Постанова

від 15.10.2024 по справі 906/345/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року Справа № 906/345/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Верещук А.В.

за участю представників сторін:

позивача: Прохорова Євгенія Івановича, представника, відповідно до витягу з ЄДР

відповідача: Кравчук І.М. представника за довіреністю № 4 від 23.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 09.07.24р. суддею Машевською О.П. о 16:17 у м.Житомирі, повний текст складено 17.07.24р. у справі №906/345/24

за позовом Антимонопольного комітету України

до Дочірнього підприємства "Ружин-Молоко"

про стягнення 1627957,98грн пені за порушення строку сплати штрафу у сфері економічної конкуренції

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся із позовом до відповідача Дочірнього підприємства "Ружин-Молоко" про стягнення 1627957,98грн пені за порушення строку сплати штрафу у сфері економічної конкуренції, накладеного Рішенням АМКУ №459-р.

В обґрунтування фактичних підстав позову АМКУ доводить, що розглянувши матеріали справи №127-26.4/91-21 про порушення Підприємством законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення від 22.12.2022 № 459-р (далі - Рішення АМКУ № 459-р), яким визнано, що Підприємство вчинило порушення, передбачене ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "Масло солодковершкове "Селянське" 73%", "ДСТУ 4399", дата виготовлення - 18.07.2018", зокрема щодо його назви, складу, споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, що може вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту. За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 1 644 402 (один мільйон шістсот сорок чотири тисячі чотириста дві) гривні.

АМКУ надіслав копію Рішення АМКУ №459-р супровідним листом від 03.01.2023 №127-26.4/08-229е, яку Підприємство отримало 10.01.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0303515436556. Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням №459-р, закінчився 10.03.2023.

В свою чергу, Підприємство оскаржило Рішення АМКУ №459-р до Господарського суду міста Києва. Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2023 у справі №910/2648/23, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023, у задоволенні позову відмовлено.

У позові АМКУ наголошує, що Рішення АМКУ №459-з відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є обов`язковими до виконання. Штраф Підприємством сплачено станом на 18.10.2023 (платіжна інструкція від 18.10.2023 №1484), тобто після закінчення двомісячного строку для його сплати.

Оскільки Підприємство добровільно не сплатило пеню за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням АМКУ №459-р, АМКУ звернувся до Підприємства з претензію від 30.01.2024 №300-20.3/02-1076е. Однак на день подання позовної заяви докази її визнання та виконання Підприємством відсутні.

В свою чергу, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням АМКУ №459-р, зупинялось з 13.03.2023 до 01.06.2023 (розгляд справи №910/2648/23 у першій інстанції) та з 04.08.2023 до 16.10.2023 (розгляд справи №910/2648/23 в апеляційній інстанції).

Розрахунок пені здійснено за фактичний період прострочення тривалістю 66 днів, а саме: з 11.03.2023 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням АМКУ №459-р) по 12.03.2023 включно (день, який передував винесенню ухвали суду про відкриття провадження у справі №910/2648/23); з 02.06.2023 (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі №910/2648/23) по 03.08.2023 включно (день, який передував винесенню апеляційною інстанцією ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі №910/2648/23); з 17.10.2023 (наступний день після прийняття апеляційною інстанцією постанови у справі №910/2648/23, та день, який передував даті сплати штрафу, накладеного Рішенням АМКУ №459-р, а також день коли припинено нарахування пені).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024 у справі №906/345/24 позов задоволено частково. Зменшено розмір пені за порушення строку сплати штрафу у сфері економічної конкуренції на 50 % з обґрунтованої до стягнення суми 1 627 957, 98грн до суми 813 978, 99 грн. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Ружин-Молоко" в дохід загального фонду Державного бюджету України 813 978, 99грн пені; 19 535, 50грн судового збору. У стягненні 813 978, 99грн пені відмовлено.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст. ст. 3, 7 закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст. ст. 35, 48, 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 30 Закону України «про захист від недобросовісної конкуренції», вказав, що підприємство не зверталося до АМКУ із заявою відстрочити/розстрочити сплату штрафу, накладеного Рішенням АМКУ №459-р, штраф підприємством сплачено станом на 18.10.2023, тобто після закінчення двомісячного строку для його сплати.

З посиланням на ст. ст. 241, 249, 251 ГК України, ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначив, що виконання Рішення АМКУ №459-р було зупинено на час розгляду справи № 910/2648/23 Господарським судом м. Києва та її перегляду Північним апеляційним господарським судом.

Разом з тим, відповідно до ст. 56 «Про порядок виконання рішень АМКУ» суд врахував перебіг розгляду справи №910/2648/23 та прийшов до висновку, що АМКУ вірно нарахував пеню за період з 11.03.2023 по 12.03.2023 включно, з 02.06.2023 до 03.08.2023 та за 17.10.2023, що становить 66 днів прострочення сплати штрафу та розмір якої складає 1627957,98 грн.

Крім того, суд прийшов до висновку про зменшення розміру пені на 50%, врахувавши завдання господарського судочинства, предмет спору, ціну позову, баланс сторін, значення розгляду справи для сторін. При зменшенні пені суд, також, врахував Конституцію України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини, докази надані відповідачем до матеріалів справи (сертифікат на систему керування безпечністю харчових продуктів, сертифікат виданий Центром дослідження та Сертифікації Халяль «Альраід», оцінку стану відповідності потужностей з виробництва молочних продуктів вимогам Європейського Союзу, акт Бердичівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 14.11.2023 за №14-01/63, Експертні висновки №000329 п/24 від 21.02.2024, №000643 е/24 від 08.04.2024, №№001120 е/24 від 03.06.2024, №001190 е/24 від 10.06.2024, №001189 е/24 від 10.06.2024 та №001285е/24 від 19.06.2024 перевірки відповідності масла солодковершкового несолоного "Екстра "82%" та масла солодковершкового 72,5%).

Таким чином, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на суму 813978,99 грн.

Не погодившись із винесеним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024 у справі № 906/345/24, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з дочірнього підприємства Ружин-Молоко пені в розмірі 813 978,99 гривень. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Антимонопольного комітету України (в повному обсязі), стягнути з дочірнього підприємства Ружин-Молоко пеню у розмірі 1 627 957,98 гривень і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір пені нарахованої за несвоєчасну сплату штрафу накладеного відповідного до законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, з посиланням на ст.ст. 1, 3, 5, 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст.ст. 48, 51, 52, 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», постанову Верховного Суду від 28.02.20218 у справі №914/607/17, від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір пені до 813 978,99 гривень всупереч ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та висновкам Верховного Суду в подібних правовідносинах, який неодноразово вказував на неможливість вчинення такий дій судом у спорах, які стосуються стягнення органами Комітету штрафів та пені.

Крім того, з посиланням на ст. ст. 56, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», постанови Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, 23.01.2020 у справі № 910/4585/19 положеннями ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зауважує, що не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органів Комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду,- у свою чергу, положеннями статті 60 Закону № 2210 передбачено лише зупинення примусового виконання органів Комітету у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, цей строк є присікальним і відновленню не підлягає. На думку скаржника, наведене вище спростовує висновок суду першої інстанції про зупинення строку на добровільну сплату штрафу накладеного рішенням органів Комітету у зв`язку із його оскарженням в судовому порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить свої міркування спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить залишити судове рішення Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024 у справі № 906/345/24 без змін, а скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити.

Представник відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить рішення Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024 у справі № 906/345/24 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

22.12.2022 Антимонопольним комітетом України прийнято Рішення №459-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Дочірнє підприємство "Ружин-Молоко" вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "Масло солодковершкове "Селянське" 73 %", "ДСТУ 4399", дата виготовлення - 18.07.2018", зокрема щодо його назви, складу, споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, що може вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту ( тут і далі - АМКУ, Підприємство та Рішення АМКУ №459-р).

За порушення ч.1 ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", АМКУ накладено на Підприємство штраф у розмірі 1 644 402, 00 грн.

03.01.2023 АМКУ супровідним листом №127-26.4/08-229е направив Підприємству копію Рішення АМКУ №459-р від 22.12.2022, яку останнім отримано 10.01.2023 (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №0303515436556 ).

Підприємство, не погоджуючись із Рішенням АМКУ №459-р, оскаржило його в судовому порядку до Господарського суду міста Києва.

Господарський суд міста Києва ухвалою суду від 13.03.2023 відкрив провадження у справі №910/2648/23 за позовом Підприємства до АМКУ про визнання недійсним Рішення АМКУ №459-р.

Господарський суд міста Києва рішенням від 01.06.2023 у справі №910/2648/23 відмовив Підприємству у задоволенні позову.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою суду від 04.08.2023 відкрив апеляційне провадження у справі №910/2648/23 за апеляційною скаргою Підприємства.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі №910/2648/23 залишено без задоволення апеляційну скаргу Підприємства, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 - без змін.

18.10.2023 АМКУ отримав від Підприємства копію платіжної інструкції від 18.10.2023 за №1484 про сплату штрафу, накладеного Рішенням АМКУ №459-р.

Верховний Суд ухвалою від 25.01.2024 відмовив у відкритті касаційного провадження у справі №910/2648/23 за касаційною скаргою Підприємства на судові рішення першої та апеляційної інстанцій.

30.01.2024 АМКУ надіслав Підприємству претензію за №300-20.3/02-1076е про необхідність сплати пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням АМКУ №459-р. Одночасно повідомив Підприємство про право стягнення пені в судовому порядку.

Оскільки Підприємство добровільно пеню за порушення строків сплати штрафу у розмірі 1 627 957,98грн не сплатило, АМКУ звернувся до суду з позовом про її примусове стягнення.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Предметом позову у цій справі є вимога АМКУ до Підприємства про стягнення пені на суму 1 627 957, 98грн за прострочення сплати штрафу за Рішенням АМКУ за №459-р, нарахованої у період з дня, наступного після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням АМКУ №459-р по день, який передував винесенню ухвали суду про відкриття провадження у справі №910/2648/23, з 11.03.2023 по 12.03.2023; з дня, наступного після прийняття судом першої інстанції рішення у справі №910/2648/23 по день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі №910/2648/23, з 02.06.2023 по 03.08.2023; з дня, наступного після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі №910/2648/23 та день, який передував даті сплати штрафу, накладеного Рішенням АМКУ №459-р, день, коли припинено нарахування пені, з 17.10.2023.

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 ГК України).

У ч. 1 ст. 241 ГК України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Антимонопольний комітет України (далі -АМК) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності (ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що основними завданнями Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції тощо ( далі - Закон про АМКУ).

Відповідно до ст. 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції тощо.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення несплаченої у добровільному порядку пені; з інших підстав, передбачених законом.

Приписами ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".

За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, у тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до ст. 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених ч. 4 цієї статті (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Як убачається із матеріалів справи, рішення позивача про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції прийняте 22.12.2022, направлене відповідачу 03.01.2023, отримане останнім - 10.01.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до господарського суду в двомісячний строк з дня його одержання.

Відповідач скористався своїм правом на оскарження рішення позивача, як зазначалося, рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2023 у справі № 910/15371/19, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

За ч. 3, 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як убачається із матеріалів справи 18.10.2023, згідно платіжної інструкції 1484 відповідачем було сплачено штраф у розмірі 1644402,00 грн.

Частинами 5, 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" врегульовано, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Окрім того, абз. 3 - 5 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18).

Суд апеляційної інстанції враховує, що з огляду на фактичний перебіг розгляду справи № 910/2648/23 Господарським судом м. Києва ( далі - Г/с м. Києва) та її перегляду Північним апеляційним господарським судом ( далі - ПАГС), АМКУ нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням АМКУ №459-р зупинялося у такі періоди:

- з 13.03.2023 (відкриття Г/с м. Києва провадження у справі №910/2648/23) до 01.06.2023 (прийняття Г/с м. Києва рішення у справі №910/2648/23);

- з 04.08.2023 (відкриття ПАГС апеляційного провадження у справі №910/2648/23) до 16.10.2023 (прийняття ПАГС постанови у справі №910/2648/23).

Таким чином, АМКУ нарахував пеню за період з 11.03.2023 до 12.03.2023 включно, з 02.06.2023 до 03.08.2023 та за 17.10.2023, що становить 66 днів прострочення сплати штрафу та розмір якої складає 1 627 957, 98грн, суд апеляційної інстанції вважає його правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, як зазначалося вище, суд першої інстанції зменшив нараховану позивачем пеню на 50%. Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією.

Правовідносини, що склалися між сторонами у справі виникли не з актів цивільного законодавства, а в результаті порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

Пеня, нарахована позивачем, є видом відповідальності за несплату штрафу у строк встановлений ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Закон, на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

У даному випадку, накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Відносини, пов`язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом накладення штрафів та їх стягнення у судовому порядку органами АМК, не є господарськими (або цивільними) відносинами, оскільки в даному випадку орган АМК не виступає як суб`єкт господарсько-правових (або цивільно-правових) відносин, а реалізує повноваження, встановлені законодавством про захист економічної конкуренції.

При застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 16.06.2022 у справі №917/530/21 тощо.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Тобто, виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку, на відміну від норм цивільного законодавства, приписами Закону України «Про захист економічної конкуренції» можливість зменшення розміру пені, заявленої до стягнення не передбачено, оскільки такий вид нарахування пені є видом відповідальності за несплату штрафу у строк, встановлений ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Суд першої інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду та дійшов помилкових висновків про можливість зменшення розміру пені.

Апеляційний господарський суд зазначає, що доводи АМК, викладені у апеляційній скарзі знайшли своє відображення під час апеляційного перегляду судового рішення у цій справі.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 1627957,98грн пені за порушення строку сплати штрафу у сфері економічної конкуренції, накладеного Рішенням АМКУ №459-р, підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі, відповідно рішення суду першої інстанції про зменшення пені на 50%, слід скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведеного, відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.07.24р. у справі №906/345/24 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 09.07.24р. у справі №906/345/24 скасувати в частині відмови у задоволенні пені у розмірі 813 978,99 грн. Прийняти в цій частині нове рішення про стягнення вказаної суми пені. В решті рішення залишити без змін. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

« 1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ружин-Молоко" (вул. Київська, буд. 68, смт. Ружин, Бердичівського району, Житомирської обл., 13601, код ЄДРПОУ 31826107) в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач : ГУК у м. Києві/Солом`янський р-н, код отримувача (ЄДРПОУ):37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100) 1 627 957, 98 грн пені.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ружин-Молоко" (вул. Київська, буд. 68, смт. Ружин, Бердичівського району, Житомирської обл., 13601, код ЄДРПОУ 31826107) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) 19 535, 50 грн судового збору. Видати наказ.»

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ружин-Молоко" (вул. Київська, буд. 68, смт. Ружин, Бердичівського району, Житомирської обл., 13601, код ЄДРПОУ 31826107) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) 23 442,60 грн витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

3. Господарському суду Житомирської області на виконання даної постанови видати накази.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу №906/345/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "17" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.