Постанова

від 08.10.2024 по справі 917/579/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/579/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників учасників справи:

прокурора Н.В. Горгуль;

позивача Н.О. Власенко;

першого відповідача не з`явився;;

другого відповідача А.Ф. Лисанець (в режимі відеоконференції)

першої третьої особи не з`явився;

другої третьої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" (вх.№1720П/1-43) на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 (суддя І.Г.Кльопов, повний текст рішення складено 26.06.2024) у справі №917/579/23

за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода", с.Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область;

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава;

2. Полтавської міської ради, м.Полтава;

треті особи 1. Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, м.Полтава;

2. Полтавська районна рада, м.Полтава;

за участю Полтавської обласної прокуратури

про визнання незаконним та скасування наказу та акту приймання-передачі, скасування права комунальної власності, визнання колективного права власності на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Виробничий сільськогосподарський кооператив "Злагода" звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Полтавської міської ради, в якому просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 37-ОТГ від 04.02.2021 року та акт приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначенні із державної власності у комунальну від 02.04.21 року в частині передачі в комунальну власність Полтавської міської рад (Полтавської територіальної громади) земельних ділянок з кадастровими номерами 5324081400:00:024:0088; 5324081400:00:011:0051; 5324081400:00:006:0050; 5324081400:00:021:0058; 5324081400:00:031:0049; 5324081400:00:032:0020; 5324081400:00:014:0059.

2. Скасувати право комунальної власності Полтавської міської ради (Полтавська об`єднана територіальна громада) на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:024:0088 площею 15,2792 га.

3. Скасувати право комунальної власності Полтавської міської ради (Полтавська об`єднана територіальна громада) на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:006:0050 площею 9,7737 га.

4. Скасувати право комунальної власності Полтавської міської ради (Полтавська об`єднана територіальна громада) на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:021:0058 площею 5,968 га.

5. Скасувати право комунальної власності Полтавської міської ради (Полтавська об`єднана територіальна громада) на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:031:0049 площею 3,8812 га.

6. Скасувати право комунальної власності Полтавської міської ради (Полтавська об`єднана територіальна громада) на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:014:0059 площею 4,2516 га.

7. Скасувати право комунальної власності Полтавської міської ради (Полтавська об`єднана територіальна громада) на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:011:0051 площею 14,8908

8. Скасувати право комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:032:0020 площею 13,855 га.

9. Визнати за Виробничим сільськогосподарським кооперативом Злагода право колективної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:024:0088 площею 15,2792 га.

10. Визнати за Виробничим сільськогосподарським кооперативом Злагода право колективної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:006:0050 площею 9,7737 га.

11. Визнати за Виробничим сільськогосподарським кооперативом Злагода право колективної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:021:0058 площею 5,968 га.

12. Визнати за Виробничим сільськогосподарським кооперативом Злагода право колективної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:031:0049 площею 3,8812 га.

13. Визнати за Виробничим сільськогосподарським кооперативом Злагода право колективної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5324081400:00:014:0059 площею 4,2516 га. (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 19.05.2024).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 року у справі №917/579/23 у позові відмовлено повністю.

Виробничий сільськогосподарський кооператив "Злагода" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд:

- Призначити земельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручити Київському науково науково дослідний інститут судових експертиз (код ЄДРПОУ 02883096) , що знаходяться за адресою 030857, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

На вирішення експертизи поставити наступне питання: Чи входить земельна ділянка з кадастровими номерами 5324081400:00:024:0088; 5324081400:00:011:0051; 5324081400:00:006:0050; 5324081400:00:021:0058; 5324081400:00:031:0049; 5324081400:00:032:0020; 5324081400:00:014:0059 загальною площею 67,8995 га, що розташована на території Полтавської області, Полтавського району, Пальчиківська с/р з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до масиву земель, що були передані КСП ім. Леніна на підставі державного акту на право колективної власності серія ПЛ № 19-026 від 20.11.1995 року.

- Скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 по справі №917/579/23 і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги ВСК Злагода задовольнити в повному обсязі.

- Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) та Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 24388285) солідарно судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ВСК «Злагода» належним чином обґрунтувало підстави та порядок правонаступництва за КСП «ім. Леніна», а також надала копії цілої низки відповідних підтверджуючих документів передбачених вимогами законодавства що діяли на той час.

Апелянт зазначає, що такий документ як передаточний (передавальний) баланс (акт) для процедури реорганізації через перетворення не передбачався законодавством, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, а отже не був обов`язковий.

Вважає, що суд першої інстанції помилково ототожнив між собою право особи на земельну частку пай та право особи стати учасником правонаступника КСП і з цим пов`язує наявність або відсутність правонаступництва.

Крім того, апелянт вважає необґрунтованою участь прокурора в цій справі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024 для розгляду справи №917/579/23 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/579/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

30.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/579/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 у справі №917/579/23 апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 року у справі №917/579/23 залишено без руху, оскільки апелянтом в порушення п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Ухвалено заявнику апеляційної скарги усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 31.07.2024 (вх.№10354 від 16.07.2024). До вказаного клопотання апелянт додав платіжну інструкцію №7569 від 06.08.2024 на суму 9196,06 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 року у справі №917/579/23. Встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу позивача (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на "24" вересня 2024 р. о 15:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

13.08.2024 від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу представника позивача Власенко Наталії Олексіївни без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 у справі №917/579/23 залишити без змін. 2. Судові витрати по справі покласти на позивача. (вх.№10643). Зазначає, що задоволення вимоги про скасування Наказу, який вже вичерпав свою дію фактом виконання, не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода». Вказує, що відомості про земельну ділянку колективної власності згідно державного акта ПЛ № 19-0026 від 20.11.1995 року не внесені до державного земельного кадастру, відповідна документація на розгляд до державного кадастрового реєстратора не надходила, відмови по причині наявності перетину земельних ділянок надано не було, тобто документального підтвердження факту наявності перетину немає. Ділянка колективної власності згідно державного акта ПЛ № 19-0026 від 20.11.1995 року не сформована. Вважає посилання позивача на державний акт на право колективної власності на землю, як на обґрунтування наявності у нього прав на спірні земельні ділянки, є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Наразі в Україні не передбачено існування такої форми власності на землю як колективна.

16.08.2024 від Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу представника позивача - Власенко Наталії Олексіївни без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 у справі №917/579/23 залишити без змін. 2. Судові витрати по справі покласти на позивача. (вх.№10760). Зазначає, що Статут СГ ТОВ «Злагода», дані статистичного органу, що викладені у листі від 98.10.2021 № 03.2-22/407-21, рішення від 11 лютого 2000 р. установчих зборів учасників СГ ТОВ «Злагода» (при чому саме СГ ТОВ «Злагода» зареєстровано 17.03.2000) у складі 262 чоловіки (звертає увагу суду, що саме учасників СГ ТОВ а не членів КСП) про створення СГ ТОВ шляхом реорганізації КСП ім. Леніна, на які посилається позивач, не є допустимими доказами правонаступництва, оскільки їх зміст залежав від волі СГ ТОВ «Злагода».

16.08.2024 від ВСК «Злагода» надійшла відповідь на відзив ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (вх.№10769).

19.08.2024 від Полтавської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу представника позивача без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 у справі №917/579/23 залишити без змін (вх.№10860). Вважає безпідставними доводи позивача реорганізованого з створеного 30.03.2000р. господарського товариства Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАГОДА», створеного за рахунок об`єднання його учасниками належного її на праві приватної власності майна, зокрема, входження до вказаного господарського товариства Колективного сільськогосподарського підприємства Ім. Леніна, а саме членів вказаного КСП, виключно яким на праві колективної власності належать не розпайовані землі колективного сільського господарського підприємства право колективної власності на які посвідчувалось у 1995р. актом на право колективної власності на землю серія ІІЛ № 19-0026.

Зазначає, що статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону. Відтак вважає, що наданий позивачем статут Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАГОДА» у якому ручкою «домальовано», що вказане господарське товариство створене шляхом об`єднання учасниками належного вказаним учасникам на праві приватної власності їх майна, є правонаступником права колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства Ім. Леніна, зокрема, права колективної власності членів вказаного сільськогосподарського товариства, с одностороннім актом учасників господарського товариства спрямованим на привласнення у незаконний спосіб майна, яке на праві колективної власності належить членам сільськогосподарського підприємства (актом рейдерства), та відповідно є недопустимим доказом щодо набуття вказаним господарським товариством земель об`єктів права колективної власності вказаного колективного сільськогосподарського підприємства, та відповідно жодним чином не може бути визнано як допустимий доказ переходу майнових прав від вказаних КСП до ТОВ (доказом правонаступництва).

Зазначає, що склад членів КСП Ім. Леніна не відповідає складу учасників СТОВ «ЗЛАГОДА». Не співпадають, в свою чергу, і склад засновників (учасників) КСП ім. Леніна та ВСК «Злагода». Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №907/525/18.

З урахуванням зазначеного ані СТОВ «Злагода», ані ВСК «Злагода» не є правонаступниками КСП Ім. Леніна.

Також посилається, що позовна заява, та апеляційна скарга всупереч приписам Господарського процесуального кодексу України не містить жодного належного обґрунтування щодо наявності в діях Полтавської міської ради незаконної поведінки відповідно позивача та відповідно наявності правових підстав для солідарної майнової відповідальності перед позивачем у справі.

23.08.2024 від ВСК «Злагода» надійшла відповідь на відзив Департатементу земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради (вх.№11035) та відповідь на відзив Полтавської міської ради (вх.№11037).

Від представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Ольги Вікторівни Бегми надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№11988 від 16.09.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 задоволено клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Ольги Вікторівни Бегми про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Від представника Полтавської міської ради Анатолія Федоровича Лисанця надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№12302 від 24.09.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 задоволено клопотання представника Полтавської міської ради Анатолія Федоровича Лисанця про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

24.09.2024 від Полтавської міської ради надійшло клопотання про приєднання та витребування доказів (вх.№12320), в якому просить суд:

1. Приєднати до матеріалів справи докази щодо існування факту виготовленої у 2011р. за замовленням позивача Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" землевпорядником ФОП Покотило А.В., на підставі рішення власника земельних ділянок розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо обмеженого користування земельними ділянками (право сервітуту) від 28.12.2010р. №1287 Технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту) на користь СГТОВ «Злагода» за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області на підставі якої у 2011р. відбулось формування земельних ділянок державної форми власності правовідносини щодо яких складають предмет судового розгляду у даній господарській справі №917/579/23, а саме:

із кадастровим номером 5324081400:00:024:0088 площею 15,2792 га. ·

із кадастровим номером 5324081400:00:006:0050 площею 9,7737 га. ·

із кадастровим номером 5324081400:00:021:0058 площею 5,968 га. ·

із кадастровим номером 5324081400:00:031:0049 площею 3,8812 га.

із кадастровим номером 5324081400:00:014:0059 площею 4,2516 га. ·

із кадастровим номером 5324081400:00:011:0051 площею 14,8908 га.

2. Витребувати від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та приєднати до матеріалів справи Технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту) на користь СГТОВ «Злагода» за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області на підставі якої у 2011р. відбулось формування земельних ділянок державної форми власності правовідносини щодо яких складають предмет судового розгляду у даній господарській справі №917/579/23, а саме: ·

із кадастровим номером 5324081400:00:024:0088 площею 15,2792 га.

із кадастровим номером 5324081400:00:006:0050 площею 9,7737 га.

із кадастровим номером 5324081400:00:021:0058 площею 5,968 га. із кадастровим номером 5324081400:00:031:0049 площею 3,8812 га. ·

із кадастровим номером 5324081400:00:014:0059 площею 4,2516 га.

із кадастровим номером 5324081400:00:011:0051 площею 14,8908 га.

3. Витребувати від Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" укладених між Полтавською районною державною адміністрацією, як власником земельних ділянок, та Виробничим сільськогосподарським кооперативом "Злагода", як сервітуарієм, договорів земельного сервітуту на земельні ділянки: ·

із кадастровим номером 5324081400:00:024:0088 площею 15,2792 га. ·

із кадастровим номером 5324081400:00:006:0050 площею 9,7737 га. ·

із кадастровим номером 5324081400:00:021:0058 площею 5,968 га. ·

із кадастровим номером 5324081400:00:031:0049 площею 3,8812 га. ·

із кадастровим номером 5324081400:00:014:0059 площею 4,2516 га. ·

із кадастровим номером 5324081400:00:011:0051 площею 14,8908 га.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до "08" жовтня 2024 р. о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Ухвалено провести судове засідання у справі №917/579/23 в режимі відеоконференції за участі представника Полтавської міської ради Анатолія Федоровича Лисанця та представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Ольги Вікторівни Бегми.

В обґрунтування вказаного клопотання представник ПМР зазначає, що 12.09.2024 під час розгляду Господарським судом Полтавської області господарської справи №917/456/23 Полтавська міська рада довідалась про існування факту надання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на виконання вимог ухвали суду листом №9-16-0.63-1594/2-24 від 03.04.2024р. виготовленої у 2011р. за замовленням позивача Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" землевпорядником ФОП Покотило А.В., на підставі рішення власника земельних ділянок розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо обмеженого користування земельними ділянками (право сервітуту) від 28.12.2010р. №1287 Технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту) на користь СГТОВ «Злагода» за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області на підставі якої у 2011р. відбулось формування земельних ділянок державної форми власності правовідносини щодо яких складають предмет судового розгляду у даній господарській справі №917/579/23, представником Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" було повідомлено суд про існування факту укладання між Полтавською районною державною адміністрацією, як власником земельних ділянок, та Виробничим сільськогосподарським кооперативом "Злагода", як сервітуарієм, договорів земельного сервітуту на земельні ділянки.

На думку представника ПМР, позивачем у справі під час розгляду даної справи по суті було приховано від суду вказані обставини, зокрема було приховано обставини звернення позивача до власника вказаних земельних ділянок Полтавської районної державної адміністрації із заявами про надання дозволу на їх землеустрій виключно з метою складання документів що посвідчують щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту) на користь СГТОВ «Злагода», факту укладання договорів сервітуту за змістом яких позивач набував лишень правосуб`єктність сервітуарія. Зазначає, що позивачем приховано від суду обставини у який спосіб у подальшому відбулась приватизації вказаних земельних ділянок, як єдина правова підстава для задоволення позовних вимог.

В судове засідання 08.10.2024 з`явились представник позивача, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Крім того, просить суд задовольнити його клопотання та призначити судову земельно-технічну експертизу.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представник відповідача-2 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та призначення експертизи та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Від представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Ольги Вікторівни Бегми надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№12655 від 02.10.2024) В обґрунтування Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, що здійснює супроводження даної справи 08.10.2024 року одночасно залучений до розгляду у іншій судовій справі №545/1432/20 призначеної до розгляду у Полтавському районному суді Полтавської області, тож з поважних причин не має можливості прийняти участь у розгляді цієї судової справи.

Представник позивача та прокурор заперечують проти задоволення вказаного клопотання. Відповідач-2 підтримує клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

В силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно ухвали суду від 24.09.2024 явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а відповідачем-1 у своєму клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких їх участь слід вважати обов`язковою.

Колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, зокрема відповідачі та треті особи скористались своїм правом на подання відзивів, а позивач (апелянт) на поданні відповідей на відзиви. Позиція відповідача-1 чітко і зрозуміло викладена у відзиві на апеляційну скаргу. Крім того, в судовому засіданні 24.09.2024 судом заслухано всіх учасників процесу та оголошено перерву вже на стадії дослідження доказів.

Судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому відповідач-1, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був вирішити питання про направлення у судове засідання представника, який не зайнятий в іншому судовому засіданні. Матеріали справи свідчать, що відповідач-1 обізнаний про апеляційне провадження та призначену дату судового засідання завчасно і він не був позбавлений можливості вчинити дії направлені на організацію представництва інтересів у суді.

Таким чином, з огляду на наведене, а також закінчення строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи необґрунтованим, що виключає можливість його задоволення.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю інших учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про приєднання та витребування доказів, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення.

У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зазначені норми свідчать, що саме учасник судового процесу має займати активну позицію у висловленні та доведенні відповідними доказами своїх доводів та заперечень по суті спору. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Останній не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 статті 13 ГПК України).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18.

Колегія суддів зазначає, що наданого клопотання відповідача-2 вбачається, що Технічна документації, яку він просить долучили до матеріалів цієї справи, надавалась до матеріалів справи №917/456/23 ще на початку квітня 2024 року, тобто до ухвалення оскаржуваного рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 у цій справі №917/579/23.

Відповідач-2 жодним чином не обґрунтовує обставину, що завадила йому надати ці документи до суду першої інстанції, адже Полтавська міська рада є також відповідачем у справі №917/456/23, та йому достеменно було відомо щодо надання цих документів до матеріалів справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що з наданих відповідачем-2 документів вбачається, що про їх існування було відомо також Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області, який також є відповідачем у цій справі.

Водночас колегія суддів також не вбачає підстав для витребування у відповідача-1 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітут) на користь СГТОВ «Злагода» позивача та витребування у позивача договорів земельного сервітуту на спірні земельні ділянки, оскільки ці документи не підтверджують та не спростовують обставини, які входять до предмету доказування, а свідчать лише про суперечливу поведінку позивача.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом Головного управління Держгеокадастру № 37-ОТГ, виданого 04.02.2021 року передано із державної в комунальну власність Полтавської міської ради (Полтавської об`єднаної територіальної громади) земельних ділянок з кадастровими номерами 5324081400:00:024:0088, 5324081400:00:006:0050, 5324081400:00:021:0058, 5324081400:00:014:0059, 5324081400:00:011:0051, 5324081400:00:032:0020, 5324081400:00:031:0049.

Передача вище перелічених земельних ділянок до комунальної власності підтверджується Актом приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну від 02.04.2021 року, який містить в собі детальний перелік переданих земельних ділянок.

Рішенням Полтавської міської ради від 19.03.2021 року «Про надання згоди на прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади» погоджено у прийняття у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності відповідно до додатку до цього рішення.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.02.2023 року №324104555, №324102865, №324101240, №324098654, №324115268, №324108564, від 24.02.2023 №323925011 підставою для реєстрації комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5324081400:00:024:0088; 5324081400:00:011:0051; 5324081400:00:006:0050; 5324081400:00:021:0058; 5324081400:00:031:0049; 5324081400:00:032:0020; 5324081400:00:014:0059.

Наказ № 37-ОТГ від 04.02.2021 року та Акт приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну від 02.04.2021 року стали підставою для реєстрації права комунальної власності Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради на вище перераховані земельні ділянки.

Позивач у позові зазначає, що Рішенням Полтавської районної Ради народних депутатів від 19 вересня 1995 року 6- тої сесії 22 скликання КСП « ім. Леніна» передано у колективну власність 4979,4 гектарів землі, про що видано Державний акт на право колективної власності на землю серія ПЛ № 19-026 від 20 листопада 1995 року (далі - Державний акт), який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 27.

Відповідно п. 1.5. Інструкції Виготовлення державних актів на право колективної власності на землю, що видаються колективним сільськогосподарськими підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, провадиться після встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за затвердженими проектами роздержавлення і приватизації земель цих сільськогосподарських підприємств і організацій.

Проект роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна кіровської сільської ради народних депутатів Полтавського району Полтавської області (1995 року) (далі - Проект роздержавлення), виконаний Полтавською філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук.

Відповідно до Проекту площа земель колективної власності складає - різницю між площею, яка знаходиться у користування КСП та землями державної власності. Ця площа - 4 979,4 га поділена на землі, які підлягають приватизації /с.-г угіддя/ - 4 727,9 га., та землі загального користування,/шляхи, лісосмуги, двори і інші угідді/- - 251,5 га.

За даними Таблиці 1 (Землі колективної власності) Проекту роздержавлення до складу переданих у колективну власність земель площею 4 979,4 га ввійшли 4 281,8 га ріллі, сіножатті - 191,6 га, пасовища 254,5 га, деревно-чагарникових насаджень 48,1 га, ліс - 45,8, під водою 5,5 га, болото - 21,2 га, під шляхами, прогонами і просіками - 32,3 га, під громадськими будівлями дворами - 95.8 га. інші землі 2,8

На підставі вказаного Проекту роздержавлення та рішення від 19.09.1995 року, Полтавської районної ради народних депутатів і було видано КСП ім Леніна вище згаданий Державний акт.

До масиву земель, що були передані в колективну власність входять наступні земельні ділянки на яких розташовані наступні об`єкти нерухомого майна (належать ВСК «Злагода» на праві власності):

№Кадастровий номерПлоща/гаОб`єкт нерухомості15324081400:00:014:00594,2516Комплекс будівель та споруд № 1525324081400:00:021:00585,9680Комплекс будівель та споруд № 935324081400:00:006:00509,7737Комплекс будівель та споруд № 8,№745324081400:00:011:005114,8908Комплекс будівель та споруд № 1255324081400:00:024:008815,2792Комплекс будівель та споруд № 14,№ 13 ,№6,№5,№4,№2,№ 1 ,№365324081400:00:032:002013,8550Комплекс будівель і споруд № 1075324081400:00:031:00493,8812 Всього 67,8995

Всі вище перераховані земельні ділянки мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Полтавської області, Полтавського району, с/рада. Кіровська (Пальчиківська).

Сільськогосподарські підприємства використовували та використовують земельні ділянки під будівлями та спорудами ферм/господарств для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою отримання прибутку (ведення сільського господарства, тваринництва та ін.), приміщення двору, з часів коли існувало КСП, було функціонально підлаштовано під таку діяльність.

На території земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:024:0088 знаходяться нежитлові будівля загальною площею 9 160,8 кв.м. які в себе включають, крім різних наземних та підземних ємностей, мельниці, майстерню, гаражі, ангари для сільськогосподарської техніки, будинок тракторної бригади, плотницька.

На території земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:006:0050 знаходяться нежитлові будівля загальною площею 6 645,8кв.м. які в себе включають, крім різних допоміжних споруд, критий тік, корівник, телятники.

На території земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:021:0058 знаходяться нежитлові будівля загальною площею 8 349 кв.м. які в себе включають, крім різних допоміжних споруд, птичники, ветпункт, зерносклад.

На території земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:014:0059 знаходяться нежитлові будівля загальною площею 124 кв.м. які в себе включають, крім різних допоміжних споруд, літня доїльна площадка.

На території земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:011:0051 знаходяться нежитлові будівля загальною площею 4 149,6 кв.м. які в себе включають, крім різних допоміжних споруд, корівники, телятники, літня площадка.

На території земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:032:0020 знаходяться нежитлові будівля загальною площею 4 920,1 кв.м. які в себе включають, крім різних допоміжних споруд, молочний блок, вісова, склад концкормів, корівники, телятники, літня доїльна площадка.

Всі вище перераховані будівлі є спеціальними об`єктами нерухомого майна, які є прилаштовані та необхідні для виготовлення сільськогосподарської продукції і під них в свій час були виділені та передані в колективну власність земельні ділянки, про що є відповідна інформація в Проекті роздержавлення.

Позивач вказує на те, що ВСК « Злагода» є правонаступником КСП «ім. Леніна», що підтверджується п.п.1 Статутом ВСК «Злагода» де зазначено, що Виробничий сільськогосподарський кооператив «Злагода» створений шляхом перетворення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» (код ЄДРПОУ 03769706) на підставі рішення Загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» (Протокол №1 від 23.02.2013р.)

Вважає, що Виробничий Сільськогосподарський кооператив «Злагода» є правонаступником усього майна, усіх прав та зобов`язань сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» (код ЄДРПОУ 03769706), яке в свою чергу є повним правонаступником майна, усіх прав та зобов`язань КСП «ІМ. Леніна» (код ЄДРПОУ 03769706).

Вищенаведене позивач обґрунтовує даними статистичного органу в листі від 08.10.2021 року № 03.2-22/407-21

Позивач зазначає, що до 1994 року надання ідентифікаційних кодів підприємствам та організаціями здійснювалося органами державної статистики за системою ведення «загальносоюзного класифікатора підприємств та організації» (ЗКПО). При створені Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України (ДРЗОУ) всі суб`єкти, що зазначалися в ЗКПО станом на 01.01.1994 року, були перенесені до ДРЗОУ та пізніше, в 1996 році до Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України (ЄДРПОУ).

Згідно з п. 6 Положення про Єдиний державний підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 року №118 (зі змінами) (далі - Положення), ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний Протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

В ЗКПОО зазначається суб`єкт (ідентифікаційний код 03769706) з назвою:

- З 1980 по 1988 року - Колхоз им. Ленина Полтавський район;

- З 1989 по 1993 року - Колхоз им. Ленина Полтавський РАПО Полтавський район.

До ДРЗОУ суб`єкт (ідентифікаційний номер код 03769706) був включений з назвою Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Леніна. З цією ж назвою суб`єкт був включений до ЄДРПОУ.

В ЄДРПОУ відбулися наступні зміни щодо назви суб`єкта (ідентифікаційний код 03769706): 30 березня 2000 року - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода»; 27 вересня 2005 року - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю « Злагода» Полтавського району та області; - 22 липня 2013 року Виробничий сільськогосподарський кооператив «Злагода».

Оскільки законодавство не передбачає припинення права на земельну ділянку внаслідок перетворення юридичної особи, то застосуванню підлягають спеціальні положення, що визначають переходу прав при перетворенні, зокрема: ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України: « 2.У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи»; ч.5 ст. 59 Господарського кодексу України « 5. У разі перетворення одного суб`єкта господарювання в інший до новоутвореного суб`єкта господарювання переходять усі майнові права і обв`язки попереднього суб`єкта господарювання».

Тому, на думку позивача, право на земельну ділянку переходить до правонаступника відповідно до спеціальних правил про перетворення (ч.2 ст.108 ЦК України, ч.5 ст. 59 ГК України).

Позивач вважає, що ВСК « Злагода» є правонаступником КСП «Імені Леніна».

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та акт приймання - передачі спірних земельних ділянок із державної власності у комунальну власність, скасування права комунальної власності та визнання за позивачем права колективної власності на спірні земельні ділянки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ВСК "Злагода" є правонаступником КСП ім. Леніна, тобто не доведено наявності прав, на захист яких подано позов.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

За змістом ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, обов`язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Відтак, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, і лише встановивши наявність такого - суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або про відмову у захисті.

Судами встановлено, що Рішенням Полтавської районної ради народних депутатів від 19 вересня 1995 року 6-ої сесії 22 скликання КСП «Ім. Леніна» передано у колективну власність 4979,4 гектарів землі для виробництва с/г продукції, про що видано Державний акт на право постійного користування землею серія ПЛ № 19-0026 від 20 листопада 1995 року, виданий КСП ім. Леніна.

17.03.2000 проведено реєстрацію сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода», далі СГ ТОВ «Злагода».

Згідно преамбули Статуту СГ ТОВ «Злагода», зареєстрованого розпорядженням голови Полтавської райдержадміністрації № 122 від 17.03.2000, СГ ТОВ «Злагода» є підприємством, заснованим на базі колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна, що реорганізується і утворене на засадах угоди громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку.

Слід зазначити, що власноруч дописано: «і є правонаступником КСП ім. Леніна Полтавського району та області.»

Згідно ст. 1, 2 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" в редакції на час створення позивача, колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має розрахунковий та інші рахунки в установах банку і печатку із своїм найменуванням.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" в редакції на час створення позивача, об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.

Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

За положеннями ч. 1-3 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" в редакції на час створення позивача, земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Право підприємства на земельну ділянку зберігається при входженні його до складу агропромислових об`єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань.

Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України ( 561-12 ).

Згідно ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" в редакції на час виникнення СГ ТОВ «Злагода», реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду.

Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Підприємство може на добровільних засадах за рішенням загальних зборів перетворюватися в самостійні кооперативи, що створюються з госпрозрахункових підрозділів підприємства або окремих груп працівників. Вони наділяються правами розпоряджання продукцією та доходами, відкриття рахунку в банківських установах. До них переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Ці колективи можуть об`єднуватися в асоціації.

Відповідно до ст. 39 Цивільного кодексу Української РСР кооперативні, а також державно-колгоспні та інші державно-кооперативні організації, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених у законі і в статутах (положеннях) цих організацій. Реорганізація (злиття, поділ, приєднання) державно-колгоспних, інших державно- кооперативних, кооперативних та інших громадських організацій, що є юридичними особами, допускається тільки за рішенням загальних зборів їх членів або зборів уповноважених.

Суд першої інстанції вказав, що позивач не надав до матеріалів справи рішення загальних зборів членів КСП ім. Леніна або уповноваженого ним органу стосовно реорганізації КСП.

На підтвердження перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна в СГ ТОВ «Злагода» та правонаступництва всіх майнових прав та обов`язків позивач посилається на положення Статуту СГ ТОВ «Злагода», зареєстрованого розпорядженням голови Полтавської райдержадміністрації № 122 від 17.03.2000, дані статистичного органу, викладені у листі від 08.10.2021 № 03.2- 22/407-21.

Суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем докази не дають можливості достовірно встановити обставину правонаступництва СГТОВом «Злагода» прав та обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна.

Місцевий суд виснував, що Статут СГ ТОВ «Злагода», дані статистичного органу, що викладені у листі від 08.10.2021 № 03.2-22/407-21, рішення від 11 лютого 2000 установчих зборів учасників СГ ТОВ «Злагода» (при чому саме СГ ТОВ «Злагода» зареєстровано 17.03.2000) у складі 262 чоловіки (учасників СГ ТОВ, а не членів КСП) про створення СГ ТОВ шляхом реорганізації КСП ім. Леніна, на які посилається позивач не є допустимими доказами правонаступництва, оскільки їх зміст залежав від волі СГ ТОВ «Злагода».

Позивач на спростування позиції суду в апеляційній скарзі зазначив, що на підтвердженням того факту, що ВСК «Злагода» є правонаступником КСП «імені Леніна» Позивач надав до суду Протокол №2 зборів уповноважених членів КСП ім. Леніна Полтавського району Полтавської області від 11.02.2000 року.

Позивач вважає, що відповідно до цього Протоколу було прийнято рішення про реорганізацію КСП ім. Леніна шляхом його перетворення в сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю. Зазначає, що при наявності в матеріалах справи даного протоколу місцевий суд зробив хибний висновок про його відсутність.

Колегія суддів дослідила вказаний Протокол №2 зборів уповноважених членів КСП ім. Леніна Полтавського району Полтавської області від 11.02.2000, проте (т.4 а.с.119-121).

На останньому аркуші Протоколу від 11.02.2000 в пункті 4 зазначено, що рішенням Зборів КСП вирішено: п.4 Реорганізувати КСП «імені Леніна» шляхом його перетворення в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю.

Наведене не підтверджує правонаступництва позивача, оскільки в Протоколі не сказано назви нового товариства, а СГ ТОВ «Злагода», як вірно вказано місцевим судом, зареєстровано у кількості 262 особи, що не відповідає кількості учасників КСП (735 осіб).

Крім того, ВСК «Злагода» не надано жодного документу, який би указував, яким чином при реорганізації вирішувалася доля об`єктів права власності підприємства, у тому числі землі, зокрема: рішення загальних зборів членів КСП імені Леніна або уповноваженого ними органу передавальний акт/акт приймання передачі/відомості щодо проведення інвентаризації активів/баланс новоствореного підприємства СГ ТОВ «Злагода», тощо.

Так, колегією суддів встановлено, що до порядку денного цих Зборів включалось та розглядалось питання про затвердження списку претендентів на земельних пай та додаткового списку претендентів на земельну частику (пай). (п.5.1).

Крім того, на третьому аркуші Протоколу зазначено, що «відповідно до уточненого списку право на майновий пай мають 735 осіб).

В Протоколі також йде мова про розроблення ревізійною комісією плану пайового фонду.

Наведене свідчить про те, що члени КСП ім. Леніна на той момент розпочали процедуру паювання щодо земель, які перебували у КСП згідно Державного акта на право колективної власності на землю, тому наслідком реалізації цієї процедури є припинення права колективної власності на розпайовані землі, що зумовлює й припинення інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок. Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду від 17.12.2019 у справі №917/258/19.

Наведене також підтверджується наявною в матеріалах справи Схемою організації території земельних часток (паїв) членів КСП ім. Леніна Полтавського району Полтавської області членами КСП ім. Леніна, відповідно до якої членами КСП ім. Леніна було саме 735 осіб. (т.4 а.с.69). Із вказаний документу вбачається, що його виготовлено Полтавським філіалом Української академії аграрних наук інститут землеустрою на замовлення КСП ім. Леніна.

В пояснювальній записці до Схеми вказано, зокрема, що Технічна документація по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель бувшого КСП ім. Леніна Полтавського району (далі схема) розроблена відповідно до замовлення КСП ім.Леніна та технічного завдання. Схема забезпечує всім власникам сертифікатів та громадянам, які мають право на земельну частку (пай) право вільного виділення її в натурі з метою самостійного господарювання згідно Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. №1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки"

Вихідними матеріалами, зокрема, є:

- Проект роздержавлення і приватизації земель КСП ім.Леніна Полтавського району з виготовленням державних актів на право колективної власності на землю право постійного користування землею.

- Технічна документація по складанню державних актів на право колективно власності та право постійного користування землею КСП ім.Леніна на території Кіровської сільської ради Полтавського району.

- Технічна документація по паюванню земель колективної власності КСП ім.Леніна Полтавського району.

Тобто вказані обставини та докази ще раз підтверджують факт розпаювання земель колективної власності КСП ім.Леніна Полтавського району.

Колегія суддів зазначає, що складовою реформування земельних відносин, що триває в Україні, є роздержавлення земель, тобто їх передача із державної та комунальної власності у приватну власність. Землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися з державної у приватну власність різними способами, які залежать від організаційно-правової форми сільськогосподарських підприємств, які виступають землекористувачами.

Так, відносини щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій регламентовано, зокрема, статтею 25 ЗК України. Відповідно до частини 1 цієї статті при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині 1 цієї статті, передаються безоплатно (частини 2, 3 статті 25 ЗК України).

У свою чергу, частинами 3 5 статті 118 ЗК Кодексу передбачено, що громадяни працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

26.04.2003 набрав чинності Закон України № 675-IV "Про внесення змін до Земельного кодексу України", яким пункт 8 розділу Х ЗК України доповнено абзацами, згідно з якими члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності ним Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Натомість положення щодо паювання земель сільськогосподарського призначення містить, зокрема, Указ Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі Указ №720/95), пунктом 1 якого визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу №720/95).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (пункти 5, 6 Указу №720/95).

Викладені вище норми дозволяють констатувати, що паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується із змістом пункту 8 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) регламентовано Законом України №899-IV.

Статтями 1 та 2 Закону України №899-IV визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Цим Законом повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) надані сільським, селищним, міським радам.

Статтею 13 Закону України № 899-IV передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

За змістом частини 3 статті 13 Закону України №899-IV невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №922/2723/17).

Колегія суддів зазначає, що оскільки з Протоколу №2 зборів уповноважених членів КСП ім. Леніна від 11.02.2000 року вбачається, що учасники КСП ім. Леніна розпочали процедуру паювання до земель, що перебували у КСП ім. Леніна на праві колективної власності, зокрема затвердили список осіб, що мають право на пай у кількості 735 осіб та вирішили розробити план розподілу та структуру пайового фонду, то наслідком реалізації цієї процедури є припинення права колективної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок.

За таких обставин, спірні земельні ділянки є невитребуваними земельними частками (паями) за відсутності відповідних документів, що посвідчують право членів колишнього КСП ім. Леніна на неї.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що положеннями цього Закону №899-IV встановлено термін до 01.01.2025 року для оформлення (реєстрації) власниками невитребуваних земельних часток (паїв) права власності на відповідні земельні ділянки.

Колегія суддів також враховує, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (тобто з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності (аналогічна позиція наведена у постанові Верховного суду від 31.08.2021 у справі №925/1179/20 ).

Наведене спростовує позовні вимоги та доводи апеляційної скарги позивача.

Водночас, колегія суддів зазначає про правомірність висновків суду першої інстанції щодо недоведеності ВСГК "Злагода" правонаступництва КСП ім. Леніна, зокрема щодо земель переданих КСП на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ № 19-026 від 20 листопада 1995 року, оскільки позивачем не надано суду списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, який додано до Державного акту на право колективної власності на землю, що не доводить обставину, що засновниками СГ ТОВ «Злагода» (преамбула Статуту) є всі члени Колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Леніна» та які за твердженням позивача стали засновниками СГ ТОВ «Злагода».

Так, відсутність таких документів унеможливлює встановлення тотожності складу учасників КСП ім. Леніна та осіб, перелік яких наведено в статуті СГ ТОВ «Злагода» в якості засновника СГ ТОВ «Злагода», що має вирішальне значення для констатації факту правонаступництва з огляду на визначений чинним на момент створення позивача законодавством правовий режим колективної власності на землю.

Щодо посилань позивача про те, що збереження коду ЄДРПОУ КСП ім. Леніна за позивачем є ознакою його правонаступництва усього майна та прав та зобов`язань КСП ім. Леніна, то вказане не є безумовною підставою правонаступництва. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №907/29/19 (КСП « 8 Березня»).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що після початку процедури розпаювання земель та 17.03.2000 (з моменту внесення відомостей до ЄДР про юридичну особу) до СГ ТОВ «Злагода», а в подальшому до ВСК «Злагода» перейшло право власності на земельні ділянки, які набуті КСП на підставі державного акта на право колективної власності на землю.

Оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що щодо земель КСП ім. Леніна розпочато процедуру паювання між його членами, то саме останні (їх спадкоємці) мають право зареєструвати за собою право приватної власності на отримані земельні ділянки.

При цьому землі колишнього КСП ім. Леніна могли бути передані ВСК «Злагода» лише в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

З огляду на наведене, позовні вимоги ВСК «Злагода» є безпідставними, оскільки позивачем не доведено права на спірні земельні ділянки, відтак не доведено наявності порушень відповідачами відповідного права.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що прокурором в письмових поясненням від 25.09.2023 заявлено про пропуск строку позовної давності та вказує, що позивач фактично довідався про порушенням його права у 2018 році рід час отримання витягів з ДЗК про спірні земельні ділянки, в яких зазначалося щодо їх віднесення до державної форми власності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні. Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлено статтею 257 Цивільного кодексу України у три роки.

За приписами ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в позові з підстав його необґрунтованості, питання спливу позовної давності судом не розглядається.

Щодо посилань в апеляційній скарзі про необґрунтовану участь прокурора в цій справі, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження (п. 2 ч. 6 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру").

Таким чином, наведена вище норма закону передбачає зокрема таку форму представництва прокуратурою в суді як вступ у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.

Наявність інтересу держави прокурор обґрунтовує тим, що дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки її предметом є спір щодо визнання права колективної власності на земельні ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення площею 67,8995 га. Позбавлення територіальної громади правомочностей власника землі створює умови, за яких міська рада не матиме можливостей ефективно використовувати землю.

В обґрунтування клопотання про вступ у справу прокурором зазначено, що Полтавська міська рада, яка здійснює права власника земель сільськогосподарського призначення та чиє право власності на спірні землі оспорюється, її процесуальна поведінка має відповідати вимогам процесуального законодавства, що сприятиме повному та всебічному розгляду справи, недопущення порушення прав територіальної громади як власника земельних ділянок.

Втім, на думку прокурора, Полтавською міською радою захист власних інтересів здійснюється досить формально. Прокуратурою проаналізовано текст відзиву на позовну заяву та виснувано, що відповідачем лише констатується факт законності прийняття міською радою у комунальну власність спірних земельних ділянок.

Проте, на думку прокурора, міською радою взагалі не надано оцінку підставам позову, його обґрунтованості, не досліджено питання належності/неналежності спірних земельних ділянок до земель колективної власності, питання правонаступництва позивача після припинення КСП ім. Леніна та СТОВ «Злагода», щодо можливості визнання права колективної власності на землю за відсутності у законодавстві такої форми власності, тощо. Зазначене, на думку прокуратури, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів територіальної громади органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Прокурор зазначає, що результати розгляду вказаної справи безпосередньо зачіпають інтереси територіальної громади, як власника в особі Полтавської міської ради земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка фактично не здійснює ефективне представництво інтересів територіальної громади.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на характер спірних правовідносин, апеляційний суд приходить до висновку, що дійсно на момент подання клопотання прокурора про вступ у справу були наявні всі підстави для вступу прокурора у справу задля захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, відтак судом першої інстанції цілком правомірно задоволено клопотання прокурора про вступ у справу.

За наведених обставин, доводи позивача про відсутність правових та фактичних обставин для залучення Полтавської обласної прокуратури до участі у даній справі, є безпідставними, оскільки спростовуються наведеними у заяві про вступ у справу на захист інтересів держави в особі відповідача-2 обґрунтуваннями прокурора про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, що відповідають вимогам ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" та положенням ст. 53 ГПК України.

Судом також враховується, що в подальшому Полтавська міська рада дійсно приймала активну участь у справі, проте на момент подачі відповідного клопотання у суду були всі підстави для його задоволення, а зворотної процесуальної дії чинне процесуальне законодавство не передбачає.

Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вони спростовуються долученими до матеріалів справи доказами та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Частинами 1, 2, 4 статті 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Суд першої інстанції при вирішенні цієї справи не надав належної оцінки всім доказам у справі, а тому його висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не в повній мірі, відповідають обставинам справи.

Однак, зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, тобто висновок місцевого господарського суду щодо кінцевого результату вирішення спору є правильним, рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 у справі №917/579/23 підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2024 у справі №917/579/23 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті рішення залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 18.10.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко