримання доходу, заробітку, що з великою долею вірогідності може відзначитись на психоемоційному стані не поновленого на роботі працівника.

При цьому суд враховує, що відповідне порушення є досить триваючим.

З огляду на встановлене, у даній справі слід визнати обґрунтованими доводи позивача про завдання йому моральної шкоди.

Керуючись приписами статті 23 ЦК України суд, визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача, враховує обставини, при яких моральна шкода була заподіяна, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, глибину та тривалість душевних страждань, час та зусилля, які можуть бути ним витрачені або уже витрачені для відновлення свого попереднього стану. Отже, у ситуації, що склалась, крім вже зазначеного, суд враховує тривалість переживань позивача, глибину його душевних та психічних страждань, пов`язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін, а також вимоги розумності та справедливості.

На підставі викладеного та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що на користь позивача у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню грошова сума в розмірі 20000 грн.

Такий розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає співмірним з моральними стражданнями, які заподіяні позивачу, а також таким, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

6. Розподіл судових витрат.

Керуючись приписами статті 141 ЦПК, враховуючи відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, з відповідача у державний бюджет України необхідно стягнути 1211 грн 20 коп. судового збору.

Керуючись статтями 4, 12-13, 76-81, 141, 257, 258, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення від 07.06.2021 у справі № 495/1227/20 за період із 08.06.2021 по 08.04.2024 у сумі 436001 грн 16 коп. (чотириста тридцять шість тисяч одна грн 16 коп.).

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії» на користь ОСОБА_1 20000 грн (двадцять тисяч грн) завданої моральної шкоди.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Психоневрологічний інтернат «Острів Надії» у державний бюджет України 1211 грн 20 коп судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач:Комунальне некомерційнепідприємство «Психоневрологічнийінтернат «ОстрівНадії»,код ЄДРПОУ05497270, вул. Сонячна, 4, м. Білгород-Дністрвоський, Одеська область;

відповідач:Одеська обласнадержавна адміністрація, код вЄДРПОУ 00022585,пр-т.Шевченка,м.Одеса, 65032;

третя особа: Одеська обласна рада, код ЄДРПОУ 25042882, проспект Шевченка, м. Одеса, 65000;

третя особа:Департамент соціальноїта сімейноїполітики Одеськоїобласної державноїадміністрації, код вЄДРПОУ 41147618, вул.Канатна,83,м.Одеса, 65107.

Повний текст судового рішення складено 18.10.2024.

Суддя Ю.Ф. Волкова