Постанова

від 14.10.2024 по справі 918/412/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Справа № 918/412/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

органу прокуратури - Мельничук Л.О.;

позивача - не з`явився;

відповідача - Харчук В.І. (адвокат - в режимі відеоконференції), Вознюк З.В. - директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року (повний текст складено 28.08.2024) у справі №918/412/24 (суддя Романюк Ю.Г.)

за позовом Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Млинівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд"

про визнання недійсними додаткових угод і стягнення 83 746,96 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року у справі №918/412/24 позов Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Млинівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" про визнання недійсними додаткових угод і стягнення 83 746,96 грн задоволено.

Визнано недійсною Додаткову угоду №1 від 30.08.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

Визнано недійсною Додаткову угоду №2 від 08.09.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

Визнано недійсною Додаткову угоду №3 від 13.10.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

Визнано недійсною Додаткову угоду №4 від 31.10.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

Визнано недійсною Додаткову угоду №5 від 16.11.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" на користь Млинівської селищної ради Дубенського району 83 746 грн 96 коп. - неустойки.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" на користь Рівненської обласної прокуратури 18 168 грн 00 коп. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року у справі №918/412/24 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі.

25.09.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучає платіжну інструкцію №590 від 25.09.2024 про сплату судового збору в розмірі 21 801,6 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року у справі №918/412/24. Призначено справу №918/412/24 до розгляду на 14 жовтня 2024 року об 11:30 год.

Дубенська окружна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача.

Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача та прокурор повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові відмовити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення відкритих торгів з особливостями UA-2023-07-11-011896-a, 02 серпня 2023 року між Млинівською селищної радою Дубенського району Рівненської області та ТОВ "Тіволі-Ленд" укладено договір №712 про закупівлю товару - дитячого ігрового майданчику з монтажем (ДК 021:2015:37530000-2 - Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор), за ціною 920 712,00 грн (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого ТОВ "Тіволі-Ленд" (постачальник/відповідач) зобов`язується поставити Млинівській селищній раді (покупець/позивач) обладнання та інвентар для благоустрою території - Дитячий ігровий майданчик з монтажем (ДК 021:2015:37530000-2 - Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор) (далі - Товар), зазначені в додатку до договору - "Специфікації", а покупець - прийняти та оплатити товар.

Точна кількість, найменування, асортимент, комплектація вказуються в Специфікації, відповідно до якої Постачальник зобов`язаний поставити товар загальною вартістю 920 712,00 грн, а саме: дитячий ігровий майданчик з монтажем, комплект поставки:

1. Дитячий ігровий комплекс "Фортеця 4-2", 1 шт., ціна 204 600,00 грн;

2. Гойдалка "Човник", 4 шт., ціна 98 208,00 грн;

3. Гойдалка на пружині "Черепаха", 2 шт., ціна 31 560,00 грн;

4. Карусель зі штурвалом чотиримісна, 2 шт., ціна 43 200,00 грн;

5. Карусель зі штурвалом і дном, 1 шт., ціна 19 200,00 грн;

6. Балансир "Diso", 2 шт., ціна 25 404,00 грн;

7. Пісочниця "Квіточка", 3 шт., ціна 57 024,00 грн;

8. Рукохід з брусами, 1 шт., ціна 16 440,00 грн;

9. Р6-1 Гімнастичний комплекс з баскетбольним щитом, 2 шт., ціна 115 200,00 грн;

10. Комплекс з драбиною та гойдалкою, 1 шт., ціна 25 200,00 грн;

11. Воркаут Р3, 1 шт., ціна 52 680,00 грн;

12. Тренажер "Орбітрек", 1 шт., ціна 20 916,00 грн;

13. Тренажер "Батерфляй", 1 шт., ціна 40 920,00 грн;

14. Комплекс атлетичний, 1 шт., ціна 19 200,00 грн;

15. Тренажер "Жим ногами", 1 шт., ціна 18 000,00 грн;

16. Тренажер "Гребний", 1 шт., ціна 15 600,00 грн;

17. Тренажер "Жим від грудей + тяга зверху", 1 шт., ціна 27 720,00 грн;

18. Смітник двохопорний 50 л, 4 шт, ціна 8 640,00 грн;

19. Смітник переносний 37 л, 1 шт, ціна 1920,00 грн;

20. Навіс для відпочинку, 1 шт, ціна 66 000,00 грн;

21. Стіл з лавкою, 1 шт, ціна 13 080,00 грн.

Розділом 4 договору визначено порядок здійснення оплати, зокрема, розрахунки проводяться: 100% від загальною суми договору сплачується покупцем протягом 10 (десяти) робочих днів після поставки та передачі вказаного у Специфікації товару та на підставі підписаних накладних.

Оплата за договором здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (п.4.2. договору).

Згідно з п.5.1. договору, місцем поставки товару є: 35100, Рівненська область, Дубенський район, смт Млинів, вул. Степана Бандери, 1.

Відповідно до п.5.2. договору, термін поставки товару - до 31.08.2023 включно.

Факт поставки Товару підтверджується видатковою накладною, підписаною повноважними представниками сторін (п. 5.3. договору).

Відповідно до пп. 6.3.1. договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п.7.2. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки товару.

Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за договором, якщо воно сталося не з їх вини, або є наслідком дії непереборної сили - форс-мажорних обставин, що підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України або компетентного органу влади (п.7.3. договору).

Відповідно до п.10.1. договору, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Згідно п.12.3. договору істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

В подальшому, між сторонами укладено ряд додаткових угод, а саме:

- додаткова угода №1 від 30.08.2023 до договору, з урахуванням виправлення механічної помилки додатковою угодою №2 від 08.09.2023, якою термін поставки товару продовжено до 15.10.2023 включно;

- додаткова угода №3 від 13.10.2023 до договору, якою продовжено термін поставки товару до 31.10.2023 включно;

- додаткова угода №4 від 31.10.2023 до договору, якою продовжено термін поставки товару до 15.11.2023 включно;

- додаткова угода №5 від 16.11.2023 до договору, якою продовжено термін поставки товару до 30.11.2023 включно.

Поставка постачальником дитячого ігрового майданчика відбулась 28.11.2023, що підтверджується видатковою накладною №712 від 28.11.2023.

Згідно платіжних інструкцій №№ 2276, 2277 від 29.11.2023 на користь ТОВ "Тіволі-Ленд" були перераховані грошові кошти у розмірі 920 712,00 грн.

Прокурор, посилаючись на те, що при укладанні вищевказаних додаткових угод до договору порушено положення п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: продовжено строк поставки товару за відсутності визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав для продовження строку виконання зобов`язань з поставки товару, звернувся до суду з позовом про визнання зазначених додаткових угод недійсними та стягнення з ТОВ "Тіволі-Ленд" неустойки в розмірі 83 746,96 грн на підставі п.7.2 договору.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні, що спірними додатковими угодами зміни щодо продовження строку поставки товару внесено без будь-яких обґрунтованих, законних підстав та документально підтверджених об`єктивних обставин для продовження строку поставки товару.

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором.

Приписами ч.3 ст.4, ч.ч. 3, 4 ст.53 ГПК України унормовано, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних вище норм слідує, що на відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи, передбачені ст.53 ГПК України, повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі ч. 1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

З позовної заяви вбачається, що вона має на меті комплексний захист інтересів Млинівської територіальної громади, порушених внаслідок укладення оспорюваних правочинів.

Так, оскільки укладений між Млинівською селищної радою Дубенського району Рівненської області та ТОВ "Тіволі-Ленд" договір №712 про закупівлю товару від 02.08.2023 фінансувався за рахунок коштів місцевого бюджету, державний інтерес у спірних правовідносинах полягає насамперед у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договором, який укладався з метою задоволення потреб Млинівської територіальної громади, фінансування якого здійснювалось за бюджетні кошти.

Водночас недотримання виконання постачальником своїх договірних зобов`язань вочевидь не відповідає суспільному інтересу.

Млинівська селищна рада використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї функцій забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів, забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, тому повинен враховуватися вплив прострочення виконання зобов`язання на відносини, що пов`язані з виконанням відповідної конституційної функції держави (ст.51 Конституції України, ст.4 Закону України "Про охорону дитинства", ст.10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

При цьому, порушення вимог законодавства, наведені вище в якості підстав позовної заяви, мають характер не лише формального недотримання умов договору, а призвели до фактичного недоотримання бюджетом коштів у вигляді штрафних санкцій за порушення умов договору, що також засвідчує порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Як зазначив прокурор, у вказаному випадку має місце порушення інтересів держави у бюджетній сфері внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання за договором №712 про закупівлю товару від 02.08.2023 з боку ТОВ "Тіволі-Ленд", що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії", рішення від 01.04.2010 у справі "Корольов проти Росії").

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 3, 6 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Статтею 4 цього Закону визначено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, до місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно з абз.1 ч.6 ст.22 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.

За змістом ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно до ч.12 ст.23 Бюджетного кодексу України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.9 ст.78 Бюджетного кодексу України, ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та порядок закриття рахунків місцевих бюджетів після закінчення бюджетного періоду здійснюються з урахуванням положень статей 56 і 57 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.57 Бюджетного кодексу України, не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету. Усі надходження і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони здійснені (ч. 3 ст.57 Бюджетного кодексу України).

Тобто, право розпорядників бюджетних коштів на їх використання припиняється 31 грудня поточного року.

За змістом ч. 1 ст. 327 Цивільного кодексу України, майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді є комунальною власністю.

Відповідно до п.39 ч.1 ст.64 Бюджетного кодексу України, штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Тому, саме Млинівська селищна рада є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим на здійснення захисту порушених інтересів держави та територіальної громади сел. Млинів у вказаних правовідносинах.

На виконання вимог ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", 14.02.2024 Дубенською окружною прокуратурою на адресу Млинівської селищної ради скеровано лист №51-557ВИХ-24 із зазначенням вищевказаних обставин та пропозицією про вжиття заходів до усунення наведених порушень.

Так, у відповідь на лист Дубенської окружної прокуратури, Млинівська селищна рада зазначила, що в бюджеті відсутні асигнування на сплату судового збору, а тому селищна рада не зверталася з відповідним позовом до суду (лист від 22.02.2024 №683).

Невід`ємною частиною підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень. При цьому "нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій" обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019).

У п.77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст.23 Закону України "Про прокуратуру" у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

З матеріалів справи вбачається, що Млинівська селищна рада уповноважена державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, але такого захисту фактично не здійснювала.

Відтак, окружною прокуратурою правомірно кваліфіковано вищевказане як бездіяльність відповідного органу та, як наслідок, встановлено достатні та обґрунтовані підстави для реалізації представницьких повноважень.

Щодо підстав для визнання недійсними спірних додаткових угод та стягнення неустойки.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину.

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того, щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як зазначив прокурор оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю товару від 02.08.2023, що укладені між позивачем та відповідачем у справі, суперечать вимогам Закону, а саме п.3-7 Розділу Х Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 п.19 Особливостей, у зв`язку з відсутністю об`єктивних обставин для продовження строку поставки товару.

Враховуючи, що договір №712 про закупівлю товару від 02.08.2023 укладено сторонами за наслідком проведеної Млинівською селищною радою публічної закупівлі за бюджетні кошти, до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про публічні закупівлі" та Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості), які визначають правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до ч.4 п.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідно до п.1 Особливостей, останні встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно з ч.4 п.19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Аналогічні за змістом положення містить п.12.3 договору.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства про публічні закупівлі та умов договору вбачається наявність підстав для продовження строку дії договору , так і строку виконання зобов`язань за договором про закупівлю у разі: 1) виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили; 2) затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що законодавство не визначає, що слід розуміти під документально підтвердженими об`єктивними обставинами, як і не надає вичерпного переліку таких обставин.

Виходячи з буквального розуміння цієї статті такими обставинами необхідно вважати реальні та дійсні фактори, які мають місце щодо сторони договору, та перешкоджають здійснити постачання товару або надати послугу у попередньо визначений договором строк.

Як вбачається, згідно умов укладеного між сторонами договору №712 (п.5.2.) крайнім терміном поставки товару визначено 31.08.2023 включно.

З матеріалів справи встановлено, що постачальник неодноразово ініціював укладання додаткових угод до договору про продовження строків поставки.

Так, 29.08.2023 ТОВ "Тіволі-Ленд" звернулося до Млинівської селищної ради з листом від 29.08.2023 №29/08 щодо продовження строку поставки та встановлення обладнання та інвентарю для дитячих ігрових майданчиків до 15 жовтня 2023 року у зв`язку з проблемами з поставкою сировини для виготовлення замовлення.

На підставі такого звернення, 30.08.2023 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору №712 від 02.08.2023, з урахуванням виправлення механічної помилки додатковою угодою №2 від 08.09.2023, якою термін поставки товару продовжено до 15.10.2023 включно.

У подальшому постачальник повторно звернувся до Млинівської селищної ради з листами аналогічного змісту від 12.10.2023 № 12/10, від 30.10.2023 № 30/10, від 13.11.2023 № 13/11 щодо продовження строку поставки, внаслідок чого між сторонами були укладені:

- додаткова угода № 3 від 13.10.2023 до договору, якою продовжено термін поставки товару до 31.10.2023 включно;

- додаткова угода № 4 від 31.10.2023 до договору, якою продовжено термін поставки товару до 15.11.2023 включно;

- додаткова угода № 5 від 16.11.2023 до договору, якою продовжено термін поставки товару до 30.11.2023 включно.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист від 15.08.2023 ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП", яке є постачальником металу (металоконструкцій), в якому останнє повідомило ТОВ "Тіволі-Ленд" про те, що у зв`язку із затримкою в логістиці постачання замовлення буде здійснено до 31 серпня включно.

Враховуючи це, ТОВ "Тіволі-Ленд" не могло вчасно отримати металоконструкції для завершення виготовлення усього комплексу товару згідно специфікації, а тому листом від 29.08.2023 року № 29/08, у зв`язку з проблемами з поставкою сировини для виготовлення замовлення, ініціювало продовження строку поставки.

Також в матеріалах справи міститься лист від 09.10.2023 №105, яким МПЗОВ "КВАНТ" (яке згідно договору про надання послуг №01 від 01.03.2023 надає послуги виробничого порошкового фарбування металоконструкцій відповідачу) повідомило ТОВ "Тіволі-Ленд", що здійснити порошкове фарбування деталей неможливо, оскільки вийшла з ладу піч полімеризації. Орієнтовний строк надання послуги - протягом 2 (двох) календарних місяців з дня отримання даного листа.

Вищевказані обставини свідчать, що дії відповідача щодо звернення до замовника із заявами про продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань, були зумовлені об`єктивними обставинами та вплинули на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань у визначений договором строк.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що Закон України "Про публічні закупівлі" не містить визначення поняття "документально підтверджених об`єктивних обставин" та переліку документів, що їх підтверджують, колегія суддів вважає, що вищевказані листи, в тому числі звернення до Млинівської селищної ради (покупця), є документами, в яких зазначено об`єктивні обставини для продовження строку виконання зобов`язань.

При цьому колегія суддів враховує, що зобов`язання сторін за договором виконані ними в повному обсязі, в рамках бюджетного року, в якому договір укладено, незначне перевищення строку виконання зобов`язань не призвело ні до збільшення обсягу зобов`язань, ні до неналежного виконання зобов`язань, ні до будь-яких інших негативних наслідків, враховуючи також те, що оплата за договором здійснювалася за рахунок бюджетних коштів після його виконання.

При цьому, колегією суддів беруться до уваги пояснення Млинівської селищної ради на позовну заяву від 07.05.2024, в яких остання зазначила, що пішла на зустріч вказаному суб`єкту господарювання та погодилася на обопільне внесення змін до договору №712 про закупівлю товару - дитячого ігрового майданчику з монтажем, оскільки заплановані терміни встановлення дитячого ігрового майданчику дозволяли перенести дату поставки, зміна дати встановлення ігрового майданчику жодним чином не порушувала інтереси селищної ради та територіальної громади, а також наявні в мережі інтернет відгуки про дану компанію були досить гарними, що в свою чергу засвідчувало про відсутність нарікань щодо якості дитячих майданчиків. Також, Млинівська селищна рада зазначила, що вже триває 6-й місяць експлуатації вказаного дитячого ігрового майданчику і від Управління інфраструктури селищної радні та КП "Благоустрій громади" Млинівської селищної ради Рівненської області не надходило жодних нарікань щодо якості дитячого ігрового майданчику. Навпаки від батьків були отримані виключно схвальні відгуки. Таким чином, у Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області відсутні жодні претензії щодо якості поставленого товару, якості проведених робіт з установлення та комплектності поставленого товару. Також рада повідомила, що ціна товару - дитячий ігровий майданчик з монтажем починаючи від дати укладення договору 02.08.2023 та до дати поставки і встановлення 28.11.2023 залишилася незмінною.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оспорювані додаткові угоди №1 від 30.08.2023 до договору, №2 від 08.09.2023, №3 від 13.10.2023, №4 від 31.10.2023, №5 від 16.11.2023, укладені позивачем та відповідачем правомірно, з додержанням вимог чинного законодавства, що виключає правові підстави для визнання їх недійсними.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з ТОВ "Тіволі-Ленд" неустойки в розмірі 83 746,96 грн нарахованої на підставі п.7.2 договору, то остання також не підлягає до задоволення враховуючи те, що поставка товару відбулась в строки, визначені договором з урахуванням додаткових угод.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 22.08.2024 прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені в ньому, не відповідають обставинам справи.

З огляду на це, апеляційну скаргу відповідача слід задоволити, а рішення Господарського суду Рівненської області від 22.08.2024 у справі №918/412/24 - скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року у справі №918/412/24 скасувати.

Прийняти нове рішення.

"В позові відмовити."

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "17" жовтня 2024 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Саврій В.А.