Рішення

від 11.10.2024 по справі 903/713/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 жовтня 2024 року Справа № 903/713/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комерцпроект ЛТД

до відповідача: Приватного підприємства ОЛ Транс Глобал

про стягнення 1066105грн. 26коп.

встановив: позивач ТОВ Комерцпроект ЛТД звернувся до суду з позовом про стягнення з ПП ОЛ Транс Глобал (відповідача) 1066105грн. 26коп., з яких: 450000грн. заборгованості по поверненню поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, 156467грн. 16коп. інфляційних втрат, 427222грн. 74коп. пені та 32415грн. 36коп.- 3% річних. Також, просить стягнути з відповідача 15991грн. 58коп. витрат по сплаті судового збору. Зазначає, що попередній розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 10000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №5/П від 08.02.2022р., в частині повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

Ухвалою суду від 14.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.

Ухвала суду від 14.08.2024 надіслана та доставлена сторонам 14.08.2024 до їх електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

За таких обставин, суд вважає, що виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Відповідач відзиву на позов не надав, позову не оспорив.

Клопотань та заяв від сторін не надійшло.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

08.02.2022 між ТОВ «Комерцпроект ЛТД» (Кредитор) та ПП «Ол Транс Глобал» (Позичальник) укладено Договір № 5/П про надання поворотної безвідсоткової допомоги (Договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору в порядку та на умовах, передбачених чинним Договором, Кредитор зобов`язується надати Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений Договором строк. Фінансова допомога надається у розмірі 450 000,00 грн. для поновлення обігових коштів Позичальника. Фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника.

Згідно п. 1.3, 1.4. Договору відсотки на фінансову допомогу, що надається за цим Договором, не нараховуються. Фінансова допомога надається строком на один календарний місяць з дати зарахування грошових коштів фінансової допомоги на розрахунковий рахунок Позичальника. Вказаний строк може бути продовжений за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до Договору.

У пункті 1.5 Договору зазначено, що по закінченні строку, вказаного в п. 1.4. Договору, Позичальник зобов`язується повернути фінансову допомогу в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок Кредитора, який той зобов`язаний надати Позичальнику за 2 банківських дні до терміну повернення.

Позичальник зобов`язаний повернути фінансову допомогу у строки, що встановлені Договором (п.2.3 Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання з урахуванням п.1.4 Договору (п.3.1 Договору).

Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками. У розділі «Юридична адреса та реквізити сторін» сторонами були зазначені їх адреси та розрахункові рахунки.

09 лютого 2022 року на виконання умов Договору, позивачем здійснено перерахування коштів на рахунок ПП «Ол Транс Глобал» у сумі 450 000грн, що підтверджується платіжною інструкцією №177 від 09.02.2022.

Про перерахування коштів відповідачу також свідчить заключна виписка за період з 09.02.2022 по 09.02.2022.

З метою мирного врегулювання спору, 10.03.2023 позивач надсилав на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ та договорі (43023, Волинська обл, м.Луцьк, вул..Карбишева, буд. 1, офіс 403) претензію №1 від 07.03.2023 про виконання зобов`язання по поверненню фінансової допомоги. Надіслання претензії підтверджується накладною Укрпошти та описом вкладення у експрес-відправлення від 10.03.2023. Претензія повернулася на адресу позивача за закінченням терміну зберігання.

Позивач вважає, що свої зобов`язання у наданні поворотної безвідсоткової фінансової допомоги в повному обсязі він виконав та здійснив перерахування коштів позичальнику, проте відповідач порушив умови Договору та не повернув позивачу перераховані кошти у розмірі 450 000 грн. Сума заборгованості відповідачем на день подачі позову не сплачена.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 147 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 1046. ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 450000грн та зазначив у договорі банківський рахунок для повернення коштів. У визначений сторонами строк відповідач кошти на суму 450000грн не повернув, чим порушив умови договору.

На день розгляду спору заборгованість відповідача згідно укладеного договору становить 450000грн, не оспорена ПП «Ол Транс Глобал», підтверджена матеріалами справи, є підставною та обґрунтованою, а позов в цій частині підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданих розрахунків, позивач нарахував відповідачу 156467грн. 16коп. інфляційних втрат за період з березня 2022 року по червень 2024 року, 427222грн. 74коп. пені за період з 09.03.2022 по 01.08.2024 та 32415грн. 36коп.- 3% річних за період з 09.03.2022 по 01.08.2024.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, зазначає, що є підставними та підлягають до задоволення 156467грн. 16коп. інфляційних втрат за період з березня 2022 року по червень 2024 року та 32 378грн 37коп - 3% річних за період з 10.03.2022 по 01.08.2024.

У задоволенні 36грн 99коп 3% річних слід відмовити у зв`язку із помилкою в розрахунку.

Щодо нарахованої позивачем пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з умов укладеного договору, сторонами не було передбачено такого виду відповідальності за невиконання грошового зобов`язання як нарахування пені, а тому нарахована позивачем пеня є безпідставною, а в позові в частині стягнення 427222грн. 74коп. пені слід відмовити.

З огляду на зазначене позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести складає 10000грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження зазначених витрат позивач до позовної заяви подав суду попередній розрахунок вартості адвокатської допомоги та перелік виконаних робіт на суму 10000грн, копії договору №31/07/24 про надання правововї допомоги від 31.07.2024, укладеного АО «Шпунт і партнери» та ТОВ "Комерцпроект ЛТД», підписаного сторонами акту виконаних робіт №01/08/2024 від 01.08.2024 на суму 10000грн, ордеру на надання правничої допомоги від 31.07.2024.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно п.1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику за його дорученням (заявкою)визначені цим Договором правові (юридичні) послуги.

Розмір оплати послуг Виконавця визначатиметься у підписаних Сторонами актах виконаних робіт. За підготовку та подання позову про стягнення заборгованотсі сума становитть 10000грн (п.3.1 Договору). Оплата послуг Виконавця протягом 3 робочих днів з дати підписання актів виконаних робіт (п.3.2 Договору).

Згідно підписаного між сторонами акту виконаних робіт надані Клієнту у липні 2024 року юридичні послуги на суму 10000грн. Послуги Виконавцем виконано повністю, належним чином, зауважень та претензій у сторін немає.

Висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, Велика Палата Верховного Суду вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

ВП ВС зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Також суд зазначає, що розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19).

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи часткове задоволення позову, положення ст. 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 5992грн 68коп.

Керуючись ст. 86, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства ОЛ Транс Глобал (02002, м.Київ, вул.Сверстюка Евгена, буд.2А, код ЄДРПОУ 43883273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерцпроект ЛТД (81635, Львівська обл., Миколаївський район, село Верин, вул.Лісова, буд.20, код ЄДРПОУ 41954730) 638845грн 53коп (з яких: з яких: 450000грн. заборгованості, 156467грн. 16коп. інфляційних втрат та 32378грн. 37коп.- 3% річних.), а також 9582грн 68коп витрат по сплаті судового збору та 5992грн 33коп витрат на професійну правничу допомогу

3. Відмовити у позові в частині стягнення 427222грн. 74коп. пені та 36грн 99коп - 3% річних.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 18.10.2024.

СуддяО. Г. Слободян