Рішення

від 16.09.2024 по справі 910/8225/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2024Справа № 910/8225/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Дишканта Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/8225/24

за позовом Приватного акціонерного товариства АТЕК

до1) Київської міської ради

2) Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про скасування акту прийому-передачі та рішення про державну реєстрацію права комунальної власності

За участю представників учасників справи:

від позивачаШейгас М.В.

від відповідача-1Геркіял І.М.

від відповідача-2Коломієць Н.Г.

від третьої особиЮрченко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство АТЕК звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування акту прийому-передачі та рішення про державну реєстрацію права комунальної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням державного реєстратора зареєстровано право власності на спірний гуртожиток за Київською міською радою. Власником гуртожитку був позивач, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Позивач вважає оскаржувані акт прийому-передачі та рішення про державну реєстрацію права комунальної власності незаконними та просить їх скасувати, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/17698/18 передбачено витребувати шляхом безоплатного вилучення у ПрАТ АТЕК гуртожитку з проведенням виконавчих дій відповідно до статті 60 Закону України Про виконавче провадження та передати до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожиток, однак, на переконання позивача, оскаржувані акт та рішення прийнято за відсутності проведення виконавчих дій, передбачених ухвалою, та без дотриманні встановленого порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 відкрито провадження у справі № 910/8225/24 за правилами загального позовного провадження, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Крім того, у вказаній ухвалі судом зазначено, що позивачем у позові як третю особу вказано Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

24.07.2024 від Київської міської ради надійшов відзив на позов.

24.07.2024 від Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації ради надійшов відзив на позов.

Ухвалою суду від 08.08.2024 залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, а також відкладено підготовче провадження на 05.09.2024.

13.08.2024 від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке було реалізоване 16.08.2024, що підтверджується підписом представника позивача на вказаному клопотанні.

21.08.2024 від позивача надійшли відповіді на відзиви Київської міської ради та Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

03.09.2024 від Київської міської ради надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив.

Ухвалою суду від 05.09.2024 поновлено позивачу строки для подання відповідей на відзив та долучено останні до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2024.

11.09.2024 від позивача надійшли заперечення на відповідь на позовну заяву.

У судовому засіданні 16.09.2024 суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 16.09.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі № 910/17698/18 зобов`язано Приватне акціонерне товариство АТЕК передати безоплатно гуртожиток по вул. Чистяківська, 4 у м. Києві загальною площею 7233 кв. м. до комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі № 910/17698/18 залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 09.06.2020 залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі № 910/17698/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/17698/18 встановлено порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від № 910/17698/18 від 28.03.2019 наступним чином:

- витребувати шляхом безоплатного вилучення у ПрАТ АТЕК нерухоме майно - будівлі гуртожитку по вул. Чистяківська, буд. 4 у місті Києві загальною площею 7233 кв. м. разом із зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для його обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) відповідно до технічної документації шляхом проведення виконавчих дій відповідно до статті 60 Закону України Про виконавче провадження;

- передати до комунальної власності територіальної громади міста Києва будівлі гуртожиток по вул. Чистяківська, буд. 4 у місті Києві загальною площею 7233 кв. м. разом із зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для його обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) відповідно до Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891.

Головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Бистрицькою Т.В. 24.10.2023 складено акт державного виконавця в порядку ст. 60 Закону України Про виконавче провадження про передачу спірного гуртожитку разом із зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для його обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо).

Проте, за твердженням позивача, акт головного державного виконавця від 24.10.2023, фактично засвідчив перебування сторін і самого виконавця на виконавчих діях, їх намір щодо виконання рішення суду, проте не реалізував виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/17698/18 у порядок та спосіб, визначені в резолютивній частині самого рішення,

Такий акт, на переконання позивача, складений з порушенням Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891, а отже, не є документом, що може бути підставою для переходу права власності на нерухоме майно.

Позивач вказує, що 05.12.2023 державним реєстратором Бандурою Юрієм Вікторовичем Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було прийнято неправомірне рішення індексний номер 70641756 від 11.12.2023, на підставі якого було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю гуртожитку по літері А по вул. Чистяківська, буд. 4 у м. Києві, загальною площею 7233 кв. м., реєстраційний номер об`єкта -нерухомого майна 873966780000 за Територіальною громадою, органом місцевого самоврядування, Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141.

Як стверджує позивач, зазначена реєстраційна дія була вчинена державним реєстратором Бандурою Ю.В. без достатніх правових підстав, чим порушено ст. 41 Конституції України, ст.ст. 10, 23, 24, 25, 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 № 1127. Державним реєстратором не було перевірено належне виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 по справі № 910/17698/18 та не було доказів, які б свідчили про підставу припинення права власності позивача на спірне нерухоме майно.

Також позивач зазначає, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.12.2023 на будівлю гуртожитку по літері А по вул. Чистяківська, 4 у м. Києві, загальною площею 7 233 кв. м. було накладено заборони, які були чинні, щодо вжиття будь-яких реєстраційних дій, що відповідно до ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були підставою для відмови в державній реєстрації відповідних прав.

Не погоджуючись з актом прийому-передачі від 24.10.2023 та рішенням про державну реєстрацію права комунальної власності від 05.12.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги, а також заперечення на такі вимоги відповідачів та третьої особи, оцінивши надані сторонами докази, повно з`ясувавши обставини справи, суд вказує наступне.

Щодо позовних вимог про визнання акту державного виконавця від 24.10.2023 та скасування такого акту суд зазначає.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, вказаний акт складаний в межах виконавчого провадження з виконання рішення суду у справі № 910/17698/18 про витребування у позивача та передачі гуртожитку до комунальної власності.

Отже, такий акт не може бути самостійним предметом оскарження в межах даної справи, оскільки акт та виконавчі дії можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI Господарського процесуального кодексу України («Судовий контроль за виконанням судових рішень»), зокрема в межах справи № 910/17698/18, а саме шляхом подання скарги на дії виконавця, оскільки виконавчі дії зі складання оскаржуваного акту вчинялись останнім на підставі ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі.

Пунктами 24-25 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, визначено, виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис. В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписується виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті. У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

При цьому, як встановлено судом під час розгляду даної справи позивач звертався з відповідно скаргою в межах справи № 910/17698/18, проте ухвалою суду від 09.07.2024 скаргу було повернуто позивачу без розгляду у зв`язку з неналежним виконанням останнім вимог ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, доказів, які б підтверджували незаконність або протиправність дій державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Бистрицької Т.В. щодо складання акту від 24.10.2023 в межах виконання рішення суду у справі № 910/17698/18 позивачем під час розгляду даної справи не надано, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання акту державного виконавця від 24.10.2023 та скасування такого акту

Стосовно вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію права комунальної власності.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.12.2023 № 359417161 (доданої позивачем до позовної заяви) вбачається, що державним реєстратором Бандурою Ю.В. прийнято оскаржуване рішення на підставі листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 29.11.2023 № 30-12/7791 Про надання інформації про об`єкт нерухомого майна за адресою, зазначеною у запиті, відповідно до якого відсутні відомості щодо перебування гуртожитку у державній власності, рішення Київської міської ради від 26.06.2018 № 1021/5085 Про надання згоди на безоплатне прийняття комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств, рішення Київської міської ради від 15.12.2022 № 5907/5948 Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитку та зовнішніх інженерних мереж ПрАТ АТЕК та внесення змін у додаток до рішення Київської міської ради від 24.05.2012 № 596/7933 Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва, Акта приймання-передачі вилученої безоплатно у ПрАТ АТЕК будівлі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Києва та до сфери управління Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.10.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі № 910/17698/18 щодо зобов`язання вчинити дії ПрАТ АТЕК, зокрема, передати безоплатно гуртожиток загальною площею 7 233 кв. м. до комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 910/17698/18, відповідно до якої рішення суду залишено без змін, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 910/17698/18, відповідно до якої попередні судові рішення залишені без змін, ухвали Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/17698 та Акта головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бистрицької Тетяни Василівни від 24.10.2023 щодо витребування гуртожитку у ПрАТ АТЕК та передачі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Згідно з п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації права власності у разі витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком, що підтверджують право власності на таке майно належного власника, крім випадку, коли право власності належного власника було зареєстроване в Державному реєстрі прав.

Реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником (ч. 1 ст. 311 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення державної реєстрації прав зокрема проводиться перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Так, інформаційною довідкою з від 21.12.2023 № 359417161 підтверджуються записи про накладення арештів на гуртожиток, а саме № 13673075 від 31.05.2005, накладеного державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коровайко Оксаною Сергіївною на підставі постанови Відділу Державної виконавчої служби у Ленінградському районі від 07.02.2003 № 539/7, № 20328509 від 30.03.2017, накладеного державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванною Ярославівною на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 761/8357/17, № 27523366 від 10.08.2018, накладеного державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кендзьорою Вікторією Ярославівною на підставі ухвали Печерського районного суду у місті Києві від 31.07.2018 у справі № 757/3715/18-к та № 30363995 від 19.02.2019, накладеного державним реєстратором Комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації Мельником Дмитром Сергійовичем на підставі ухвали Печерського районного суду у місті Києві від 07.02.2019 у справі № 757/5363/19-к.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підставою для відмови в державній реєстрації прав можуть бути наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої статті 24 Закону, не застосовується у разі державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно або витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13.06.2017 у справі № 761/17372/17, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 757/18818/19-к, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 759/11989/23 та рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 910/13342/23 скасовані вказані вище ухвали судів першої інстанції якими було накладено арешт на гуртожиток та скасовано постанову ВДВС № 539/7 від 07.02.2003, якою також було накладено арешт на спірне майно.

Таким чином, суд зазначає, що у державного реєстратора Бандури Ю.В. під час прийняття оскаржуваного рішення не було підстав для прийняття рішень про відмову в державній реєстрації прав у порядку статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому судом враховано, що у справі № 910/2564/24 позивачем вже заявлялась вимога про визнання дій неправомірними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які є предметом розгляду й у даній справі № 910/8225/24.

Проте, суд не вбачає підстав для закриття провадження у вказаній частині позову, оскільки спір у справі № 910/2564/24 виник між Приватним акціонерним товариством Атек до Київської міської ради, Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у той час, як учасниками даної справи є Приватне акціонерне товариство АТЕК (позивач), Київська міська рада (відповідач-1), Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація (відповідач-2), Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1).

Крім того, рішення суду від 01.07.2024 не набрало законної сили, оскільки станом на момент розгляду даної справи матеріали направлено до Північного апеляційного господарського суду.

При цьому, як визначено п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Таким чином, враховуючи те, що рішення у справі № 910/2564/24 не набрало законної сили, а також те, що у справах № 910/2564/24 та даній справі № 91/8225/24 різний суб`єктний склад, у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі в частині вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні такої вимоги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам учасників процесу оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За приписами статті 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.10.2024.

Суддя О.Г. Удалова