Рішення

від 25.09.2024 по справі 906/435/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/435/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Щербатюк Н.В. - ордер серія АІ №1591385 від 16.04.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Смолинець Л.П. - наказ № 67-к від 30.09.2021,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Астра Люкс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тусмо"

про повернення коштів за непоставлену продукцію у сумі 1 126 197,80 грн

Приватне акціонерне товариство "Астра Люкс" звернулося з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тусмо" 1126197,80грн, з яких: 744030,00грн - переплата за договором, 315158,42грн - інфляційні, 67009,48грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Тусмо" умов укладеного між сторонами договору №66-Т від 27.07.2020 в частині поставки замовленого Приватним акціонерним товариством "Астра Люкс" товару. Так, позивач вказує, що ПрАТ "Астра Люкс"оплатило вартість товару за договором №66-Т від 27.07.2020 у сумі 2642794,56грн, однак ТОВ "Тусмо" здійснило поставку продукції лише на суму 1898764,56грн, що підтверджується видатковими накладними №3 від 16.02.2021, №180 від 07.10.2020, №139 від 19.08.2020. Вартість непоставленої продукції складає 744030,00грн.

Правовими підставами позову зазначено ст.11, 526, 530, 610, 626 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.06.2024 о 12:00.

04.06.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тусмо" надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що відповідачем виконано умови договору щодо поставки продукції в повному обсязі. Вказує, що з метою поставки товару за укладеним ПрАТ "Астра Люкс" з військовою частиною Національної гвардії України договором №82/ВЗЗ-2020 від 22.07.2020 позивачем з ТОВ "Тусмо" послідовно укладено два договори: Договір №66-Т від 27.07.2020 та Договір №3-Т від 18.01.2021. ТОВ "Тусмо" поставило за Договором №66-Т: 2220 комплектів на оплачену суму: 2202332,40грн, за Договором №3-Т: 444 комплекти на суму 440 465,76грн, тобто договори повністю виконані сторонами. Звертає увагу суду, що розрахунок поставок і оплат, викладений у позові, здійснено позивачем використовуючи допущені текстові помилки в реквізиті "призначення платежу" у платіжних інструкціях за Договором №3-Т: №21319 від 26.02.2021, №21336 від 04.03.2021, №21348 від 05.03.2021, №21402 від 04.03.2021. В цих платіжних інструкціях помилково зазначено: "оплата за костюм літній польовий за дог №66-Т від 27.07.2020...", хоча вірне призначення платежу мало бути: "оплата за костюм літній польовий за дог№3-Т від 18.01.2021...". Щодо невідповідності розрахунків позивача щодо фактичної кількості поставленого товару за договором №66-Т від 27.07.2020, відповідач зазначає той факт, що позивач не надав суду видаткову накладну №167 від 25.09.2020 про поставку 750 к-тів на суму 744 030,00грн, за якою він здійснив оплату поставленого Товару в сумі 744 030,00грн згідно платіжної інструкції №20439 від 01.10.2020, в якій в реквізиті "призначення платежу" чітко зазначено: "оплата за костюм літній польовий за дог №66-Т від 27.07.2020р. та видатковою накладною №167 від 25.09.2020р...". Відсутність первинного документу - видаткової накладної №167 від 25.09.2020 на поставку 750 комплектів на суму 744030,00грн відповідач пояснив знищенням частини ділової документації через завдані 08.03.2022 збройними силами РФ авіаційні бомбові удари по об`єкту та території безпосередньо прилеглій до місця розташування ТОВ "Тусмо", внаслідок чого вибуховою хвилею та уламками пошкоджено виробничу будівлю. Також вважає, що належними та достатніми доказами на підтвердження факту поставки є подані відповідачем квитанції про реєстрацію податкових накладних за спірними поставками та лист - відгук ПрАТ "Астра-Люкс" від 16.03.2021 з підтвердженням про повне виконання ТОВ "Тусмо" умов договору №66-Т від 27.07.2020 в частині поставки 2220 комплектів на суму 2202328,80грн.

12.06.2024 позивач, скориставшись своїм правом, надав відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з аргументами, викладеними у відзиві на позовну заяву.

24.06.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 26.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

22.07.2020 між ВЧ Національної гвардії України (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Астра Люкс" (учасник - позивач) укладено договір №82/В33-2020 (а.с.136-140), за умовами якого учасник зобов`язувався у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: формений одяг - за кодом CPV за ДК 021:2015 - 18110000-3 (костюм літній польовий, тип 4, клас 1) (надалі - товар), кількість товару - 15000 комплектів (п.1.2 договору).

З метою виконання учасником умов договору №82/В33-2020 від 22.07.2020, між Приватним акціонерним товариством "Астра Люкс" (покупець-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тусмо" (постачальник-відповідач) укладені договори на постачання товару:

- №66-Т від 27.07.2020 (далі - договір №66-Т, а.с. 9-15);

- № 3-Т від 18.01.2021 (далі - договір №3-Т, а.с. 98-103).

Відповідно до п.1.1 договору №66-Т постачальник зобов`язується поставити покупцю у власність формений одяг - за кодом CPV за ДК 021:2015 - 18110000-3 (костюм літній польовий, тип 4, клас 1) відповідно до договору №82/ВЗЗ- 2020 від «22» липня 2020р. з ВЧ Національної гвардії України (далі по тексту - держзамовник), а покупець зобов`язується забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані в Специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п.1.2 договору №66-Т номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, місце поставки товару визначаються Специфікацією, яка є невід`ємною частиною даного договору (Додаток №1) та розмірозрости товару визначаються ростовкою, яка є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №2) .

Ціна цього договору становить 2 202 328,80грн. (два мільйони двісті дві тисячі триста двадцять вісім гривень 80 копійок), в тому числі ПДВ 367 054,80грн. (п.3.1 договору №66-Т).

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (п.3.2 договору №66-Т).

В п.4.1 договору №66-Т сторони погодили, що покупець сплачує постачальнику за товар договірну ціну в національній валюті України згідно затвердженої Специфікації (Додаток 1), яка являється невід`ємною частиною даного Договору.

Розрахунки за товар проводяться покупцем шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) у безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання коштів від держзамовника (п.4.2 договору №66-Т).

До кожної партії товару, що постачається, постачальник обов`язково надає покупцю накладну (у двох примірниках) та рахунок - фактуру, завірені печаткою та підписом особи постачальника, уповноваженої на підписання господарських та фінансових документів. (п.4.3 договору №66-Т).

Згідно п.5.1 договору № 66-Т строк поставки товару за цим договором вказаний в Специфікації (Додаток №1).

Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника до місця постачання товару, зазначеного у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору) (п.5.2 договору №66-Т).

Відповідно до п.5.4 договору №66-Т право власності на товар переходить від постачальника до покупця після прийняття товару на склад держзамовника і підписання уповноваженими на це особами постачальника та покупця накладної.

За умовами п.6.3 договору постачальник зобов`язаний:

- забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (п.п. 6.3.1 договору №66-Т).

Відповідно до п.7.1 договору №66-Т за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим Договором.

За порушення строку поставки товару зазначеного у пункті 5.1 цього договору постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 календарних додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки покупець залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору (п.7.2 договору №66-Т) .

Згідно п.10.1 договору №66-Т договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року (включно), а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

Пунктом 12.1 договору №66-Т визначено, що останній має наступні додатки:

- Додаток №1 Специфікація;

- Додаток №2 Ростовка;

- Додаток №3 Кофекційна карта.

У Специфікації №1 на постачання товару, яка є Додатком №1 до договору №66-Т, сторони погодили найменування послуг: "Формений одяг - за кодом CPV за ДК 021:2015 - 18110000-3 (костюм літній польовий, тип 4, клас 1)", кількість 2220 штук, ціна за одиницю 992,04грн, загальна вартість 2202328,80грн з ПДВ, строк постачання товару: 750 к-тів (партія №13) до 20.08.2020, 750 к-тів (партія №14) до 18.09.2020, 720 к-тів (партія №15) до 09.10.2020 (а.с. 16).

Відповідно до п.1.1 договору №3-Т від 18.01.2021 ТОВ "Тусмо" (постачальник-відповідач) зобов`язується поставити ПрАТ "Астра Люкс" (покупцю-позивачу) у власність Формений одяг - за кодом CPV за ДК 021:2015 - 18110000-3 (костюм літній польовий, тип 4, клас 1) відповідно до договору №82/ВЗЗ-2020 від 22 липня 2020р. з додатковими угодами між покупцем та ВЧ Національної гвардії (далі по тексту - держзамовник), а покупець зобов`язується забезпечити приймання та оплату в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані в Специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар строки (терміни) виконання договору, місце поставки товару визначаються специфікацією, яка є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №1) та розмірозросги товару визначаються ростовкою, яка є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №2) (п.1.2 договору №3-Т).

Ціна цього договору становить 440465,76грн, в тому числі ПДВ 20% 73410,96грн (п.3.1 договору №3-Т).

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (п.3.1 договору №3-Т).

Відповідно до п.4.1 договору №3-Т покупець сплачує постачальнику за товар договірну ціну в національній валюті України згідно затвердженої Специфікації (Додаток 1), яка являється невід`ємною частиною даного Договору.

Розрахунки за товар проводяться покупцем шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) у безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання коштів від держзамовника (п.4.2 договору №3-Т).

До кожної партії товару, що постачається, постачальник обов`язково надає покупцю накладну (у двох примірниках) та рахунок - фактуру, завірені печаткою та підписом особи постачальника, уповноваженої на підписання господарських та фінансових документів. (п.4.3 договору №3-Т).

Згідно п.5.1 договору №3-Т строк поставки товару за цим договором вказаний в Специфікації (Додаток №1).

Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника до місця постачання товару, зазначеного у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору) (п.5.2 договору №3-Т).

Відповідно до п.5.4 договору №3-Т право власності на товар переходить від постачальника до покупця після прийняття товару на склад держзамовника і підписання уповноваженими на це особами постачальника та покупця накладної.

За умовами п.6.3 договору постачальник зобов`язаний:

- забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (п.п. 6.3.1 договору №-Т).

Відповідно до п.7.1 договору №3-Т за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим Договором.

За порушення строку поставки товару зазначеного у пункті 5.1 цього договору постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 календарних додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки покупець залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору (п.7.2 договору №-3Т) .

Згідно п.10.1 договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 30.04.2021 року (включно), а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

У Специфікації №1 на постачання товару, яка є Додатком №1 до договору №3-Т, сторони погодили найменування послуг: "Формений одяг - за кодом CPV за ДК 021:2015 - 18110000-3 (костюм літній польовий, тип 4, клас 1)", кількість 444 штуки, ціна за одиницю 992,04грн, загальна вартість 440465,76грн з ПДВ, строк постачання товару: до 30.03.2021 (а.с. 104).

Як зазначив позивач у позовній заяві, на виконання умов договору ТОВ "Тусмо" поставило, а позивач прийняв товар у загальній кількості 1914 комплектів на загальну суму 1898764,56грн, про що свідчать такі видаткові накладні (а.с.19, 21, 22):

- №139 від 19.08.2020 - на суму 744030,00грн (750 комплектів);

- №180 від 07.10.2020 на суму 714268,80грн (720 комплектів);

- №3 від 16.02.2021 на суму 440465,76грн (444 комплектів).

Натомість, позивач перерахував відповідачу оплату за товар у загальній сумі 2642794,56грн, що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с.18).

У зв`язку з поставленням відповідачем товару не у повному обсязі за Договором №66-Т від 27.07.2020, на його адресу було скеровано претензію №174 від 13.03.2024, у якій ПрАТ "Астра Люкс" просило повернути суму переплати у розмірі 744030,00грн на розрахунковий рахунок товариства (а.с.35). Докази надіслання претензії відповідачу знаходяться в матеріалах справи (а.с. 36).

Порушення відповідачем зобов`язань щодо поставки товару на підставі договору у погодженій сторонами кількості та визначений договором термін стало підставою для звернення ПрАТ "Астра-Люкс" з позовом про стягнення з ТОВ "Тусмо" 744030,00грн переплати за договором, а також 315158,42грн інфляційних втрат та 67009,48грн 3% річних.

Представник відповідача, не заперечуючи в цілому проти існування договірних відносин із позивачем та отримання оплати за товар, разом з тим заперечує щодо існування перед ним боргу. А саме, зазначає, що на суму переплати, про яку вказує позивач, відповідач поставив товар. Так, відповідачем за видатковою накладною №167 від 25.09.2020 поставлено позивачу 750 комплектів форменого одягу на суму 744030,00грн згідно договору №66-Т від 27.07.2020.

Додатково представник відповідача стверджує, що окрім наведеного договору №66-Т від 27.07.2020, між тими ж сторонами укладено договір №3-Т від 18.01.2021, на підставі якого здійснено поставку товару 444 комплекти одягу згідно видаткової накладної №3 від 16.02.2021 на оплачену позивачем суму 440465,76грн, що підтверджується платіжними інструкціями №21319 від 26.02.2021, №21336 від 04.03.2021, №21348 від 05.03.2021 та №21402 від 12.03.2021.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (положення ч.2 ст.712 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.692 ЦК України, ч.1 ст.693 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Предметом даного спору є стягнення суми переплати у розмірі 744030,00грн за непоставлений товар (306 комплектів форменого одягу) за договором №66-Т від 27.07.2020.

Разом з тим, враховуючи те, що поставка товару ТОВ "Тусмо" позивачу здійснювалась не лише на підставі договору №66-Т від 27.07.2020, а платежі, які здійснювалися позивачем після поставки товару були здійснені в період з вересня 2020 року по березень 2021 року, тобто і в період дії договору №3-Т від 18.01.2021, суд вважає, що предметом доказування в даній справі є обставини поставки відповідачем товару та його оплати позивачем за двома вищезазначеними договорами.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тусмо" поставило Приватному акціонерному товариству "Астра Люкс":

- за договором №66-Т від 27.07.2020 товар у кількості 750 комплектів згідно видаткової накладної №139 від 19.08.2020 на суму 744030,00грн; 750 комплектів згідно видаткові накладної №167 від 25.09.2020 на суму 744030,00грн, 720 комплектів згідно видаткової накладної № 180 від 07.10.2020 на суму 714268,80грн, всього 2220 комплектів на загальну суму 2202332,40грн.

- за договором №3-Т від 18.01.2021 товар у кількості 444 комплекти згідно видаткової накладної №3 від 16.02.2021 на суму 440465,76грн.

В свою чергу позивач оплатив поставлений товар у загальному розмірі 2642794,56грн, що підтверджується такими платіжними документами:

- №20246 від 08.09.2020 на суму 744030,00грн з призначенням платежу "оплата за костюм літній польовий згідно договору №66-Т від 27.07.2020 та рах.№96 від 19.08.2020";

- №20439 від 01.10.2020 на суму 744030,00грн з призначенням платежу "оплата за костюм літній польовий згідно договору №66-Т від 27.07.2020 та видатковою накладною №167 від 25.09.2020";

- №20500 від 15.10.2020 на суму 714268,80грн з призначенням платежу "оплата за костюм літній польовий згідно договору №66-Т від 27.07.2020 та рах.№130 від 07.10.2020";

- №21319 від 26.02.2021 на суму 300000,00грн з призначенням платежу "оплата за костюм літній польовий згідно договору №66-Т від 27.07.2020 та рах.№4 від 16.02.2021";

- №21336 від 04.03.2021 на суму 40000,00грн з призначенням платежу "оплата за костюм літній польовий згідно договору №66-Т від 27.07.2020 та рах.№4 від 16.02.2021";

- №21348 від 05.03.2021 на суму 50000,00грн з призначенням платежу "оплата за костюм літній польовий згідно договору №66-Т від 27.07.2020 та рах.№4 від 16.02.2020";

- №21402 від 12.03.2021 на суму 50465,76грн з призначенням платежу "оплата за костюм літній польовий згідно договору №66-Т від 27.07.2020 та рах.№4 від 16.02.2020" (а.с. 18).

Відповідач у відзиві на позовну заяву звертає увагу суду, що позивач розрахунок заборгованості, наведений у позовній заяві, здійснив невірно, використовуючи допущені текстові помилки в реквізиті "призначення платежу" у платіжних документах за Договором №3-Т: №21319 від 26.02.2021, №21336 від 04.03.2021, №21348 від 05.03.2021, №21402 від 04.03.2021. В цих платіжних документах помилково зазначено: "оплата за костюм літній польовий за дог №66-Т від 27.07.2020.", хоча вірне призначення платежу мало бути: "оплата за костюм літній польовий за дог №3-Т від 18.01.2021.". Вважає очевидним, що це помилка призначення платежу, адже дата підписання сторонами Договору №3-Т від 18.01.2021 на 444 к-ти, дата єдиної поставки 444 к-тів - 16.02.2021, кількість Товару за Договором №3-Т (444 к-ти) та поставленого Товару згідно видаткової накладної №3 від 16.02.2021, дати здійснених оплат за поставлений Товар за Договором №3-Т та підсумкова сума цих оплат, здійснених у 2021 році (300000грн+40000+50000+50465,76=440465,76 грн.) - повністю відповідають одне одному (Договір №3-Т укладено на суму 440465,76грн.).

На думку відповідача причини, які призвели до помилкового зазначення призначення платежу полягають у тому, що спершу всі документи: видаткові накладні, рахунки на оплату, платіжні інструкції - готувались по Договору №66-Т в 2020 році, а вже після укладання Договору №3-Т у 2021 році, вони використовувались як шаблони, які через неуважність/умисну чи технічну помилку не були змінені в частині номеру договору та дати його укладання.

Суд зазначає, що між сторонами не має спору щодо поставки відповідачем товару, прийняття його позивачем за видатковими накладними. Із всіх поставок, які здійснювалися відповідачем за час існування договірних відносин, позивач заперечує поставку йому товару лише за однією видатковою накладною №167 на суму 744030,0грн.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи та пояснень, наданих представником відповідача в судових засіданнях, у останнього відсутній оригінал видаткової накладної №167 від 25.09.2020 на суму 744030,00грн.

Представник відповідача вказав, що оригінал вказаної накладної відсутній, оскільки частину документів відповідач втратив через завдані 08.03.2022 збройними силами РФ авіаційні бомбові удари по об`єкту та території безпосередньо прилеглій до місця розташування ТОВ "Тусмо", внаслідок чого вибуховою хвилею та уламками пошкоджено виробничу будівлю, обладнання, сировину та готову продукцію, будівлю знеструмлено, електромережа не вмикалась, пошкоджено освітлювальне обладнання, були наявні ознаки локального горіння електрообладнання та проводки, що підтверджується копіями листів Служби безпеки України від 27.04.2022 та Головного управління ДСНС України у Житомирській області від 30.06.2022 (а.с. 106-108).

Додатково, на підтвердження здійсненої поставки, позивач долучив до матеріалів справи зареєстровані податкові накладні на кожну поставку по договору №66-Т від 27.07.2020 та договору №3-Т від 18.01.2021 (а.с.110-121).

Зміст заперечень позивача щодо наявної податкової накладної на поставку товару за видатковою накладною №167 від 25.09.2020 зводився до того, що податкова накладна не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським документом.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"; в редакції, чинній у період здійснення спірної поставки товару).

За приписами ч.3, 8 ст.19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Такий висновок викладений Об`єднаною Палатою Верховного Суду у постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19.

За змістом ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Судом встановлено, що на підтвердження здійснення поставок товару згідно з видаткових накладних №139 від 19.08.2020 на суму 744030,00грн, №167 від 25.09.2020 на суму 744030,00грн, №180 від 07.10.2020 на суму 714268,80грн за договором №66-Т від 27.07.2020 та видаткової накладної №3 від 16.02.2021 на суму 440465,76грн за договором №3-Т від 18.01.2021 ТОВ "Тусмо" долучено до матеріалів справи податкові декларації, складені ним за результатами проведення таких господарських операцій (а.с.110-121).

Зокрема, з вказаних доказів по видаткових накладних вбачається наступне:

- на підставі видаткової накладної №139 від 19.08.2020 (сума ПДВ 124005,00грн) відповідачем складено податкову накладну №78 на вказану суму і дана податкова накладна зареєстрована товариством, підтвердженням чого є квитанція №1 від 10.09.2020;

- на підставі видаткової накладної №167 від 25.09.2020 (сума ПДВ 124005,00грн) відповідачем складено податкову накладну №100 на вказану суму і дана податкова накладна зареєстрована товариством, підтвердженням чого є квитанція №1 від 15.10.2020;

- на підставі видаткової накладної №180 від 07.10.2020 (сума ПДВ 119044,80грн) відповідачем складено податкову накладну №108 на вказану суму і дана податкова накладна зареєстрована товариством, підтвердженням чого є квитанція №1 від 30.09.2020;

- на підставі видаткової накладної №3 від 16.02.2021 (сума ПДВ 73410,96грн) відповідачем складено податкову накладну №4 на вказану суму і дана податкова накладна зареєстрована товариством, підтвердженням чого є квитанція №1 від 01.03.2021.

Таким чином, з наведеного вбачається, що на підставі всіх видаткових накладних відповідачем видавалися податкові накладні, які реєструвалися в органах державної податкової служби.

Відтак, відображення відповідачем операцій з отримання товару у податковій звітності, з огляду на наявність видаткових накладних (в т.ч. оспорюваної) є доказом, який підтверджує факт отримання товару позивачем.

Ще одним доказом, який свідчить про те, що товар отриманий позивачем є платіжне доручення №20439 від 01.10.2020 (а.с.18), на підставі якої встановлено, що ПрАТ "Астра Люкс" оплатив товар, отриманий за оспорюваною видатковою накладною на суму 744030,00грн, в призначенні платежу останній зазначив договір №66-Т від 27.07.2020 та видаткову накладну №167 від 25.09.2020.

Про оплату спірної накладної на думку суду, свідчить та обставина, що у випадку невизнання цієї накладної позивачем, у нього б існувала передоплата перед відповідачем. Разом з тим, протягом існування договірних відносин позивач жодним чином не вказував про існування в нього передоплати за Договором, як і не звертався до відповідача з проханням повернути надмірно сплачені кошти. Докази з приводу цього відсутні в матеріалах справи. Лише 13.03.2024 позивачем направлено відповідачу претензію про повернення 744030,00грн надміру сплачених коштів.

Таким чином, враховуючи факт відсутності оригіналу видаткової накладної, суд вважає встановленим те, що вказаний в ній товар було отримано позивачем, а відтак в нього виник обов`язок щодо його оплати. Зазначений висновок ґрунтується на сукупності таких обставин: відображення відповідачем операцій з отримання товару за оспорюваною видатковою накладною у податковій звітності, що підтверджує факт отримання товару уповноваженою особою; оплатою товару, отриманого згідно всіх видаткових накладних по договору №66-Т від 27.07.2020 та по договору №3-Т від 18.01.2021.

Крім того, додатковим доказом виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань є лист ПрАТ "Астра Люкс" за вих. №376 від 16.03.2021, яким позивач надав ТОВ "Тусмо" відгук з підтвердженням, що ТОВ "Тусмо" за договором №66-Т від 27.07.2020 здійснювало у 2020 році постачання товару відповідно до договору №82/ВЗЗ-2020 від 22.07.2020; договір виконано у повному обсязі; товар відповідає вимогам нормативно-технічної документації по якості, а також витримані терміни постачання, згідно умов договору (а.с. 109).

З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи докази спростовують доводи позивача щодо відсутності господарської операції на підставі оспорюваної видаткової накладної №167 від 25.09.2020.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так як у кількості, визначеній у Специфікаціях №1 до договорів №66-Т від 27.07.2020 та №3-Т від 18.01.2021 ТОВ "Тусмо" поставило позивачу товар в повному обсязі, відповідач не вважається таким, що прострочив поставку товару на суму 744030,00грн.

Таким чином, позивачем не доведено суду факту наявності заборгованості відповідача за спірним договором у заявленому ним розмірі.

За наведеного суд зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, документально не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ст.73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу є необґрунтованим та документально недоведеним, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення 744030,00грн основного боргу, похідні вимоги про стягнення 67009,48грн 3% річних та 315158,42грн інфляційних втрат також задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.10.24

Суддя Шніт А.В.

Надіслати:

1 - позивачу через електронний кабінет

2 - відповідачу через електронний кабінет