Рішення

від 22.08.2024 по справі 918/412/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/412/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД"

про визнання недійсними додаткових угод і стягнення 83 746,96 грн

у судове засідання з`явилися:

- прокурор - Немкович І.І.;

- позивача - не з`явився;

- відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Млинівської селищної ради до ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД" про визнання недійсними 5 (п`яти) додаткових угод до Договору №712 від 02.08.2023, укладених між Радою і Товариством: №1 від 30.08.2023, №2 від 08.09.2023, №3 від 13.10.2023, №4 від 31.10.2023, №5 від 16.11.2023, а також стягнення 83 746,96 грн - пені, нарахованої на підставі п.7.2 Договору №712 за 88 днів прострочення поставки товару.

Стислий виклад позиції прокурора, селищної ради та заперечень відповідача.

Стислий виклад правової позиції прокурора, викладеної у позовній заяві, відповіді на відзив.

Даний позов прокурора обґрунтований тим, що незважаючи на визначений сторонами у Договорі строк поставки товару 31.08.2023, фактична поставка дитячого ігрового майданчика відбулась 28.11.2023, тобто з порушенням строку виконання зобов`язання на 88 днів, що підтверджується видатковою накладною №712 від 28.11.2023.

Для продовження строків поставки постачальник ініціював укладання спірних додаткових угод до Договору, за результатами укладення яких термін було продовжено до 30.11.2023 включно. Разом з тим, відповідач не надав жодних документів, які б підтверджували об`єктивні обставини, які могли спричинити таке продовження та на підставі яких укладені вищевказані додаткові угоди, що свідчить про їх укладення всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Такі дії сторін є порушенням п.4 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" згідно якого істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Підписуючи Договір про закупівлю товару за бюджетні кошти зі строком поставки товару до 31.08.2023, відповідач мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору у зв`язку з невиконанням зобов`язань в строк. Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи Договір з вказаним строком поставки, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

Враховуючи викладене, додаткові угоди №1 від 30.08.2023, №2 від 08.09.2023, №3 від 13.10.2023, №4 від 31.10.2023 і №5 від 16.11.2023 до Договору №712 від 02.08.2023 підлягають визнанню недійсними.

Оскільки вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними, то виникають підстави для стягнення з ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД" неустойки (п.п. 7.1, 7.2 Договору) за порушення строків поставки товару, визначених Договором.

Прострочення виконання зобов`язання за Договором становить 88 днів (період з 01.09.2023 по 27.11.2023), відповідно розмір пені за вказаний період становить 83 746,96 грн.

У своїх поясненнях Млинівська селищна рада щодо наявності правових підстав для задоволення позовних, а також наявності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді - покладається на розсуд суду.

Одночасно, рада інформує, що у зв`язку з письмовими зверненнями пішла на зустріч ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД" та погодилася на обопільне внесення змін до Договору №712, оскільки заплановані терміни встановлення дитячого ігрового майданчику дозволяли перенести дату поставки.

Отож, зміна дати встановлення ігрового майданчику не порушила інтереси селищної ради та територіальної громади.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що законодавство не визначає, що слід розуміти під документально підтвердженими об`єктивними обставинами, як і не надає вичерпного переліку таких обставин.

Виходячи з буквального розуміння цієї статті (ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі") такими обставинами необхідно вважати реальні та дійсні фактори, які мають місце щодо сторони Договору, та перешкоджають здійснити постачання товару або надати послугу у попередньо визначений Договором строк.

ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД" не є агентом чи посередником, компанією-перекупщиком, а товариством, яке виготовляє та встановлює в тому числі дитячі майданчики з нуля, замикаючи на собі увесь цикл виробництва. Цикл виробництва вимагає замовлення металоконструкцій, їх зварювання, фарбування, облицювання додатковими матеріалами (пластик, дерево), та завершується збіркою конструктивних елементів та їх монтажем.

Листом від 15.08.2023 ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП", яке є постачальником металу (металоконструкцій), повідомило відповідача ТОВ "ТІВОЛІЛЕНД" про те, що у зв`язку із затримкою в логістиці постачання замовлення буде здійснено до 31 серпня включно. Враховуючи це, ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД" не могло вчасно отримати металоконструкції для завершення виготовлення усього комплексу товару згідно специфікації, а тому листом від 29.08.2023 №29/08, ініціювало продовження строку поставки.

Послуги виробничого порошкового фарбування відповідачу надає МПЗОВ "КВАНТ". ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД" було готове поставити та змонтувати майданчик до 15.10.2023, з урахуванням додаткових угод №1 та №2, однак листом від 09.10.2023 №105 МПЗОВ "КВАНТ" повідомило, що здійснити порошкове фарбування деталей неможливо, оскільки вийшла з ладу піч полімеризації. Орієнтовний строк надання послуги протягом 2 (двох) календарних місяців з дня отримання даного листа. Піч полімеризації призначена для здійснення процесу порошкового фарбування і саме МПЗОВ "КВАНТ" має піч такого розміру й об`єму, яка дозволяє здійснити фарбування металевих конструкцій на замовлення відповідача.

Отже, відповідач був змушений очікувати від контрагента ремонту печі та звертатися до замовника із листами про продовження строку дії договору та строку поставки, аж допоки піч не запрацювала, і відповідач зміг отримати пофарбовані елементи дитячого майданчика. Позивач з розумінням поставився до вказаної ситуації і не заперечував проти продовження строку поставки.

Вищевказані обставини свідчать, що дії відповідача щодо звернення до замовника із заявами про продовження строку дії Договору та строку виконання зобов`язань, були зумовлені об`єктивними обставинами та вплинули на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань у визначений договором строк.

Також, відповідач вважає, що прокурор належним чином не обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави шляхом укладення між сторонами додаткових угод про продовження постачання Товару, прокурор не вказує і не обґрунтовує, як укладені додаткові угоди стосуються розпорядження бюджетними коштами взагалі, і в якій частині відбулося зайве і неефективне витрачання цих коштів, як і не вказує, яким чином на це "зайве і неефективне витрачання" вплинуло продовження строку дії Договору.

За посиланнями товариства, останнє не отримувало у розпорядження будь-яких коштів від замовника авансом, а тому не могло порушити і не порушило жодних державних інтересів, як і не має відношення до зайвого, неефективного чи нецільового використання коштів.

Навпаки, відповідач був зацікавлений здійснити постачання товару у якомога стислі строки, оскільки міг отримати оплату за поставлений товар лише за фактом виконаної поставки.

За умовами укладеного між сторонами Договору про закупівлю, ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД" не має будь-яких грошових зобов`язань перед позивачем, а навпаки позивач мав грошові зобов`язання перед відповідачем в частині оплати за поставлений Товар.

Отже, вимога прокурора про стягнення пені не ґрунтується на законі та умовах укладеного між сторонами Договору, так як ч.3 ст. 549 ЦК України пенею називає неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Процесуальні дії у справі

22.04.2024 позов керівника Дубенської окружної прокуратури надійшов до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 29.04.2024 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2024.

Ухвалою від 20.05.2024 представнику відповідача надано можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.05.2024 від позивача надійшли пояснення по суті спору, в яких останній просить здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника.

15.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

17.05.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 21.05.2024 підготовче засідання відкладено на 04.06.2024.

Ухвалою від 04.06.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2024.

У судовому засіданні 25.06.2024 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 25.06.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.07.2024.

24.07.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Романюк Ю.Г. на лікарняному, про що повідомлено сторін у справі.

Відповідно до інформації табелю обліку робочого часу, суддя Романюк Ю.Г. перебувала на лікарняному у період з 23.07.2024 по 09.08.2024.

12.08.2024 суддя Романюк Ю.Г. приступила до виконання своїх посадових обов`язків по здійсненню правосуддя, та розгляд справи по суті було призначено на 22.08.2024 (ухвала від 12.08.2024.

22.08.2024 суд перейшов до розгляду справи по суті.

22.08.2024, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, сторони не забезпечили явку у судове засідання уповноважених представників, причин неявки не повідомили, що за умовами ч.1 ст. 202 ГПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Провадження у справі триває з 29.04.2024, розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження, таким чином, сторони мали достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді.

Прокурор підтримав доводи і заперечення, викладені у заявах по суті спору.

Що стосується строку протягом якого тривав розгляд справи 918/412/24, суд враховує обставини провадження) у справі (перебування судді Романюк Ю.Г. на лікарняному у період з 23.07.2024 по 09.08.2024) та, керуючись ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка являється джерелом права згідно ст. 17 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті у строк, який перевищує встановлений ч.1 ст. 195 ГПК України, проте підпадає під критерії "розумного".

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

За результатами проведення відкритих торгів з особливостями UA-2023-07-11-011896-a, 02.08.2023 між Млинівською селищної радою Дубенського району Рівненської області та ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД", укладено Договір №712 про закупівлю товару дитячого ігрового майданчику з монтажем (ДК 021:2015:37530000-2 Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор), за ціною 920 712,00 грн (далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД" (Постачальник) зобов`язується поставити Млинівській селищній раді (Покупець) обладнання та інвентар для благоустрою території Дитячий ігровий майданчик з монтажем (ДК 021:2015: 37530000-2 Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор) (далі Товар), зазначені в додатку до Договору "Специфікації", а Покупець прийняти та оплатити товар.

Точна кількість, найменування, асортимент, комплектація вказуються в Специфікації, відповідно до якої Постачальник зобов`язаний поставити товар загальною вартістю 920 712,00 грн, а саме: дитячий ігровий майданчик з монтажем, комплект поставки:

1. Дитячий ігровий комплекс "Фортеця 4-2", 1 шт., ціна 204 600,00 грн;

2. Гойдалка "Човник", 4 шт., ціна 98 208,00 грн;

3. Гойдалка на пружині "Черепаха", 2 шт., ціна 31 560,00 грн;

4. Карусель зі штурвалом чотиримісна, 2 шт., ціна 43 200,00 грн;

5. Карусель зі штурвалом і дном, 1 шт., ціна 19 200,00 грн;

6. Балансир "Diso", 2 шт., ціна 25 404,00 грн;

7. Пісочниця "Квіточка", 3 шт., ціна 57 024,00 грн;

8. Рукохід з брусами, 1 шт., ціна 16 440,00 грн;

9. Р6-1 Гімнастичний комплекс з баскетбольним щитом, 2 шт., ціна

115 200,00 грн;

10. Комплекс з драбиною та гойдалкою, 1 шт., ціна 25 200,00 грн;

11. Воркаут Р3, 1 шт., ціна 52 680,00 грн;

12. Тренажер "Орбітрек", 1 шт., ціна 20 916,00 грн;

13. Тренажер "Батерфляй", 1 шт., ціна 40 920,00 грн;

14. Комплекс атлетичний, 1 шт., ціна 19 200,00 грн;

15. Тренажер "Жим ногами", 1 шт., ціна 18 000,00 грн;

16. Тренажер "Гребний", 1 шт., ціна 15 600,00 грн;

17. Тренажер "Жим від грудей + тяга зверху", 1 шт., ціна 27 720,00 грн;

18. Смітник двохопорний 50 л, 4 шт, ціна 8 640,00 грн;

19. Смітник переносний 37 л, 1 шт, ціна 1920,00 грн;

20. Навіс для відпочинку, 1 шт, ціна 66 000,00 грн;

21. Стіл з лавкою, 1 шт, ціна 13 080,00 грн.

Розділом 4 Договору визначено порядок здійснення оплати, зокрема, розрахунки проводяться: 100% від загальною суми Договору сплачується Покупцем протягом 10 (десяти) робочих днів після поставки та передачі вказаного у Специфікації товару та на підставі підписаних накладних.

Оплата за договором здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (п.4.2. Договору).

Згідно з п.5.1. Договору, місцем поставки Товару є: 35100, Рівненська область, Дубенський район, смт Млинів, вул. Степана Бандери, 1.

Відповідно до п.5.2. Договору, термін поставки товару до 31.08.2023 включно.

Факт поставки Товару підтверджується видатковою накладною, підписаною повноважними представниками Сторін (п. 5.3. Договору).

Відповідно до пп. 6.3.1. Договору, Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п.7.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за Договором постачальник сплачує Покупцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки Товару.

Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за Договором, якщо воно сталося не з їх вини, або є наслідком дії непереборної сили форс-мажорних обставин, що підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України або компетентного органу влади (п.7.3. Договору).

Відповідно до п.10.1., Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Згідно п.12.3. Договору, істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Листом від 15.08.2023 ТОВ "АВ Метал Груп" повідомило ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД", що у зв`язку з затримкою логістики, постачання замовлення буде здійснено до 31 серпня включно.

Згідно листа від 29.08.2023 №29/08, у зв`язку з проблемами з поставкою сировини для виготовлення замовлення, ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД" ініціювало продовження строку поставки до 15.10.2023.

Як наслідок, 30.08.2023 між сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору №712 від 02.08.2023, з урахуванням виправлення механічної помилки додатковою угодою №2 від 08.09.2023, якою термін поставки товару продовжено до 15.10.2023 включно.

Листом від 09.10.2023 №105 МПЗОВ "КВАНТ" підприємство, яке надає відповідачу послуги виробничого порошкового фарбування, повідомило, що здійснити порошкове фарбування деталей неможливо, оскільки вийшла з ладу піч полімеризації. Орієнтовний строк надання послуги протягом 2 (двох) календарних місяців з дня отримання даного листа.

Постачальник листами з аналогічного змісту (у зв`язку з проблемами з поставкою сировини для виготовлення замовлення) від 12.10.2023 №12/10, від 30.10.2023 №30/10, від 13.11.2023 №13/11 ініціював продовження строку поставки, внаслідок чого укладено:

- додаткову угоду №3 від 13.10.2023 до Договору, якою продовжено термін поставки товару до 31.10.2023 включно;

- додаткову угоду №4 від 31.10.2023 до Договору, якою продовжено термін поставки товару до 15.11.2023 включно;

- додаткову угоду №5 від 16.11.2023 до Договору, якою продовжено термін поставки товару до 30.11.2023 включно.

Поставка постачальником дитячого ігрового майданчика відбулась 28.11.2023, що підтверджується видатковою накладною №712 від 28.11.2023.

Згідно платіжної інструкції №2276 і 2277 від 29.11.2023 на користь ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД" були перераховані грошові кошти у розмірі 920 712,00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 ст. ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

За змістом ч.1, ч.3, ч.4 та ч.7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п.2 ч.4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

У справі, що слухається, прокурором визначено позивачем Млинівську селищну раду Дубенського району Рівненської області.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Водночас згідно з ч.5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Частиною 4 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Доходи місцевих бюджетів, інші кошти, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України, ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на доходи місцевих бюджетів, інші кошти (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Тобто, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом в інтересах саме компетентного органу - Млинівської сільської ради, як учасника договору закупівлі з використанням бюджетних коштів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що від поїм дає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.

В той же час, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який після виявлення порушень законодавства, про які повідомлено окружною прокуратурою, мав право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

З урахуванням вказаних обставин, 14.02.2024 Дубенською окружною прокуратурою на адресу Млинівської селищної ради скеровано лист №51-557ВИХ-24 із зазначенням вищевказаних обставин та пропозицією про вжиття заходів до усунення наведених порушень.

Так, у відповідь на лист Дубенської окружної прокуратури, Млинівська селищна рада зазначила, що в бюджеті відсутні асигнування на сплату судового збору, а тому селищна рада не зверталася з відповідним позовом до суду (лист від 22.02.2024 №683).

Відтак, окружною прокуратурою правомірно кваліфіковано вищевказане як бездіяльність відповідного органу та, як наслідок, встановлено достатні та обґрунтовані підстави для реалізації представницьких повноважень.

Посилань відповідача про те, що у зданому випадку не відбулось порушення прав позивача, так як товар фактично поставлений, збитків сільській раді не нанесено, суд відхиляє, як такі що не спростовують можливість звернення до суду стороною договору у разі неналежного виконання іншою стороною умов договору.

Так, принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання зобов`язання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Як зазначено в ч.1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Тобто, вказана норма визначає, що предмет, ціна та строк дії договору є істотними умовами, які сторони повинні погодити при укладенні договору. Тобто, це правило є загальним у всіх без винятків випадках.

Згідно з п.4 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно умов укладеного між сторонами Договір №712 (п.5.2.) крайнім терміном поставки товару було 31.08.2023 включно.

Із змісту укладених додаткових угод №1 від 30.08.2023, №2 від 08.09.2023, №3 від 13.10.2023, №4 від 31.10.2023 і №5 від 16.11.2023, якими внесено зміни до Договору, вбачається, що зміни щодо продовження строку поставки товару внесено без посилання на будь-які документально підтверджені об`єктивні обставини, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили.

Відповідач до своїх листів, якими ініціював пролонгацію термінів поставки, підтверджуючих документів не долучав. Таким чином, наведене вказує на те, що будь-яких обґрунтованих, законних підстав та документально підтверджених об`єктивних обставин для продовження строку поставки товару за Договором на дати укладання додаткових угод не було.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи викладене, додаткові угоди №1 від 30.08.2023, №2 від 08.09.2023, №3 від 13.10.2023, №4 від 31.10.2023 і №5 від 16.11.2023 до Договору №712 від 02.08.2023 підлягають визнанню недійсними, як такі що укладення всупереч вимогам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Долучення відповідачем до відзиву на позов доказів, якими останній обґрунтовує неможливість вчасної поставки товару не спростовує того факту, що дані документи не були (проте повинні були б) запропоновані замовнику при ініціюванні пролонгації основного договору.

Так, підписуючи Договір про закупівлю товару за бюджетні кошти зі строком поставки товару до 31.08.2023, відповідач мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору у зв`язку з невиконанням зобов`язань в строк. Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи Договір з вказаним строком поставки, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

За ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із таких правових наслідків є сплата неустойки.

У свою чергу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.7.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за Договором Постачальник сплачує Покупцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки Товару.

Стаття 551 ЦК України передбачає, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Прострочення виконання зобов`язання за Договором становить 88 днів (період з 01.09.2023 по 27.11.2023), відповідно розмір пені за вказаний період становить 83 746,96 грн.

Відтак, вказані кошти підлягають стягненню на користь Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, як замовника за Договором та головного розпорядника бюджетних коштів.

При цьому, відхиляючи заперечення відповідача щодо неможливості стягнення спірної неустойки на підставі ч.3 ст. 549 ЦК України, положення яких передбачають відповідальність за невиконання грошових зобов`язань, суд зауважує, що узгоджена сторонами у договорі неустойка за прострочення терміну поставки не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов`язання, так само як і обов`язок постачальника поставити товар не стає грошовим зобов`язанням.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену умовами Договроу №712, зокрема п.7.2.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні підч ас розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що додаткові угоди №№1-5 до Договору №712 від 02.08.2023 укладені між сторонами за відсутності встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, а відтак суд вважає обґрунтованими позовні вимоги прокурора про визнання їх недійсними.

Окрім того, судом встановлено, що внаслідок прострочення терміну поставки на 88 днів з відповідача на користь позивача належить до стягнення неустойка у розмірі 83 746,96 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з правилами ч.9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Прокурором сплачено судовий збір у розмірі 18 186,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №686 від 15.04.2024, який підлягає відшкодуванню за рахунок ТОВ "ТІВОЛІ-ЛЕНД", оскільки саме вказана сторона у справі ініціювала укладення додаткових угод, які визнані недійсними.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 30.08.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

3. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 08.09.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

4. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 13.10.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

5. Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 31.10.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

6. Визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 16.11.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД" (вул. Рівненська, 38, с. Великий Житин, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35340, код ЄДРПОУ 41301184) на користь Млинівської селищної ради Дубенського району (вул. Народна, 1, село Млинів, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35100, код ЄДРПОУ 04386338) 83 746 (вісімдесят три тисячі сімсот сорок шість) грн 96 коп. неустойки.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД" (вул. Князя Володимира, 71-Б, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 02910077; одержувач: р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 18 168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

9. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 28 серпня 2024 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК