Постанова

від 07.10.2024 по справі 926/8/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа № 926/8/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від прокуратури Котовська А.І.

від позивача не з`явився

від відповідача Ботич М.П. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від третьої особи на стороні позивача Кушнір М.І. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від третьої особи на стороні відповідача Тоненька Д.К. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

розглянувши апеляційну скаргу Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області, вих.№521 від 19 червня 2024 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2024 року (підписане 27.05.2024), суддя Марущак І.В.

у справі №926/8/24

за позовом Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Чернівці

в інтересах держави в особі:

позивача Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації, м. Чернівці

до відповідача Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області, с. Мамалига, Дністровський район, Чернівецька область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, м. Чернівці

про скасування державної реєстрації речових прав з одночасною зміною цих прав

в с т а н о в и в :

01 січня 2024 року Керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації до відповідача Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області про скасування державної реєстрації права комунальної власності земельної ділянки за кадастровим номером 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Дністровського району Чернівецької області, за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04417659) на підставі рішення державного реєстратора Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Кордунян Е.В. від 30.05.2019 № 31863955, з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації. Позов обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони, оскільки знаходиться в межах прикордонної смуги та, в силу законодавчих обмежень, може перебувати лише у державній власності.

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Ухвалою суду від 22 лютого 2024 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2024 року у справі №926/8/24 позов задоволено в повному обсязі. Суд вирішив: скасувати державну реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки за кадастровим номером 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Дністровського району Чернівецької області, за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради на підставі рішення державного реєстратора Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Кордунян Е.В. від 30.05.2019 №31863955, з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 00022680). Здійснено розподіл судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання. Встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги. Оскільки землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то земельна ділянка з кадастровим номером 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га незаконно зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві комунальної власності за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради. Нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень. Враховуючи положення статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для забезпечення державі дійсної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасування державної реєстрації права комунальної власності спірної земельної ділянки за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради, з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Мамалигівська сільська рада Дністровського району Чернівецької області звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2024 року у справі №926/8/24 та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що прокурором та позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини щодо належності спірної земельної ділянки до земель оборони. Наголошує, що спірну земельну ділянку було сформовано за наслідками проведеної інвентаризації земель Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та саме вказаний орган від імені держави передав спірну земельну ділянку відповідачу. Наголошує на тому, що хоча й спірна земельна ділянка знаходиться між лінією державного кордону та лінією інженерних споруджень Державної прикордонної служби України, проте, має сільськогосподарське призначення. На думку апелянта, саме по собі знаходження земельної ділянки у межах прикордонної смуги не є підставою для віднесення такої ділянки до земель оборони та не є підставою для виникнення у Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації права на неї. Також скаржник вважає, що спір у цій справі зачіпає права та інтереси третьої особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме: Управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків, оскільки землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, відтак, земельна ділянка з кадастровим номером 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га незаконно зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві комунальної власності за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради. Встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу також просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Зокрема, зазначає, що не заслуговують уваги твердження апелянта про те, що приналежність земельної ділянки з кадастровим номером 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га до земель оборони не доведено жодними доказами, оскільки в матеріалах справи міститься викопіювання з програмного модуля Державного земельного кадастру, з якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га на місцевості знаходиться між лінією державного кордону, який проходить по основному руслу річки Прут, та лінією прикордонних інженерних споруджень. Більше того, факт перебування спірної земельної ділянки на місцевості між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень апелянтом не заперечувався та не оспорювався.

Третя особа на стороні позивача у додаткових поясненнях просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Наголошує, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прикордонної смуги, у зв`язку з чим, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Третя особа на стороні відповідача у поясненнях на апеляційну скаргу зазначає про те, що на даний час відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки, оскільки розміщення земельної ділянки в межах прикордонної смуги не відносить її до земель оборони, так як у таких межах може бути розміщена земельна ділянка будь-якої категорії та не є підставою виникнення прав на неї у органів охорони державного кордону, оскільки такі землі надаються у постійне користування лише для облаштування та утримання певних об`єктів та споруд.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі №926/8/24 за апеляційною скаргою Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області на рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2024 року.

Ухвалою від 13 серпня 2024 року розгляд справи призначено на 09 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року розгляд справи відкладено в межах розумного строку на 07 жовтня 2024 року.

Судові засідання з розгляду справи в апеляційному суді здійснювалися в режимі відеоконференції на підставі заяв представників відповідача і третіх осіб та відповідних ухвал суду.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2024 року у справі №926/8/24 та прийняти нове про відмову в задоволенні позову, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Прокурор та представник третьої особи на стороні позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи на стороні відповідача у судовому засіданні також просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представника позивача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача (скаржника) та третіх осіб, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) від 15.03.2018 №45 надано дозвіл на проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території об`єднаних територіальних громад. На підставі вказаного наказу між Держгеокадастром та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» укладено договір від 16.03.2018 №24-г на проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності.

На підставі вищезазначених документів Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності, зокрема на території Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області загальною площею 283,1106 га.

Поряд з тим, судом встановлено, що Мамалигівська сільська об`єднана територіальна громада Дністровського району Чернівецької області утворена в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року, до складу якої увійшли Балковецька, Драницька, Мамалигівська, Несвоянська, Подвірненська та Стальнівська сільські ради Новоселицького району, які 12.08.2015 ухвалили рішення про добровільне об`єднання громад.

Рішенням Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації №122-33/15 від 14 серпня 2015 року «Про утворення Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Новоселицького району Чернівецької області та призначення перших місцевих виборів» затверджено рішення про утворення Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області.

Вказана вище документація із землеустрою у встановленому порядку погоджена Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області відповідно до висновку про розгляд технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок від 20.11.2018 № 0-24-0.31-146/60-18.

22 листопада 2018 року в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га, цільове призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки землі запасу, що підтверджується витягом номер НВ-7302881262018 від 22.11.2018.

Згідно робочого інвентаризаційного плану земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Драницької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (на даний час Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області), що міститься у зазначеній документації із землеустрою, земельна ділянка площею 23,0627 га, щодо якої проводилась інвентаризація, належить до земель державної власності, не наданих у користування чи у власність.

Вказану технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності, погоджено Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області 20.11.2018 відповідно до висновку №0-24-0.31-146/60-18, в тому числі і щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га, яка розташована на території Драницької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (на даний час Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області).

Зазначена земельна ділянка знаходиться згідно викопіюванням з програмного модуля Державного земельного кадастру, на місцевості між лінією державного кордону, який проходить по основному руслу річки Прут, та лінією прикордонних інженерних споруджень, яка внесена до Державного земельного кадастру за кадастровим номером 7323082000:01:001:0312, відтак знаходиться у прикордонній смузі.

22 грудня 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області видано наказ №24-1806/14-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», яким Мамалигівській сільській об`єднаній територіальній громаді передано у комунальну власність земельну ділянку кадастровий номер 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га, яка розташована на території Драницької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (на даний час Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області).

На підставі зазначеного вище наказу державним реєстратором Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Кордунян Е.В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7323082000:03:015:0005 за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради.

Як вбачається з відповіді Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації вих.№0146-23/7788 від 24 жовтня 2023 року, жодних розпорядчих документів щодо передачі зазначеної земельної ділянки Чернівецькою обласної військовою (державною) адміністрацією не приймались.

У січні 2024 року Керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації до відповідача Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області про скасування державної реєстрації права комунальної власності земельної ділянки за кадастровим номером 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Дністровського району Чернівецької області, за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04417659) на підставі рішення державного реєстратора Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Кордунян Е.В. від 30.05.2019 № 31863955, з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації.

Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Новояворівської міської ради:

Частинами 1, 3 ст.4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст.53 ГПК України).

Слід зазначити, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави, в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації, прокурор зазначає про необхідність захисту таких, оскільки вказаний орган не вчинив відповідних дій, спрямованих на захист інтересів держави.

Порушення інтересів держави у спірному випадку полягає у тому, що внаслідок державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, не наданих у власність або у користування, держава позбавлена можливості повноцінно реалізовувати права власника щодо свого майна. Віднесення земельної ділянки до земель запасу комунальної власності (не наданих у власність або у користування), яка у комунальній власності перебувати не може та є власністю держави і використовується для захисту державного кордону, свідчить про порушення інтересів держави, оскільки це зачіпає інтереси Українського народу. Захист від порушень права власності Українського народу безперечно належить до сфери державного інтересу й повинен забезпечуватись усіма передбаченими Конституцією України правовими механізмами, у тому числі через представництво інтересів держави в суді органами прокуратури. В умовах запровадженого в Україні воєнного стану питання забезпечення безпеки держави набуває першочергового значення. З огляду на викладене, для інтересів держави важливим є питання збереження земель оборони та їх використання для забезпечення безпеки держави. Згідно з ч.5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Чернівецька обласна військова адміністрація згідно з покладеними на неї завданнями розпоряджається землями оборони, які перебувають виключно у державній власності. Отже, держава, як власник земель оборони, делегувала Чернівецькій обласній військовій адміністрації повноваження щодо здійснення права власності від її (держави) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, визначених законом.

Судом встановлено, що прокурор неодноразово звертався до Чернівецької обласної військової адміністрації та повідомляв про виявлені порушення, зокрема листом вих.№30.58/02-1693вих-23 від 20 вересня 2023 року, листом вих.№30.58/02-2449вих-23 від 26 грудня 2023 року.

З позовною заявою прокурор звернувся до місцевого господарського суду 01 січня 2024 року.

Відтак, прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.

Щодо суті спору:

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

В силу ч.2 ст.84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.

Місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (ст.21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»).

Приписами статті 17 Земельного кодексу України також визначено повноваження державних адміністрацій у розпорядженні землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Так, згідно з ч.5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В силу ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед іншого, належать землі оборони (ч.4 ст.84 ЗК України).

Відповідно до ст.65 ЗК України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності (ч.ч.1,2 ст.77 ЗК України).

Згідно з ч.ч.3,4 ст.77 ЗК України навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч.ч.2, 3 ст.115 ЗК України та ст.3 ЗУ «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Частиною 2 ст.3 ЗУ «Про використання земель оборони» передбачено, що землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Разом з тим, згідно з ч.ч.1,2 ст.22 ЗУ «Про державний кордон України» з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Відповідно до ст.23 ЗУ «Про державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим» з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

У відповідності до затвердженого вказаною постановою КМУ Положення про прикордонний режим прикордонна смуга це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія прикордонних інженерних споруд спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст.22 Закону України «Про державний кордон України» та п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим».

Нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

З огляду на наведене, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га, яка розташована на території Драницької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (на даний час Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області) знаходиться згідно з викопіюванням з програмного модуля Державного земельного кадастру, на місцевості між лінією державного кордону, який проходить по основному руслу річки Прут, та лінією прикордонних інженерних споруджень, яка внесена до Державного земельного кадастру за кадастровим номером 7323082000:01:001:0312, відтак знаходиться у прикордонній смузі.

З огляду на встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги, що свідчить про належність вказаної земельної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги, беручи до уваги те, що землі оборони можуть перебувати лише у державній власності, відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що земельна ділянка кадастровий номер 7323082000:03:015:0005, площею 23,0627 га, всупереч наведеним вище положенням законодавства, незаконно зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві комунальної власності за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 23,0627 га з кадастровим номером 7323082000:03:015:0005 зареєстрована на праві комунальної власності за Мамалигівською сільською радою Дністровського району Чернівецької області). Державна реєстрація проведена на підставі рішення державного реєстратора Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Кордунян Е.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.05.2019 індексний номер №31863955.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи наведене вище, прокурором при зверненні з цим позовом обрано ефективний спосіб захисту порушеного права держави.

Щодо доводів скаржника про те, що цей спір не підлягає розгляду господарськими судами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такий має приватноправовий характер, оскільки оскарження рішення про державну реєстрацію права власності земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права власності цієї ж земельної ділянки. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Зазначена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.04.2018 у справі №817/1048/16, від 18.04.2018 у справі №804/1001/16, від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 23.01.2019 у справі №821/1297/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Щодо позовної давності, колегія суддів звертає увагу, що за змістом ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, поряд з тим, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Проте, у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою про застосування позовної давності у цьому спорі, що унеможливлює розгляд питання про застосування позовної давності на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції.

Щодо тверджень апелянта про порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів третьої особи, яка не була залучена до участі у справі Управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області, колегія суддів звертає увагу, що відповідне клопотання відповідача про залучення вказаної особи до участі у справі правомірно залишене судом першої інстанції без розгляду. Поряд з тим, апелянтом не обґрунтовано належними та допустимими доказами, порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції прав та/або законних інтересів Управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та скасування державної реєстрації права комунальної власності земельної ділянки площею 23,0627 га з кадастровим номером 7323082000:03:015:0005, що розташована у межах прикордонної смуги на території Дністровського району Чернівецької області, за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради на підставі рішення державного реєстратора Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Кордунян Е.В. від 30.05.2019 № 31863955, з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації.

Доводи скаржника не спростовують висновків місцевого господарського суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2024 року у справі №926/8/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області без задоволення.

Матеріали справи №926/8/24 повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 14 жовтня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.