Постанова

від 24.09.2024 по справі 308/3017/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/3017/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 вересня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого Джуги С.Д.

суддів Собослоя Г.Г., Фазикош Г.В.

з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Укргазбанк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2023 року у складі судді Дегтяренко К.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Укргазбанк» про захист прав споживача фінансових послуг,-

в с т а н о в и в :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Укргазбанк» про захист прав споживача фінансових послуг.

Позов мотивовано тим, що згідно договору комплексного банківського обслуговування від 28.11.2017 (укладеного шляхом підписаннязаяви-договору №2017/І-С/280-000550) нею у структурному підрозділі банківської установи відповідача у м. Ужгороді було відкрито поточний рахунок№ НОМЕР_1 у національній валюті України на умовах тарифного плану «PRO-Запас 1у_UAH», з емісією платіжної карти та замовленням продукту SMS-banking на номер телефону позивача (095) 688-09-70. Згодом, з 2020 року номер банківського рахункубуло переведено у міжнародний стандарт IBAN (№ НОМЕР_2 ). Мобільний додаток відповідача «Еко-банк» для доступу до банківського рахунку позивач не використовувала багато місяців і навіть видалила з мобільного телефону (для поточних платежів користувалася сервісом Приват24). В ніч з 19 на 20 грудня 2020 року невстановлені особи здійснили перевипуск sim-карти у оператора мобільного зв`язку (нібито через втрату), після чого за наслідками звернення до колл-центру відповідача отримали доступ від імені позивача до мобільного додатку відповідача, через який, в свою чергу, отримали доступ до вищевказаного банківського рахунку. В результаті протиправного доступу до банківського рахунку невстановленими особами було здійснено 20 ініціювань платежу з поточного рахунку на загальну суму 0,3 SGD, 19494,96 EUR, 9658,97 USD та 65698,45 UAH (комісія банку, ініційовано відповідачем), зокрема на придбання криптовалют на іноземній криптобіржі (операції проводилися з 23:01:58 19.12.2020 по 04:17:33 20.12.2020).

Після виявлення незаконних дій позивач одразу 20.12.2020 звернулася до ПрАТ «ВФ Україна» (за відновленням доступу до sim-карти), до відповідача (за блокуванням платіжних карт, отриманням інформації та блокуванням коштів на рахунках) і органів Національної поліції України (за внесенням до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ст. 191 КК України), а в робочий день 21.12.2020 подала відповідачу заяву про оскарження транзакцій. Не дивлячись на подання позивачем відповідачу заяв з оскарженням проведених операцій та звернення позивача до поліції, відповідач спочатку заблокував на її платіжній карті (поточному рахунку), а 22.12.2020 списав з рахунку позивача кошти у загальному розмірі 944360,04 грн. Вважає дії відповідача по списанню коштів незаконними, а вжиті відповідачем заходи по ідентифікації особи, яка зверталася за відновленням доступу до банківського рахунку, та проведенню фінансового моніторингу підозрілих операцій, що відбувалися з 23:01:58 19.12.2020 по 04:17:33 20.12.2020, недостатніми і такими, що не забезпечили належне збереження її коштів на рахунку у відповідача.

За вказаних обставин позивач просила відновити залишок коштів, який перебував на її поточному рахунку№ НОМЕР_2 станом на 19.12.2020 на 23:00.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2023 року позов задоволено. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280) відновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) залишок коштів на її поточному рахунку № НОМЕР_2 до того стану, в якому він перебував перед виконанням фінансових операцій у період з 23 год. 01 хв. 58 сек. 19.12.2020 по 04 год. 17 хв. 33 сек. 20.12.2020 включно, тобто станом на 23 годину 00 хвилин 19.12.2020. Стягнуто зПублічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті вартості судової експертизи у розмірі 22893 грн. 80 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Укргазбанк» в користь держави 1073,60 грн.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «Укргазбанк» просить скасувати рішення та ухвалити у даній справі нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, судом не враховані Правила, затверджені Тарифним комітетом АБ «Укргазбанк (протокол від 12.07.2017 №170712) та Кредитною радою АБ «Укргазбанк» від 20.07.2017 №127/4, які повинні були застосовуватись судом шляхом перегляду їх на веб-сайті відповідача, що діяли на момент укладення договору, та Правила у новій редакції від 15.10.2020, затверджені спільним засіданням Комітету з управління активами та пасивами і Тарифного комітету АБ «Укргазбанк» (Додаток 1 до Протоколу від 19.08.2020 №190820/4), згідно з якими банк не несе відповідальності за наслідками несвоєчасного повідомлення клієнтом банку про втрату картки та /або номера мобільного телефону, та має право не відшкодовувати кошти за оскарженими клієнтом платіжними операціями у випадках коли «операція ініційована або здійснена без фізичного застосування Картки» та коли «Клієнт не повідомив Банк про втрату Номера мобільного телефону»

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтваність.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності.

З такими висновками суду погоджується і апеляційний суд, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Тобто, юридично закріплену можливість використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з приписами ч.ч.1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом установлено,що 28.11.2017 позивачем було укладено з відповідачем (в особі його відділення №280/06 у м.Ужгороді, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ) договір комплексного банківського обслуговування шляхом підписання Заяви-договору №2017/І-С/280-000550 про приєднання до Правил в редакції, чинній на 28.11.2017. При цьому сторонами до матеріалів справи не додано, а також на веб-сайті відповідача в розділі «Архів» за веб-адресою:https://www.ukrgasbank.com/private/deposits/pravyla_obslugov/відсутній документ з назвою«Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк»», який регулював відносини відповідача з клієнтамистаном на 28.11.2017і посилання на який міститься у назві доданої до матеріалів справи Заяви-договору№2017/І-С/280-000550 від 28.11.2017. Натомість на вказаному сайті міститься документ з іншою назвою -Правила надання послуг на відкриття та обслуговування вкладних (депозитних) рахунків та поточних рахунків фізичних осіб в АБ «УКРГАЗБАНК», що діяли з 12.12.2016(який не відповідає назві, вказаній у Заяві-договорі), а відповідачем у матеріали справи було надано Правила в редакції від 19.08.2020, яка застосовується з 15.10.2020, тобто не ту редакцію Правил, яка була чинна на момент укладення договору сторонами. При цьому доказів згоди позивача на нову редакцію Правил (тобто на зміну умов договору банківського рахунку) відповідачем не подано.

У п. 7 заяви від 28.11.2017 №2017/І-С/280-000550 про приєднання до Правил в редакції, чинній на 28.11.2017 вказаної заяви зазначено про те, що сторони погодили, що з моменту підписання цієї заяви-Договору подальше обслуговування рахунка зазначеного в цій заяві буде здійснюватись згідно з Правил дійсних на цю дату.

Згідно з вказаною Заявою-договором позивачу відповідачем було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України на умовах тарифного плану «PRO-Запас 1у_UAH», з емісією платіжної карти та замовленням продукту SMS-banking на номер телефону позивача (095) 688-09-70. Позивач підписанням заяви також надав згоду на використання продукту «Мобільний банкінг» (встановлення мобільного додатку на пристрій та його реєстрація повинна була бути виконана позивачем самостійно). На підставі вказаної заяви-договору позивачу також було видано платіжну картку № НОМЕР_4 , згодом (18.11.2020) замінену на нову платіжну картку № НОМЕР_5 у зв`язку зі спливом терміну дії попередньої. З 13.01.2020 нумерацію банківських рахунків в Україні було переведено в міжнародний стандарт №13616 ISO / ECBS, у зв`язку з чим номер рахунку позивача було автоматично переведено в стандарт IBAN: НОМЕР_2 .

При цьому вказаний банківський рахунок позивачем використовувався в основному для зберігання коштів, а не для поточних банківських операцій, про що свідчить надана відповідачем виписка за період з 01.12.2020 по 01.03.2021 (фактично за даними виписки з 02.11.2020), згідно якої до 21.12.2020 (тобто до спірних подій) видаткових операцій по даному рахунку не зафіксовано. Вхідне сальдо по рахунку станом на 02.11.2020 склало 1.128.889,89 грн.; прибуткові (кредитові) обороти по рахунку за період виписки (з 01.12.2020 по 01.03.2021) склали 13.394,24 грн. сплачені відповідачем проценти на залишок коштів по рахунку згідно умов договору, з утриманням податку на доходи фізичних осіб та військового збору; видаткові (дебетові) обороти по рахунку за період виписки (з 01.12.2020 по 01.03.2021) склали 1.142.046,54 грн., в тому числі : 134.500 грн. - зняття позивачем готівки з рахунку 21.12.2020 (одразу першого банківського дня після виявлення факту несанкціонованого доступу до рахунку) і 673,50 грн. комісія банку (0,5% суми) за вказане зняття готівки; 59.700 грн. - зняття позивачем готівки з рахунку 29.12.2020 і відповідно 299,50 грн. комісія банку (0,5% суми) за вказане зняття готівки; 2.500 грн. - зняття позивачем готівки з рахунку 05.01.2021 і відповідно 13,50 грн. комісія банку (0,5% суми) за вказане зняття готівки; 15 видаткових (дебетових) операцій 22.12.2020, які оспорюються позивачем, на загальну суму 944.360,04 грн.; вихідне сальдо по рахунку станом на 01.03.2021 237,59 грн.

Із заяви позивача відповідачу №5-280/06/1589/2020 від 21.12.2020 про незгоду з транзакцією та пояснень позивача і її представника, наданих у судовому засіданні, вбачається, що з 19 на 20 грудня 2020 року позивач з двома малолітніми дітьми (в т. ч. грудною дитиною) перебували поза межами місця постійного проживання (м. Ужгорода) у сільській місцевості в Ужгородському районі, святкуючи релігійне свято День Святого Миколая. Вночі позивачем 19.12.2020 орієнтовно о 22:15 було виявлено несправність телефону (відмову sim-карти з номером телефону НОМЕР_6 , який є встановленим договором каналом зв`язку з банківською установою). Позивач з телефона свого чоловіка, ОСОБА_3 , зателефонувала оператору мобільного зв`язку Vodafone (ПрАТ «ВФ Україна»), який повідомив її, що приблизно годину перед тимоператор заблокував sim-карту позивача внаслідок повідомлення невстановленої особи про її втрату і що sim-карта була відновлена за зверненням невстановленої особи, яка видала себе за позивача та використовується. Як вказано узаяві позивача відповідачу №5-280/06/1589/2020 від 21.12.2020 про незгоду з транзакцією, на думку позивача, за наслідками звернення оператор повторно заблокувавsim-карту і рекомендував здійснити її відновлення в будь-якому доступному магазині-салоні Vodafone, з чого вона зробила висновок про ефективність перешкоджання неправомірним діям невстановлених осіб і їх подальшу неможливість вчиняти щодо неї протиправні дії.

З відповідіПрАТ «ВФ Україна» №GD-21-06982/к від 16.07.2021, наданої на запит суду, вбачається, що заявка на замінуsim-карти абонентського номера НОМЕР_7 надійшла 19.12.2020 о 19:52:31 з номера телефону невстановленої особи НОМЕР_8 , а заміна sim-карти була здійснена 19.12.2020 о 20:49:11 віддалено, в м. Дніпро. В свою чергу, зворотна заявка на заміну sim-карти позивачем надійшла 20.12.2020 о 14:23:42, а заміна sim-карти була здійснена 20.12.2020 о 15:20:25 при особистому зверненні абонента в магазин дилера Vodafone (ФОП Матосова), що розташований на АДРЕСА_2 . При цьому у період між 22:47 (+195 секунд, тобто 22:51) 19.12.2020 і до 11:43 20.12.2020 жодних дзвінків, смс, інтернет-з`єднань згідно відповідіПрАТ «ВФ Україна» №GD-21-06982/к від 16.07.2021 не було.

Таким чином, позивач не контролювала свій номер телефону тією чи іншою мірою з 19.12.2020 з 20:49:11 по 20.12.2020 до 15:20:25, при цьому обізнана про це була з 19.12.2020 з 22:15 (за її власним твердженням). Водночас, за наслідками розмови позивача з працівником колл-центру оператора зв`язку у позивача, згідно з її поясненнями в судовому засіданні, виникла впевненість, що sim-карта була знову заблокована оператором зв`язку за її зверненням і порушення з боку невстановлених осіб припинено, тобто вжиття інших заходів, крім відновлення sim-карти в салоні мобільного зв`язку, не є необхідним.

За наслідками протиправного встановлення контролю над номером мобільного телефону позивача невстановлена особа жіночої статі 14 разів протягом 19-20.12.2020 телефонувала до колл-центру відповідача (з 21:03 суботи, 19.12.2020, по 01:18 неділі, 20.12.2020), як слідує з наданих відповідачем аудіозаписів розмов працівників колл-центру банку із вказаною невстановленою особою, з метою зміни лімітів по картках позивача, відновлення паролів доступу до мобільного додатку банку по перехопленому фінансовому номеру телефону позивача, розблокування платіжних операцій, заблокованих відповідачем у зв`язку з проведенням заходів фінансового моніторингу. При цьому, з відповідіПрАТ «ВФ Україна» №GD-21-06982/к від 16.07.2021 та наданих відповідачем аудіозаписів з фіксацією часу розмови вбачається, що дзвінки невстановленої особи з номеру мобільного телефона позивача здійснювалися лише до 22:47 суботи, 19.12.2020 (тобто після цього невстановленою особою, а також для окремих дзвінків до цього часу використовувався невстановлений номер телефону, а не номер позивача). Натомість відповідач у відповіді позивачу №БТ-2327 від 26.02.2021 стверджує, що вхідні дзвінки з 23:26 суботи, 19.12.2020, по 1:18 неділі, 20.12.2020, в колл-центр банку здійснювалися саме з фінансового номеру телефону позивача НОМЕР_7 , що однак не підтверджується розшифровкою з`єднань за 19-20.12.2020, наданою суду оператором мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна».

Згідно з висновком експерта Львівського НДІ судових експертиз Мін`юсту за результатами проведення криміналістичної експертизи відеозвукозапису у справі №308/3017/21 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» №67-Е від 19.04.2023, призначеної ухвалою суду, на вищевказаних фонограмах 1-14 усне мовлення позивача не зафіксоване. Згідно відповідіПрАТ «ВФ Україна» №GD-21-06982/к від 16.07.2021 активність мобільного пристрою, що у період з19.12.2020 о 20:49:11 по 20.12.2020 о 14:23:42використовував номер телефону позивача НОМЕР_7 , фіксувалася у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, тоді як за 16 хвилин до початку цього періоду і одразу після його закінчення мобільний пристрій, щовикористовував номер телефону позивача НОМЕР_7 , фіксувався у м. Ужгороді та с. Баранинці Ужгородського району, що виключає умисні маніпуляції позивача із sim-картою в силу значної географічної відстані. Окремо слід відзначити, що ідентифікатори мобільних терміналів, які використовувалиномер телефону позивача НОМЕР_7 в Закарпатській та Дніпропетровській областях, були різними : у Закарпатській області ІМЕІ НОМЕР_9 , тоді як у Дніпропетровській області спочатку ІМЕІ НОМЕР_10 (до 21:55 суботи, 19.12.2020), а згодом 35805373367634 (після вказаного часу і аж до відновлення sim-карти позивачем).

З врахуванням наведеного судом першої інстанції правильно встановлено ту обставину, з чим погоджується і колегія суддів, що номер мобільного телефону НОМЕР_7 у період 19-20.12.2020 використовувався різними особами, зокрема в період проведення спірних банківських операцій в ніч з суботи, 19 на неділю, 20 грудня 2020 року використовувався не позивачем, яка перебувала на території Ужгородського району Закарпатської області, а невстановленою особою жіночої статі, яка в цей момент перебувала у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Відповідачем зазначена обставина не заперечується.

Внаслідок використання невстановленою особою жіночої статі з м. Кривий Ріг Дніпропетровської області фінансовогономера мобільного телефону НОМЕР_7 вказаною особою в ніч з 19 по 20 грудня 2020 року були проведені наступні дії з використанням електронного платіжного засобу (платіжної карти міжнародної платіжної системи MasterCard № НОМЕР_5 ):

-в період з 21:04 по 21:22, 19.12.2020 змінено ліміти по зазначеному та всіх інших платіжних засобах позивача, емітованих відповідачем («Еко-карта», соціальний рахунок та карта «Про запас») до завершення доби 19.12.2020 500 грн. на одну операцію, всього 50 операцій на добу (по окремим видам лімітів 10 операцій на добу);

-в період з 22:34 по 22:36, 19.12.2020 відповідач надав невстановленій особі інструкції та технічну допомогу у видаленні діючого паролю від мобільного додатку «Еко-банк» відповідача (шляхом видалення мобільного додатку) і заміні такого паролю (тобто повторної реєстрації у мобільному додатку);

-в період з 23:01, 19.12.2020 по 1:20, 20.12.2020 невстановленою особою були ініційовані 20 переказів коштів з рахунку позивача№ НОМЕР_2 за товари та послуги, а також шляхом звернення до колл-центру відповідача з невстановленого номера телефону вжиті заходи до розблокування даних фінансових операцій, заблокованих банком за наслідками ризик-аналізу в автоматичному режимі, в тому числі:

1.придбання криптовалюти на суму 2969,01 EUR на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 00:02:50), отримувач ОСОБА_4 , місце проведення операції - Гібралтар;

2.придбання криптовалюти на суму 3004,71 EUR на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 00:03:45), отримувач Dmytro Bashta, місце проведення операції - Мальта;

3.придбання криптовалюти на суму 2957,06 EUR на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 00:08:53), отримувач ОСОБА_4 , місце проведення операції - Гібралтар;

4.придбання криптовалюти на суму 2962,34 EUR на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 00:09:51), отримувач Raimund Kulesov, місце проведення операції - Мальта;

5.придбання криптовалюти на суму 618,32 EUR на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 00:11:32), отримувач ОСОБА_4 , місце проведення операції - Гібралтар;

6.придбання криптовалюти на суму 2974,81 EUR на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 00:23:32), отримувач ОСОБА_4 , місце проведення операції - Гібралтар;

7.придбання криптовалюти на суму 2972,94 EUR на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 00:24:21), отримувач ОСОБА_4 , місце проведення операції - Мальта;

8.придбання криптовалюти на суму 478,16 EUR на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 00:25:24), отримувач ОСОБА_4 , місце проведення операції - Гібралтар;

9.придбання криптовалюти на суму 557,41 EUR на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 00:30:23), отримувач ОСОБА_4 , місце проведення операції - Гібралтар;

10.придбання криптовалюти на суму 17,41 USD на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 00:32:40), отримувач ОСОБА_5 , місце проведення операції - Мальта;

11.придбання криптовалюти на суму 1014,90 USD на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 01:22:37), отримувач ОСОБА_4 , місце проведення операції - Гібралтар;

12.придбання криптовалюти на суму 3575,35 USD на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 04:12:33), отримувач ОСОБА_4 , місце проведення операції - Гібралтар;

13.придбання криптовалюти на суму 3574,30 USD на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 04:13:15), отримувач ОСОБА_6 , місце проведення операції - Мальта;

14.придбання криптовалюти на суму 462,10 USD на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 04:13:49), отримувач ОСОБА_6 , місце проведення операції - Мальта;

15.придбання криптовалюти на суму 1014,90 USD на криптовалютній платформіwww.crypto.com(підтвердження операції банком 20.12.2020 о 04:17:33), отримувач ОСОБА_4 , місце проведення операції Гібралтар,

а також 5 незначних платежів (по 10 центів 3 платежі в сингапурських доларах і 2 в євро). За проведення вказаних 20 платежів відповідачем за рахунок позивача також була утримана комісія у розмірі 65698,45 грн.

За ознакою ризику «час ініціювання платежів» відповідачем блокувалися вищевказані ініційовані фінансові операції, однак за наслідками звернення невстановленої особи з невстановленого номера телефону до колл-центру відповідача і проведення заходів голосової ідентифікації особи платежі відповідачем розблоковувалися. Згідно наданих відповідачем аудіозаписів розмов невстановленої особи з працівниками колл-центру відповідача критеріями ідентифікації були: прізвище, ім`я та по батькові позивача, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за стилістикою телефонних розмов «ідентифікаційний номер»), адреса реєстрації місця проживання, номер платіжної карти.

Після відновлення доступу до фінансового номера мобільного телефону позивач 20.12.2020 о 16:33 звернулася до колл-центру відповідача, де дізналася, що всі платіжні карти відповідача заблоковані з боку служби безпеки банку (без уточнення часу блокування), а також отримала інформацію про ініціювання платежів з її рахунку за допомогою платіжної карти. На запитання позивача, чи можливо зупинити списання коштів з рахунку, працівник відповідача роз`яснив, що позивач повинна звернутися до Національної поліції, отримати у них підтвердження подання заяви про початок досудового розслідування по даному факту, після чого подати вказаний доказ до відділення банку разом із заявою про опротестування платіжних операцій. При цьому позивачу було повідомлено, що на платіжній карті кошти вже заблоковано як такі, що очікують переказу продавцю товару / послуги, водночас з поточного рахунку кошти станом на 20.12.2020 ще не списані, однак заблокувати списання коштів у разі підтвердження операції платіжною системою буде неможливо.

Того ж дня (20.12.2020) позивач письмово звернулася до Ужгородського ВП ГУНП у Закарпатській області із заявою про кримінальне правопорушення, про прийняття якої їй черговою частиною відділу поліції було видано талон-повідомлення №29160 від 20.12.2020. Наступного дня (у понеділок, 21.12.2020) заява позивача про кримінальне правопорушення була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальному провадженню присвоєно номер 12020075030000932, попередня кваліфікація ч. 1 ст. 190 КК України. 16.09.2022 року змінено правову кваліфікацію з ч.1 ст. 190 та ч.3 ст. 190 КК Ураїни, досудове слідство триває.

21.12.2020, після подання до поліції заяви про кримінальне правопорушення, позивач подала до відділення відповідача №280/06 у м. Ужгороді заяву про незгоду з транзакцією, яка була зареєстрована відповідачем за №5-280/06/1589/2020 від 21.12.2020. Згідно вказаної заяви позивач оскаржила 21 протиправне ініціювання платежу з її поточного рахунку на загальну суму 0,3 SGD, 19494,96 EUR, 9658,97 USD та 65698,45 UAH. Також позивач, для убезпечення решти своїх коштів, зняла у готівковому вигляді 134.500 грн. Відповідачем, на підставі заяви позивача, було відправлено запити на документи та вихідне опротестування по транзакціях до міжнародної платіжної системи MasterCard, проте протест було відхилено, оскільки було отримано документи, що на думку відповідача підтверджують коректність процесування оскаржених транзакцій, з чого банком зроблено висновок, що операції мали ознаки використання ініціатором платежу реквізитів платіжної картки (номер, строк дії, код CVV2 / CVC2), тобто позивач могла їх умисно або випадково розголосити стороннім особам.

22.12.2020, тобто вже після усного і письмового опротестування позивачем спірних транзакцій, відповідач списав з рахунку позивача раніше заблоковані 944360,04 грн., частинами (15-ма окремими проводками), що підтверджується випискою банку по рахунку позивача, доданою обома сторонами до матеріалів справи.

У зв`язку з тривалим не отриманням відповіді на подану позивачем заяву про незгоду з транзакцією, позивач повторно звернулася до відділення відповідача із заявою №5-280/06/27/2021 від 01.02.2021, на яку відповідачем було надано відповідь№БТ-2327 від 26.02.2021, за змістом якої відповідач відмовив позивачу у відшкодуванні списаних з її рахунка грошових коштів з огляду на коректність процесування транзакцій та несвоєчасне, на думку відповідача, повідомлення позивача про втрату контролю за номером її фінансового телефону.

Спірні відносини сторін, крім укладеного між сторонами договору комплексного банківського обслуговування, регулюються главою 72 ЦК України («Банківський рахунок»), Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що був чинним до 01.08.2022, іншими нормативно-правовими актами.

Згідност. 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Ст. 1073 ЦК Українивизначає, що у разі безпідставного списання банком коштів з рахунка клієнта банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 37.2ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(що був чинний на момент спірних правовідносин) у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів. Неналежним переказом для цілей цьогоЗаконувважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та / або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Відповідно дост. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно з п. 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (затв.постановою Правління НБУ від 05.11.2014 №705, надалі Положення) емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до п. 3 розділу VI Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з п. 5 розділу VI Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

П. 7, 8 розділу VI Положення визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до п. 9 розділу VI Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченогоЗаконом України «Про звернення громадян»(п. 10 розділу VI Положення).

Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення такого користувача до цивільно-правової відповідальності в усіх інших випадках відповідальність покладається на банк. Подібний підхід визнається і практикою самої банківської установи відповідача, зокрема це кореспондує і п. 1.8.7. Правил в редакції, наданій представником відповідача до матеріалів справи, яка зазначає, що відповідальність за несанкціоноване / неправомірне використання автентифікаційних даних Клієнта (імені користувача Системи ДБО, Особистого пароля), ОТР-паролів, а також за збитки, завдані неналежним використанням цих даних, покладається на Клієнта у разі, якщо буде доведено, що такі збитки є наслідком неналежних дій чи бездіяльності Клієнта. Відповідач не довів існування обставин умисного або з необережності розголошення реквізитів платіжної карти позивача або втрати такої, інших дій або бездіяльності позивача, що призвели до несанкціонованого доступу невстановлених осіб до банківського рахунку позивача.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15 та неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.01.2018 у справі № 202/10128/14-ц, від 18.04.2018 у справі № 190/926/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 320/1169/16-ц, від 22.11.2018 у справі № 712/2283/16-ц, від 05.12.2018 у справі № 754/15020/15-ц, від 17.07.2019 у справі №571/841/16-ц, від 13.09.2019 у справі № 501/4443/14-ц, від 02.10.2019 у справі № 182/3171/16, від 16.10.2019 у справі № 676/2792/16-ц, від 20.11.2019 у справі № 210/245/18-ц, від 05.12.2019 у справі № 168/613/16-ц, від 23.01.2020 у справі № 179/1688/17, від 07.10.2020 у справі № 748/1418/19 та інших.

Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції доводи сторін різняться щодо належності повідомлення позивачем відповідача про втрату контролю за номером свого фінансового телефону, зокрема щодо невідкладності такого повідомлення.

Суд першої інстанції правильно вказав, і з такими висновками погоджується колегія суддів, що нормативно-правовими актами України, а також укладеним між сторонами договором граничні строки такого повідомлення в днях, годинах чи хвилинах не встановлені. Тобто, в кожному конкретному випадку необхідно оцінювати розумність і добросовісність поведінки сторін та обставини, які сприяли або перешкоджали такому повідомленню.

Доведеними є обставини, що подія незаконного доступу третіх осіб до телефонного номера і банківського рахунку позивача мала місце вночі, у вихідний день та день релігійного свята (т. з. День Св. Миколая), що широко відзначається у Закарпатській області, у зв`язку з чим позивач з двома неповнолітніми дітьми фізично знаходилася у сільській місцевості за межами місця свого постійного проживання у м. Ужгороді, із заблокованою sim-картою та перебуваючи на значній фізичній відстані від місця зберігання платіжної карти, на якій зазначені номери телефонів колл-центру банку і без об`єктивної можливості негайно дістатися місця свого постійного проживання з огляду на нічний час, тобто без належної можливості зв`язатися з підрозділом банківської установи, що надає цілодобову підтримку клієнтам.

Суд правильно заначив, що, не дивлячись на відсутність спеціальних знань у галузі юриспруденції та банківської справи, позивач надалі виявила поведінку, яку слід було розумно очікувати від неї в даній ситуації. Зокрема, позивач у вихідний день (неділю, 20.12.2020) оперативно вживала заходів по відновленню доступу до свого номера телефону в магазині-салоні дилера ПрАТ «ВФ Україна», після цього негайно перетелефонувала в банківську установу зі свого фінансового номера телефону, а після отримання інформації про незаконне ініціювання невстановленими особами платежів з її банківського рахунку також звернулася до органів Національної поліції з відповідною заявою про кримінальне правопорушення. Відтак, з моменту обізнаності позивача про втрату доступу до sim-карти до моменту вжиття позивачем всіх заходів, яких від неї можна було розумно очікувати у даній ситуації, минуло значно менше доби. Також, одразу першого робочого дня (21.12.2020) позивач звернулася до банку у передбаченому договором з відповідачем і правилами платіжної системи MasterCard порядку із заявою про опротестування спірних транзакцій, однак банк допустив бездіяльність.

Зверення особи до банку про скасування спірної транзакції, а так само звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно особи шахрайських дій у сукупності свідчать про те, що у особи була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечно факту звернення з вимогою про скасування цієї транзакції (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2018 року у справі №552/2819/16-ц (провадження №61-1396св18)).

У поставнові від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22 (провадження №61-8249св23) Верховний Суд висловив правоу позицію згідно якої, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції. Відповідач на навів також беззаперечних доказів, що що саме дії відповідача сприяли втраті контролю над її телефоном. Сам факт заміни номеру телефону невідомими особами дистанційно із міста Кривиій Ріг в оператора, що знаходиться у місті Дніпро за допомого використання PUK коду жодним чином не вказує нате, що саме позивач надала таким особам вказаний код, такий код у будь якому випадку є доступний у оператора мобільного зв`язку.

Згідно відповіді ПрАТ «ВФ Україна» від 16.07.2021 дзвінки з прехопленого фінансового телефону позивача до кол центру відповідача здійснювалися лише до 22:47 суботи 19.12.2020, а піся цього невстановленою особою використовувався не фінансовий номер позивача. Списання коштів з рахунку почали здійснюватися з опівночі 20.12.2020 і для розблокування платежів невідома особа телефонувала до кол-центу відповідача не з фінансового номеру позивача. Відповідачем не подано жодних доказів на спростування даних обставин.

Крім того, необхідно заначити, що із першої телефонної розмови невідомої особи із кол-центром відповідача о 21:04 19.12.2020 слідує, що ідентифікація особи не проводилася за номером паспорта, невідома особа не змогла назвати для ідентифікації останні чотири цифри карти, не знала скільки карток наявні у клієнта, однак оператор кол-центру надала інформацію про картки позивача, про розмір коштів на картках.

Відповідач беззаперечно не довів, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню свого фінансового телефону, банківської картки чи персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжні операції.

Саме відповідачем, як фінансовою установою, допущено протиправні дії у вигляді несанкціонованого позивачем списання належних їй коштів та порушення прав позивача, як споживача фінансової послуги.

Суд першої інстанції обгрунтовано погодився з твердженнями позивача, і з таким погоджується колегія суддів, про неналежний рівень захисту рахунків клієнтів з боку відповідача, оскільки нетиповий час ініціювання банківських операцій (ніч, вихідний день, релігійне свято, наступний день теж вихідний), нетипові для позивача банківські операції (зовнішньоекономічні з Гібралтаром і Мальтою, придбання криптовалюти в оффшорних зонах на значні суми при попередній відсутності руху коштів по рахунку протягом тривалого часу), в умовах відновлення доступу до мобільного додатку (втрата пароля, дистанційне відновлення, причому теж вночі), а також звернення невстановленої особи для розблокування платіжних операцій не з фінансового номера телефону позивача, зазначеного у договорі комплексного банківського обслуговування, повинні були потягнути з боку відповідача більш прискіпливі заходи банківської безпеки та фінансового моніторингу, ніж короткотермінове блокування платежів з відносно нескладним порядком розблокування шляхом повідомлення персональних даних, які відомі певному колу осіб, в тому числі ряду працівників самого відповідача (прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, дата народження, РНОКПП тощо). Банк, як особа із значним досвідом роботи на фінансовому ринку, повинен був запропонувати позивачу у договорі передбачити можливість використання слова-пароля (тим більше, що наявна у матеріалах справи Заява-договір містить відповідну графу, але вона не заповнена) або використання інших надійних методів захисту коштів клієнта від найбільш поширених типів банківських шахрайств. В свою чергу у позивача відповідних професійних знань у галузі юриспруденції та / або банківської справи немає, тому неможливо було при встановленні відносин між сторонами розумно очікувати від неї відповідних пропозицій до тексту договору чи інших документів, що регламентують відносини сторін. За таких умов розподіл ризиків завдання збитків внаслідок неправомірних дій третіх осіб доречно проводити з урахуванням різного рівня професійної підготовки сторін у галузі фінансів та банківської справи. При цьому суд правильно відхиливпосилання відповідача про коректність процесування оскаржених транзакцій лише тому, що операції мали ознаки використання реквізитів платіжної картки (номер, строк дії, код CVV2 / CVC2), адже мобільний додаток «Еко-банк» з обліковим записом позивача, до якого сам відповідач допустив невстановлену особу за результатами полегшеної голосової ідентифікації, надає технічну можливість перегляду всіх даних платіжної картки (номера, строку дії, коду CVV2 / CVC2) без фізичного доступу до неї. Тобто заволодіння цими даними невстановленими особами відбулося без жодних упущень (умисних чи необережних) з боку позивача, не внаслідок будь-якого розголошення позивачем відповідних даних, а тільки і виключно внаслідок надання відповідачем доступу невстановленій особі до відповідних технічних можливостей.

Судом першої інстанції правильно на взято до уваги посилання представника відповідача на положенняПравил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» в редакції від 19.08.2020, що набрали чинності з 15.10.2020, оскільки на момент укладення договору комплексного банківського обслуговування ця редакція Правил ще була відсутня, а в самому договорі сторін відсутні посилання на визнання позивачем права банку в односторонньому порядку змінювати умови договору комплексного банківського обслуговування шляхом внесення змін до вказаних Правил і їх публікації на сайті відповідача. Більше того, у п. 7 Заяв та підтверджень, що є частиною Заяви-договору від 28.11.2017 сторонами зазначено, що з дати підписання цієї Заяви-договору позивач просить здійснювати подальше обслуговування рахунка, зазначеного в цій Заяві-договорі, згідно з Правилами, умови яких є чинними на цю дату (тобто на дату підписання Заяви-договору), а не згідно будь-якої іншої редакції Правил.

Доводи апеляційної скарги в цій частині з врахуванням вищенаведеного також є безпідставними і не зслуговують на увагу.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що судом першої інстанції судом невраховані Правила,затверджені Тарифнимкомітетом АБ«Укргазбанк (протоколвід 12.07.2017№170712)та Кредитною радоюАБ «Укргазбанк»від 20.07.2017№127/4,що діялина моментукладення договору, які повинні були застосовуватись судом шляхом перегляду їх на веб-сайті відповідача.

Матеріалами справи доведено, що 28.11.2017 позивачем було укладено з відповідачем (в особі його відділення №280/06 у м.Ужгороді, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ) договір комплексного банківського обслуговування шляхом підписання Заяви-договору №2017/І-С/280-000550 про приєднання до Правил в редакції, чинній на 28.11.2017.

У п. 7 заяви №2017/І-С/280-000550 про приєднання до Правил в редакції, чинній на 28.11.2017 вказаної заяви зазначено про те, що сторони погодили, що з моменту підписання цієї заяви-Договору подальше обслуговування рахунка зазначеного в цій заяві буде здійснюватись згідно з Правил дійсних на цю дату.

При цьому сторонами до матеріалів справи не додано, а також на веб-сайті відповідача в розділі «Архів» за веб-адресою:https://www.ukrgasbank.com/private/deposits/pravyla_obslugov/відсутній документ з назвою«Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк»», який регулював відносини відповідача з клієнтамистаном на 28.11.2017і посилання на який міститься у назві доданої до матеріалів справи Заяви-договору№2017/І-С/280-000550 від 28.11.2017. Натомість на вказаному сайті міститься документ з іншою назвою -Правила надання послуг на відкриття та обслуговування вкладних (депозитних) рахунків та поточних рахунків фізичних осіб в АБ «УКРГАЗБАНК», що діяли з 12.12.2016(який не відповідає назві, вказаній у Заяві-договорі).

Відповідно до ч. ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.4 ст.12 ЦПК України)

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ч.1 ст 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відзив повинен містити: зокрема, заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання (ч.3 п.5,п.6 ст.178 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 п.2, п.4 ст 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечуючи заявлений позов подав відзив, посилаючись на Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» в редакції від 19.08.2020, що набрали чинності з 15.10.2020, копію витягу з яких додав до відзиву. В суді першої інстанції протягом розгляду справи відповідач не посилався і не подав суду Правила, затверджені Тарифним комітетом АБ «Укргазбанк (протокол від 12.07.2017 №170712) та Кредитною радою АБ «Укргазбанк» від 20.07.2017 №127/4. Натомість, ці правила ним додано до апеляційної скарги та вказно в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції вони не враховані, та повинні були застосуватись судом шляхом перегляду їх на веб- сайті відповідача. Проте, з інформації з веб- сайту відповідача, яка надана позивачем у суді першої інстанції, вбачається, що станом на 26.07.2023 року Правила, затверджені Тарифним комітетом АБ «Укргазбанк (протокол від 12.07.2017 №170712) та Кредитною радою АБ «Укргазбанк» від 20.07.2017 №127/4. були відсутні. (а.с.46- 47 т.2). Відповідач, здійснюючи свої процесуальні права у суді першої інстанції, не подав жодних доказів на спростування вказаних відмовостей поданих позивачем, та не заявляв суду жодних клопотань щодо перегляду їх на веб-сайті відповідача.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.4 ст.12 ЦПК України).

За наведених обставин доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно задовольнив заявлений позов та захистив порушені права позивача. Наведені доводи висновків суду не спростовують.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.374,375,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 15 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: